Провадження № 2/712/4144/25
Справа № 712/10605/25
16 жовтня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ПІЗНЯХІВСЬКІЙ А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дітей,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дітей, посилаючись на те, що з 05 квітня 2013 року по 20 червня 2024 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що з часу розірвання шлюбу відповідач не проживає з нею та не бере участі у вихованні й утриманні дітей. Усі витрати на дітей вона несе самостійно. З метою забезпечення належного рівня життя, виховання, розвитку та освіти дітей, просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу щомісяця, починаючи з дня подання позову й до досягнення дітьми повноліття.
Також вказує, що у зв'язку з активним розвитком, освітнім та спортивним навантаженням дітей, вона несе щороку наступні витрати. Спорт: абонемент на тренування з боротьби: 1000 грн/міс х 12 міс х 2 дітей = 24 000 грн/рік; екіпірування та форма (двічі на рік): 8000 грн х 2 рази х 2 дітей = 32 000 грн/рік; участь у спортивних змаганнях (проїзд, проживання, внески): 12 000 грн/рік х 2 дітей = 24 000 грн/рік.
Освіта: добровільні щомісячні внески до фонду класу: 300 грн х 12 міс х 2 дітей = 7 200 грн/рік; рюкзаки, канцелярія, спеціальні зошити: 6000 грн х 2 дітей = 12 000 грн/рік; репетитор з англійської мови: 2400 грн/міс х 12 міс = 28 800 грн/рік. Шкільне харчування: 1000 грн/міс х 12 міс х 2 дітей = 24 000 грн/рік.
Медичне обслуговування: стоматологія, лікування ГРВІ, профілактика, ліки - орієнтовно 10000-12000 грн/рік на двох дітей. Разом щорічні додаткові витрати складають: 24 000 + 32 000 + 24 000 + 7 200 + 12 000 + 28 800 + 24 000 + 12 000 = 164 000 грн.
Оскільки витрати є обґрунтованими, регулярними, необхідними, та спрямовані на забезпечення всебічного розвитку дітей, просить стягнути з відповідача половину цих витрат, тобто 82 000 грн. на рік.
Ухвалою від 14 серпня 2025 року провадження у справі та призначено справу д розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
14 жовтня 2025 року позивачем подано заяву про долучення доказів.
16 жовтня 2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Позивач до судового засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, у відзиві на позовну заяву зазначив про часткове визнання позовних вимог та не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі розміром по 2 500 грн. на кожну дитину. В решті вимог просив відмовити.
У зв'язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами сімейного законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що з 05 квітня 2013 року по 20 червня 2024 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У позові позивач зазначає, що з часу розірвання шлюбу відповідач не проживає з нею та не бере участі у вихованні й утриманні дітей. Усі витрати на дітей вона несе самостійно.
Також вказує, що у зв'язку з активним розвитком, освітнім та спортивним навантаженням дітей, вона несе щороку наступні витрати. Спорт: абонемент на тренування з боротьби: 1000 грн/міс х 12 міс х 2 дітей = 24 000 грн/рік; екіпірування та форма (двічі на рік): 8000 грн х 2 рази х 2 дітей = 32 000 грн/рік; участь у спортивних змаганнях (проїзд, проживання, внески): 12 000 грн/рік х 2 дітей = 24 000 грн/рік.
Освіта: добровільні щомісячні внески до фонду класу: 300 грн х 12 міс х 2 дітей = 7 200 грн/рік; рюкзаки, канцелярія, спеціальні зошити: 6000 грн х 2 дітей = 12 000 грн/рік; репетитор з англійської мови: 2400 грн/міс х 12 міс = 28 800 грн/рік. Шкільне харчування: 1000 грн/міс х 12 міс х 2 дітей = 24 000 грн/рік.
Медичне обслуговування: стоматологія, лікування ГРВІ, профілактика, ліки - орієнтовно 10000-12000 грн/рік на двох дітей. Разом щорічні додаткові витрати складають: 24 000 + 32 000 + 24 000 + 7 200 + 12 000 + 28 800 + 24 000 + 12 000 = 164 000 грн.
Оскільки витрати є обґрунтованими, регулярними, необхідними, та спрямовані на забезпечення всебічного розвитку дітей, вважає, що з відповідача має бути стягнуто половину цих витрат, тобто 82 000 грн. на рік.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у 2025 році установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня; осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду, - 1600 гривень.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька дитини. Виконання передбачених статтею 150 СК обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов'язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.
Суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вони б мали тоді, коли утримувалася обома батьками, оскільки стягнення аліментів якраз і забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання нею надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, ст.ст. 181, 182 СК України дають підстави для висновку про те, що суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Позивач просить стягнути аліменти з відповідача у частці від заробітку. Відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів в твердій грошовій сумі. У своєму відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що після розірвання шлюбу з позивачкою жодним чином не припинив спілкування з дітьми. Окрім того, він систематично бере участь в матеріальному забезпеченні дітей. Постійно надавав і надає на теперішній час кошти як дітям, так і безпосередньо колишній дружині, про що додав до відзиву копії банківських виписок. Зазначає, що систематично оплачує тренування з боротьби старшого сина, так як менший займається безкоштовно. Вважає, що вимоги позивачки є надуманими та передчасними, оскільки він буде матеріально допомагати синам незалежно від того, яким буде рішення суду. Вважає, що розмір аліментів, про стягнення яких просить позивачка, є необґрунтованими, оскільки не підтверджена належними доказами, не враховано його реального матеріального положення та інші істотні обставини, що мають значення для вирішення подібного роду питань та суперечить чинному законодавству. Відповідач зазначає, що з лютого 2025 року він не має постійного місця роботи, а тому не має стабільного доходу. Крім того, на його утриманні перебуває його мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою з інвалідністю 2 групи та потребує стороннього догляду та піклування. Відтак його матеріальне становище не дозволяє сплачувати аліменти у розмірі, який просить позивач.
При цьому, відповідачем не надано належних доказів про його матеріальний стан, а також про те, що на його утриманні перебуває мати та що остання потребує стороннього догляду. Суд також враховує, що відповідач не має інших малолітніх дітей або утриманців, не надав доказів, які б підтверджували інші обставини, що мають істотне значення, і стали підставою для зменшення розміру аліментів, заявлених до стягнення.
Стаття 181, 189 СК України передбачає можливість сплати аліментів добровільно шляхом укладення договору про утримання дитини, який підлягає нотаріальному посвідченню. У разі відсутності такого договору аліменти можуть стягуватись у судовому порядку.
У практиці трапляються випадки, коли один із батьків здійснює добровільну сплату коштів на користь дитини без укладення відповідного договору та без судового рішення. Однак така сплата не позбавляє іншого з батьків права звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів.
Розмір добровільної сплати не є фіксованим та визначається на власний розсуд платника. Це суперечить принципу справедливості утримання дитини. Відповідно до частини 2 статті 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У разі якщо платник сплачує меншу суму, таке виконання зобов'язання не може вважатися належним.
Відсутність судового рішення або нотаріального договору позбавляє отримувача правових гарантій. У такому випадку аліменти не мають юридичного захисту в частині стабільності розміру, строків виплати та відповідальності за їхнє невиконання. Аліменти, які сплачуються «за домовленістю», можуть бути в будь-який момент зменшені, призупинені або припинені платником без правових наслідків, оскільки не існує належного виконавчого документа.
Відсутність контролю з боку держави щодо виконання обов'язку. Виконання рішення суду або нотаріального договору підлягає контролю з боку органів виконавчої служби. Добровільна сплата без юридичного оформлення не дає можливості застосування примусових заходів стягнення у разі ухилення платника від виконання зобов'язання.
Таким чином, факт добровільної сплати аліментів не виключає можливості і необхідності їхнього стягнення в судовому порядку.
Офіційне оформлення аліментних зобов'язань забезпечує юридичну визначеність, стабільність та захист інтересів дитини, що відповідає як нормам СК України, так і загальним принципам захисту прав дитини, передбачених міжнародними актами.
Частиною 3 статті 181 Сімейного Кодексу визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).
Отже, при визначенні способу стягнення аліментів, суд погоджується з обраним позивачем способом стягнення аліментівта вважає, що він повинен бути визначений саме у частці від заробітку за вибором позивача, з яким проживає неповнолітня дитина, в силу вимог ч.3 ст.181 СК України.
При визначенні розміру аліментів суд враховує те, що відповідач має обов'язок брати участь в утриманні своїх неповнолітніх дітей, а також те, що батьки мають рівні обов'язки щодо їх утримання. Розмір аліментів, про стягнення яких просить позивача, відповідає принципу необхідності й достатності для забезпечення потреб дітей, що встановлено статтею 182 СК України.
Таким чином, зважаючи на норми чинного законодавства, дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що для забезпечення достатнього рівня життя неповнолітніх дітей, виходячи з засад розумності та справедливості, до стягнення підлягають аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня пред'явлення позову, тобто з 05 серпня 2025 року та до досягнення дітьми повноліття. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.
Крім того, суд роз'яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку статті 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дітей, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватись наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).
Так, до особливих обставин, які викликають необхідність додаткових витрат на дитину закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини.
В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У пунктах 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року № 3 зазначено, що до передбаченої ст. 185 СК України, участі в додаткових витратах на утримання дитини можуть залучатися батьки, а додаткові витрати це такі, які викликані особливими обставинами: розвитком здібностей дітей, хворобою, каліцтвом тощо.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами.
Так, позивач просить стягнути на свою користь додаткові витрати на утримання дітей у розмірі 82 000 грн. на рік, як половину від обґрунтованих витрат на освіту, спорт і медичне обслуговування.
Згідно Довідки Футбольного клубу «ЛНЗ» м. Черкаси ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахований до Академії ЛНЗ Наказ № 117 від 26.08.2025 року. Згідно Характеристики на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданої Професіональним бійцівським клубом «Ахіллес», останній є вихованцем спортивного клубу «Ахіллес», у якому займається з 2024 року, тричі на тиждень. Позивач у своєму позові вказала, що абонемент на тренування з боротьби: складає 1000 грн/міс х 12 міс х 2 дітей = 24 000 грн/рік; екіпірування та форма (двічі на рік): 8000 грн х 2 рази х 2 дітей = 32 000 грн/рік; участь у спортивних змаганнях (проїзд, проживання, внески): 12 000 грн/рік х 2 дітей = 24 000 грн/рік.
Разом з тим, позивачем не доведено належними доказами зазначені нею витрати, зокрема, відомості про вартість абонементів на тренування не надано, інформацію щодо придбання екіпірування в повній мірі не надано. Так, позивачем приєднано до матеріалів справи квитанції, що видані магазином «Спортлайн» про придбання взуття та гетрів на суму 2 850 грн., придбання взуття на суму 2 550 грн., аксесуарів на суму 4 700 грн. та взуття на суму 2 800 грн. Разом сума складає 12 900 грн. Зазначені витрати суд розцінює як додаткові витрати на утримання дітей, що пов'язані з розвитком певних їхніх здібностей, зумовлені схильністю дітей до певного виду спорту (футбол та боротьба). Отже, половина цих витрат має бути стягнути з відповідача на користь позивача, що становить 6 450 грн.
Щодо участі дітей у спортивних змагань позивачем також не надано належних доказів щодо понесення нею витрат у зазначеному нею розмірі. Крім цього, позивач сама у поданій нею заяві до суду зазначила, що дитина, дійсно, була запрошена на змагання, однак така поїздка не відбулася через відмову відповідача надати дозвіл на таку поїздку. Отже, зазначені вимоги позивачем не обгрунтовані.
Інші надані позивачем квитанції, суд не може прийняти як допустимий доказ додаткових витрат на дітей, оскільки відсутні дані, що вказані кошти були сплачені саме для дітей.
Витрати на медичне обслуговування: стоматологія, лікування ГРВІ, профілактика, ліки - визначені позивачем орієнтовно 10000-12000 грн/рік на двох дітей та витрати на освіту також не підтверджені жодним письмовим доказом.
Отже, позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження своїх позовних вимог щодо стягнення додаткових витрат у розмірі 82 000 грн.
В той же час, суд звертає увагу на те, що стороною позивача не доведено, що у даному випадку витрати на добровільні щомісячні внески до фонду класу, канцелярію, спеціальні зошити, рюкзаки, репетитора з англійської мови, шкільне харчування викликані саме відповідними особливими обставинами у вигляді розвитку здібностей дитини в розумінні статті 185 СК України, або пов'язані зі станом здоров'я дитини та були призначені відповідним фахівцем, чи зумовлені іншими особливими обставинами, що давало б підстави відносити дані витрати до додаткових витрат на дитину.
Таким чином на Відповідача не може бути покладено обов'язок по оплаті половини зазначених вище витрат, оскільки Позивачем не доведено, що вони є додатковими витратами на дитину. В решті позовних вимог слід відмовити.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати в сумі 1 211 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст.12,13, 200, 206, 259,263-265,268,430 ЦПК України, ст.ст. 105 ч. 3, 110, 112, 180-183 СК України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти, на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 серпня 2025 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 додаткові витрати, понесені на дітей у розмірі 6 450 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.