13 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 524/10556/24
провадження № 51-1782км25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
особи, стосовно якої закрито провадження ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 листопада 2024 року та Полтавського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року стосовно
ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України,
уродженця м. Кременчука Полтавської області, раніше не судимого.
Короткий зміст судових рішень
Автозаводський районний суд м. Кременчука ухвалою від 15 листопада 2024 року задовольнив клопотання потерпілого ОСОБА_10 і на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК закрив кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 20 лютого 2025 року залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_9 - без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачувався у тому, що 20 липня 2024 року близько 16:50, у нього на ґрунті неприязних відносин, виник словесний конфлікт з братом ОСОБА_11 , з яким останній перебуває у сімейних відносинах. Після того, як вони зайшли у підїздбуд. АДРЕСА_1 , у ОСОБА_12 виник протиправний умисел спрямований на умисне заподіяння братові ОСОБА_13 тілесних ушкоджень.
З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_14 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, завдав удару правою рукою стиснутою в кулак в голову ОСОБА_10 в ділянку лоба зліва, тим самим спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження.
Указані вище дії ОСОБА_9 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК, тобто як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.
Вимоги й доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали судів обох інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своєї скаргизазначає, що оскільки в обвинувальному акті були зазначені всі необхідні відомості для встановлення судом факту вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення пов'язаного з домашнім насильством, без виходу за межі обвинувачення, то місцевий суд дійшов хибних висновків про закриття провадження, діючи у супереч вимог п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», постанові об'єднаної палати касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19 (провадження № 51-400кмо19).
Крім того, на думку автора скарги, місцевий суд дійшов передчасних висновків про те, що стороною обвинувачення не надано доказів пов'язаності цього кримінального правопорушення із домашнім насильством, оскільки рішення про закриття провадження було прийнятте на підготовчому засіданні, а ця стадія не передбачає надання доказів суду, тож така вимога не відповідає завданню підготовчого засідання.
Касатор зазначає, що апеляційний суд у супереч вимог статей 370, 419 КПК, не звернув уваги на порушення місцевого суду і не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги, не надав на них вичерпних та переконливих відповідей.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтрималакасаційну скаргу, просила її задовльнити.
Захисник та засуджений ОСОБА_9 заперечували щодо задовлення касаційної скарги.
Інші учасники провадження в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, заяв чи клопотань стосовно відкладення розгляду справи не подавали.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За приписами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Положенням ст. 370 цього Кодексу передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною 1 ст. 337 КПК передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 284 КПК установлено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Законом України від 06 грудня 2017 року № 2227-VІІІ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» ч. 1 ст. 67 КК доповнено п. 6-1, відповідно до якого, обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Об'єднана палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформулювала висновки в постанові від 12 лютого 2020 року (справа № 453/225/19, провадження № 51-4000кмо19) про можливості закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, згідно з якими злочином, пов'язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена в п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов'язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред'явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд обов'язковою умовою визнання судом злочину пов'язаним із домашнім насильством є відображення зазначеного у формулюванні обвинувачення (у повідомленні про підозру, в обвинувальному акті) із встановленням органами досудового розслідування відповідних фактичних обставин (ступінь родинних відносин або спорідненості між потерпілим та винуватцем, характер насильства тощо).
Відповідно до пунктів 5, 6 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити, зокрема, такі відомості, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання.
З огляду на викладене у ст. 1 Закону № 2229-VIII поняття «домашнє насильство» та викладені фактичні обставини в обвинувальному акті Верховний Суд уважає, що прокурором були зазначені необхідні відомості для встановлення судом факту вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення пов'язаного з домашнім насильством, без виходу за межі висунутого обвинувачення. Також стороною обвинувачення було визнано обставиною, яка обтяжує покарання, - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.
Крім того в матеріалах провадження наявні розписки ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_6 про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, тобто засудженому ОСОБА_9 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, та він мав можливість захищатися від цього обвинувачення.
За таких обставин, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК рішення місцевого суду про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_9 у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_9 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, як і висновок про не надання стороною обвинувачення доказів пов'язаності цього кримінального правопорушення із домашнім насильством, є передчасним, що залишилося поза увагою суду.
Отже, колегія суддів уважає, що місцевий суд, закриваючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 не дотримався вищезазначених вимог кримінального процесуального закону, а суд апеляційної інстанції усупереч вимогам статей 370, 419 КПК не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги прокурора, які перекликаються із доводами касаційної скарги, не надав на них вичерпних та переконливих відповідей.
Указані вище порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними тобто такими, що перешкодили судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення і відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Під час нового розгляду суду необхідно врахувати наведене, здійснити розгляд відповідно до вимог КПК та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 369, 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 листопада 2024 року та Полтавського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_9 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3