Справа № 752/6166/25
Провадження № 2/752/4971/25
Іменем України
01 жовтня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Слободянюк А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Пулинець Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Друга київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
У березні 2025 року ОСОБА_1 , через адвоката Кузьмич Я.В., звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, в якому просить суд визнати за позивачем право власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_2 , яке складається з 1/3 частки кв. АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 ; після його смерті залишилось спадкове майно, зокрема, 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .
02.02.2016 Другою Київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 53/2016 щодо майна померлого ОСОБА_2 .У межах даної справи мати позивача та дружина померлого - ОСОБА_3 , в установленому законом порядку від спадкового майна відмовилася, а позивач прийняв спадщину відповідною заявою і залишився єдиним спадкоємцем, інші спадкоємці - відсутні.
Вказуєтеся, що у позивача відсутня інформація про те, на підставі яких документів право власності на квартиру АДРЕСА_1 , належала його померлому батькові.
На запит Другої Київської державної нотаріальної контори №2925/02-14 від 19.11.2024 Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (далі КП БТІ) надало Інформаційну довідку КВ-2024 № 41139 від 21.11.2024, якою повідомило, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, кв. АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 : 1/4 ч. на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням справами Національної академії наук України 23.11.1998, розпорядження №2334, зареєстрованого в Бюро 26.11.1998 за реєстровим № 5377 та 1/12 ч. на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою Київською державною нотаріальною конторою 20.05.2005 №8-2334, зареєстрованого в Бюро 16.09.2005 за реєстровим № 5377.
На запит Другої Київської державної нотаріальної контори №3181/02-14 від 11.12.2024 Київським державним нотаріальним архівом видано дублікат, що має силу оригіналу - свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою Київською державною нотаріальною конторою 20.05.2005 №8-2334.
Крім того, на запит Другої Київської державної нотаріальної контори Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація повідомила, що для виготовлення дублікату свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , для оформлення спадщини після померлого ОСОБА_2 , надаються заява власників (осіб, які прийняли участь в приватизації) житла на видачу дубліката у разі його втрати подаються наступні документи: заява власників (осіб, які прийняли участь в приватизації) житла на видачу дубліката у разі його втрати; паспорт, інформаційна довідка за ким зареєстровано житло з КП БТІ, реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, яке було приватизовано до 30.06.2012; матеріали поточної технічної інвентаризації об'єкту нерухомого майна (технічний паспорт).
З наведеного Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією випливає, що у Позивача наявна перешкода для одержання дублікату свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки порядок видачі дублікатів свідоцтв на право власності взамін втрачених, зіпсованих, органами місцевого самоврядування врегульовано таким чином, що заявником на одержання такого дубліката може бути тільки власник (особа, яка прийняла участь в приватизації) відповідної квартири.
Оскільки особа, який був власником квартири, помер (а на даний час померлими є усі співвласники, які прийняли участь в приватизації квартири АДРЕСА_1 ), орган приватизації житла Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації не має правових підстав для оформлення та видачі дубліката свідоцтва про право власності на житло.
Так само позивач позбавлений можливості надати органу місцевого самоврядування матеріали поточної технічної інвентаризації (технічний паспорт) квартири АДРЕСА_1 , оскільки не має до неї фізичного доступу.
Таким чином, у позивача об'єктивно відсутня можливість одержати дублікат свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Повідомляє, що оскільки позивачем не було надано усіх правовстановлюючих документів, постановою державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори Зайома Т.Р. від 21.02.2025 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті батька позивача.
Таким чином, через відсутність правовстановлюючого документа на нерухоме майно та неможливість отримання дублікату такого документа в порядку, який передбачений чинним законодавством, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, Позивач змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права на спадкове майно.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста від 17.03.2025 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.33-35).
Ухвалою Голосіївського районного суду міста від 17.03.2025 задоволено клопотання представника позивача, витребувано інформацію з Національної академії наук України, Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, Державного архіву м.Києва (КМДА) (а.с.50-52).
Ухвалою Голосіївського районного суду міста від 01.10.2025 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.124,125).
09.05.2025 представником відповідача Київською міською адміністрацією Ю.В.Городок (довіреність від 31.01.2025, а.с.58), подано відзив на позовну заяву, в якому просить справу вирішити відповідно до чинного законодавства та за відсутності представника відповідача (а.с. 54-58).
Справу розглянуто без участі сторін, на підставі наданих суду матеріалів.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, призначеної на 01.10.2025; третьою особою подано заяву від 26.08.2025 про розгляд справи в подальшому без участі його представника (а.с.121); представник позивача про розгляд справи, призначений на 01.10.2025 повідомлений, надав до суду заяву, в якій просив позов задовольнити, справу розглядати у його відсутність (а.с.106).
Відповідно до положення ч. 1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови належним чином повідомленого про дату, час цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в підготовче засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі письмові докази кожен окремо та в сукупності, повно, об'єктивно та всебічно встановивши обставини справи приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
За матеріалами справи, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №13896 від 15 вересня 2015 року (а.с.13).
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого відділом ЗАГСу Московського району міста Києва, актовий запис № 1661 від 24 грудня 1993 року (а.с.12).
За матеріалами спадкової справи, заведеної Другою київською державною нотаріальною конторою № 53/2016 (а.с.71-101), ОСОБА_4 02 лютого 2016 року звернувся із заявою № 134 про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_2 , та із заявою від 10 грудня 2016 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Також, матеріали спадкової справи містять заяву ОСОБА_3 від 02 лютого 2016 року, яка відмовляється від частки майна померлого чоловіка ОСОБА_2 на користь сина - ОСОБА_1 (а.с.79).
Згідно витягу зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), за життя ОСОБА_2 заповіту не залишив, спадкових договорів не укладав (а.с. 74).
За змістом копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 травня 2005 року, зареєстрованим в реєстрі за № 8-2334, ОСОБА_2 успадкував 1/12 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 92).
03 грудня 2016 року позивач ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, за яким позивач, як син померлого, є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видане свідоцтво складається з автомобіля марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 86).
Постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори Зайоми Т.Р. від 21 лютого2025 року № 435/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю частини документів, що посвідчують право власності померлого на майно (а.с.100,101).
Зокрема, державний нотаріус встановив, що було пред'явлено дублікат документа, що посвідчує право власності померлого ОСОБА_2 на 1/12 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , однак свідоцтво про право власності померлого на частину вказаної квартири, видане 23 листопада 1998 року Управлінням справами Національної академії наук України, відсутнє.
За змістом інформаційної довідки КП КМР «КМ БТІ» НОМЕР_3 від 21 листопада 2024 року вбачається, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, кв. АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за:
- ОСОБА_5 : частина; 1/12 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою київською державною нотаріальною конторою 21 травня 2005 року, №8-2332, зареєстрованого в Бюро 08 липня 2005 року за реєстровим № 5377; 1/3 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою київською державною нотаріальною конторою 14 березня 2007 року, № 8-1062, зареєстрованого в Бюро 26 березня 2004 року за реєстровим № 5377;
- ОСОБА_2 : 1/4 частина на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням справами Національної академії наук України 23 листопада 1998 року, розпорядження №2334, зареєстрованого в Бюро 26 листопада 1998 року за реєстровим №5377; 1/12 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою київською державною нотаріальною конторою 20 травня 2005 року, №8-2334, зареєстрованого в Бюро 16 вересня 2005 року за реєстровим №5377 (а.с. 15).
Листом Державний архів міста Києва № 068/08-20/1547 від 22 липня 2025 року повідомляє, що документи Управління справами Національної Академії наук України на зберігання не надходили (а.с.117).
На виконання ухвали суду від 13 травня 2025 року про витребування доказів, від Національної академії наук України надійшла копія Розпорядження Управління справа Національної академії наук України від 23 листопада 1998 року № 2334, відповідно до якого задоволено заяву ОСОБА_6 про приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Вирішено передати ОСОБА_6 вказану квартиру у спільну власність, доручено Бюро приватизації Управління справами Національної Академії наук України оформити свідоцтво про власність на житло у десятиденний термін (а.с.114,115).
Листом від 17 липня 2025 року Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація повідомляє, що згідно з архівними даними відділу приватизації житлового фонду квартира за адресою: АДРЕСА_2 , Розпорядження органу приватизації Управління справами Національної Академії наук України від 23.11.1998 № 2334 передана у приватну спільну часткову власність ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 в рівних долях. Копію свідоцтва про право власності на квартиру надати немає можливості, оскільки зберігання таких свідоцтв не передбачено чинним законодавством (а.с.118).
У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як передбачено ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 1220-1221 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно ст.ст. 1223, 1233 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ст. 1258 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
За змістом ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст. 1296 ЦК України).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ст. 1297 ЦК України).
Відповідно до п.п. 4.14, 4.15, 4.18. п. 4 Глави 10 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року № 282/20595, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Із наявних у справі доказів вбачається, що позивач є єдиним сином свого померлого батька ОСОБА_2 , який за життя заповіту не лишив та спадкових договорів не укладав.
Позивач у встановлений законом термін звернувся до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини, але через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на частину квартири, позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно, яке складається з 1/3 частини (1/12 + ) кв. за адресою: АДРЕСА_2 .
Ураховуючи наведене, з урахуванням отриманих у ході судового розгляду доказів, з метою захисту спадкових прав позивача, який позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом та реалізувати своє право на спадщину в позасудовому порядку, за позивачем слід визнати право власності на 1/3 частину вказаної вище квартири в порядку спадкування за законом після смерті його батька.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, суд приходить до висновку, що позивачем вжито всіх заходів для відновлення порушеного права, отже у даному випадку для позивача єдиним способом захисту його прав є визнання за ним у судовому порядку права власності в порядку спадкування за законом, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 80, 81, 89, , 223, 258-259, 265, 273,354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Друга київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Київська міська рада, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд.36, ЄДРПОУ 22883141.
Третя особа: Друга київська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 45, код ЄДРПОУ 22883141.
Суддя А.В. Слободянюк