760/13235/25
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
20 жовтня 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю секретаря Губар Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
У травні 2025 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті померлого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно: 51/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 95,6 кв.м.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті батька заведена спадкова справа №1152/2011 в Дев'ятій Київській державній нотаріальній конторі, заява подана у встановлені законом строки. Мама позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , відтак позивач є єдиним спадкоємцем після смерті батька. Брат позивача ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом до майна померлого батька, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок. Батько позивача побудував житловий будинок у АДРЕСА_2 , пізніше змінилась нумерація на АДРЕСА_3 . Будинок був поділений на дві квартири, свою частину будинку ОСОБА_5 продала ОСОБА_6 , який поділив будинок зі своєю дружиною ОСОБА_7 , потім подарував свою частину дружині На сьогодні 49/100 частин житлового будинку належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі рішення суду, інша частина будинку (51/100 частин) належить ОСОБА_3 .
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 21 травня 2025 року відкрито загальне позовне провадження.
29.05.2025 до суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_2 , у яких зазначає, що у третьої особи з позивачем спільна часткова власність будинку, а відсутність правовстановлюючих документів на 51/100 частину будинку порушує права третьої особи, оскільки без іншого співвласника не має змоги приватизувати землю, відтак позов підлягає задоволенню.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року витребувано у Дев'ятій Київській державній нотаріальній конторі належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; інформацію чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; інформацію чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .
04.07.2025 до суду надійшло клопотання відповідача КМР про ухвалення рішення на підставі поданих стороною доказів та розгляд справи за відсутності відповідача.
28.08.2025 до суду надійшли витребувані докази від Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Учасники у судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, відповідно до копії рішення виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих від 22 березня 1971 року №137, затверджено рішення виконкому Жулянської сільської Ради депутатів трудящих від 3 березня 1971 року, видано ОСОБА_3 свідоцтво на забудову індивідуальної садиби по АДРЕСА_2 , та дозволено приймальній комісії зробити прийомку будинку в експлуатацію.
Відповідно до копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11 квітня 2025 року №422312307, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності (розмір частки 49/100) належить ОСОБА_2 .
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06 грудня 1982 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьком якого є ОСОБА_3 , матір'ю - ОСОБА_4 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 24 червня 2011 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20.12.2011 заведено спадкову справу №1152/2011 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Згідно з копією листа державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О. від 25 лютого 2023 року №2024/02-14, в Дев'ятій Київській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа №1152/2011 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заяви про прийняття спадщини подали дружина померлого ОСОБА_4 та син померлого ОСОБА_1 . Інші спадкоємці до нотаріальної контори не звертались.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 28 січня 2016 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О. від 27 жовтня 2021 року №5711/02-31, відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті його батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постанова мотивована тим, що у спадкоємця відсутні документи, що підтверджують право власності на спадкове майно.
Так, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).
Спадкування здійснюється за законом або за заповітом (ст.1217 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст.1220 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. В разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України (ст.1223 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно зі ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).
Оскільки позивач через відсутність у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно не може оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому його права підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання за ним права власності на це майно.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 76, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_4 / право власності на 51/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 95,6 кв.м., у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Вікторія КИЦЮК