2/130/745/2025
130/499/25
"15" жовтня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
представника позивача Рудяка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гніванський гранітний кар'єр» про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні,
У лютому 2025 представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернуся з позовом до ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
У період з 04.04.2023 по 25.09.2024 ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Гранітний кар'єр».
25.09.2024 згідно наказу позивач був звільнений з роботи за власним бажанням. Водночас позивач ОСОБА_2 повідомлення про нараховані суми належні при звільненні не отримував. Під час знаходження позивача у трудових правовідносинах з відповідачем з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата при звільненні з роботи у розмірі 87536,84 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідача стосовно виплати заборгованості по заробітній платі, однак кошти не виплачені.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
Відзив на позов відповідач не подавав.
ІСТОРІЯ СПРАВИ.
19.02.2025 представник позивача звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи, справа передана для розгляду судді Порощуку П.П.
20.02.2025 ухвалою суду вирішено відвести суддю Порощука П.П. від розгляду даної справи.
20.02.2025 справа надійшла в провадження судді Заярного А.М.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ.
25.02.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 12.05.2025.
12.05.2025 розгляд справи відкладено на 02.07.2025.
02.07.2025 підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті на 15.10.2025.
15.10.2025 представник позивача в судовому засіданні підтримав подану позовну заяву з підстав, викладених у ній та просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвала про відкриття провадження разом з доданими документами була направлена на адресу місцезнаходження відповідача, яка підтверджена відповіддю з Єдиного демографічного реєстру (а.с.50-51), однак, 18.03.2025 на адресу суду повернувся конверт з довідкою про причини повернення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» № повідомлення 0610237096021.
В подальшому виклик відповідача здійснювався, шляхом надсилання повісток про виклик до суду до зареєстрованого електронного кабінету, наявність якого підтверджена відповіддю № 10579436 про наявність зареєстрованого електронного кабінету (а.с.49), які відповідачем були отримані, що стверджується довідками про доставку документу до електронного кабінету.
Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Отже, відповідач ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом. Судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Відповідно частини 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених частиною 2 ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає.
З огляду на вищевикладене, за умов існування усіх підставі, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , у період з 04.04.2023 по 25.09.2024 ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Гранітний кар'єр» (а.с.8-9 на звороті).
25.11.2024 позивача звільнено з роботи за власним бажанням, що стверджується витягом з наказу № 75- к (а.с.10).
Згідно довідки №04 від 21.01.2025, виданої директором ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» Берещук О., нарахована, але невиплачена заробітна плата ОСОБА_2 складає 87536,84 грн (а.с.11).
Указані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
МОТИВИ СУДУ. НОРМИ ПРАВА, ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Положеннями ч.3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Нормами ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.7 ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст.1 Закону України «Про оплату праці», ст.94 КЗпП України, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст.116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
З врахуванням наведеного, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем всупереч вимог ст.116 КЗпП України, не проведено в день звільнення позивача виплату всіх сум, що належать йому від підприємства, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 87536,84 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 87536,84 грн підлягають задоволенню.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» на користь держави 1211,20 грн. судового збору, оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від його сплати.
При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд звернув увагу на таке. У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, принципи диспозитивності та змагальності, не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони, саме тому витрати на професійну правничу допомогу 3000 грн (а.с.41-46) підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гніванський гранітний кар'єр» на користь ОСОБА_2 заборгованість із невиплаченої заробітної плати в сумі 87536,84 грн та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гніванський гранітний кар'єр» на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Допустити до негайного виконання рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони у справі: - позивач ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
- відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гніванський гранітний кар'єр» (місцезнаходження: 23310 Вінницька область, Вінницький район, м. Гнівань, вул. Соборна, буд. 85, ЄДРПОУ 35558713).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ
Дата складання повного судового рішення 20.10.2025