20 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 991/1936/25
провадження № 51 - 3844 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 11 вересня 2025 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
встановив:
Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 11 вересня 2025 року у підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання прокурора та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 52018000000000546, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 червня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч. 3, ст. 191 ч. 5, ст. 27 ч. 3, ст. 209 ч. 3 КК України, та роз'яснено наслідки прийнятого рішення у відповідності до ст. 323 КПК України.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на зазначену ухвалу місцевого суду на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити прокурору у задоволенні клопотання про здійснення спеціального судового провадження у цій справі.Вважає, що постановлені рішення суперечать загальним засадам кримінального провадження, а також протирічать вимогам Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та постановлені без дотримання вимог кримінального процесуального законодавства. Вказує на те, що Вищий антикорупційний суд постановив своє рішення не під час судового розгляду, а у підготовчому судовому засіданні, що суперечить ст. 323 КПК України.
Відповідно до ст. 424 ч. 2 КПК України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала суду першої інстанції відповідно до ст. 424 ч. 2 КПК України не є предметом перегляду суду касаційної інстанції, оскільки вона не переглядалась в апеляційному порядку. Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням вказаного вище, доводи касаційної скарги щодо незаконності прийняття рішення судом першої інстанції не можуть бути предметом касаційного розгляду та не підлягають перевірці у касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження, та копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити відповідно до ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України з таких підстав.
Відповідно до ст. 19 ч. 2, ст. 129 ч. 1 п. 8 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише
на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією
та законами України.
Частиною першою статті 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого
та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників
для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Відповідно до ст. 392 ч. 2 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Ухвала Вищого антикорупційного суду від 11 вересня 2025 року постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ст. 392 ч. 1 КПК України, а тому окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала суду першої інстанції винесена у підготовчому судовому засідання відповідно до вимог ст. 323 КПК України. Статтею314 ч. 4 КПК України визначено судові рішення, прийняті у підготовчому судовому засіданні, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, і такими рішеннями є ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Проте кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості оскарження
в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, якою задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження.
З огляду на те, що захисником ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу на ухвалу суду, яка постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення одного з судових рішень, які наведені у ст. 392 ч. 1 КПК України, суддя-доповідач відмовив у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою, оскільки така ухвала з урахуванням зазначених вище положень КПК України не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.
Згідно з приписами ст. 399 ч. 4 КПК України суддя-доповідач апеляційного суду відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Саме цими нормами процесуального закону керувався апеляційний суд, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вказану вище ухвалу місцевого суду.
Отже, ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог ст. 399 ч. 4 КПК України.
При прийнятті рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 апеляційний суд дотримався вимог кримінального процесуального закону, положень Конституції України, норм міжнародного права та практики ЄСПЛ. Крім того, у захисника є можливість надати заперечення проти такої ухвали, яка постановлена під час підготовчого судового провадження і окремому оскарженню не підлягає, при оскарженні остаточного рішення у кримінальному провадженні, що забезпечує доступ до правосуддя та зберігає баланс рівності учасників кримінального провадження.
Разом із цим, відповідно до ст. 323 ч. 4 КПК України, якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з'явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом. За клопотанням сторони захисту суд продовжує судовий розгляд з моменту з'явлення обвинуваченого в судовому засіданні та повторно досліджує окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого (якщо про таке дослідження доказів просить сторона захисту).
За таких обставин, доводи касаційної скарги щодо істотних порушень апеляційним судом вимог КПК України та норм міжнародного права є безпідставними.
Відповідно до ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу
про відмову у відкритті касаційного провадження, зокрема, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається,
що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи викладене, з касаційної скарги та копій судових рішень колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити захиснику обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 11 вересня 2025 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3