Справа № 991/6660/24
Провадження 1-кп/991/85/24
14 жовтня 2025 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - суд)
за участю :
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) і захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 і заставодавця ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу
у кримінальному провадженні №52023000000000556 від 08.11.2023 щодо обвинувачення
ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області, громадянин України, адреса реєстрації відсутня, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190 (у редакції чинній на 23.02.2023), частиною 2 статті 15/частиною 4 статті 27/частиною 3 статті 369, частиною 3 статті 190 (у редакції чинній на 18.05.2023), частиною 3 статті 27/частиною 2 статті 28/частиною 2 статті 372 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Дніпропетровськ, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28/частиною 2 статті 372 КК,
ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Кишиніві, Молдова, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28/частиною 2 статті 372 КК,
1. Стислий опис судового провадження.
02.08.2024 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52023000000000556 від 08.11.2023, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ОСОБА_1
05.08.2024 ухвалою суду призначено підготовче судове засідання на 12.08.2024 з перервами до 03.09.2024, 07.10.2024, 29.10.2024, 19.11.2024, 03.12.2024, 10.12.2024.
10.12.2024 ухвалою суду постановлено здійснювати судовий розгляд 10.12.2024, який наразі триває з перервами до 14.01.2025, 22.01.2025, 18.02.2025, 25.02.2025, 13.03.2025, 27.03.2025, 01.04.2025, 09.04.2025, 16.04.2025, 01.05.2025, 15.05.2025, 27.05.2025, 04.06.2025, 12.06.2025, 30.06.2025, 16.07.2025, 29.07.2025, 02.09.2025. 16.09.2025, 24.09.2025, 08.10.2025, 14.10.2025.
2. Короткий виклад клопотань і позицій учасників судового провадження.
2.1. 13.10.2025 до ВАКС надійшли клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 і заставодавця ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, в яких такі просили:
«1. Постановити ухвалу про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , зменшивши суму застави на 399 999 гривень (триста дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень; 2. Повернути заставодавцю - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заставу у розмірі 399 999 гривень (триста дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень, внесену на рахунок Вищого антикорупційного суду 22.05.2023»,
що обґрунтовувалось узагальнено таким:
«20.05.2023 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» (м.Київ, вул. Дегтярівська, 13) строком на 60 днів з дня його фактичного затримання, тобто до 17.07.2023 р. до 14 год. 08 хв., в межах строку досудового розслідування.
Вказаною ухвалою мені визначено, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 1 073 600 грн. (один мільйон сімдесят три тисячі гривень) з визначення депозитного рахунку Вищого антикорупційного суду: код ЄДРПОУ 42836259, номеру рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1 .
22.05.2023 р. на виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за зазначеними реквізитами, на рахунок Вищого антикорупційного суду внесено часткову оплату застави за ОСОБА_4 в розмірі 3 99 999 грн. (триста дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень)…
16.04.2025 року та 16.07.2025 року Вами - суддею ВАКС ОСОБА_1 , винесено ухвали, якими задоволено клопотання ОСОБА_4 , клопотання ОСОБА_4 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 щодо зменшення відносно мене розміру запобіжного заходу у вигляді застави з розміру, визначеному ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.05.2023 року в справі №991/443 7/23, в сумі 400 (чотириста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становило 1 073 600 (один мільйон сімдесят три тисячі шістсот) гривень, до 626 600 (шістсот двадцяти шести тисяч шістсот) гривень. Та повернуто заставодавцям ОСОБА_4 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 кошти в розмірі по 149 000 (сто сорок дев'ять тисяч) гривень кожному.
На теперішній час у ОСОБА_6 склалися обставини які потребують значних матеріальних затрат.
А саме, з червня 1994 року він хворіє на … через що постійно проходе курс лікування в умовах стаціонару. З часом стан здоров'я погіршується через що лікування стає тривалішим і складнішим з періодичною госпіталізацією до медичного закладу.
Востаннє він пройшов лікування в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. 1.1. Мечникова з 25.02.25 року по 06.03.25 року за клінічним діагнозом: ..:. За випискою йому також призначено лікування в умовах нефрологічного відділення 2 рази в рік.
У зв'язку з погіршенням стану здоров'я він вимушений цього місяця пройти черговий курс лікування в умовах стаціонару.
Процес лікування потребує значних матеріальних витрат, а на даний час у нього виникли фінансові труднощі через стан здоров'я та нестабільну ситуацію в країні, що вплинуло на можливість отримання доходу.
У зв'язку з цим прошу суд зважити на вказані обставини та вжити заходів до повернення заставодавцю ОСОБА_9 застави» із доданими копіями такого: платіжних документів, медична виписка від 22.01.2008 р. №470, медична виписка №ЕА 2401 від 06.03.2025; паспорта і ІПП.
2.2. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 і його захисник ОСОБА_5 підтримали клопотання й просили такі задовольнити. Заставодавець ОСОБА_6 надіслав клопотання з проханням провести судове засідання без його участі.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що чинний запобіжний захід у виді застави є дієвим, а ризики, передбачені статтею 177 КПК, продовжують існувати.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Також статтею 178 КПК визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами 3 або 4 статті 183 цього кодексу.
Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з частиною 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Водночас частинами 3, 4, 5 статті 201 КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Статтею 203 КПК встановлено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим кодексом.
3.2. З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом'якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Продовження, пом'якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. У той же час підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Суд зазначає, що усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає, що у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого можливо пом'якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов'язані зі застосуванням запобіжного заходу. Водночас практика ЄСПЛ свідчить, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива її втрати буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
3.3. 20.05.2023 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_10 у справі №991/4437/23 в кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023 (матеріали якого згодом приєднано до цього кримінального провадження №52023000000000556 від 08.11.2023) частково задоволено клопотання детектива НАБУ і застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з дня його фактичного затримання, тобто до 17.07.2023 року до 14 години 08 хвилин, в межах строку досудового розслідування. Одночасно визначено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 1 073 600 грн., за умови внесення застави покладено на ОСОБА_4 на два місяці, в межах строку досудового розслідування, наступні обов'язки: - прибувати до детектива (слідчого) в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; -не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; -утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52023000000000347 від 06.03.2023; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; - носити електронний засіб контролю, із строком дії ухвали до 20.07.2023 включно. Із змісту цієї ухвали вбачається, що слідчим суддею визначено підставами для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 та визначення розміру застави обґрунтованість підозри та доведеність наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятись від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
22.05.2023 на виконання такої ухвали 6-ма заставодавцями внесена застава за ОСОБА_4 в загальній сумі 1 073 600 грн., а саме: 1) ОСОБА_4 - 149 000 грн., 2) ОСОБА_4 - 149 000 грн., 3) ОСОБА_4 - 149 000 грн., 4) ОСОБА_11 - 149 000 грн., 5) ОСОБА_6 - 399 999 грн., 6) ОСОБА_12 - 77 601 грн.
10.12.2024 і 09.04.2025 ухвалами суду відмовлено у задоволенні клопотань заставодавців про повернення застав, внесених за ОСОБА_4 .
16.04.2025 ухвалою суду обвинуваченому ОСОБА_4 зменшено розмір застави з розміру, визначеного ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.05.2023 в справі №991/4437/23 в сумі 400 (чотириста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становило 1 073 600 грн. (один мільйон сімдесят три тисячі шістсот ) гривень, до 775 600 (сімсот сімдесят п'ять тисяч шістсот) гривень і повернуто двом заставодавцям ( ОСОБА_4 і ОСОБА_4 ) 149 000 гривень кожному, внесених 22.05.2023 як частину застави за ОСОБА_4 .
16.07.2025 ухвалою суду обвинуваченому ОСОБА_4 зменшено розмір застави з розміру, визначеного ухвалою суду від 16.04.2025 в цій справі в сумі 775 600 (сімсот сімдесят п'ять тисяч шістсот) гривень, до 626 600 (шістсот двадцять шість тисяч шістсот) гривень і повернуто заставодавцю ОСОБА_4 кошти в сумі 149 000 (сто сорок дев'ять тисяч) гривень, внесених нею 22.05.2023 як частину застави за ОСОБА_4 .
Відтак наразі є чинними внесені заставодавцями такі суми застави: 1) ОСОБА_11 - 149 000 грн., 2) ОСОБА_6 - 399 999 грн., 3) ОСОБА_12 - 77 601 грн.
3.4. Наразі кримінальне провадження №52023000000000556 від 08.11.2023 перебуває на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до статті 17 КПК є встановлення судом поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за результатами безпосереднього дослідження і оцінки доказів, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри, однак попри таке оцінці підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК. Також ще не розпочався етап допиту свідків сторони обвинувачення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, але вимагає наявність підстав вважати реальною можливість здійснити такі у майбутньому.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв'язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.
Згідно із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява №33977/96), суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким (частина 4 статті 190 КК (у редакції чинній на 23.02.2023)), і санкцією передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Таке потенційно свідчить про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, що обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Також продовжує існувати ризик, що обвинувачений може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, проте ризики знищення, схову або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, фактично вже зведені нанівець.
Ризик незаконного впливу на свідків у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього надання такими під час судового розгляду показань.
3.5. КПК не встановлений граничний строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, а тому такий захід діє до його зміни чи скасування в порядку, передбаченому законом. У той же час припинення дії обов'язків, покладених ухвалами слідчих суддів на підозрюваного чи обвинуваченого, жодним чином не впливає на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить положення частини 7 статті 194 КПК, відповідно до якого після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
3.6. Оцінивши доводи, наведені у клопотаннях обвинуваченого і заставодавця, суд вважає надалі наявними ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду та незаконно впливати на ще недопитаних судом свідків, тоді як само по собі сумлінне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків жодним чином не свідчить про відсутність ризиків, а свідчить про те, що обраний запобіжний захід наразі достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку.
Суд вважає неспроможними доводи про погіршення стану здоров'я заставодавця з огляду на те, що при внесенні застави такий повинен бути обізнаним про те, що сума застави не може бути повернута на першу вимогу, оскільки застава є процесуальним інститутом, який має легітимну мету, не є покаранням, і її розмір має визначатися індивідуально, враховуючи обставини справи, й само по собі погіршення стану здоров'я заставодавця не є належною підставою для зменшення розміру застави, проте може бути підставою заміни такого заставодавця на іншого, який повинен внести заставу вже від свого імені, в межах загального визначеного судом розміру.
Тому суд не вбачає підстав для зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_4 на цьому етапі судового розгляду у кримінальному провадженні.
Керуючись статтями 176, 177, 182, 201, 369-372, 532 КПК суд
Відмовити у задоволені клопотань.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 20.10.2025.
Суддя ОСОБА_1 _________________