17.10.2025 Справа № 756/14185/25
Унікальний номер 756/14185/25
Провадження номер 3/756/4814/25
17 жовтня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Жежера О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Оболонського УП ГУ НП України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 633750 від 05.09.2025 року, 05.09.2025 року о 21:30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого онука ОСОБА_2 , а саме: кричала та висловлювала слова образи, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілого, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснила, що не визнає свою вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративному правопорушенні, оскільки не вчиняла насильства в сім'ї. Подала свої письмові пояснення, які в повній мірі підтримала в судовому засіданні.
Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 633750 від 05.09.2025 року, ОСОБА_1 за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила психологічне насильство в сім'ї відносно свого онука.
Натомість суд вважає, що даний доказ не є беззаперечним та допустимим, який би свідчив про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Як вбачається з рапорту працівників Оболонського УП ГУНП в м. Києві, 05.09.2025 року о 15:41 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що заявник звернувся з повідомлення, що його бабуся ОСОБА_1 за адресою мешкання: АДРЕСА_1 погрожує розправою і виганяє з квартири.
Так, в матеріалах справи в сукупності відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 дійсно вчинила будь-які дії, які б свідчили про вчинення нею домашнього насильства в розумінні ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП; 3) закриття справи.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зауважив, що «…при розгляді справи суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».
Враховуючи, що обсяг наданих суду доказів в своїй сукупності не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та дійсність самого факту вчинення нею домашнього насильства відносно свого онука, в той час як згідно з ч.3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.173-2, ч. 1, 245, 247 ч.1 п.1, 252, 280, 283 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя О.В. Жежера