Номер провадження 22-ц/821/1684/25; 22-ц/821/1683/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №696/1282/24 Категорія: 314000000 Білопольська Н.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
15 жовтня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,
за участю секретаря Костенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Смілянські енергетичні мережі» акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 08 липня 2025 року та на додаткове рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 16 липня 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства «Черкасиобленерго», від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Смілянські енергетичні мережі» акціонерного товариства «Черкасиобленерго», до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про захист прав споживача,-
У жовтні 2024 року АТ «Черкасиобленерго», від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Смілянські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго», звернулося до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування поданого позову зазначало, що 01 грудня 2023 року під час технічної перевірки (контрольного огляду) засобів обліку електричної енергії уповноваженим представником ПАТ «Черкасиобленерго», від якого споживач одержує електричну енергію, виявлено факт безоблікового споживання електричної енергії, про що складений акт № 008002.
26 квітня 2024 року засіданням комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ без участі відповідача розглянуто Акт про порушення, за результатами якого було прийняте рішення: розрахунок обсягу та вартості електричної енергії по Акту про порушення ПРРЕЕ від 01 грудня 2023 року №008002 виконати відповідно ПРРЕЕ п. 8.4.2 пп.3 по дозволеній потужності споживання відповідно до умов договору 25 кВт, розрахунок виконати враховуючи висновок експертного дослідження від 08 лютого 2024 року №ЕД-19/115-24/54-ЕТ за дванадцять календарних місяців, тобто з 01 грудня 2022 року по 30 листопада 2023 року. Обсяг склав - 127692 кВт, а сума нарахувань склала 916434,07 грн.
На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 на свою користь 916 434,07 грн. вартості не облікованої електричної енергії та 13746,51 грн. судового збору.
24 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, який мотивувала тим, що відповідач вважає, що рішення комісії з розгляду актів про порушення, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення від 26 квітня 2024 року №008002/1, є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Оскаржуваним рішенням комісії було визнано акт про порушення від 01 грудня 2023 року № 008002 таким, що складений правомірно, а споживача - причетним до порушення, вказаного в акті; проведено розрахунок обсягу та вартості необлікованої енергії, згідно з главою 8.4 ПРРЕЕ (п. 2 пп.3) за період з 01 грудня 2022 року по 30 листопада 2023 року (за 12 календарних місяців) по дозволеній потужності споживання згідно з умовами договору (25 кВт); визначено, що обсяг та вартість необлікованої електричної енергії складає 127692 кВт*год на суму 916 434,07 грн.
Комісія з розгляду актів про порушення виходила з того, що актом про порушення зафіксовано порушення пп. 3 п. 8.4.3 ПРРЕЕ: дії споживача, що призвели до зменшення показів електролічильника NIK 2303 АRРЗ.1000.МС.11 № 11371153, а саме підозра на вмонтований додатковий елемент з дистанційним керуванням електролічильника NIK 2303 АRРЗ.1000.МС.11 № 11371153. Дана обставина підтверджується протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення від 26 квітня 2024 № 008002/1. При цьому взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії врегульовано Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, далі - ПРРЕЕ (п. 1.1.1 ПРРЕЕ).
Вважає, що акт про порушення був складений представниками ПАТ «Черкасиобленерго» за відсутності правових підстав на момент складення такого акту - втручання споживача в роботу електролічильника.
Вказує, що для застосування п.п. 3 п. 8.4.2 ПРРЕЕ для стягнення не облікованої електричної енергії слід довести факт втручання споживача в роботу вимірювальної техніки, інші дії споживача, які можуть призвести до зміни показників засобів вимірювальної техніки.
Зазначає, що лічильник споживача був обладнаний захистом від несанкціонованого втручання (пломби, пломбу вальні гвинти, паз по периметру цоколя лічильника, датчики відкриття кришки затискачів) та дії на лічильник магнітного і електромагнітного полів (датчики магнітного і електромагнітного поля).
