Рівненський апеляційний суд
15 жовтня 2025 року м. Рівне
Справа № 555/229/25
Провадження № 33/4815/865/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
захисника - Захарчука М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 28 серпня 2025 року -
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 27.01.2025 року о 02 год. 21 хв. в с. Зірне на вул. Пана Малинського, 2 Рівненського району керував транспортним засобом марки «Ауді А4», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці та різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора марки Drаger «Alcotest 6810» та проходження такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Також велась відеофіксація на нагрудну бодікамеру 0298. Згідно ст.266 КУпАП водій відсторонений від керування транспортним засобом.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду та на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що він розпочинається 27.01.2025 року о 02 год. 21 хв. 48 сек. та завершується о 02 год. 45 хв. 20 сек. Вказує, що на вказаному відеозаписі не зафіксовано ні факту керування ним транспортним засобом, ні факту його зупинки працівниками поліції. Протягом усього часу спілкування з поліцейськими він категорично заперечував факт керування транспортним засобом. Доводить, що протокол про адміністративне правопорушення було складено о 03 год. 27 хв. 47 сек., тобто через 40 хвилин після завершення відеофіксації. При цьому, як вбачається з відеозапису, близько 02 год. 42 хв. він пішов додому, а у цей час поліцейський Драганчук С.А. та ППОГ ОСОБА_2 переглядали щось у своїх мобільних телефонах і лише о 02 год. 45 хв. 10 сек. констатували його відсутність, після чого відеозапис було завершено. Вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення без відеофіксації цього процесу та без залучення свідків є прямим порушенням пункту 8 Порядку № 1103 та пункту 6 розділу Х Інструкції № 1395.
Заслухавши доводи захисника Захарчука М.І. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме:
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки т.з. (а.с.3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія (а.с.4);
- відеофайлом, яким зафіксовано факт відмови (ухиляння) ОСОБА_1 від проходження встановленого огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі (файл 0249, час 03:40 та час 05:10).
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що на відеозаписі не зафіксовано факту керування ним транспортним засобом або факту його зупинки працівниками поліції є безпідставними.
Із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, долученого до матеріалів справи, чітко вбачається, що транспортний засіб Audi A4, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 рухається, а безпосередньо після його зупинки з боку водія вийшов саме ОСОБА_1 , який намагався залишити місце зупинки. При цьому будь-яких інших осіб поблизу автомобіля не зафіксовано (файл 0249, час 00:03). Крім того, із зазначених відеозаписів убачається, що транспортний засіб Audi A4 не був примусово зупинений працівниками поліції - автомобіль зупинився самостійно, після чого до нього під'їхали поліцейські.
Таким чином, наведені у скарзі твердження про відсутність доказів факту керування транспортним засобом або незаконність його зупинки повністю спростовуються наявними у справі матеріалами, які беззаперечно підтверджують, що саме ОСОБА_1 керував зазначеним транспортним засобом.
Інші доводи апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 28 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович