17 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 334/6120/17
провадження № 61-7610св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
заявник (боржник) - Комунальне підприємство «Виробниче Ремонтно-Експлуатаційне Житлове Об'єднання № 7»,
суб'єкт оскарження - заступник начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче Ремонтно-Експлуатаційне Житлове Об'єднання № 7» на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2025 року у складі судді Козлової Н. Ю. та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 травня 2025 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Онищенка Е. А., Трофимової Д. А.,
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У лютому 2025 року Комунальне підприємство «Виробниче Ремонтно-Експлуатаційне Житлове Об'єднання № 7» (далі - КП ВРЕЖО № 7) звернулося до суду зі скаргою, в якій просило:
- визнати незаконною бездіяльність заступника начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі) Гнідої Ю. В. щодо незняття арешту з коштів КП «ВРЕЖО № 7», накладеного у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 (далі - ВП);
- зобов'язати заступника начальника Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі зняти арешт з коштів боржника у ВП № НОМЕР_1.
Скарга мотивована тим, що на підставі рішення Запорізької міської ради від 05 жовтня 2023 року № 9 «Про припинення КП «ВРЕЖО № 7» шляхом приєднання до КП «ГРАДПРОЕКТ», останній є правонаступником усіх прав, обов'язків та майна КП «ВРЕЖО №7».
Заявою від 23 січня 2025 року за вих. № 29 КП «ВРЕЖО № 7», яке перебуває у стані припинення, звернулося до Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі з проханням, серед іншого, надати постанову про відкриття ВП № НОМЕР_1, постанову про накладення арешту на майно (кошти) боржника - КП «ВРЕЖО № 7» та постанову, якою завершилося виконавче провадження. У відповідь на вищевказану заяву 05 лютого 2025 року від ВДВС було отримано лист від 04 лютого 2025 року за вих № 8184/29.22-38 та запитувані документи ВП № НОМЕР_1.
З отриманих документів КП «ВРЕЖО № 7» стало відомо про те, що на виконанні у Дніпровському ВДВС у м. Запоріжжі перебувало ВП № НОМЕР_1 по виконанню судового наказу № 334/6120/17, виданого 10 жовтня 2017 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з КП «ВРЕЖО № 7» на користь держави судового збору у розмірі 320 грн. У межах ВП № НОМЕР_1 державним виконавцем 01 жовтня 2018 року було винесено постанову про арешт коштів боржника, згідно з якої накладено арешт на кошти боржника у розмірі 465,50 грн, яка складається з боргу у розмірі 320 грн, виконавчого збору у розмірі 32 грн та витрат виконавчого провадження у розмірі 113,50 грн, що містяться на відповідних банківських рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. 21 серпня 2019 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». У подальшому виконавчий документ до стягнення не пред'являвся.
КП «ВРЕЖО № 7» зазначало, що постанову державного виконавця від 20 лютого 2018 року про відкриття виконавчого провадження не отримувало, а тому йому не було відомо про хід виконавчого провадження, воно було позбавлене можливості вчасно реагувати на дії державного виконавця, надавати свої докази, а також користуватися іншими правами, передбаченими положеннями Закону України «Про виконавче провадження». Отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження від 20 лютого 2018 року лише 05 лютого 2025 року, КП «ВРЕЖО № 7» згідно з платіжної інструкції від 18 лютого 2025 року № 6028 сплатило на рахунок Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі кошти за ВП № НОМЕР_1 у розмірі 465,50 грн, з яких борг у розмірі 320 грн, виконавчий збір у розмірі 32 грн, витрати виконавчого провадження у розмірі 113,50 грн. Тобто КП «ВРЕЖО № 7» повністю сплатило кошти, розмір яких зазначив державний виконавець у постанові про накладення арешту на кошти боржника.
18 лютого 2025 року на електронну пошту Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі КП «ВРЕЖО № 7» направило заяву від 18 лютого 2025 року за вих. № 59 про оплату коштів за ВП № НОМЕР_1, зняття арешту з коштів та іншого майна боржника і виключення КП «ВРЕЖО № 7» з реєстру боржників.
26 лютого 2025 року заступником начальника Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі Гнідою Ю. В. було винесено постанову про виключення відомостей про боржника - КП «ВРЕЖО № 7» з Єдиного державного реєстру боржників у зв'язку із погашенням боргу за виконавчим документом у розмірі 320,00 грн, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Проте, постанова про зняття арешту з усього майна (коштів) боржника винесена не була.
Заявник вважав, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно (кошти) боржника за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2025 року у задоволенні скарги КП «ВРЕЖО №7» відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що на виконанні у ВДВС перебувало зведене ВП № НОМЕР_2 про стягнення з КП «ВРЕЖО № 7» на користь юридичних та фізичних осіб загальної суми боргу у розмірі 7 257 339,55 грн, до складу якого також входило ВП НОМЕР_1 з примусового виконання судового наказу № 334/6120/17 від 10 жовтня 2017 року про стягнення з КП «ВРЕЖО № 7» на користь держави 320 грн, які боржником погашено. Зняти арешт з коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні, виділивши будь-яке одне виконавче провадження від інших, є неможливим. Згідно з інформації Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП), ВП (Спец розділ) у боржника існують непогашені вимоги стягувачів на суму майже 7 млн грн. Отже, державний виконавець, керуючись положеннями статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» обґрунтовано не прийняв постанову про зняття арешту з коштів боржника, про що письмово повідомив КП «ВРЕЖО-7». Таким чином, заявником не доведено порушення його прав діями заступника начальника Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі щодо незняття арешту з коштів КП «ВРЕЖО №7».
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 травня 2025 рокуапеляційну скаргу КП «ВРЕЖО №7» залишено без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2025 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, апеляційний суд також вказав, що дії заступника начальника Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі у ВП № НОМЕР_1 щодо незняття арешту з майна боржника вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах наданих повноважень, а протилежного заявником належними та допустимими доказами не доведено. Державним виконавцем не було прийнято постанову про зняття арешту з коштів боржника, оскільки перевіркою роботи АСВП, ВП-Спецрозділу були наявні непогашені боржником вимоги стягувачів, про що письмово було повідомлено боржника - КП «ВРЕЖО №7».
Разом з тим, апеляційний суд зазначив, що боржник - КП «ВРЕЖО № 7» не позбавлений права повторно у подальшому вирішити питання про зняття арешту з його коштів у позасудовому порядку у відновленому за його заявою ВП № НОМЕР_1, яке наразі є втраченим, або у судовому порядку за повторною скаргою, однак, із додаванням вже копій матеріалів відновленого втраченого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі КП «ВРЕЖО № 7», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його скаргу задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2025 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м. Запоріжжя (Ленінського районного суду м. Запоріжжя). Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У липні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга КП «ВРЕЖО № 7» мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставин справи, не врахували, що арешт коштів підприємства на загальну суму боргу 465,50 грн накладався постановою державного виконавця від 01 жовтня 2018 року у межах ВП № НОМЕР_1, а не в межах зведеного ВП № НОМЕР_2 про стягнення з боржника боргу на загальну суму 7 257 339,55 грн. Надана ВДВС у суді першої інстанції копія постанови про арешт коштів боржника на загальну суму 7 257 339,55 грн у ВП № НОМЕР_5 була винесена державним виконавцем у 2015 році, а тому не доводить, що такий арешт має відношення до ВП № НОМЕР_1, яке було відкрите лише 20 лютого 2018 року.
Крім того, надана ВДВС у порушення вимог ЦПК України апеляційному суду копія постанови від 23 лютого 2018 року у ВП № НОМЕР_3 про об'єднання ВП № НОМЕР_4 та ВП № НОМЕР_3 у зведене ВП № НОМЕР_2 свідчить лише про існування зведеного ВП щодо боржника, проте не свідчить про входження до нього ВП № НОМЕР_1 на суму боргу 465,50 грн, який погашено, та в межах якого було накладено арешт на кошти боржника.
Таким чином, ВДВС не доведено, що у зведеному ВП № НОМЕР_2 було накладено арешт на загальну суму заборгованості за зведеним ВП, до якого б входило ВП № НОМЕР_1.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що на підставі рішення Запорізької міської ради від 05 жовтня 2023 року № 9 «Про припинення КП «ВРЕЖО № 7» шляхом приєднання до КП «ГРАДПРОЕКТ», останній є правонаступником усіх прав, обов'язків та майна КП «ВРЕЖО №7».
КП «ВРЕЖО № 7», яке перебуває у стані припинення, з метою закриття банківських рахунків звернулося до банківської установи, де йому було повідомлено, що на виконанні у банку перебуває постанова державного виконавця у ВП № НОМЕР_1 про арешт коштів на загальну суму 465,50 грн.
Заявою від 23 січня 2025 року за вих. № 29 КП «ВРЕЖО № 7» звернулося до Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі з проханням, серед іншого, надати постанову про відкриття ВП № НОМЕР_1, постанову про накладення арешту на майно (кошти) боржника - КП «ВРЕЖО № 7» та постанову, якою завершилося виконавче провадження.
05 лютого 2025 року у відповідь на вищевказану заяву КП «ВРЕЖО № 7» отримало лист Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі від 04 лютого 2025 року за вих № 8184/29.22-38 та запитувані документи ВП № НОМЕР_1.
З отриманих документів КП «ВРЕЖО № 7» стало відомо, що на виконанні у Дніпровському ВДВС у м. Запоріжжі перебувало ВП № НОМЕР_1 по виконанню судового наказу № 334/6120/17, виданого 10 жовтня 2017 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з КП «ВРЕЖО № 7» на користь держави судового збору у розмірі 320 грн. У межах ВП № НОМЕР_1 державним виконавцем 01 жовтня 2018 року було винесено постанову про арешт коштів боржника, згідно з якої накладено арешт на кошти боржника у розмірі 465,50 грн, яка складається з боргу у розмірі 320 грн, виконавчого збору у розмірі 32 грн та витрат виконавчого провадження у розмірі 113,50 грн, що містяться на відповідних банківських рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. 21 серпня 2019 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». У подальшому виконавчий документ до стягнення не пред'являвся.
Отримавши постанову державного виконавця від 20 лютого 2018 року про відкриття ВП № НОМЕР_1, КП «ВРЕЖО № 7» згідно з платіжної інструкції від 18 лютого 2025 року № 6028 сплатило на рахунок Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі кошти за ВП № НОМЕР_1 у розмірі 465,50 грн, з яких борг у розмірі 320 грн, виконавчий збір у розмірі 32 грн, витрати виконавчого провадження у розмірі 113,50 грн.
18 лютого 2025 року на електронну пошту Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі КП «ВРЕЖО № 7» направило заяву від 18 лютого 2025 року за вих. № 59, в якій повідомило про оплату коштів за ВП № НОМЕР_1, а тому просило ВДВС зняти арешт з коштів та іншого майна боржника, а також виключити КП «ВРЕЖО № 7» з реєстру боржників.
Листом Дніпровський ВДВС у м. Запоріжжі від 27 лютого 2025 року повідомив КП «ВРЕЖО № 7», що кошти, які надійшли на погашення боргу за ВП № НОМЕР_1, у порядку статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподілені. 26 лютого 2025 року державним виконавцем прийнято постанову про виключення відомостей про боржника - КП «ВРЕЖО № 7» з Єдиного державного реєстру боржників у зв'язку із погашенням боргу за виконавчим документом у розмірі 320,00 грн, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Роз'яснено порядок зняття державним виконавцем арешту з майна боржника відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, зазначено, що листом віл 04 лютого 2025 року за вих № 8184/29.22-38 на адресу КП «ВРЕЖО № 7» було направлено повний перелік щодо непогашених боржником - КП «ВРЕЖО № 7» сум боргу, сум виконавчого збору, сум витрат виконавчого провадження та штрафів.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із частиною третьою статті 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Звертаючись до суду із вказаною скаргою, КП «ВРЕЖО № 7» зазначало, що бездіяльність державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі щодо незняття арешту з коштів КП «ВРЕЖО № 7», накладеного у ВП № НОМЕР_1, є незаконною, оскільки борг погашено. Арешт його коштів, як боржника, накладався постановою державного виконавця від 01 жовтня 2018 року у ВП № НОМЕР_1 у межах суми боргу 465,50 грн, а не в межах зведеного ВП № НОМЕР_2.
Заперечуючи проти вимог скарги, Дніпровський ВДВС у м. Запоріжжі вказував, що матеріали ВП № НОМЕР_1 знищені за строками зберігання, тому надати копію конкретної постанови конкретного державного виконавця про об'єднання ВП № НОМЕР_1 у зведене ВП № НОМЕР_2 не має можливості, оскільки питання про відновлення втраченого виконавчого провадження не вирішувалося, ініціативи з боку боржника - КП «ВРЕЖО № 7» у цій частині не було. ВП № НОМЕР_1 входило до складу зведеного ВП № НОМЕР_2, в якому на теперішній час має місце борг перед іншими стягувачами на суму більше, ніж 7 млн грн, а тому підстав для зняття арешту з коштів боржника у зведеному ВП № НОМЕР_2 відсутні. Додатково посилався, у тому числі, на постанову державного виконавця від 31 серпня 2015 року у ВП № НОМЕР_5 про арешт коштів цього боржника на суму 7 257 339,55 грн, а також постанову від 23 лютого 2018 року у ВП № НОМЕР_3 про об'єднання ВП № НОМЕР_4 та ВП № НОМЕР_3 у зведене ВП № НОМЕР_2.
Підстави для зняття арешту визначені у частині четвертій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого арешт знімається у разі:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п'ята статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, установивши, що на виконанні у ВДВС перебувало зведене ВП № НОМЕР_2 про стягнення з КП «ВРЕЖО № 7» на користь юридичних та фізичних осіб загальної суми боргу у розмірі 7 257 339,55 грн, який не погашено, а до цього зведеного ВП також входило ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання судового наказу № 334/6120/17 від 10 жовтня 2017 року про стягнення з КП «ВРЕЖО № 7» на користь держави 320 грн, тоді як зняти арешт з коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні, виділивши будь-яке одне виконавче провадження від кола інших, у цьому випадку, є неможливим, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги КП «ВРЕЖО № 7»та зняття арешту з його майна.
У цьому випадку у державного виконавця органу ДВС не було передбачених законом підстав для задоволення заяви КП «ВРЕЖО № 7»про зняття арешту з його майна, оскільки частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає вичерпний перелік підстав для зняття арешту у виконавчому провадженні. Установивши, що у боржника існує борг перед іншими стягувачами на суму більше, ніж 7 млн грн, державний виконавець, керуючись положеннями статті 59 вказаного Закону обґрунтовано не прийняв постанову про зняття арешту з коштів боржника, про що письмово повідомив КП «ВРЕЖО-7».
Таким чином, заявником не доведено порушення його прав діями заступника начальника Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі щодо незняття арешту з коштів КП «ВРЕЖО №7».
Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні скарги КП «ВРЕЖО №7».
При цьому, правильними є посилання апеляційного суду про те, що боржник - КП «ВРЕЖО № 7» не позбавлений права повторно у подальшому вирішити питання про зняття арешту з його коштів у позасудовому порядку у відновленому за його заявою ВП № НОМЕР_1, яке наразі є втраченим, або у судовому порядку за повторною скаргою, однак, із додаванням вже копій матеріалів відновленого втраченого провадження.
Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать правовим висновкам Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, на які містяться посилання в касаційній скарзі.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, значною мірою зводяться до трактування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, на власний розсуд.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче Ремонтно-Експлуатаційне Житлове Об'єднання № 7» залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 травня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник