20 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 309/5300/24
провадження № 61-12785ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу комунального некомерційного підприємства «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради на рішення Хустського районного суду Закарпатської області
від 18 березня 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 18 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до комунального некомерційного підприємства «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради (далі - КНП «ЗЦЕМД МК»), в якому просила суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ в. о. директора КНП «ЗЦЕМД МК» № 607-К від 05 листопада 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- визнати незаконним та скасувати наказ в. о. директора КНП «ЗЦЕМД МК» № 608-К від 05 листопада 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити її на попередній посаді фельдшера з медицини невідкладних станів Хустської станції екстреної медичної допомоги з 05 листопада 2024 року;
- поновити її на попередній посаді внутрішнього сумісника, фельдшера з медицини невідкладних станів Хустської станції екстреної медичної допомоги пункту постійного базування бригад екстреної медичної допомоги с. Горінчово
з 05 листопада 2024 року;
- стягнути КНП «ЗЦЕМД МК» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 18 березня
2025 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду
від 18 вересня 2025 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ в. о. директора КНП «ЗЦЕМД МК» № 608-К від 05 листопада 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади фельдшера
з медицини невідкладних станів Хустської станції екстреної медичної допомоги
Визнано незаконним та скасовано наказ в. о. директора КНП «ЗЦЕМД МК» № 607-К від 05 листопада 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 » внутрішнього сумісника
з посади фельдшера з медицини невідкладних станів Хустської станції екстреної медичної допомоги пункту постійного базування бригад екстреної медичної допомоги с. Горінчово.
Поновлено ОСОБА_1 на попередній посаді фельдшера з медицини невідкладних станів Хустської станції екстреної медичної допомоги з 05 листопада 2024 року.
Поновлено ОСОБА_1 на попередній посаді внутрішнього сумісника, фельдшера
з медицини невідкладних станів Хустської станції екстреної медичної допомоги, пункту постійного базування бригад екстреної медичної допомоги с. Горінчово
з 05 листопада 2024 року.
Стягнуто з КНП «ЗЦЕМД МК» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 листопада 2024 року по 18 березня 2025 року
в розмірі 136 768,44 грн.
Стягнуто з АТ КНП «ЗЦЕМД МК» на користь держави судові витрати, пов'язані
зі сплатою судового збору, у розмірі 1 211,20 грн.
15 жовтня 2025 року КНП «ЗЦЕМД МК» через систему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 18 березня 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга КНП «ЗЦЕМД МК» не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
У касаційній скарзі заявник посилається, як на підставу касаційного провадження, на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, не може бути прийняте касаційним судом, оскільки воно є загальним та не відповідає вимогам, викладеним у ЦПК України.
Зокрема, заявник не вказує, щодо питання застосування якої саме норми права та у яких саме подібних правовідносинах, на думку заявника, відсутній висновок Верховного Суду.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у 2024 році та заявляла чотири позовні вимоги немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15 140,00 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
КНП «ЗЦЕМД МК» в даній справі є відповідачем, а не позивачем, а тому у разі оскарження судового рішення не звільнений від сплати судового збору у цій категорії справ.
КНП «ЗЦЕМД МК» оскаржує постанову суду апеляційної інстанції у повному обсязі.
Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подачу касаційної скарги
у розмірі 9 938,96 грн, а саме:
1) Судовий збір за 4 позовні вимоги немайнового характеру - 4 844,80 грн (1 211,20*4=4 844,80);
2) Судовий збір за позовні вимоги майнового характеру - 1 367,68 грн (136 768,44*1%=1 367,68);
3) Судовий збір за подачу касаційної скарги - 9 939,96 грн ((4 844,80+1 367,68)*200%)*0,8=9 939,96);
4) Сплачено судового збору - 1,00 грн;
5) Доплата судового збору - 9 938,96 грн (9 939,96-1,00=9 938,96).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу комунального некомерційного підприємства «Закарпатський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Закарпатської обласної ради на рішення Хустського районного суду Закарпатської області
від 18 березня 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 18 вересня 202 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць