Ухвала
20 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 564/3746/23
провадження № 61-12813ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Костопільська міська рада Рівненської області, ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення про передачу земельної ділянки в приватну власність, скасування державного акта та скасування державної реєстрації земельної ділянки,
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним та скасувати рішення Яполотської сільської ради Костопільського району Рівненської області від 25 березня 2009 року № 349 про передачу земельної ділянки в приватну власність; визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку від 12 лютого 2012 року серії ЯК № 047673 та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки.
Костопільський районний суд Рівненської області рішенням від 08 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовив.
Рівненський апеляційний суд постановою від 11 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 08 квітня 2025 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав недійсним та скасував рішення Яполотської сільської ради Костопільського (тепер Рівненського) району Рівненської області від 25 березня 2009 року № 349, яким передано гр. ОСОБА_1 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га, яка розташована на АДРЕСА_1 на території Яполотської сільської ради і використовується для обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Визнав недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 047673, виданий 12 лютого 2012 року управлінням Держкомзему в Костопільському районі на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 5623487802:02:001:0013, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Скасував державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 5623487802:02:001:0013, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за вказаною адресою.
13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року у цій справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позовну заяву подано у 2023 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 684,00 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).
Судовий збір за подання касаційної скарги за три немайнові вимоги (визнання недійсним рішення про передачу земельної ділянки в приватну власність, скасування державного акта та скасування державної реєстрації земельної ділянки) в даному випадку становить 6 441,60 грн (1 073,60 грн х 3 х 200 %).
З наданої квитанції від 09 жовтня 2025 року № ПН121238С1 видно, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2 422,50 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4 019,10 грн (6 441,60 грн - 2 422,50 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 4 019,10 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).
Також, у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України ОСОБА_1 у касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність у неї електронного кабінету.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається як на підставу скасування судових рішень на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права у подібних правовідносинах без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 350/97/15-ц, проте не зазначає дати постановлення вказаної постанови.
З огляду на викладене, заявнику необхідно надати суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, та в якій зазначити відомості про наявність або відсутність у неї електронного кабінету; згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов'язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев