Справа № 703/1608/25
2-а/703/45/25
17 жовтня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Волосовського В.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Хатковий А.В., звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №515 від 17 березня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП.
В обґрунтування позову представник позивача вказує, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №515 від 17 березня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Вказану постанову вважає незаконною і такою, що підлягає до скасування із закриттям провадження у справі (п.3 ч.3 ст.286 КАС України) з огляду на таке.
За змістом вказаної постанови вбачається, що « ОСОБА_1 28.10.2024 року отримав первинне офіцерське військове звання, офіцерського складу запасу «молодший лейтенант» та в семиденний строк не повідомив до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому перебуває на військовому обліку. Цим він порушив обов'язок, визначений пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи» що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Правопорушення було виявлене 17.03.2025 року, коли ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 і подав заяву про взяття його на облік офіцерів запасу».
Представник позивача вважає, що ця постанова є необґрунтованою та протиправною, суперечить приписам чинного законодавства, вказує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення та сама подія належними та допустимими доказами не підтверджена, а тому підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Так, вказує, що 18 січня 2019 року ОСОБА_1 отримав посвідчення про приписку до призовної дільниці.
У 2020 році вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Після набрання чинності 19.05.2024 Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме 20.05.2024 позивач оновив свої дані у ІНФОРМАЦІЯ_1 , надавши на той час усі наявні в нього документи, в тому числі і довідку з навчального закладу, тобто наявність підстав для відстрочки від призову під час мобілізації, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
30 червня 2024 позивач закінчив навчання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю - «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», та отримав дипломом бакалавра серії НОМЕР_1 від 30.06.2024 року.
Крім того, позивач паралельно пройшов навчання у військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка за освітньою програмою «Речове забезпечення» та 28.08.2024 року, склав військову присягу.
Після складання військової присяги усім студентам, в тому числі і позивачу, у деканаті повідомили про те, що їм не потрібно вчиняти будь-яких активних дій з приводу отримання (присвоєння) первинного офіцерського військового звання, а чекати повідомлення про присвоєння такого звання від «свого» ІНФОРМАЦІЯ_13, після чого постановитись на облік, як офіцери запасу. Зауважує, що будь-яких повідомлень чи дзвінків, в тому числі і повісток, з приводу присвоєння військового звання позивачу після складання присяги не надходило.
Тим часом, ОСОБА_1 вступив на денну форму навчання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка за освітнім рівнем «Магістр» на спеціальність «Маркетинг». Дата початку та закінчення навчання: 01.09.2024-31.05.2026 року.
В подальшому, а саме 10.03.2025 року позивач отримав телефонний дзвінок від ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході якого йому повідомили про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_13 для отриманням посвідчення офіцера запасу, оскільки йому присвоїли звання «молодшого лейтенанта». Також повідомили, що розкажуть які потрібно фото зробити та інше.
Зазначає, що приїхавши з м. Київ, 15 березня 2025 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак на пропускному пункті йому повідомили, що потрібний кабінет не працює, а буде працювати 17 березня 2025 року, тобто в понеділок.
17 березня 2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_13 позивачу дали зразок автобіографії, яку потрібно написати та інформацію про те, які потрібні фото для посвідчення. Після цього йому повідомили що він є порушником військово-облікової дисципліни та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
При цьому наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення позивачу не вручався. Розгляду справи про адміністративне правопорушення проведено не було, або проведено без участі позивача. Цього ж дня ОСОБА_1 була вручена постанова №515 від 17.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, на переконання позивача наведені в постанові фактичні дані вчиненого правопорушення не відповідають дійсним обставинам справи. Вказав, що під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_1 було не виконано вимоги КУпАП щодо повідомлення позивача про розгляд справи, а так само не було роз'яснено його права та обов'язки. На переконання позивача в його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, визначеного ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Зокрема, представник позивача зазначив, що в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій ОСОБА_1 , як порушення правил військового обліку, є факт не повідомлення ним у семиденний строк ІНФОРМАЦІЯ_1 про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
При цьому статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначено вичерпний перелік персональних даних, про зміну яких призовник, військовозобов'язаний га резервіст повинен повідомляти в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_13 чи його відділу.
Водночас, представник позивача наголошує, що обов'язку повідомлення призовником про присвоєння первинного офіцерського військового звання статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не передбачено, а інші персональні дані ОСОБА_1 з 20.05.2024 року не змінювались.
Згідно положень абз. 14 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України, які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.
При цьому представник позивача наголошує, що обов'язок в організації процедури присвоєння військового звання та взяття на облік покладається саме на адміністрацію ВВНЗ та ІНФОРМАЦІЯ_13, але жодним чином не на громадянина України.
Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 28.10.2024 року отримав первинне офіцерське військове звання, офіцерського складу запасу "молодший лейтенант" та в семиденний строк не повідомив до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому перебуває на військовому обліку. При цьому, в оскаржуваній постанові відповідач не посилається на докази, які б доводили факт обізнаності позивача про присвоєння йому первинного офіцерського військового звання саме 28.10.2024 року.
Вказує, що ОСОБА_1 не міг знати про дату присвоєння йому первинного військового звання офіцерського складу запасу (28.10.2024) та, відповідно, в семиденний строк повідомити про це ІНФОРМАЦІЯ_13, оскільки саме вищий військовий навчальний заклад мав повідомити про це відповідний ІНФОРМАЦІЯ_13 (в даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а не громадянин України (студент).
Водночас ІНФОРМАЦІЯ_1 повинен був повідомити та викликати громадянина України для здійснення процедури взяття на облік, як військовозобов'язаного, що і було зроблено 10.03.2025 року.
Таким чином, вважає, що у діях позивача, що полягають у неповідомлення ІНФОРМАЦІЯ_13 про присвоєння йому військового звання офіцера запасу, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а віддак і порушення вимог пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 та статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Щодо ненадання позивачем документів, які підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» представник позивача зазначив, що як станом на час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності так і станом на час подачі позову, він має статус «призовника». Більше того, його не взяли на облік та не видали посвідчення офіцера. При цьому наголосив, що строкова військова служба після запровадження військового стану в Україні скасована, а на заміну їй запроваджена базова військова служба. Такі зміни були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Водночас, щодо призову на базову військову службу, на момент подачі цього позову, нормативно-правовий акт не прийнятий. На переконання представника позивача, у призовників-студентів на сьогодні не існує обов'язку подавати до ІНФОРМАЦІЯ_13 свої документи про навчання в якості підтвердження права на відстрочку від призову на строкову службу. Відтак, Постанова КМУ №352 на сьогодні не створює жодних обов'язків для призовників, а вимоги Постанови КМУ №560 на призовників взагалі не розповсюджуються.
Таким чином, усі наведені вище обставини, на переконання представника позивача, є підставою для визнання протиправною постанови про накладення адміністративного стягнення №515 від 17 березня 2025, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та її скасування.
Ухвалою судді від 26 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали, копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів отримано представниками відповідачів 03 квітня 2025 року та 04 квітня 2025 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
21 квітня 2025 року на адресу суду надійшов відзив відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 на позовну заяву, в якому зазначив, що доводи позивача, які викладені в позовній заяві є необґрунтованими і протизаконними, а тому, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Окрім того вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в цій адміністративній справі являється не належним відповідачем, який не зможе у разі доведення, що дійсно право громадянина ОСОБА_1 було порушено, скасувати вищезазначену постанову № 515 від 17 березня 2025 року про адміністративне правопорушення, оскільки буде наявне порушення прав юридичної особи, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 не скористався, заяв чи клопотань суду не направляв.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 262 КАС України не надходило.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, врахувавши доводи представників сторін, які викладені у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №515 від 17 березня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. (а.с. 17-18)
Згідно даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 28.10.2024 року отримав первинне офіцерське військове звання, офіцерського складу запасу «молодший лейтенант» та в семиденний строк не повідомив до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому перебуває на військовому обліку. Цим він порушив обов'язок, визначений пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи» що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Правопорушення було виявлене 17.03.2025 року, коли ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 і подав заяву про взяття його на облік офіцерів запасу (а.с. 7).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Під час провадження у справах про адміністративні правопорушення, для реалізації даного конституційного принципу, у відповідності до ст.ст.7, 245 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
В контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій ОСОБА_1 , як порушення правил військового обліку, є факт не повідомлення ним у семиденний строк ІНФОРМАЦІЯ_1 про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Норми вказаної статті, за якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності (ч. 3 ст. 210 КУпАП.) є бланкетними.
А отже, як вбачається з постанови №515, він порушив вимоги пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487, що полягає у неповідомленні ним у семиденний строк ІНФОРМАЦІЯ_1 про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначено перелік персональних даних, про зміну яких призовник, військовозобов'язаний га резервіст повинен повідомляти в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_13 чи його відділу. Так, до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: прізвище, відомості про зміну прізвища; власне ім'я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; по батькові (за наявності); дата народження; місце народження; стать; місце проживання та місце перебування; номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); відомості про громадянство (зміну громадянства); відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою; відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи); реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя особи; відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок); реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність); відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти; відомості про досвід роботи за спеціальністю; відомості про встановлення, зміну групи інвалідності;
відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили; відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості); відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; відомості про статус ветерана війни; відомості про володіння іноземними мовами; відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї; відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки; відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну; реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія); реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація); реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа); відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин; відомості про внутрішньо переміщену особу; відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Слід констатувати, що означений перелік персональних даних, про зміну яких призовник, військовозобов'язаний та резервіст повинен повідомляти в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_13 чи його відділу є вичерпним.
З наведеного вбачається, що статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не передбачено обов'язку повідомляти ІНФОРМАЦІЯ_13 про присвоєння будь-якого військового звання.
Водночас, згідно положень абз. 14 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України, які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.
Однак, для того, щоб громадянину України присвоїти військове звання офіцера запасу та в подальшому взяти його на облік у ІНФОРМАЦІЯ_13 як військовозобов'язаного, вищому військовому навчальному закладу (ВВНЗ) необхідно вчинити ряд дій.
Так, відповідно до п. 9 Розділу V Інструкції про організацію військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженої Наказом Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України 14.12.2015 №719/1289, після складання випускних екзаменів громадяни, які пройшли повний курс військової підготовки та склали Військову присягу, атестуються до присвоєння відповідного первинного військового звання офіцера запасу.
Пунктом 10 цієї Інструкції передбачено, що громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу.
Відповідно до п. 12 Розділу III Порядку атестування громадян України до присвоєння первинного і чергових військових звань офіцерського складу запасу (резерву), затвердженого Наказом Міністерства оборони України 09 вересня 2024 року № 613, у тижневий строк з дня складання Військової присяги на вірність Українському народові ВВНЗ або ВНП ЗВО складають список громадян України, що включені до проекту наказу Міністра оборони України про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу, та в цей самий строк надсилають його до районних ІНФОРМАЦІЯ_13 за місцем перебування громадян на військовому обліку.
Пунктом 13 цього Порядку встановлено, що після отримання витягу з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу, атестаційних листів з відміткою про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу, атестаційних та довідкових матеріалів ВВНЗ або ВНП ЗВО здійснюють такі заходи:
- долучають атестаційні листи та інші атестаційні матеріали до особових справ;
- ставлять відмітки про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу у військово-облікових документах:
- видають довідку про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу (додаток 8);
- надсилають один примірник послужної картки до Кадрового центру Збройних Сил України.
Пунктом 14 цього Порядку визначено, що залежно від підпорядкування ВВНЗ або ВНП ЗВО у строк, що визначається Міністерством оборони України або Генеральним штабом Збройних Сил України, після отримання витягу з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу, завершують складання особових справ і військово-облікових документів (послужних карток) та надсилають їх до районних ІНФОРМАЦІЯ_13 за місцем перебування на військовому обліку громадян України, які закінчили навчання за програмою підготовки офіцерів запасу, засобами фельд'єгерського зв'язку.
Враховуючи вказане, слід констатувати, що обов'язок в організації процедури присвоєння військового звання та взяття на облік покладається саме на адміністрацію ВВНЗ та ІНФОРМАЦІЯ_13, а не на громадянина України.
Таким чином, у діях позивача, що полягають у неповідомлення ІНФОРМАЦІЯ_13 про присвоєння йому військового звання офіцера запасу, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а відтак і порушення вимог пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 та статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Окрім того, в позовній заяві наявне посилання представника позивача на порушення відповідачем процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 235 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_13 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_13 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_13
Згідно зі ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Процедура складання ІНФОРМАЦІЯ_13 протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) визначена Інструкцією зі складання ІНФОРМАЦІЯ_13 протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3.
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Інструкції № 3 протокол складає уповноважена посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_13 щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У той же час, п. 2 розд. І Інструкції № 3 передбачено, що уповноважені посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_13, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначаються наказами керівників відповідних ІНФОРМАЦІЯ_13
Згідно з п. 3 розд. ІІ Інструкції № 3 у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З оскаржуваної постанови вбачається, що її складено за відсутності позивача, відомостей щодо повідомлення позивача про час і місце розгляду адміністративної справи вказана постанова не містить.
Отже позивачу, як особі, що притягується до адміністративної відповідальності, не було повідомлено про дату і місце розгляду адміністративної справи, не було роз'яснено його права та обов'язки, у тому числі право на захист, й відповідно не надано можливості заявити клопотання та надати пояснення, що є грубим порушенням вимог закону.
Таким чином, недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. ст. 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної за цим позовом постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування постанови, що оскаржується.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Це означає, що ця норма Закону встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, ця постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.
У постанові про адміністративне правопорушення всупереч вимогам ст. 268 КУпАП, відсутні дані й про повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду щодо нього справи.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Стаття 132 КАС України визначає види судових витрат, згідно з якою судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн. Відтак, позивачу при зверненні до суду із вказаним позовом необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 грн. 60 коп. за одну вимогу немайнового характеру.
Однак, як вбачається з квитанції № 6827-0835-3838-3133 від 31 березня 2021 року позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. відтак позивачем переплачено судовий збір на суму 605 грн. 60 коп.
Клопотань про повернення переплаченого судового збору до суду не надходило.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову №515 від 17 березня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) коп. в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: В. В. Волосовський