Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7964/25
Провадження № 2/711/3556/25
про залишення позовної заяви без руху
10.10.2025 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Благоустрій» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
Позивач Комунальне підприємство «Благоустрій» Черкаської міської ради, через свого представника за довіреністю - Петренко Олену Олександрівну, звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою за адресою: АДРЕСА_1 .
Третіми особами зазначено: ОСОБА_5 , Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно із статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Крім того, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Пунктом третім частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як зазначено у частинах 1, 4 та 5 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Вивчивши подану позовну заяву, вбачається, що зазначені положення закону не виконані. Так, при зверненні до суду із цим позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним документом № 0.0.4255906677.1 від 17.03.2025. Тобто, судовий збір позивачем сплачено лише за одну вимогу немайнового характеру.
Водночас, при вивченні змісту позовної заяви, встановлено, що позивачем заявлено вимоги про визнання чотирьох осіб, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд звертає увагу позивача на те, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо різних відповідачів.
Ключовим моментом при визначенні кількості вимог немайнового характеру є питання про те, що слід розуміти під термінопоняттям «вимога» (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір») та чи слід враховувати при його визначенні суб'єктний склад правовідносин, зокрема кількість відповідачів у справі.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18.09.2023 у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) виклав правовий висновок, згідно з яким при тлумаченні термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів).
Відтак, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.
Ураховуючи, що позивачем заявлено вимоги про визнання чотирьох осіб такими, що втратили право користування жилим приміщення, фактично ним заявлено чотири вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України № 3674-VІ.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею сьомою Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028 гривень.
Оскільки, позивачем подано позовну заяву до суду у поточному році (27.08.2025), то йому необхідно сплатити судовий збір, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», із врахуванням характеру позовних вимог, їх кількості (чотири окремі позовні вимоги немайнового характеру) та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2025 становить 3028 грн. 00 коп., тобто - 12112 грн. 00 коп. (3028 грн. 00 коп. ? 4 = 12112 грн. 00 коп.), з урахуванням уже сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп.
З актуальними реквізитами для сплати вказаної суми судового збору позивач може ознайомитися на офіційному веб-сайті Придніпровського районного суду м. Черкаси за покликанням https://pp.ck.court.gov.ua/sud2314/.
За таких підстав, позивачу слід усунути зазначені недоліки та надати до суду документальні підтвердження щодо сплати судового збору у повному розмірі (слід доплатити 9084 грн. 00 коп.) задля дотриманням всіх вказаних вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху та надати можливість позивачу належним чином оформити та подати до суду позов.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 19, 58-62, 174-177, 185, 258-261 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву Комунального підприємства «Благоустрій» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - залишити без руху.
Позивачу необхідно усунути, вказані в ухвалі недоліки, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
У випадку неусунення вказаних недоліків позовна заява буде визнана не поданою та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 10.10.2025.
Суддя: С. М. Позарецька