20 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 753/9654/24
провадження № 51-4954 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року,
встановив:
У поданій скарзі засуджений ОСОБА_4 порушує питання про перегляд оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог пунктів 4 та 5 ч. 2 цієї статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Проте наведених положень процесуального закону засудженим не дотримано.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для їх скасування або зміни і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
Обґрунтування доводів касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
За змістом касаційної скарги, засуджений хоча й оскаржує рішення суду апеляційної інстанції про повернення його апеляційної скарги постановленої в порядку п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК, водночас не погоджується з ухвалою апеляційного суду про залишення його апеляційної скарги без руху з підстав нечитабельності її тексту.
Разом із тим, засудженому ОСОБА_4 необхідно зазначити у новій касаційній скарзі мотиви незаконності саме оскаржуваної ним ухвали від 18 вересня 2025 року про повернення його апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального закону, які є підставами для перегляду судових рішень судом касаційної інстанції, із наведенням відповідного обґрунтування, ураховуючи положення статей 396 - 399 КПК, вказати, які порушення допустив суд апеляційної інстанції прийнявши оскаржуване рішення.
Також прохальна частина касаційної скарги не відповідає вимогам ч. 1 ст. 436 КПК, оскільки засуджений хоча і порушує питання про скасування оскаржуваного судового рішення, однак не зазначає яке рішення в подальшому має прийняти суд касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити касаційну скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
На усунення недоліків, ОСОБА_4 необхідно подати нову касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3