Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9267/25
Номер провадження 2/711/4013/25
Іменем України
про повернення позовної заяви
20 жовтня 2025 року суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Демчик Р.В., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
До Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла позовна заява АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025, для розгляду цивільної справи №711/9267/25 визначено суддю Демчика Р.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 07 жовтня 2025 року позовну заяву АТ «А-Банк» було залишено без руху, та позивачу запропоновано у встановлений строк (терміном 5 днів) усунути вказані недоліки, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.175, та ст.177 ЦПК України.
Відповідно до Довідки, документ в електронному вигляді Ухвала від 07.10.2025 по справі №711/9267/25 (суддя Демчик Р.В.) доставлено до електронного кабінету позивача - 07.10.2025 о 13:50.
Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім цього, з системного аналізу положень статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17липня 1997року №475/97-ВР передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany).
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.
В свою чергу, позивач протягом тривалого часу не цікавилася рухом справи, заяви про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви подано не було.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться текст ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.10.2025 року про залишення позовної заяви АТ «А-Банк» без руху.
Вказане свідчить, що позивач мав можливість слідкувати за станом руху його позовної заяви та своєчасно усунути її недоліки.
Відповідно до загальних норм процесуального Кодексу права та обов'язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд та обов'язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.
Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Такі висновки також виклав Верховний Суд в постанові від 31 січня 2019 року в справі №753/21967/15-ц. Однак у встановлений строк, ані до сьогоднішнього часу недоліки, перелічені у вищезгаданій ухвалі, усунуті не були, позивач заяв та документів до суду не подавав.
Також, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що суд, так і особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
З урахуванням вище викладеного та зазначеного позивач відповідно до ухвали суду від 07.102025 не виконав вимоги, визначені ч. 1 ст. 185 ЦПК України у встановлений судом строк та з заявою про продовження строку для усунення недоліків у позові, станом на сьогоднішній день не звертався, тому згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.
Частиною 5 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно до ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 3, 5, 6 ст. 185, ст. 261 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвалу може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Р. В. Демчик