16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 757/7664/22-ц
провадження № 61-12495 ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 лютого2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено. У порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності за ОСОБА_1 на транспортний засіб марки ВАЗ 21124, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 та на транспортний засіб марки KIA CERATO, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортних засобів у розмірі 183 610,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Київськогоапеляційного суду від 26 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 рокуповернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року, залишеною без змін постановою Київськогоапеляційного суду від 28 серпня 2025 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року повернуто заявникові.
08 жовтня 2025 рокуОСОБА_1 подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2024 року, у якій просить скасувати заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2025 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції або ухвалити нове рішення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Щодо форми і змісту касаційної скарги
На виконання вимог пунктів 3, 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; клопотання особи, яка подає скаргу.
У порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено місце проживання чи перебування ОСОБА_2 .
Зі змісту касаційної скарги убачається, що заявник подає касаційну скаргу на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2024 року, в прохальній частині просить скасуватизаочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2025 року,однак в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 757/7664/22-ц відсутні постанови Київськогоапеляційного суду від 15 червня 2024 року та від 08 вересня 2025 року.
Ураховуючи викладене, заявнику необхідно зазначити місце проживання чи перебування іншого учасника справи та уточнити які судові рішення ним оскаржуються та вірно викласти прохальну частину касаційної скарги. Відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України надати суду уточнену редакцію касаційної скарги та докази надсилання їїкопії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Щодо підстав касаційного оскарження
У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
У поданій касаційній скарзі є посилання на статтю 389 ЦПК України, проте підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, чітко не зазначені. Тому ОСОБА_1 повинен зазначити такі підстави (підставу) та навести відповідне обґрунтування.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПКУкраїни).
Щодо сплати судового збору
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України ОСОБА_1 не надав докази сплати судового збору.
Враховуючи, що заявнику необхідно уточнити, які саме судові рішення він оскаржує, в залежності від цього необхідно сплатити судовий збір з урахуванням вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
У разі пропуску строку на касаційне оскарження заявник вправі подати вмотивоване клопотання про його поновлення із зазначенням поважності причин пропуску строку та наданням відповідних доказів.
Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року та постанову Київськогоапеляційного суду від 15 червня 2024року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь