Справа № 752/6605/23
Провадження № 2-во/752/195/25
20 жовтня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. за участі секретаря Павлюх П.В., розглянувши заяву представника відповідача - адвоката Стеценка Тараса Миколайовича про виправлення описки в рішенні Голосіївського районного суду м. Києва від 04.09.2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відсутніми зобов'язань за договором позики та розпискою, -
в провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва перебувала вищезазначена цивільна справа.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04.09.2025 року в задоволенні позову відмовлено.
29.09.2025 року представник відповідача - адвокат Стеценко Т.М. звернувся до суду із заявою про виправлення описки в зазначеному рішенні суду, в якій просить виключити з мотивувальної частини рішення помилкове включення абзаців, починаючи з абзацу «Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).» включно по абзац «Враховуючи наведене, суд не може визнати надану відповідачем рецензію належним доказом у справі і відповідно не враховує її при прийнятті рішення по суті спору.».
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.10.2025 року відповідну заяву передано для розгляду судді Хоменко В.С.
Заява мотивована тим, що оскільки суд встановив неефективність способу захисту, тому не мав зазначати в описовій частині рішення висновки щодо укладеності договору позики та розписки, а також щодо належності та допустимості доказів.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. Помилки можуть бути виправлені в ухвалі або в постанові суду незалежно від того, чи набрало воно законної сили і чи воно виконане.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 року в справі № 362/2179/17 вказано, що ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень. Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що суть заяви представника відповідача - адвоката Стеценко Т.М. про виправлення описки у рішенні Голосіївського районного суду м. Києва від 04.09.2025 року зводиться до того щоб фактично повністю змінити текст вказаного рішення суду, а доводи заяви полягають у незгоді із викладеними у ньому висновками по суті справи.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що такі виправлення внести неможливо, оскільки доводи заяви представника відповідача - адвоката Стеценко Т.М. не є виправленням описки в розумінні ст. 269 ЦПК України, а фактично зводяться до його незгоди із судовим рішенням.
Виправлення описки у заявлений спосіб призведе до зміни фактичних обставин справи встановлених судовим рішенням, що є неприпустимим.
З огляду на вищевикладене, оскільки наведені позивачем доводи зводяться до незгоди з рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04.09.2025 року та не свідчать про наявність у вказаному судовому рішенні описок, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому ст. 269 ЦПК України, у задоволенні заяви про виправлення описки необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 269 ЦПК України,-
у задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Стеценка Тараса Миколайовича про виправлення описки в рішенні Голосіївського районного суду м. Києва від 04.09.2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відсутніми зобов'язань за договором позики та розпискою - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. ст. 353-356 ЦПК України.
Суддя В.С. Хоменко