Справа №760/10635/25
Провадження №2/760/9137/25
(заочне)
«20» жовтня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Тесленко І. О.,
за участю секретаря судового засідання Бережної С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
у квітні 2025 року до Солом'янського районного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) було укладено ряд кредитних договорів, зокрема кредитний договір (оферта) №118890500 від 01.02.2017 року. Згідно Довідки про умови кредитування, сума кредиту становить 20 000 грн., Строк кредиту - 13 міс. Відповідно до п. 1.1 та 1.2 кредитного договору Позичальник просить випустити на його ім'я платіжну картку, найменування якої вказане в Інформаційному блоці та відкрити поточний рахунок. Також, між Акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) було укладено кредитний договір №200183634 від 14.01.2019 року, відповідно до умов якиого Відповідачу було відкрито рахунок, надано кредит у сумі 35 292,00 на строк 1097 днів. Банк свої зобов'язання за кредитними договорами виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитних договорів, що підтверджується виписками за кредитними договорами (додається). Відповідно до висновку Вищого господарського суду України, наведеному у постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2017 року у справі №905/2009/15, висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, наведеному у Постанові від 30.08.2019 року №353/614/15-ц - банківські виписки - є належними доказами на підтвердження видачі кредиту. Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування. Отже, термін повернення кредитів у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитними договорами у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №118890500 від 01.02.2017 року становить 95059,02 грн., а саме: - заборгованість за тілом кредиту - 31292,84 грн.; - заборгованість за відсотками - 31854,64 грн.; - заборгованість за комісією - 31911,54 грн. Заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором № 200183634 від 14.01.2019 року становить 16385,8 грн., а саме: - заборгованість за тілом кредиту - 5969,59 грн.; - заборгованість за відсотками - 0,29 грн.; - заборгованість за комісією - 10415,92 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача становить 111444,82 (сто одинадцять тисяч чотириста сорок чотири гривні, 82 копійки) грн. Щодо відступлення права вимоги: 25.07.2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №118890500 від 01.02.2017 року та кредитним договором №200183634 від 14.01.2019 року. З врахуванням наведеного просив ухвалити рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №118890500 від 01.02.2017 року та кредитним договором № 200183634 від 14.01.2019 в розмірі 111444,82 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».
21 квітня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на такий запит надійшла до суду 21 травня 2025 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті
В судове засідання представник позивача не з'явився про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. 21 липня 2025 року, 23 липня 2025 року та 03 жовтня 2025 року надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача; не заперечуює проти винесення заочного рішення справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Заяв та / або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, ст. ст. 128 - 131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.
Судом встановлено що 01 лютого 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Форвард», та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №118890500 шляхом підписанням заяви (оферти) (т.1 а.с. 13 - 15).
Відповідно до п. 1.1 та 1.2 кредитного договору Позичальник просить випустити на його ім'я платіжну картку, найменування якої вказане в Інформаційному блоці та відкрити поточний рахунок.
Згідно з довідки про умови кредитування ПАТ «Банк Форвард» та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках карткового продукту Кредитна карта «Виручалка NoName» від 01 лютого 2017 року, між позивачем та відповідачем було погоджено загальні умови надання кредиту а саме: мета кредиту - на споживчі потреби; сума кредиту - 20 000,00 гривень; строк кредиту - 13 місяців; процентна ставка за кредитом - 48,00% річних; тип процентної ставки - фіксована (т.1. а.с 19).
Також, з Графіку платежів по картці вбачається підвищення показників розміру кредиту до 50 000,00 грн. (т. 1 а.с. 17).
Як вбачається з розписки про отримання картки/конверта з ПІН-кодом, 01 лютого 2017 року відповідач отримав картку № НОМЕР_1 з терміном дії до 31.12.2021 року відповідно до договору №118890500 від 01.02.2017 року (т.1. а.с 33).
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав що підтверджується випискою по особовим рахункам угоди №118890500 від 01.02.2017 року, відповідно до яких позичальинком було отримано 31 292,84 грн. (т.1 а.с. 41 - 170).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту №118890500 від 01.02.2017 року, загальна заборгованість станом на 24 липня 2024 року складає: 95 059,02 грн., що складається з суми заборгованості за кредитом - 31 292,84 грн.; суми заборгованості за відсотками - 31 854,64 грн.; суми заборгованості за комісіями - 31 911,54 грн. (т.1 а.с. 35 - 39).
14 січня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Форвард», та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №200183634 шляхом підписанням оферти (т.1 а.с. 175 - 177).
Відповідно до п. 1.1 та 1.2 кредитного договору Позичальник просить відкрити рахунок у валюті гривні та надати кредит в сумі зазначеній в графі «Сума Кредиту» шляхом зарахування суми кредиту на рахунок.
Згідно з паспорту споживчого кредиту, між позивачем та відповідачем було погоджено загальні умови надання кредиту а саме: сума кредиту - 35 292,00 гривень; строк кредиту - 36 місяців; процентна ставка за кредитом - 0,01 % річних; тип процентної ставки - фіксована; реальна річна процентна ставка - 88,42% річних (т.1 а.с. 179 - 181).
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав що підтверджуються випискою по особовим рахункам угоди №200183634 від 14.01.2019 року (т.1 а.с. 195 - 250, т. 2 а.с. 1 - 7).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту №200183634 від 14.01.2019 року, загальна заборгованість станом на 24 липня 2024 року складає: 16 385,80 грн., що складається з суми заборгованості за кредитом - 5 969,59 грн.; суми заборгованості за відсотками - 0,29 грн.; суми заборгованості за комісіями - 10 415,92 грн. (а.с. 189 - 193).
25 липня 2024 року між АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, за яким АТ «Банк Форвард» відступив права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с. 15 - 25).
Відповідно до Витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами станом на 25.07.2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 118890500 від 01 лютого 2017 року у розмірі 95 059,02 грн., що складається з залишку по тілу кредиту - 31 292,84 грн.; залишку по відсоткам - 31 854,64 грн.; залишку по комісіям - 31 911,54 грн. (т.2 а.с. 27).
Згідно Витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами станом на 25.07.2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 200183634 від 14 січня 2019 року у розмірі 16 385,80 грн., що складається з залишку по тілу кредиту - 5 969,59 грн.; залишку по відсоткам - 0,29 грн.; залишку по комісіям - 10 415,92 грн. (т.2 а.с. 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 207 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, між Публічним акціонерним товариством «Банк Форвард» та ОСОБА_1 були укладені кредитні договори - №118890500 від 01 лютого 2017 року та №200183634 від 14 січня 2019 року, за умовами яких банк надав позичальнику грошові кошти на визначених сторонами умовах.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування розміру заборгованості та не заявлено клопотання щодо проведення судової економічної експертизи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
У результаті укладення договору №GL1N426202/1 від 25 липня 2024 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшли усі права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права вимоги, зокрема право вимагати від боржника сплати основного боргу, нарахованих відсотків, комісій, неустойки (за наявності) та інших платежів, передбачених умовами кредитних договорів.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, встановлено, що АТ «Банк Форвард» виконало свої обов'язки за кредитними договорами №118890500 від 01 лютого 2017 року та №200183634 від 14 січня 2019 року, нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось в межах строку погодженого сторонами, в той час відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке є правонаступником кредитодавця, в загальному розмірі 111 444,82 грн.
Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами №118890500 від 01 лютого 2017 року та №200183634 від 14 січня 2019 року, що складає 111 444,82 грн.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп. відповідно до платіжної інструкції № 6888 від 11 квітня 2025 року.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають задоволенню, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають стягненню витрати з оплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 14 000 грн. 00 коп.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Слід зазначити, що адвокати, укладаючи із клієнтом договір про надання правової допомоги, мають вказувати перелік послуг, які будуть надаватися під час виконання такого договору. З приводу цього питання Верховний Суд у постанові по справі № 826/856/19 від 22.12.2018 зазначив, що «з розрахунку наданих адвокатом послуг вбачається, що певні його дії (зробити копії необхідних документів чи друк квитанцій) не потребують професійних навичок, а акт виконаних робіт містить вид послуг, що не були передбачені договором».
Таким чином, для можливості наступного відшкодування судових витрат слід ретельно підготувати договір про надання правової допомоги та передбачити, якими доказами будуть підтверджуватися надані адвокатом послуги.
На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги позивачем надано договір про надання правової допомоги № 0103 від 01 березня 2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Апологет», детальний опис наданих послуг від 31 березня 2025 року, витяг із замовлення №38 від 26 березня 2025 року, рахунок на оплату №47 від 27 березня 2025 року (а.с. 41 - 51).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
А отже, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні позову.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зважаючи на викладені норми, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні в розмірі 14 000 грн. 00 коп.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на те, що справа є незначної складності, розгляд справи в спрощеному провадженні, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 10 000 грн. 00 коп., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 207, 512, 516, 526, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1084 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 12, 128 - 131, 137, 141, 187, 223, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитними договорами №118890500 від 01 лютого 2017 року та №200183634 від 14 січня 2019 року, у розмірі 111 444,82 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя І. О. Тесленко