Фактичні показники лічильника споживача протягом періоду з 01.09.2020 по 01.12.2023 суттєво не зменшувалися та відповідають навантаженню електроустановки позивача за зустрічним позовом при підключенні всіх наявних струмоприймачів, зафіксованого 01.12.2023 представниками відповідача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Кам'янської філії Відокремленого структурного підрозділу «Смілянські електричні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» від 26 квітня 2024 року № 008002/1, та вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 08 липня 2025 року у задоволенні первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про захист прав споживача задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду актів про порушення, оформлене протоколом засідання комісії Кам'янської філії Відокремленого структурного підрозділу «Смілянські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» (перейменованого на АТ «Черкасиобленерго») від 26 квітня 2024 року № 008002/1.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Додатковим рішенням суду Кам'янського районного суду Черкаської області від 16 липня 2025 року заяву представника відповідача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката Беленкової Віти Вікторівни про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Ухвалено додаткове рішення у цивільній справі № 696/1282/24 за позовом Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Смілянські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго», до ОСОБА_1 , про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про захист прав споживача.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на користь ОСОБА_1 понесені витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що працівники Кам'янської філії підрозділу «Смілянські енергетичні мережі» належним чином не відреагували на проблеми, які виникли під час експлуатації електролічильників типу NIK 2303, не подали разом з позовною заявою належних, допустимих та достовірних доказів втручання відповідача в роботу електролічильника.
Висновок протоколу № 008002/1 засідання комісії з розгляду актів про порушення від 26 квітня 2024 року про підозру на вмонтований відповідачем додатковий елемент з дистанційним керуванням електролічильника NIK 2303 ARP3.1000.MC.11, № 11371153, суд вважав необґрунтованим. У справі встановлено, що установка і опломбування лічильника здійснювалося енергопостачальною організацією, навішана на лічильник пломба не піддавалася зняттю і повторному навішуванню, на поверхні лічильника не виявлено пошкоджень під час експертного дослідження.
За таких обставин суд дійшов висновку про недоведеність втручання споживача у роботу приладу обліку електроенергії, що виключає покладення на неї відповідальності, передбаченої ПРРЕЕ.
Додаткове рішення суду мотивовано тим, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Беленковою В.В. надано докази щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а саме протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, зробивши про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів у справі - у судовому засіданні 08 липня 2025 року, а тому, на думку суду, відшкодування адвокатських витрат у заявленій сумі відповідає критеріям розумності та співмірності.
У апеляційній скарзі акціонерне товаристве «Черкасиобленерго» від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Смілянські енергетичні мережі» акціонерного товариства «Черкасиобленерго» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, а у зустрічному позові відмовити.
Крім того, позивач за первісним позовом просить скасувати додаткове судове рішення та відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судові рішення ухвалені при неправильному застосуванні норм матеріального права.
Вказує, що виявлене оператором системи розподілу на об'єкті позивача порушення кваліфікується як п.п. 3 п. 8.4.2 ПРРЕЕ - інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобу вимірювальної техніки.
Наявність вмонтованого пристрою дистанційного керування, який не передбачений заводом-виробником, сама по собі є грубим порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії, незалежно від того, чи призвела вона до видимих пошкоджень пломб лічильника.
Суд першої інстанції невірно трактував суть порушення, обмежуючись лише зовнішніми ознаками. Він не надав належної правової оцінки факту виявлення стороннього втручання, а лише факту пошкодження.
Зазначає, що відсутність пошкоджень пломб та корпусу приладу обліку, ще не свідчить про відсутність втручання у його роботу.
Щодо додаткового судового рішення, то позивач за первісним позовом посилаючись на норми частини 1 статті 246 ЦПК України зазначає, що договір про надання правової допомоги з адвокатом Беленковою В.В. був укладений 28 листопада 2024 року, а отже ніщо не заважало надати його разом з позовною заявою, чи до стадії судових дебатів.
За таких обставин, в зв'язку з ненаданням жодного обґрунтування неможливості подання доказів щодо розміру судових витрат представником позивача за зустрічним позовом судом першої інстанції ухвалено незаконне додаткове судове рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Беленкова В.В. вказує, що Акт технічної перевірки, підписаний працівниками позивача за первісним позовом та ОСОБА_1 , не містить відомостей про виявлення під час такої перевірки порушення п.п.3 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, зокрема, дій відповідача, що призвели до зменшення показів лічильника споживача. В ньому також відсутні жодні відомості про складення під час такої перевірки акту про порушення.
Вважає, що різне значення сили струму було зумовлено виключно помилкою працівників апелянта.
Звертає увагу, що п.п. 3 п. 8.4.2 ПРРЕ чітко визначено, що для його застування слід довести факт втручання саме споживача в роботу вимірювальної техніки та такі дії споживача мали призвести до зміни показників засобів вимірювальної техніки.
Факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства.
Зазначає, що у висновку експерта відсутня жодна інформація, що його підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Докази у справі про відсутність станом на 01.12.2023 втручання в лічильник споживача не лише фізичного, а й з застуванням засобів дистанційної дії.
Засідання комісії було проведено апелянтом з порушенням п. 8.2.6 ПРРЕЕ, оскільки ОСОБА_1 не було повідомлено про засідання комісії, що є самостійною підставою для визнання рішення комісії з розгляду актів про порушення протиправним та його скасування.
Щодо додаткового судового рішення, то представник позивача за зустрічним позовом зазначає, що у строк, передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. було надано копії договору про надання правової допомоги від 28.11.2024 №28-11/24, звіту про виконану роботу від 11.07.2025 та акту прийому-передачі послуг від 11.07.2025, які з огляду на дату їх складання не могли бути подані відповідачем до закінчення судових дебатів у даній справі (08.07.2025).
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 624 від 03 листопада 2020 року, укладеного між ПАТ «Черкасиобленерго» та фізичною особою ОСОБА_1 (договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з додатками - а.с. 12-35, 200-218, т. 1).
Пунктом 2.3. договору визначено, що споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 договору та інші послуги Оператора системи розподілу у відповідності з додатком 4 «Порядок розрахунків» до цього договору.
Як вбачається із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 217006442 від 20 липня 2020 року, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 38, т. 1).
Із акту № 1/624 технічної перевірки (контрольного огляду) засобів обліку електричної енергії від 25 вересня 2020 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами технічної перевірки (контрольного огляду) засоби обліку електроенергії та схема обліку визнані придатними для проведення комерційних розрахунків за спожиту електричну енергію (а.с. 39, т. 1).
На підстав письмового звернення № 167 від 11 вересня 2020 року фізичної особи ОСОБА_1 було здійснено встановлення та опломбування лічильника NIK 2303 АRРЗ.1000.МС.11, заводський номер 11371153, про що надано акт про опломбування від 25 вересня 2020 року (а.с. 40, т. 1).
З акту про порушення № 008002 від 01 грудня 2023 року вбачається, що під час проведення планової технічної перевірки вузла обліку електричної енергії на об'єкті споживача « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками Кам'янської філії було виявлено порушення п.п. 3 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, тобто дії споживача, що призвели до зменшення показів електричного лічильника типу NIK 2303 ARP3.1000.MC.11 № 11371153, а саме підозра на додатковий вмонтований елемент з дистанційним керуванням електричного лічильника типу NIK 2303 ARP3.1000.MC.11 № 11371153, та додано фотоматеріали (а.с. 41-47, 193 (на звороті) - 195, т. 1).
Із акту № 2/624 Т технічної перевірки (контрольного огляду) засобів обліку електричної енергії від 01 грудня 2023 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами планової технічної перевірки вузла обліку було виявлено невідповідність показників струмів по фазах на табло електричного лічильника з струмовимірювальними кліщами: фаза 1 на лічильнику 1,2 А, фаза 1 на кліщах 3,3 А; фаза 2 на лічильнику 0,4 А, фаза 2 на кліщах 14,1 А; фаза 3 на лічильнику 0,3 А, фаза 3 на кліщах 5,2 А. Лічильник знято, спаковано в пакет і опломбовано пломбою № А11077905 для проведення експертизи та встановлено тимчасовий. Вказаний акт підписаний споживачем ОСОБА_1 (а.с. 48, 195 (на звороті) - 196, 199, т. 1).
01 лютого 2023 року складено акт про опломбування лічильника, тип «Меркурій 230 АМ-01», заводський номер встановленого лічильника 03876504, який встановлено у присутності ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 49, т. 1).
Як вбачається із акту № 624/1 про пломбування речового (вилученого) доказу порушення або іншого предмету (засобу) від 01 грудня 2023 року, в присутності ОСОБА_1 було вилучено та опломбовано в пакеті (або іншій упаковці) лічильник типу NIK 2303 АRРЗ.1000.МС.11, заводський номер 11371153. Номер пломби - А11077905. Споживач ОСОБА_1 від підпису відмовилася, залишивши місце порушення (а.с. 50, т. 1).
Згідно з актом-повідомленням N про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 01 грудня 2023 року вбачається, що лічильник типу NIK 2303 АRРЗ.1000.МС.11, заводський номер 11371153, направляється на експертизу з причин невідповідності показників струмів по фазах на табло електролічильника з метою встановлення коректності роботи лічильника та розгляду акту про порушення № 008002 від 01 грудня 2023 року (а.с. 52, 193, т. 1).
08 грудня 2023 року на адресу ОСОБА_1 ПАТ «Черкасиобленерго» направило лист щодо відкладення експертизи, яка запланована на 10 год. 00 хв. 11 грудня 2023 року за адресою: вул. М.Вербицького, 1, м. Червона Слобода (а.с. 53, т. 1).
05 січня 2024 року на адресу ОСОБА_1 ПАТ «Черкасиобленерго» направило лист щодо відкладення терміну засідання комісії з розгляду акту про порушення (а.с. 55, т. 1).
З протоколу № 008002 засідання комісії з розгляду актів про порушення від 08 січня 2024 року вбачається, що у зв'язку із відсутністю висновку експертизи розгляд акту про порушення № 008002 від 01 грудня 2023 року відкладено до його надходження (а.с. 56, т. 1).
09 лютого 2024 року за вих. № 12 на адресу ОСОБА_1 ПАТ «Черкасиобленерго» направило лист щодо проведення експертного (електротехнічне) дослідження до Миколаївського науково-дослідницького центру Міністерства внутрішніх справ України (а.с. 57, т. 1).
Як вбачається з висновку експертного дослідження від 08 лютого 2024 року № ЕД-19/115-24/54/ЕТ, у лічильнику електричної енергії типу NIK 2303 АRРЗ.1000.МС.11, заводський номер 11371153, є ознаки втручання до внутрішніх елементів у вигляді підключення до електричної схеми лічильника стороннього електротехнічного пристрою, який являє собою пристрій реле дистанційного керування і не передбачений заводом-виробником. Підключення пристрою реле дистанційного керування до схеми лічильника виконано ізольованими дротами шляхом пайки у спосіб, відмінний від пайки в умовах заводу-виробника. До електронної схеми лічильника підключено сторонній пристрій дистанційного керування, який може впливати на облік електричної мережі - у разі надходження на пристрій дистанційного керування виконавчого радіосигналу, контакти реле пристрою перемикатимуться, що призводитиме до знеструмлення вимірювальних схем лічильника. При знеструмленні вимірювальних схем пристроєм дистанційного керування електрична енергія лічильника не обліковуватиметься (а.с. 59-63, т. 1).
На адресу ОСОБА_1 10 квітня 2024 року за вих. № 64 ПАТ «Черкасиобленерго» направило повідомлення про засідання комісії з розгляду актів про порушення на 25 квітня 2024 року об 09 год.00 хв. (а.с. 64, т. 1).
Із проекту розрахунку по акту № 008002 від 01 грудня 2023 року ДПРЕ № 624 щодо виявленого порушення, що відповідає п.п. 3 п. 8.4.2. ПРРЕЕ вбачається, що за період з 01 грудня 2022 року по 30 листопада 2023 року по фізичній особі ОСОБА_1 обсяг безобліково спожитої енергії складає 916434,07 грн. (а.с. 65, т. 1).
Протоколом № 008002/1 засідання комісії з розгляду актів про порушення від 26 квітня 2024 року без участі споживача ОСОБА_1 розглянуто акт про порушення, за результатами якого було прийняте рішення: розрахунок обсягу та вартості електричної енергії по акту про порушення ПРРЕЕ від 01 грудня 2023 року № 008002 складено правомірно, а споживача визнано причетним до порушення, вказаного у акті. Розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії, згідно з главою 8.4 ПРРЕЕ (п. 2 пп. 3), за період з 01 грудня 2022 року по 30 листопада 2023 року (за 12 календарних місяців) по дозволеній потужності споживання відповідно до умов договору (25 кВт). Обсяг та вартість необлікованої електричної енергії складає 127692 кВт/год, на суму 916 434,07 грн (а.с. 66, 198, т. 1).
ПАТ «Черкасиобленерго» листом-повідомленням від 26 квітня 2024 року № 72 направило на адресу ОСОБА_1 копію протоколу засідання комісії з розгляду порушення № 008002 від 26 квітня 2024 року (а.с. 67, т. 1).
Водночас ПАТ «Черкасиобленерго» направило 18 липня 2024 року за № 134 на адресу ОСОБА_1 претензію про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії на суму 916434,07 грн. (а.с. 70-71, т. 1).
З наданого відповідачем паспорта вбачається, що лічильник електричної енергії NIK 2303 ARP3.1000.МС.11, заводський номер 11371153, пломба № 1839994, дата виготовлення: 17 серпня 2020 року, виготовлений, прийнятий і визнаний придатним для експлуатації відповідно до вимог ДСТУ ЕN 62052-11, ДСТУ ЕN 62053-21, ДСТУ ЕС 62053-23 (а.с. 118, 185, т. 1).
Окрім того, відповідач надала суду настанову з експлуатації електричних лічильників типу NIK 2303 ААШХ.411152.057НЕ та інструкцію щодо безпровідного пульта АС220V 10А 433 МГц 4 радіо реле дистанційного управління перемикач Передатчик із Приймачем (а.с. 119-126, 159 (на звороті) - 162, 185 (на звороті) - 192, т. 1).
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджені постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Згідно з пунктом 1.2.7 глави 1.2 розділу І ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до підпункту 20 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до пункту 8.2.4 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Згідно з пунктом 8.2.5 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
Як вбачається з наданого акту про порушення №008002 від 01.12.2023 року відповідач за первісним позовом відмовилась від його підписання, про що міститься відповідний запис. Вказаний акт підписано представниками оператора системи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також свідком ОСОБА_6 особу, якого було встановлена за водійським посвідченням НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, у якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
Як видно з матеріалів справи, після надходження висновку експертного дослідження №ЕД-19/115-24/54-ЕТ від 08.02.2024, позивач за первісним позовом направив повідомлення ОСОБА_1 про засідання комісії з розгляду актів про порушення, яке відбудеться 25.04.2024 року, яке нею отримано 16.04.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 2080102235143.
Відповідно до протоколу №008002/1 від 26.04.2024 року, споживач на засідання комісії не з'явився. При цьому, комісією було прийнято рішення вважати, що Акт про порушення №008002 від 01.12.2023 складено правомірно, а споживача визнано причетним до порушення, вказаного в акті; обсяг та вартість, не облікованої електричної енергії складає 127692 кВт*год. на суму 916434,07 грн.
З вказаних доказів вбачається, що позивачем за первісним було проведено засідання комісії 26 квітня 2024 року, хоча повідомлення направлене ОСОБА_1 містить іншу дату її засідання - 25.04.2024 року.
Отже, підстави стверджувати, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату та час засідання комісії відсутні.
Присутність за засіданні комісії є правом споживача, а не його обов'язком, однак неналежне повідомлення ОСОБА_1 є порушенням її прав, зокрема на надання заперечень, що стосується у тому числі і нарахування вартості не облікованої електроенергії.
Пунктом 8.4.2. глави 8.4 розділу VІІІ ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема: 3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).
Відповідно до пункту 8.4.4. глави 8.4 розділу VІІІ ПРРЕЕ передбачено, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.
У разі необхідності проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення, оператор системи має зняти, упакувати (з наступним опломбуванням упаковки) пломби та/або засоби вимірювальної техніки, а також інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), та протягом 30 календарних днів від дня складення акта про порушення або прийняття на засіданні комісії з розгляду акта про порушення рішення щодо необхідності проведення експертизи/обстеження направити їх на експертизу/обстеження (про що повідомити споживача) або, якщо оператор системи не є власником засобів вимірювальної техніки, за відповідною заявою власника засобів вимірювальної техніки передати йому належним чином упаковані та опломбовані засоби вимірювальної техніки та інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), для направлення їх на експертизу/обстеження. Якщо оператором системи до моменту передачі засобів вимірювальної техніки, індикаторів та/або пломб на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, положення цієї глави не застосовуються.
Як видно з матеріалів справи, а саме з висновку експертного дослідження № ЕД-19/115-24/54-ЕТ від 08 лютого 2024 року у лічильнику електричної енергії типу NIK 2303ARP3.1000.MC.11, заводський № 11371153, є ознаки втручання до внутрішніх елементів у вигляді підключення до електронної схеми лічильника стороннього електротехнічного пристрою, який являє собою пристрій реле дистанційного керування і не передбачений заводом виробником. При знеструмленні вимірювальних схем пристроєм дистанційного керування електрична енергія лічильником не обліковуватиметься.
Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорія стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідно до положень ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Висновок експерта не є належним та допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду. Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати від 18 грудня 2019 року № 522/1029/18.
Тому такий висновок у даній справі є неналежним та недопустимим доказом в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України (постанова ВП ВС від 22 листопада 2023 року, справа №712/4126/22, постанова ВС від 04 листопада 2020 року, справа №904/684/18).
Колегія суддів, вважає обґрунтованими аргументи відповідача за первісним позовом у тій частині, що експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність, а тому такий висновок не є належним доказом у справі.
Також, колегія суддів, надаючи оцінку іншим доказам, які б могли підтвердити факт наявності порушень вимог Правил, зокрема Акту про порушення №008002 враховує, що у ньому міститься посилання лише на підозру про умонтування додаткового елементу з дистанційним керуванням лічильника.
Тобто даний факт підлягає доказуванню, водночас, як було зазначено вище, позивачем за первісним позовом надано висновок експерта, який не може бути покладений в основу судового рішення.
При цьому, слід зауважити, що уповноваженими працівниками товариства не було виявлено та зафіксовано жодних зовнішніх пошкоджень лічильника, таких як відсутність або пошкодження пломб, дефектів корпусу лічильника і т.ін.
Отже, колегія суддів за результатами розгляду справи доходить висновку про правильність висновків суду щодо недоведеності належними доказами заявлених позовних вимог товариства та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо доводів апеляційної скарги в частині оскарження додаткового судового рішення
11 липня 2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвокат Беленкова В.В. направила до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України представником Беленковою В.В. надано копії таких документів: ордер № 1105643 від 06 грудня 2024 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000867; договір про надання правової допомоги від № 28-11/24 від 28 листопада 2024 року, укладений між Гирич Є.В. та Беленковою В.В., у п. 3.1 якого визначено, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) в розмірі 10 000,00 грн. та додатково премію в розмірі 5 000,00 грн. у разі досягнення позитивного результату по справі; акт приймання-передачі наданих послуг від 11 липня 2025 року, в якому зазначена вартість послуг 15 000,00 грн.; звіт про виконану роботу від 11 липня 2025 року.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 710/1367/20 (провадження № 61-18295св23), в додатковій постанові Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 904/1101/23, в ухвалі Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 638/6853/21 (провадження № 61-16912св23) зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, зокрема і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зауважила, що приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Про подання доказів понесення витрат на правову допомогу, але за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, роз'яснено судам і в пункті 102 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Колегія суддів звертає увагу, що сторона відповідача за первісним позовом у зустрічному позові повідомила про те, що очікує понести судові витрати у зв'язку з розглядом справи у розмірі 15000,00 грн.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення подано 11 липня 2025 року, тобто у строк передбачений частиною 8 статті 141 ЦПК України.
Докази надані на підтвердження понесених судових витрат датовані днем подання заяви, окрім договору про надання правової допомоги №28-11/24 від 28 листопада 2024 року.
Отже, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не порушено строків подання доказів необхідних для відшкодування витрат на правничу допомогу.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що: «із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства … Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони … Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19 вказано, що:
«у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Судами також не враховано, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України (на підставі якої прийнято рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу) суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі обґрунтування нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
При цьому, судами не враховано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов'язок доведення неспівмірності витрат».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18)).
АТ «Черкасиобленерго» у своїх запереченнях щодо стягнення витрат на правничу допомогу на користь ОСОБА_1 не навело обґрунтувань неспівмірності їх розміру, а тому у суду першої інстанції підстав для їх зменшення не було.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення та додаткове рішення суду ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Оскільки судове рішення по суті спору підлягає залишенню без змін, тому судом апеляційної інстанції перерозподіл судових витрат в порядку статті 141 ЦПК України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Смілянські енергетичні мережі» акціонерного товариства «Черкасиобленерго» - залишити без задоволення.
Рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 08 липня 2025 року та на додаткове рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 16 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20 жовтня 2025 року.
Судді: