Ухвала
Іменем України
17 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 751/2941/25
провадження № 61-12740ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року в складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Чернігівська міська рада, ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Адміністрація Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
У квітні 2025 році ОСОБА_1 звернулась з заявою, в якій просила встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 17 листопада 2023 року до 07 грудня 2024 року (дата смерті ОСОБА_3 на бойових позиціях від вогнепального поранення) проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу разом зі своєю донькою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 червня 2025 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128582096):
заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задоволено;
встановлено факт проживання однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 17 листопада 2023 року по 07 грудня 2024 року.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 липня 2025 року:
заяву представника заявника ОСОБА_5 про виправлення описки у рішенні Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 червня 2025 року задоволено;
виправлено описку в мотивувальній частині рішення, у розділі III «Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин», а саме: після слів « ІНФОРМАЦІЯ_5 направив» зазначити « ОСОБА_1 », замість « ОСОБА_6 »;
викладено абзац другий резолютивної частини рішення у такій редакції: «Встановити факт проживання однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 17 листопада 2023 року по 07 грудня 2024 року».
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року:
апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 червня 2025 року, повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:
не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_7 від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) звернувся з апеляційною скаргою, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 ;
проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, враховуючи наступне. Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з вимогами частини 3 статті 356 ЦПК України апеляційна скарга повинна містити підпис особи, яка її подає, або представника такої особи. Відповідно до частин першої, третьої статті 58 ЦПК України (в редакції Закону № 390-ІХ від 18 грудня 2019 року) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. За положеннями частини 1, 2 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
апеляційна скарга подана від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ). На підтвердження повноважень додано довіреність, згідно якої ОСОБА_7 надано повноваження представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) в усіх організаціях, підприємствах та установах України, вести в судах всіх рівнів, з правом подавати позови, здійснювати оскарження прийнятих ними рішень. Представнику надається право вчиняти без обмежень всі процесуальні дії, якими наділено сторону або третю особу, за правом підпису необхідних документів, а також використовувати всі права та нести всі обов'язки. Проте, до апеляційної скарги не надано ніяких підтверджень того, що коло трудових (посадових обов'язків) ОСОБА_7 охоплювало можливість діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) в суді за правилами самопредставництва, а також не надано доказів на підтвердження трудових відносин, документу юридичної особи в якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи у суді. Ураховуючи зазначене, апеляційний суд уважав, що ці обставини унеможливлюють самопредставництво ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) в суді особою, яка діє лише на підставі довіреності;
відповідно до частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. З огляду на викладене, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 червня 2025 року підлягає поверненню.
14 жовтня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) через підсистему Електронний суд подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд має залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків але Чернігівським апеляційним судом не було надано строк на усунення недоліків та при винесенні ухвали, було неправильно викладено обґрунтування, не з'ясовано всі обставини справи, не досліджені в повному обсязі документи та нормативні документи.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи (частина третя статті 356 ЦПК України).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24) вказано, що:
«7.36. Здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду, доходить висновку, що її формулювання дозволяє виснувати про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
7.37. Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)]. Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні».
Апеляційний суд встановив, що апеляційна скарга подана від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), яка підписана в порядку самопредставництва ОСОБА_7 , не відповідає вимогам частини третьої статті 356 ЦПК України, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати. На підтвердження повноважень додано довіреність, згідно якої ОСОБА_7 надано повноваження представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) в усіх організаціях, підприємствах та установах України, вести в судах всіх рівнів, з правом подавати позови, здійснювати оскарження прийнятих ними рішень. Представнику надається право вчиняти без обмежень всі процесуальні дії, якими наділено сторону або третю особу, за правом підпису необхідних документів, а також використовувати всі права та нести всі обов'язки. Проте, до апеляційної скарги не надано ніяких підтверджень того, що коло трудових (посадових обов'язків) ОСОБА_7 охоплювало можливість діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) в суді за правилами самопредставництва, а також не надано доказів на підтвердження трудових відносин, документу юридичної особи в якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи у суді. Відтак дані обставини унеможливлюють самопредставництво ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) в суді особою, яка діє лише на підставі довіреності.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини п'ятої статті 357ЦПК України).
За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги, оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Чернігівська міська рада, ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Адміністрація Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков