Постанова
Іменем України
17 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 296/2568/24
провадження № 61-3311св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Житомирська обласна рада,
треті особи: комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, Департамент охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Вернидубом Дмитром Вікторовичем , на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 липня 2024 року в складі судді: Шкирі В. М., та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2025 року (дата складання повного судового рішення 28 лютого 2025 року) в складі колегії суддів: Шевчук А. М., Коломієць О. С., Талько О. Б.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Житомирської обласної ради; третя особа: КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради про визнання незаконним та скасувати рішення Житомирської обласної ради.
Позов мотивований тим, що рішенням Житомирської обласної ради від 19 березня 2015 року № 1428 був призначений на посаду головного лікаря обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського Житомирської обласної ради з 19 березня 2015 року по 18 березня 2020 року.
На підставі рішення Житомирської обласної ради від 18 грудня 2019 року №1750 із ним переукладений контракт на новий п'ятирічний строк із 19 березня 2020 року по 18 березня 2025 року та він займав посаду генерального директора КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради.
Рішенням Житомирської обласної ради від 07 березня 2024 року № 670 «Про звільнення генерального директора КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради ОСОБА_1» вирішено розірвати з ним контракт та звільнити його з посади генерального директора 07 березня 2024 року, а у випадку його тимчасової непрацездатності й перебування у відпустці - з дати, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, або першим робочим днем після закінчення відпустки згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, відповідно до підпункту 4 пункту 23, пункту 27 контракту. Підставами для розірвання контракту стало порушення виконання вимог підпунктів 8, 10 пункту 6 контракту щодо неналежної організації дотримання прав пацієнта під час надання підприємством медичної допомоги та здійснення медичного обслуговування, а також неефективного використання і збереження закріпленого за підприємством майна, нераціонального використання коштів, що надходять за надання медичних послуг населенню, зокрема - непропорційного та нераціонального використання коштів на оплату праці працівників КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, враховуючи рекомендації постійної комісії обласної ради з питань бюджету та комунальної власності від 01 березня 2024 року.
Позивач вважав рішення обласної ради незаконним, оскільки воно суперечить фактичним обставинам його діяльності на посаді генерального директора КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» та ухвалено депутатами з грубим порушенням вимог контракту та чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню. Так, за 2022 рік КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради було отримано 10 скарг при кількості наданої високоспеціалізованої медичної допомоги 192 289 пацієнтам. У 2023 році КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради було надано високоспеціалізовану медичну допомогу 267 401 пацієнтам та отримано 17 скарг за рік. Отже, за 2022 - 2023 роки було проліковано 459 690 пацієнтів та отримано 27 скарг. За таких обставин, показник пацієнтів, які залишилися незадоволеними під час надання підприємством медичної допомоги та здійснення медичного обслуговування, складає менше 0,0037% від загальної кількості пацієнтів, яким надана медична допомога.
Позивач зазначав, що твердження відповідача про неналежну організацію дотримання прав пацієнта під час надання підприємством медичної допомоги та здійснення медичного обслуговування не знаходить підтвердження фактичними даними. Стосовно неефективного використання і збереження закріпленого за підприємством майна, нераціонального використання коштів, що надходять за надання медичних послуг населенню, зокрема, непропорційного та нераціонального використання коштів на оплату праці працівників лікарні, то планові фінансові показники від господарської діяльності лікарні за 2022 рік перевиконані на 23%, а за 2023 рік - на 14%.
Окрім того, у період із 01 січня 2022 року по 01 березня 2024 року відсутні звернення Житомирської обласної ради та Департаменту охорони здоров'я Житомирської обласної військової адміністрації до лікарні з приводу невиконання або неналежного виконання статутних завдань, порушень господарських зобов'язань, неналежної організації дотримання прав пацієнтів під час надання підприємством медичної допомоги та здійснення медичного обслуговування, а також неефективного використання і збереження закріпленого за підприємством майна, нераціонального використання коштів, що надходять за надання медичних послуг населенню, зокрема, непропорційного та нераціонального використання коштів на оплату праці працівників КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради. На переконання позивача, будь-яких фактів порушення ним вимог підпунктів 8, 10 пункту 6 контракту Житомирською обласною радою, як органом управління майном, та Департаментом охорони здоров'я Житомирської обласної військової адміністрації, як органом контролю, виявлено не було. Усі розпорядження Житомирської обласної ради та Департаменту охорони здоров'я Житомирської обласної військової адміністрації, які надавалися у межах повноважень, визначених законодавством України, ним виконувалися. Жодних порушень ним трудової дисципліни також зафіксовано не було, а тому відсутні підстави для дострокового розірвання контракту. Також до нього не було жодних запитів про надання пояснень з приводу невиконання або належного виконання обов'язків за контрактом.
Отже, жодного обґрунтування у підтвердження наявності фактів порушення ним обов'язків за контрактом від 18 грудня 2019 року Житомирською обласною радою у рішенні не зазначено та порушена процедура розгляду питання без отримання від нього письмового пояснення.
ОСОБА_1 просив:
визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської обласної ради від 07 березня 2024 року № 670 «Про звільнення генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради ОСОБА_1 ».
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16 липня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
позивач займав посаду головного лікаря КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради та Житомирською обласною радою, як органом управління майном прийнято рішення про розірвання контракту з ОСОБА_1 та звільнення його з посади 07 березня 2024 року, а у випадку його тимчасової непрацездатності й перебування у відпустці - з дати, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки згідно з пунктом 8 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, відповідно до підпункту 4 пункту 23, пункту 27 вказаного контракту. Тобто звільнення ОСОБА_1 з займаної посади через порушення умов Контракту;
підставами для розірвання контракту вказано наступне - «...у зв'язку з порушенням виконання вимог підпунктів 8, 10 пункту 6 контракту з генеральним директором комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічну лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради щодо неналежної організації дотримання прав пацієнта під час надання підприємством медичної допомоги та здійснення медичного обслуговування, а також неефективного використання і збереження закріпленого за підприємством майна, нераціонального використання коштів, що надходять за надання медичних послуг населенню, зокрема - непропорційного та нераціонального використання коштів на оплату праці працівників комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, та з врахуванням рекомендації постійної комісії обласної ради з питань бюджету та комунальної власності від 01 березня 2024 року»;
матеріали цивільної справи містять достатньо доказів того що ОСОБА_1 як керівник підприємства не зміг зокрема у 2023 році забезпечити належну організацію дотримання прав пацієнта під час надання підприємством медичної допомоги та здійснення медичного обслуговування, про це свідчать чисельні скарги та реєстраційні картки. При цьому умовами контракту не визначено кількість скарг, які необхідні для того щоб констатувати, що мало місце таке порушення умов Контракту, отже посилання на підпункт 8 пункту 6 Контракту знайшло своє підтвердження під час розгляду справи;
за приписами підпункту 10 пункту 6 Контракту що керівник підприємства зобов'язаний забезпечувати ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством майна. Судом встановлено, що з 13 червня 2023 року не працює магнітно резонансний томограф в обласній лікарні. У 2022 році він не працював 21 день. Технічне обслуговування у 2022 році склало 168 000 грн а у 2023 році - 731 000 грн. 11 липня 2023 року комісією створеною за наказом Департаменту охорони здоров'я від 21 червня 2023 року №1320 було проведено перевірку пошкодження МРТ, яке сталося 03 липня 2023 року про що складено довідку. За результатами перевірки технічна аварія сталася внаслідок грубого порушення спеціалістами ремонтної бригади порядку виконання ремонтних робіт в приміщеннях де знаходився апарат МРТ, відсутність у них відповідних знань та їх особиста недбалість. Вказано, що виконавець має понести відповідальність передбачену законодавством України;
позивач та його представник не довели суду, що позивач (як Керівник підприємства) вжив заходів для відшкодування шкоди завданої підприємству пошкодженням ввіреного йому майна. Суд визнає, що пошкодження томографа сталося не внаслідок якихось дій безпосередньо ОСОБА_1 . За результатами перевірки це вина іншої особи, проте ОСОБА_1 , як керівник підприємства (чи за його дорученням інша уповноважена особа) мали б звернутися з Претензією про відшкодування до винної особи, а в разі її незадоволення до суду. Матеріали справи не містять доказів, що шкода завдана підприємству пошкодженням МРТ відшкодована чи вжиті заходи для її відшкодування. При цьому, сторона позивача не заявляла, що у них є труднощі в подачі цих доказів та суд, сприяючи сторонам у збиранні доказів, які вони не можуть подати самостійно, має їх витребувати. Натомість сторона відповідача довела суду, що підприємству завдано збитків пошкодженням МРТ;
управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області повідомлено, що протягом 2021-2022 років та січня-липня 2023 року в КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради було проведено 18 заходів державного фінансового контролю, з них 3 перевірки закупівель та 15 моніторингів закупівель. За результатами моніторингу процедур закупівель виявлено порушень законодавства у сфері закупівель на загальну суму 45 361,38 тис грн. Проведеними перевірками закупівель виявлено порушень, що призвели до втрат фінансових ресурсів на загальну суму 1 107,98 тис. грн. Вказано, що порушення допущені генеральним директором ОСОБА_1 та медичним директором з лікувальної роботи ОСОБА_3 , якими підписано додаткові угоди. Також виявлено порушення, щодо сплати вартості природного газу на суму 363,93 тис. грн (з ПДВ) що більше ніж передбачено умовами укладених за результатами торгів договорів та тендерними пропозиціями постачальників, чим нанесено підприємству матеріальної шкоди на вказану суму тобто на 363,93 тис. грн. За результатами перевірки порушення допущено генеральним директором ОСОБА_1 та медичним директором з лікувальної роботи ОСОБА_3 , якими підписано додаткові угоди. На думку суду, невжиття заходів ОСОБА_1 (як керівником підприємства) щодо відшкодування шкоди завданої підприємству пошкодженням МРТ, втрати фінансових ресурсів на загальну суму 1 107,98 тис та сплата 369,93 тис грн за природний газ понад умовами укладених за результатами торгів договорів та тендерними пропозиціями постачальників, це безумовно не ефективне використання майна. Доказів зворотнього суду не надано;
представник позивача вказує, що за статтею 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем за виявлення проступку, але не пізніше 1 місяця з дня його виявлення та що дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку, а тому не можуть бути підставами для звільнення скарги за період з 01 січня 2022 року по 07 вересня 2023 року. Матеріали справи не містять доказів що Житомирська обласна рада притягнула ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення. У рішенні вказано, що підставою для звільнення є пункт 8 частини першої статті 36 КЗпП України відповідно до підпункту 4 пункту 23, пункту 27 контракту;
суд відхиляє доводи сторони позивача, що оскільки підприємством у 2022-2023 роках було виконано планові показники та навіть їх перевиконано, то не було порушень умов контракту. Викладене лише свідчить про те, що дійсно підприємство здійснювало планування доходів та видатків та за результатами роботи було досягнуто як поставлених результатів, так їх і перевершено, проте це жодним чином не підтверджує відсутність порушень умов Контракту;
суд визнає, що ОСОБА_1 неодноразово відзначався різними подяками, відзнаками, дипломами, Почесними грамотами, зокрема в 2016-2020 роках, проте це не свідчить, що він не міг порушувати Умов Контракти. При цьому відповідач у 2023 році надав подяку не позивачу, а колективу КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, за громадську свідомість, розвиток благодійності, реалізацію волонтерських ініціатив, надання гуманітарної допомоги, територіальним громадам та постраждалим від агресії рф. Наявність заохочувальних заходів не свідчить, що не було порушень умов Контракту з боку позивача;
суд переконаний, що формулювання «розірвати контракт» і «припинити контракт» мають один наслідок - звільнення з займаної посади. Підстави для припинення контракту, визначені в пункті 23 контракту від 18 грудня 2019 року, а підстави для його розірвання зазначені в пункті 24 Контракту. А тому в даному випадку зазначення словосполучення в рішення Житомирської обласної ради «розірвати контракт» замість «припинити контракт» це є опискою, оскільки в рішенні є чітке посилання на підпункт 4 статті 23 Контракту, що є підставою для припинення контракту, а як наслідок звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України;
відповідачем надано суду належні та достатні докази, які беззаперечно свідчать про порушення ОСОБА_1 умов укладеного із ним контракту 18 грудня 2019 року , а саме підпунктів 8,10 пункту 6 Контракту від 18 грудня 2019 року, у період перебування його на посаді, що є підставою для звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, як те передбачено підпункт 4 пункту 23, пункт 27 Контракту. Тому немає підстав для скасування рішення Житомирської обласної ради від 07 березня 2024 року № 670 «Про звільнення генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради ОСОБА_1
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 22 липня 2024 року:
заяву представника третьої особи: Департаменту охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації адвоката Перегуди А. П. про виправлення описки задоволено;
виправлено описку у вступній та резолютивній частині рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 липня 2024 у справі №296/2568/24 (вступна та резолютивна частини), зазначивши назву відповідача «Житомирська обласна рада» у відповідному відмінку, замість «Житомирська міська рада»;
вказано, що повний текст судового рішення у справі № 296/2568/24 виготовити з урахуванням цієї ухвали.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2025 року:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення;
рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
доводи апеляційної скарги про те, що значна кількість скарг була направлена Департаментом охорони здоров'я Житомирської облдержадміністрації на розгляд позивачу та не досліджено питання їх обґрунтованості спростовуються змістом частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» за якою, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. Скарги стосувалися працівників КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського», а тому відповіді на вказані скарги у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» мали надаватися директором підприємства, до повноважень якого належало керівництво та організація діяльності підприємства;
позивач у апеляційній скарзі посилається на відсутність із його боку порушень підпункту 10 пункту 6 контракту, а саме - неефективного використання і збереження закріпленого за підприємством майна, оскільки завдані пошкодженням МРТ збитки відшкодовані у повному обсязі в сумі 1 086 000 грн на підставі позасудової мирової угоди від 24 липня 2023 року, укладеної між КНП «Обласна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» в особі генерального директора ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 , що додана до апеляційної скарги разом із платіжними дорученнями. Водночас, відповідно до частини третьої ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Матеріали справи не містять доказів того, що вказана позасудова вимога від 24 липня 2023 року та платіжні доручення від 28 липня 2023 року, від 25 серпня 2023 року, від 26 вересня 2023 року, від 31 жовтня 2023 року, від 30 листопада 2023 року та від 14 грудня 2023 року долучалися позивачем або його представником до матеріалів справи в суді першої інстанції. Навіть спроби не було, хоча ці документи на час ухвалення судом рішення у справі вже мали існувати та про них позивачу, як підписанту, було відомо. Крім того, при доданні вказаних документів до апеляційної скарги позивачем не вказані причини не подання зазначеної документації до суду першої інстанції. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За таких обставин, апеляційний суд не може приймати та досліджувати вказані документи на стадії апеляційного перегляду;
позивач посилається на безпідставність тверджень відповідача та висновків суду першої інстанції про заподіяння ним лікарні збитків (матеріальної шкоди в сумі 744 045,75 грн, внаслідок сплати завищеної вартості електричної енергії на корить ТзОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія»), оскільки рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року в справі №240/25519/22 скасована вимога Управління Північного офісу Держаудитслужби від 27 вересня 2022 року та постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 26 січня 2024 року закрито провадження в справі №296/6582/22 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 164-14 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення;
рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року в справі №240/25519/22, яке набрало законної сили 02 листопада 2023 року, визнана протиправною та скасована вимога Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 27 вересня 2022 року №260603-14/2536-2022 «Про усунення порушень законодавства». Проте підставою для скасування вимоги контролюючого органу щодо зобов'язання відшкодувати матеріальну шкоду в сумі 744 045,75 грн суд визначив не відсутність порушення законодавства, а те, що зміст спірної вимоги, яка є індивідуально-правовим актом, не породжує права і обов'язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, а направлена на зобов'язання КНП «Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського» ЖОР відшкодувати бюджетні кошти. Саме тому така вимога не відповідає вимогам закону щодо її змісту та є неконкретизованою, що стало достатньою підставою для її скасування. Колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, переглядаючи рішення суду першої інстанції, у своїй постанові від 02 листопада 2023 року зазначила, що на підставі акта ревізії КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» направлена вимога, відповідно до якої Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області вимагає усунути виявлені порушення в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом відшкодування завищеної вартості товарів. При цьому, шлях усунення виявленого порушення, саме таким чином, як визначило Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, не узгоджується із нормами діючого законодавства, з огляду на неможливість поновлення видатків загального фонду установами за межами бюджетного періоду в якому сталося порушення з огляду на специфіку бюджетного законодавства. За таких обставин, вимога не містить визначених конкретних дій у межах закону, обов'язкових до виконання Комунальним некомерційним підприємством «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» для усунення виявлених порушень, які зазначені у вимозі. Отже, підставою для скасування вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 27 вересня 2022 року №260603-14/2536-2022 «Про усунення порушень законодавства» стало не відсутність порушення законодавства КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського», а неможливість поновлення видатків загального фонду в межах бюджетного періоду, в якому сталося порушення з огляду на специфіку бюджетного законодавства;
постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 26 січня 2024 року провадження в справі №296/6582/22 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статі 164-14 КУпАП закрито в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення лише на тій підставі, що постановою колегії суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року залишено без змін. За таких обставин, відсутність складу адміністративного правопорушення не свідчить про дотримання ОСОБА_1 підпункту 10 пункту 6 контракту. Зі змісту рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року в справі №240/25519/22 убачається, що адміністративний суд скасував вимогу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 27 вересня 2022 року №260603-14/2536-2022 «Про усунення порушень законодавства» лише у зв'язку з тим, що її зміст не відповідає вимогам закону, а не тому, що КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» не були допущені порушення під час проведення процедури закупівель електричної енергії. Отже, судові рішення факту заподіяння матеріальної шкоди не спростовують;
доводи апеляційної скарги про те, що захисна споруда цивільного захисту № 20242, розташована за адресою: м. Житомир, вул. Червоного хреста, 3, не перебуває на балансовому обліку КНП «Обласна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» ЖОР не знімають із позивача відповідальності за таких аргументів. Відповідно до Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об'єктів до складу та виключення таких об'єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138, та наказу ДСНС України від 10 жовтня 2018 року №591, загальнодержавний електронний облік захисних споруд веде Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Листом ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області від 20 травня 2022 року №5101-1564/5116 підтверджується та обставина, що сховище №20242 за обліковими даними Головного управління знаходиться на балансі КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» та розташовується у м. Житомирі по вул. Червоного Хреста, 3. Актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №20242 від 21 квітня 2022 року, встановлено, що сховище №20242, розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Червоного хреста,3, належить Житомирській обласні раді та балансоутримувачем захисної споруди є Комунальне некомерційне підприємство «Обласна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради. Станом на 21 квітня 2022 року сховище оцінювалося як неготове до використання за призначенням. Захисна споруда підлягала капітальному ремонту. Сховище з облікових даних Державної служби України з надзвичайних ситуацій не знято, а за таких обставин, висновок суду першої інстанції з цього приводу є правильним;
в апеляційній скарзі позивач посилається на те, що поняття «припинення дії контракту» та «розірвання контракту» ґрунтуються на різних нормах КЗпП України (підстави для припинення контракту визначені в пункті 23 контракту, а підстави розірвання контракту визначені в пункті 24 контракту). Поняття «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» розкрито законодавцем у пункті 4 статті 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених статтями 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в статях 40, 41 КЗпП України або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу;
контракт є особливою формою трудового договору. Поняття «припинення трудового договору» та «розірвання трудового договору» характеризуються такими спільними рисами як: наслідком припинення трудових відносин та розірвання трудового договору є розірвання будь-яких трудових зв'язків між роботодавцем і працівником; «розірвання трудового договору», який за своєю сутністю означає припинення трудового договору одностороннім волевиявленням, і при цьому, немає значення з чиєї ініціативи розірвання відбувається - працівника, роботодавця чи третьої особи, а ініціатором припинення трудових відносин може бути одна із сторін, припинення може відбуватися за взаємною згодою сторін або внаслідок настання певних подій. Отже, припинення трудових правовідносин є ширшою категорію, яка включає у тому числі й розірвання трудового договору, як одну із підстав. Звільнення за пунктом 8 статті 36 КЗпП України припиняє трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракте для його розірвання. У рішенні Житомирської обласної ради є чітке посилання на підпункт 4 пункту 23 контракту, що є підставою для припинення контракту та як наслідок звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України;
відповідачем надані суду належні та достатні докази, які беззаперечно свідчать про порушення ОСОБА_1 умов укладеного із ним 18 грудня 2019 року контракту, а саме, підпунктів 8, 10 пункту 6 Контракту в період перебування його на посаді генерального директора КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» ЖОР, що є підставою для звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, як передбачено підпунктом 4 пункту 23 та пункту 27 контракту, а наявність при цьому заохочувальних заходів не виключає порушення зі сторони позивача умов контракту. Невиконання відповідачем обов'язку зажадати письмове пояснення від ОСОБА_1 та неодержання такого пояснення не є підставою для визнання незаконним та скасування рішення Житомирської обласної ради від 07 березня 2024 року №670, оскільки факт порушення позивачем підпунктів 8 та 10 пункту 6 контракту підтверджений наданими суду доказами. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26 липня 2021 року в справі №643/10816/17.
Аргументи учасників справи
13 березня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником Вернидубом Д. В., на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 липня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2025 року (повний текст постанови складено 28 лютого 2025 року), у якій просив:
оскаржені судові рішення скасувати;
ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Касаційна скарга мотивована тим, що:
звільнення працівника на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України з формулюванням причини - невиконання чи неналежне виконання обов'язків, передбачених контрактом, - не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, та без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень;
відсутній висновок Верховного Суду щодо питання одночасного застосування норм права, що регулюють поняття «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу», тобто пункту 4 статті 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених статтями 40, 41 КЗпП України та одночасного застосування процедури припинення трудових правовідносин через звільнення за пунктом 8 статті 36 КЗпП України;
значна кількість скарг (18 з 27) після їх отримання була направлена Департаментом охорони здоров'я Житомирської облдержадміністрації безпосередньо на розгляд саме ОСОБА_1 , але судами не надано юридичної оцінки даним фактам, що дані скарги не стосувались ОСОБА_1 , а були переадресовані йому для розгляду та вирішення по суті;
суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про те, що позивач не дотримався вимог статуту та контракту в питанні забезпечення раціонального та якісного формування штату медичних працівників та запровадження нераціональних умов оплати праці. ОСОБА_1 як генеральний директор діяв в межах наданих статутом і законом повноважень на визначення розмірів преміювання працівників, як одного з видів оплати праці в межах наявного фонду оплати праці та результатів фінансово-господарської діяльності лікарні;
суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статуту лікарні у частині відповідності дій ОСОБА_1 як керівника під час створення та наступної реорганізації відділення екстреної медичної допомоги. Структура та штатна чисельність КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» станом на 01 грудня 2022 року була погоджена постійною комісією обласної ради (з питань охорони здоров'я, соціального захисту населення та у справах ветеранів) від 03 лютого 2023 року №20;
суди не з'ясовували питання щодо відшкодування шкоди за пошкоджений МРТ. Висновок судів про те, що ОСОБА_1 як керівник підприємства (чи за його дорученням інша уповноважена особа) мали б звернутися з претензією про відшкодування до винної особи, а в разі її незадоволення до суду, але не вчиняв дій з питання відшкодування шкоди є помилковим, таким що не ґрунтується на досліджених судом доказах чи встановлених обставинах;
сума завданих пошкодженням МРТ збитків відшкодовано в повному обсязі в розмірі 1 086 000 грн на підставі позасудової мирової угоди від 24 липня 2023 року, укладеної між КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» та ФОП ОСОБА_4 (платіжні доручення №993 від 28 липня 2023 року, 25 серпня 2023 року, 26 вересня 2023 року, 31 жовтня 2023 року, 30 листопада 2023 року, 14 грудня 2023 року. При поданні апеляційної скарги позивач обґрунтував підстави неподання таких доказів в суді першої інстанції та необхідність дослідження судом апеляційної інстанції нових обставин, які суд першої інстанції не досліджував;
постановою Корольовського районного суду міста Житомир від 26 січня 2024 року в справі №296/6582/22 закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Цією постановою встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме що ОСОБА_1 , будучи генеральним директором КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» ЖОР, нібито допустив порушення законодавства про закупівлі;
рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року в справі №240/25519/22 скасована вимога Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 27 вересня 2022 року №260603-14/2536-2022 «Про усунення порушень законодавства»;
оскільки КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» не є балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту сховища №20242, то висновок апеляційного суду про обов'язок ОСОБА_1 як керівника щодо проведення капітального ремонту є помилковим висновком, що не ґрунтується на законі;
поняття «припинення дії контракту» та «розірвання контракту» ґрунтуються на різних нормах КЗпП України (підстави для припинення контракту визначені в пункті 23 контракту, а підстави розірвання контракту визначені в пункті 24 контракту).
11 серпня 2025 року Департамент охорони здоров'я Житомирської ОДА через представника ОСОБА_5 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить:
касаційну скаргу залишити без задоволення;
оскаржені рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що:
позивач зобов'язаний був повідомити суд про відшкодування чи невідшкодування шкоди завданої підприємству пошкодженням МРТ у 2022 році та 2023 році, однак позивач Не повідомив суд першої інстанції про будь-яке відшкодування. Позивач не надав до апеляційної інстанції жодних доказів відповідного звернення з претензією до відповідальних осіб та відшкодування шкоди завданої підприємству пошкодженням МРТ у 2022 році;
позивач з моменту подачі позовної заяви 22 березня 2024 року до прийняття рішення в суді першої інстанції 16 липня 2024 року не заявляв клопотання про долучення наявної у нього позасудової мирової угоди від 24 липня 2023 року та платіжних інструкцій;
постійна комісія Житомирської обласної ради погоджувала структуру та штатну чисельність КНП «Обласна клічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського», а не те щоб до даного відділення обов'язково мають бути переведені 7 лікарів-нейрохірургів із нейрохірургічного відділення. Призначати працівників до відділення екстреної медичної допомоги КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» уповноважений був позивач, однак він проігнорував Типове положення про відділ екстреної (невідкладної) медичної допомоги, затверджене наказом МОЗ України від 24 вересня 2020 року №2179, вимоги розділу III «Структура відділення» та розділу IV «Персонал відділення», що в подальшому вплинуло на звільнення 5-х лікарів відділення та низьку укомплектованість нейрохірургами в Обласній лікарні, чим недотримано пункт 3 Контракту (організувати надання підприємством, належного, доступного, кваліфікованого медичного обслуговування) та пункт 4 (забезпечувати раціональний добір кадрів, створювати умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників);
відповідно до листа від 20 травня 2022 року ДСН України сховище №20242 за обліковими даними Головного управління знаходиться на балансі КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського». Проведеним комісійним обстеженням встановлено порушення гідроізоляції, що призвело до підтоплення приміщення сховища тривалий час, що в свою чергу призвело до корозії поверхневого шару бетону підлоги, появи у ній тріщини і вибоїн та ряд інших недоліків;
з 13 червня 2023 року не працює магнітно резонансний томограф в обласній лікарні. У 2022 році він не працював 21 день. Технічне обслуговування у 2022 році склало 168 000 грн, а у 2023 - 731 000 грн. 11 липня 2023 року комісією створеною за наказом Департаменту охорони здоров'я від 21 червня 2023 року №1320 було проведено перевірку пошкодження МРТ, яке сталося 03 липня 2023 року про що складено довідку. За результатами перевірки технічна аварія сталася внаслідок грубого порушення спеціалістами ремонтної бригади порядку виконання ремонтних робіт в приміщеннях де знаходився апарат МРТ, відсутність у них відповідних знань та їх особиста недбалість. Вказано, що виконавець має понести відповідальність передбачену законодавством України. Позивач та його представник не довели суду, що позивач як керівник підприємства вжив своєчасних заходів для відшкодування шкоди завданої підприємству пошкодженням ввіреного йому майна. Матеріали справи Не містять доказів, що шкода завдана підприємству пошкодженням МРТ відшкодована чи вжиті своєчасні заходи для її відшкодування;
Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області повідомлено, що протягом 2021-2022 років та січня- липня 2023 року в КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради було проведено 18 заходів державного фінансового контролю, з них 3 перевірки закупівель та 15 моніторингів закупівель. За результатами моніторингу процедур закупівель виявлено порушень законодавства у сфері закупівель на загальну суму 45 361,38 тис. гривень. Проведеними перевірками закупівель виявлено порушень, що призвели до втрат фінансових ресурсів на загальну суму 1107,98 тис. гривень. Вказано, що порушення допущені генеральним директором ОСОБА_1 та медичним директором з лікувальної роботи ОСОБА_3 , якими підписано додаткові угоди. Також виявлено порушення, щодо сплати вартості природного газу на суму 363,93 тис. грн (з ПДВ) що більше ніж передбачено умовами укладених за результатами торгів договорів та тендерними пропозиціями постачальників, чим нанесено підприємству матеріальної шкоди на вказану суму тобто на 363,93 тис. грн. За результатами перевірки порушення допущено генеральним директором ОСОБА_1 та медичним директором з лікувальної роботи ОСОБА_3 , якими підписано додаткові угоди;
невжиття заходів ОСОБА_1 як керівником підприємства щодо відшкодування шкоди завданої підприємству пошкодженням МРТ, втрати фінансових ресурсів на загальну суму 1107,98 тис. та сплата 369,93 тис. грн за природний газ понад умовами укладених за результатами торгів договорів та тендерними пропозиціями постачальників, це безумовно не ефективне використання майна;
формулювання «розірвати контракт» і «припинити контракт» мають один наслідок - звільнення з займаної посади.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
01 вересня 2025 року справа передана судді-доповідачу Крат В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2025 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яке підписане представником Вернидубом Д. В., про участь в судовому засіданні на розгляді касаційної скарги відмовлено.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 28 липня 2025 року вказано, що:
наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 19 травня 2021 року у справі № 522/16898/19; від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17; від 27 червня 2019 року у справі № 360/921/16-ц; від 07 листопада 2018 року у справі № 629/3910/17; від 23 січня 2018 року у справі № 203/6039/15; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
постанова Пленуму Верховного Суду України № 9, на яку міститься посилання у касаційній скарзі, не є постановою Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах (див. пункти 29 - 33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20), пункти 85.1-85.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року в справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20)). Тому посилання на указану постанову Пленуму Верховного Суду України № 9 не може бути підставою касаційного оскарження судового рішення.
Фактичні обставини
Суди встановили, що рішенням Житомирської обласної ради від 19 березня 2015 року №1428 ОСОБА_1 був призначений на посаду головною лікаря обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського Житомирської обласної ради з 19 березня 2015 року з укладенням контракту строком на п'ять років із 19 березня 2015 року по 18 березня 2020 року.
Рішенням Житомирської обласної ради від 23 травня 2019 року №1479 вирішено припинити юридичну особу - комунальну установу «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради шляхом її перетворення в КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради.
Рішенням Житомирської обласної ради від 18 грудня 2019 року за №1750 вирішено переукласти контракт з ОСОБА_1 із 19 березня 2020 року, з укладенням контракту строком на п'ять років, із 19 березня 2020 року по 18 березня 2025 року.
Рішенням Житомирської обласної ради від 07 березня 2024 року №670 «Про звільнення генерального директора КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради ОСОБА_1» вирішено розірвати контракт з ОСОБА_1 - генеральним директором КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, укладений згідно з рішенням Житомирської обласної ради від 18 грудня 2019 року №1750 «Про переукладення контракту з ОСОБА_1 », та звільнити його з посади генерального директора вказаного підприємства 07 березня 2024 року, а у випадку його тимчасової непрацездатності чи перебування у відпустці - з дати, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки, згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, відповідно до підпункту 4 пункту 23, пункту 27 вказаного контракту.
У рішенні обласної ради зазначено, що підставою для розірвання контракту стало порушення виконання вимог підпунктів 8, 10 пункту 6 контракту з генеральним директором КНП о «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради щодо неналежної організації дотримання прав пацієнта під час надання підприємством медичної допомоги та здійснення медичного обслуговування, а також неефективного використання і збереження закріпленого за підприємством майна, нераціонального використання коштів, що надходять за надання медичних послуг населенню, зокрема - непропорційного та нераціонального використання коштів на оплату праці працівників Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, враховуючи рекомендації постійної комісії обласної ради з питань бюджету та комунальної власності від 01 березня 2024 року.
Із укладеного 18 грудня 2019 року між Житомирською обласною радою в особі голови обласної ради Ширми В. В., який діяв на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (орган управління майном), та ОСОБА_1 (керівник) убачається, що контракт укладений зі строком дії із 19 березня 2020 року по 18 березня 2025 року.
У контракті сторони передбачили, що:
контракт регулює трудові відносини, пов'язані з виконанням керівником КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради своїх обов'язків, визначає права, відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці керівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково, строк дії договору та є особливою формою трудового договору (пункт 1);
за цим контрактом керівник зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством з метою забезпечення виконання його статутних завдань, надання належної, якісної та кваліфікованої медичної допомоги, ефективної діяльності підприємства, раціонального використання і збереження закріпленого за підприємством майна, а орган управління майном зобов'язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника (пункт 2);
керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання підприємством завдань, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом (пункт 5);
керівник підприємства зобов'язаний, зокрема: забезпечити належну організацію дотримання прав пацієнта під час надання підприємством медичної допомоги та здійснення медичного обслуговування, у тому числі права на лікарську таємницю (пункт 5);
керівник підприємства зобов'язаний забезпечити належну організацію дотримання прав пацієнта під час надання підприємством медичної допомоги та здійснення медичного обслуговування, у тому числі права на лікарську таємницю (підпункт 8 пункту 6);
керівник підприємства зобов'язаний забезпечувати ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством майна (підпункт 10 пункту 6);
забезпечувати ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством майна (пункт 10);
керівник несе відповідальність за: неналежну організацію бухгалтерського обліку з визначенням облікової політики та збереження оброблених документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності згідно із законодавством; недотримання вимог законодавства про працю та охорону праці на підприємстві; невиконання статутних завдань підприємства і умов цього контракту з вини керівника (пункт 21);
дія цього контракту припиняється: 1) із закінченням строку, на який його укладено; 2) за угодою сторін; 3) з ініціативи органу управління майном до закінчення строку дії цього контракту у випадках, передбачених ст.ст.40 і 41 КЗпП України та цим контрактом; 4) з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом (пункт 23);
орган управління майном має право звільняти керівника з посади у разі закінчення строку дії цього контракту, достроково - за ініціативою керівника, а також у разі порушення керівником вимог законодавства та умов контракту (підпункт 2 пункту 9 контракту);
цей контракт може бути розірваний, а керівник звільнений з посади з ініціативи органу управління майном до закінчення строку дії контракту: 1) у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин умов та обов'язків, визначених цим контрактом; 2) у разі одноразового грубого порушення керівником вимог законодавства чи обов'язків, передбачених цим контрактом, внаслідок чого підприємству завдано значних збитків; 3) у разі невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом України щодо сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості заробітної плати із вини керівника; 4) у разі несплати реструктуризованої податкової заборгованості протягом 3 місяців з вини керівника; 5) за поданням службових осіб органів державного нагляду за охороною праці у разі систематичного порушення законодавства з питань охорони праці; 6) у разі допущення збільшення обсягу простроченої кредиторської заборгованості з вини керівника; 7) у разі недотримання вимог фінансового та бюджетного законодавства, а також дій (бездіяльності) керівника, що призвели до невиконання у встановлені строки законних вимог органів державного фінансового контролю; 8) на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у разі порушення вимог законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (пункт 24);
якщо розірвання цього контракту проводиться на підставах, встановлених у ньому, але не передбачених законодавством, звільнення керівника з посади здійснюється відповідно до п.8 частини першої ст.36 КЗпП України (пункт 27).
У Статуті КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради передбачено, що:
засновником, власником та органом управління майном підприємства є територіальні громади сіл, селищ, міст Житомирської області в особі Житомирської обласної ради. Підприємство підпорядковане, підзвітне та підконтрольне органу управління майном. Координацію та контроль за діяльністю підприємства здійснює Департамент охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації в межах повноважень, наданих йому Міністерством охорони здоров'я України та делегованих засновником підприємства (пункт 1.4);
поточне керівництво (оперативне управління) підприємством здійснює генеральний директор підприємства, який призначається на посаду і звільняється з неї відповідно до діючого законодавства. Строк найму, права, обов'язки і відповідальність генерального директора підприємства, умови його матеріального забезпечення, інші умови найму визначаються контрактом (пункт 7.3);
генеральний директор підприємства несе відповідальність за формування та виконання фінансового плану і плану розвитку підприємства, результати його господарської діяльності, виконання показників ефективності діяльності підприємства, якість послуг, що надаються підприємством, використання наданого на праві оперативного управління підприємству майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області і доходу згідно з вимогами законодавства України, цього Статуту та укладених підприємством договорів (підпункт 7.9.5 пункту 7.9).
Із фінансового плану КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради на 2022 рік встановлено, що у 2022 році було заплановано отримання доходу від здійснення діяльності закладу в сумі 379 955,60 тис. грн. Відповідно до звіту про виконання фінансового плану КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради за результатами 2022 року досягнуті показники, які зафіксовані у звіті про фінансові результати за 2022 рік та складають 493 227 тис. грн.
Із фінансового плану КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради на 2023 рік слідує, що у 2023 році було заплановано отримання доходу від здійснення діяльності закладу в сумі 524 313,80 тис. грн. Відповідно до звіту про виконання фінансового плану КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради на 2023 рік дохід склав 503 829 тис. грн.
Самі по собі планові показники без врахування ефективності використання майна ще не можуть бути достатньою підставою для висновку про не порушення умов контракту.
Із відповіді КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського» Житомирської обласної ради від 21 березня 2024 року вбачається, що у 2022 році надійшло 10 скарг та у 2023 року - 17 скарг на неналежну організацію дотримання прав пацієнтів під час надання підприємством медичної допомоги та здійснення медичного обслуговування, при тому, що у 2022 році надано висококваліфіковану медичну допомогу 192 289 пацієнтам, а у 2023 році - 267 401 пацієнту.
Департамент охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації 13 вересня 2023 року надіслав керівникам закладів охорони здоров'я лист №3933/03-3 у якому зазначив, що у разі прогнозованої неможливості використання товарів у межах строку придатності необхідно надати пропозиції щодо перерозподілу одержаних товарів. Генеральний директор КНП «Обласна лікарня» ОСОБА_1 листом від 18 вересня 2023 року поінформував Департамент, що лікарські засоби та вироби медичного призначення, закуплені за рахунок коштів Державного бюджету відповідних років, будуть використані закладом до закінчення термінів придатності.
Відповідно до довідки перевірки колективного звернення працівників нейрохірургічного відділення КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського» від 28 червня 2023 року комісія встановила, що структура відділення екстреної медичної допомоги не відповідає вимогам розділу ІІІ «Структура відділення» Типового положення, а переведення лікарів на запропоновані у відділенні посади також не відповідає розділу ІV «Персонал відділення» Типового положення, оскільки у штаті відділення повинні працювати лише лікарі з медицини невідкладних станів, а лікарі інших спеціальностей (у тому числі лікарі-нейрохірурги) можуть лише залучатися для обстеження пацієнтів.
Згідно з довідкою проведеного службового розслідування в КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради у зв'язку із зростанням напруженості серед медичного персоналу і громадян, зниження якості медичних послуг від 29 червня 2023 року комісією в ході перевірки встановлено, що в 2023 році середня заробітна плата керівників збільшилася на 32 197,80 грн, керівників структурних підрозділів на 2 371,70 грн, лікарів на 3 973,90 грн, середнього медичного персоналу на 70,60 грн, молодшого медичного персоналу на 509,20 грн, іншого персоналу на 1 295,40 грн. Також встановлено, що з 13 червня 2023 року по технічним причинам у закладі не працює магнітно-резонансний томограф. У 2022 році по технічним причинам МРТ не працював 21 день. Вартість послуг технічного обслуговування та ремонту МРТ у 2022 році склала 168 000 грн, а заявлена вартість послуг технічного обслуговування та ремонту МРТ у 2023 році - 731 000 грн.
Відповідно до довідки за результатами перевірки в КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» у зв'язку з пошкодженням магнітно-резонансного томографа, яке відбулося 03 липня 2023 року, від 11 липня 2023 року комісія встановила, що технічна аварія сталася внаслідок грубого порушення спеціалістами ремонтної бригади порядку виконання ремонтних робіт в приміщеннях де знаходився апарат МРТ, відсутність у них відповідних знань та їх особиста недбалість/
Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області листом від 03 серпня 2023 року №260604-14/2309-2023 повідомило Житомирську обласну державну адміністрацію, що протягом 2021-2022 років та січня-липня 2023 року в КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради було проведено 18 заходів державного фінансового контролю, з них: 3 перевірки закупівель та 15 моніторингів закупівель. За результатами моніторингу процедур закупівель виявлено порушень законодавства у сфері закупівель на загальну суму 45 361,38 тис. грн. Проведеними перевірками закупівель виявлено порушень, що призвели до втрат фінансових ресурсів на загальну суму 1 107,98 тис. грн. Також виявлені порушення щодо сплати вартості природного газу на загальну суму 363,93 тис. грн (з ПДВ), що більше ніж передбачено умовами укладених за результатами торгів договорів та тендерними пропозиціями постачальників, чим нанесено підприємству матеріальної шкоди на вказану суму. Зазначено, що порушення допущені генеральним директором ОСОБА_1 та медичним директором з лікувальної роботи ОСОБА_3 , якими підписані додаткові угоди.
ГУ ДНС України у Житомирській області листом від 20 травня 2022 року повідомило начальника Житомирської обласної військової адміністрації В. Бунечка про те, що сховище №20242 за обліковими даними Головного управління знаходиться на балансі КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради. Проведеним комісійним обстеженням встановлено порушення гідроізоляції, що призвело до підтоплення приміщення тривалий час, що в свою чергу призвело до корозії поверхневого шару бетону підлоги, появи у ній тріщин і вибоїн та низки інших недоліків. Балансоутримувач (керівник установи) відмовляється визнавати цю споруду об'єктом цивільного захисту та проводити роботу з її відновлення.
Представник ГО «Корупція-стоп» 18 жовтня 2023 року звернувся до Міністерства охорони здоров'я України та Національної служби здоров'я України зі скаргою щодо фактів неналежного медобслуговування населення за програмою медичних гарантій, здійснення розтрати коштів, отриманих від НСЗ, та незаконних дій керівництва обласної лікарні. Звертається увага на не забезпечення здійснення розрахунків справедливого співвідношення між заробітною платою медичних працівників та керівного складу, безпідставного нарахування премій у великих розмірах (60-100 тис. грн) заступнику гендиректора з економічних питань, головному бухгалтеру, окремим працівникам бухгалтерської та економічної служби.
У матеріалах справи містяться скарги на дії лікарів та керівництва КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради з приводу здійснення медичного обслуговування та відмови у наданні медичних (ої) послуг (допомоги).
25 березня 2024 року Департамент охорони здоров'я надав відповідь на адвокатський запит Д. Вернидуба від 20 березня 2024 року де повідомив про факти перевірок лікарні протягом 2022-2023 років.
18 грудня 2023 року КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» на запит депутата Житомирської обласної ради надала відповідь з додатками на його депутатське звернення.
ОСОБА_1 неодноразово відзначався різними подяками, відзнаками, дипломами, Почесними грамотами, зокрема в 2016-2020 роках. У 2023 році отримав поляку Коростенької РДА за підтримку ліквадаторів аварії на ЧАЄС та подяку Житомирської обласної ради колективу за громадську свідомість, розвиток благодійності, реалізацію волонтерських ініціатив, надання гуманітарної допомоги, територіальним громадам та постраждалим від агресії рф.
Позиція Верховного Суду
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша та шоста статті 43 Конституції України).
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП).
Згідно пункту 8 статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є, зокрема підстави, що передбачені контрактом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року у справі № 170/226/16-ц (провадження № 61-773св17) вказано, що: «виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору. Відповідно до пункту 10 контракту керівник зобов'язується, зокрема, забезпечити ефективне використання та збереження лісосировинних ресурсів, основних фондів, майна, коштів, інших матеріальних цінностей, що перебувають у повному господарському віданні підприємства, дотримання режиму економії ресурсів. Пунктом 22 контракту визначено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством та цим контрактом. Згідно з пункту 25 контракту він припиняється до закінчення терміну його дії у випадках, передбачених пунктами 26 і 27 цього контракту. За підпунктом «б» пункту 26 контракту керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства обов'язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (понесені збитки, виплачено штрафи тощо). Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, апеляційний суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 як директор підприємства не забезпечив збереження закріпленого за підприємством державного майна, не забезпечив розроблення та здійснення заходів з належної організації роботи стосовно запобігання незаконних вирубок лісу, іншим порушенням лісового законодавства, внаслідок чого підприємству завдано значні збитки у розмірі 1 032 506 грн 25 коп., чим допустив порушення умов контракту як особливої форми трудового договору, що проявилося в одноразовому грубому порушенні, та є підставою розірвання контракту за підпунктом «б» пункту 26 контракту як самостійною підставою. Порушення директором ДП «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство» умов контракту щодо забезпечення ефективного використання та збереження лісосировинних ресурсів, що перебувають у повному господарському віданні підприємства, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки, є підставою розірвання контракту за підпунктом «б» пункту 26. Неналежність виконання ОСОБА_1 керівних функцій виявлено за конкретним фактом завдання шкоди ДП «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство» незаконною порубкою лісу, тому не можна погодитися із доводами касаційної скарги щодо триваючого характеру порушень позивачем посадових обов'язків. Таким чином, звільнення ОСОБА_1 відбулося за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання, а тому доводи касаційної скарги про необхідність встановлення обставин, які передбачені диспозицією пункту 1 статті 41 КЗпП, є безпідставними».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2018 року у справі № 591/1256/17 (провадження № 61-25997св18) зазначено, що «позивач, як керівник навчального закладу, не вирішував питання виявлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності за невиконання посадових обов'язків, в тому числі і завідувача господарства ОСОБА_12, якого, за змістом позовної заяви та касаційної скарги, позивач вважає відповідальним за спричинену ДНЗ «Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту» майнову шкоду. Суди дали належну оцінку акту від 10 січня 2017 року, на який також посилався позивач та об'єктивно врахували покази допитаних під час розгляду справи свідків, якими цей акт підписано та які спростували наведені у ньому обставини. Висновки судів щодо доведеності факту неналежного виконання директором навчального закладу ОСОБА_4 покладених на нього умовами контракту обов'язків, в результаті чого ДНЗ «Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту» зазнало значних збитків ґрунтуються на повному і всебічному встановленні фактичних обставин справи на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, які позивачем не спростовані. З урахуванням встановлених обстави, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки звільнення ОСОБА_4 за пунктом 8 статті 36 КЗпП з підстав, передбачених контрактом, проведено з дотриманням норм трудового законодавства».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 235/774/18 (провадження № 61-47942св18) зазначено, що: «згідно з пунктами 16, 17 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» контракт з керівником підприємства може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством, а також передбачених у контракті. При цьому розірвання контракту з ініціативи органу управління майном або керівника підприємства повинно провадитися з урахуванням гарантій, установлених чинним законодавством. При розірванні контракту з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення провадиться згідно з пунктом 8 статті 36 КЗпП, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці керівника підприємства. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було звільнено з посади директора ДП «Покровське лісове господарство» з підстав, передбачених підпунктом «б» пункту 26 контракту - за одноразове грубе порушення керівником законодавства чи обов'язків, передбачених контрактом згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП. Частково задовольняючи позов та поновлюючи ОСОБА_1 на посаді, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем розірваний контракт у зв'язку із чисельними порушеннями, які були допущені позивачкою під час виконання трудового договору, оскільки розірвання контракту не пов'язане з однократним грубим порушенням його умов, таке розірвання є незаконним. Разом з тим, судами не враховано, що встановлені порушення директором ДП «Покровське лісове господарство» умов контракту є самостійною підставою для його розірвання за підпунктом «б» пункту 26 контракту. Звільнення позивача відбулось на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП, таке звільнення не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин, які передбачені диспозицією статті 41 КЗпП. Враховуючи, що позивач погодився з умовами контракту у тому числі і з підвищеною відповідальністю за порушення його умов, проте не забезпечив належне виконання покладених на нього обов'язків по управлінню підприємством, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 відбулося за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання, проведене з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №452/970/17 зазначено, що звільнення працівника на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України з формулюванням причини - невиконання чи неналежне виконання обов'язків, передбачених контрактом, - не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, та без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2025 року у справі № 331/1904/23 (провадження № 61-17518св24) зазначено: «суд першої інстанції вірно вказав, що звільнення позивачки відбулося на підставі пункту 8 частини першої частини 36 КЗпП України, таке звільнення не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин передбачених частиною першою статті 41 КЗпП України та статтею 148 КЗпП України. З врахуванням особливостей контрактної форми трудового договору, наявність чи відсутність вини не є визначальним для припинення дії контракту. Визначальним є сам факт порушення, а встановлена вина керівника лише додатково підтверджує законність оспорюваного наказу. Верховний Суд України у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц вказав, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підстави, передбачені контрактом, є самостійною підставою припинення трудового договору, а його розірвання з підстав, передбачених контрактом, які не містять ознак дисциплінарного порушення, не є дисциплінарним стягненням, а тому положення статті 149 КЗпП України на спірні правовідносини не поширюється. Такі висновки Верховного Суду України підтримав Верховний Суд у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 170/226/16-ц, провадження № 61-773св17, від 17 квітня 2019 року у справі № 235/774/18, провадження № 61-47942св18, від 09 липня 2021 року у справі № 382/1820/18, провадження № 61-19828св19, та вказав, що звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин, які передбачені главою Х КЗпП України».
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
позивач займав посаду головного лікаря КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради. Житомирською обласною радою як органом управління майном прийнято рішення про розірвання контракту з ОСОБА_1 та звільнення його з посади 07 березня 2024 року. Підставами для розірвання контракту вказано наступне - «...у зв'язку з порушенням виконання вимог підпунктів 8, 10 пункту 6 контракту з генеральним директором комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічну лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради щодо неналежної організації дотримання прав пацієнта під час надання підприємством медичної допомоги та здійснення медичного обслуговування, а також неефективного використання і збереження закріпленого за підприємством майна, нераціонального використання коштів, що надходять за надання медичних послуг населенню, зокрема - непропорційного та нераціонального використання коштів на оплату праці працівників комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, та з врахуванням рекомендації постійної комісії обласної ради з питань бюджету та комунальної власності від 01 березня 2024 року»;
відповідно до підпункту 8 пункту 6 контракту керівник підприємства зобов'язаний забезпечити належну організацію дотримання прав пацієнта під час надання підприємством медичної допомоги та здійснення медичного обслуговування, у тому числі права на лікарську таємницю;
суди встановили, що матеріали цивільної справи містять достатньо доказів того що ОСОБА_1 як керівник підприємства не зміг зокрема у 2023 році забезпечити належну організацію дотримання прав пацієнта під час надання підприємством медичної допомоги та здійснення медичного обслуговування, про це свідчать чисельні скарги та реєстраційні картки. При цьому апеляційний суд обґрунтовано вказав, що скарги стосувалися працівників КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського», а тому відповіді на вказані скарги у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» мали надаватися директором підприємства, до повноважень якого належало керівництво та організація діяльності підприємства;
відповідно до підпункту 10 пункту 6 контракту керівник підприємства зобов'язаний забезпечувати ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством майна;
суди встановили, що з 13 червня 2023 року не працює магнітно резонансний томограф в обласній лікарні. У 2022 році він не працював 21 день. Технічне обслуговування у 2022 році склало 168 000 грн а у 2023 році - 731 000 грн. 11 липня 2023 року комісією створеною за наказом Департаменту охорони здоров'я від 21 червня 2023 року №1320 було проведено перевірку пошкодження МРТ, яке сталося 03 липня 2023 року про що складено довідку. За результатами перевірки технічна аварія сталася внаслідок грубого порушення спеціалістами ремонтної бригади порядку виконання ремонтних робіт в приміщеннях де знаходився апарат МРТ, відсутність у них відповідних знань та їх особиста недбалість. Вказано, що виконавець має понести відповідальність передбачену законодавством України;
суди врахували, що позивач та його представник не довели суду, що позивач як керівник підприємства вжив заходів для відшкодування шкоди завданої підприємству пошкодженням ввіреного йому майна. Суди врахували, що пошкодження томографа сталося не внаслідок якихось дій безпосередньо ОСОБА_1 . За результатами перевірки це вина іншої особи, проте ОСОБА_1 , як керівник підприємства (чи за його дорученням інша уповноважена особа) мали б звернутися з Претензією про відшкодування до винної особи, а в разі її незадоволення до суду. Матеріали справи не містять доказів, що шкода завдана підприємству пошкодженням МРТ відшкодована чи вжиті заходи для її відшкодування;
суди встановили, що листом ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області від 20 травня 2022 року №5101-1564/5116 підтверджується та обставина, що сховище №20242 за обліковими даними Головного управління знаходиться на балансі КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» та розташовується у м. Житомирі по вул. Червоного Хреста, 3. Актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №20242 від 21 квітня 2022 року, встановлено, що сховище №20242, розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Червоного хреста,3, належить Житомирській обласні раді та балансоутримувачем захисної споруди є КНП «Обласна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради. Станом на 21 квітня 2022 року сховище оцінювалося як неготове до використання за призначенням. Захисна споруда підлягала капітальному ремонту;
обґрунтованим є висновок судів про невиконання позивачем як керівником вимог підпунктів 8, 10 пункту 6 контракту, а саме - незабезпечення належної організації дотримання прав пацієнта під час надання підприємством медичної допомоги та здійснення медичного обслуговування та незабезпечення ефективного використання і збереження закріпленого за підприємством майна.
За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позову.
Касаційний суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд безпідставно не прийняв нові докази у справі.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина третя статті 367 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) зазначено, що «у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що право ОСОБА_3 порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивачки, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року в справі № 264/949/19 (провадження № 61-16692св19) вказано, що:
«тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № №346/5603/17 (провадження №61-41031св18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18))».
У постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18) зазначено, що:
«частинами другою, третьою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень. Таких обставин апеляційним судом встановлено не було».
В апеляційній скарзі позивач просив долучити до матеріалів справи позасудову мирову угоду від 24 липня 2023 року та платіжні доручення №993 від 28 липня 2023 року, 25 серпня 2023 року, 26 вересня 2023 року, 31 жовтня 2023 року, 30 листопада 2023 року, 14 грудня 2023 року (т.3, а.с.208-226).
Касаційний суд звертає увагу, що рішення Корольовського районного суду м. Житомира ухвалене 16 липня 2024 року. Тобто докази, які позивач подав разом із апеляційною скаргою існували на момент розгляду справи судом першої інстанції. Підстав їх неподання до суду першої інстанції позивач не обґрунтував.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права і зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень касаційного суду. У зв'язку з чим, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржені рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Вернидубом Дмитром Вікторовичем , залишити без задоволення.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 липня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков