Рівненський апеляційний суд
15 жовтня 2025 року м. Рівне
Справа № 571/1757/25
Провадження № 33/4815/836/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
захисника - Ярощука Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 28 серпня 2025 року, -
Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
З матеріалів справи вбачається, що 20 червня 2025 року о 21 год. 00 хв. на а/д Т18-29 поблизу с. Глинне, Сарненського району Рівненської області, а саме на блок-посту «Бархан» ОСОБА_1 повторно протягом року керував автомобілем марки «Volkswagen Jetta GL», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим повторно порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Зазначає, що огляд на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції на місці зупинки був проведений декілька разів за допомогою газоаналізатора, і всі рази прилад показав відсутність алкоголю. Після цього працівники поліції запропонували пройти огляд у КНП «Рокитнівська БЛІЛ», на що він погодився, хоча були ближчі медичні заклади. Доводить, що у лікарні приладу для перевірки стану на алкоголь не було, тому повторний тест проводився тим же приладом, що застосовувався на місці зупинки. Наголошує, що усі ці дії мали фіксуватися на відеореєстратори поліцейських, тому факту відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння не було. Вказує, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, чим грубо порушив право на захист.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 28 серпня 2025 року без його участі (а.с.21).
Згідно апеляційної скарги, копію повного тексту постанови суду ОСОБА_1 отримав 02.09.2025 року (а.с.26).
Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 на поштове відділення 12.09.2025 року (а.с.31).
Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.
Заслухавши доводи захисника Ярощука Ю.А. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме:
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду відсутній у зв'язку з відмовою особи від його проходження (а.с.6);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд не проводився у зв'язку з відмовою особи від його проходження (а.с.8);
- рапортом інспектора СРПП ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області О. Близнюка, в якому зазначено, що йому неодноразово пропонувалося пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» №6810, на що водій відмовився, однак погодився проїхати до медичного закладу КНП «Рокитнівська БЛІЛ», де відмовився від проведення такого огляду (а.с.9) та поліцейського П.Хомича (10);
- відеофайлом, яким зафіксовано факт відмови (ухиляння) ОСОБА_1 від проходження встановленого огляду на місці зупинки транспортного засобу (Диск 1, файл 0020, час 04:00) та у медичному закладі (Диск 2, файл 0026, час 07:00);
- витягом адмінпрактики, зі змісту якої вбачається, що постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16.12.2024 рокуОСОБА_1 позбавлений права керування строком на один рік (а.с.11);
- постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16.12.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення, яке мало місце 10 листопада 2024 року (а.с.12).
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Доводи сторони захисту про відсутність у лікарні приладу для перевірки стану на алкоголь є безпідставними, оскільки з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що в медичному закладі ОСОБА_1 було запропоновано здати біологічні зразки (кров) для проведення лабораторного дослідження з метою визначення стану алкогольного сп'яніння, що прямо підтверджує наявність у лікарні можливостей для здійснення відповідної перевірки (Диск 2, файл 0026, час 07:00).
Суд критично оцінює доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд розглянув справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим нібито порушив її право на захист. Так, відповідно до вимог ст.268 КУпАП участь правопорушника у розгляді справи не є обов'язковою, якщо він був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але без поважних причин не з'явився.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, проте до суду не з'явився і про причини неявки не повідомив (а.с.20.)
За таких обставин суд першої інстанції діяв у межах наданих повноважень та правомірно розглянув справу у його відсутність, не порушуючи права на захист.
Інші доводи апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 38 КУпАП в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП.
На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 28 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І.Полюхович