про відкриття провадження у цивільній справі
20 жовтня 2025 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області В.Л. Маренюк, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 , до Звенигородської міської ради, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
На підставу своїх вимог спирається на те що, позивач ОСОБА_1 , є спадкоємицею за заповітом після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, зокрема земельна ділянка площею 2,6399 га, що розташована в адміністративних межах Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області. За життя батьком позивачки було складено на її користь заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області Коваль Світланою Іванівною та зареєстровано в реєстрі за №15 від 25 квітня 2014 року.
Фактичні обставини життя позивачки та причини пропуску строку для прийняття спадщини.
На жаль, Позивачка народилася в неблагополучній сім'ї: з моменту її народження батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - зловживали алкоголем, через що родинних зв'язків між ними не склалося. Догляд за позивачкою здійснювала бабуся - ОСОБА_5 , а після її тяжкої хвороби тітка, ОСОБА_6 . З батьками Позивачка однією сім'єю ніколи не проживала, з народження вони не цікавилися нею та участі в її житті не брали. Будь які намагання позивачки налагодити сімейні відносини закінчувались сварками, непорозуміннями та нанесли тяжкі психологічні наслідки для неї.
У 16 років позивачка виїхала на заробітки, оскільки була не повнолітньою, не офіційно працювала на сезонних роботах на полях, згодом, в 2006 році, повернулася до с. Кищенці для закінчення школи та отримання свідоцтва про середню освіту, після чого остаточно залишила село та більше там не проживала та не з'являлася. Це підтверджується:
- записами у трудовій книжці, де з 2009 року Позивачка була працевлаштована на різних юридичних особах, всі вони зареєстровані та розташовувались в м. Києві (ТОВ «АШАН» на посаді касира м. Київ, ТОВ «АТМ-Інтернейшел», на посаді касира, м. Київ, ТОВ «САВ Дістрибюшн» на посаді продавця, м. Київ, ТОВ «ДУЄСА» на посаді продавця, м. Київ, ТОВ «САВ-Дістрібюшн» на посаді адміністратора системи магазину «Фокстрот» м. Київ, ТОВ «СТАФФ Сервіс Компані» на посаду консультанта, м. Київ, ТОВ «САВ-Дістрібюшн» на посаді молодшого фахівця з додаткових сервісів, м. Київ, ТОВ «СОТА АЛЬЯНС» на посаді продавця, м. Київ.);
- свідоцтвом про народження дитини позивачки 2007 року, виданим у Святошинському районі м. Києва;
- свідоцтвом про шлюб, зареєстрованим 06 травня 2016 року у Святошинському РАЦС м. Києва;
- довідкою Виконавчого комітету Маньківської селищної ради від 10.09.2025 року, де підтверджено, що з 2006 року Позивачка фактично не проживає в селі Кищенці та родинних зв'язків із матір'ю не підтримує.
Оскільки Позивачка не має у власності нерухомого майна, зареєструватися за іншим місцем проживання не могла, тому місцем її реєстрації і до тепер є: с. Кишенці Маньківського району Черкаської області, хоча фактично там не проживає з 16 років.
З 2007 року Позивачка проживала за місцем реєстрації її цивільного чоловіка та батька її доньки - ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 . Згодом вони офіційно зареєстрували шлюб, про що 06 травня 2016 року Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві було складено актовий запис №352 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .
На момент звернення до суду Позивачка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Про смерть батька та існування заповіту позивачка дізналася лише у 2025 році, коли до неї зателефонував представник ТОВ «Кищенці» та посилаючись на те, що є орендарем земельної ділянки, що належала батькові позивачки просив надати документи щодо спадкування земельної ділянки та переоформлення договору оренди. Після цього тітка Позивачки - ОСОБА_6 , підтвердила позивачці, що її батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомила про існування заповіту на їм'я позивачки, який зберігався у тітки.
Отримавши від тітки заповіт, позивачка звернулася до державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори Черкаської області - Шалденко Л.В., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, 28.08.2025 року отримала Постанова № 836/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Також з Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, Позивачка дізналася, що: «За даними нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.10.2018 року за №443/2018 заведена спадкова справа. За заявами звернулися: 24.10.2018 р. - про прийняття спадщини - сестра ОСОБА_6 . Свідоцтво про паво на спадщину не видавалося.».
Інші спадкоємці за законом або заповітом відсутні, що підтверджується матеріалами спадкової справи №443/2018. Таким чином, жодна інша особа не претендує на спадкове майно, крім Позивачки.
Через відсутність сімейних відносин між Позивачкою та батьками, та між позивачем та будь-якими іншими родичами, які знали про смерть її батька вона об'єктивно не могла дізнатись про його смерть та про існування заповіту. Доля матері Позивачці теж на разі не відома, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.
Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-
Відкрити провадження в цивільній справі №694/2825/25-ц за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: Фесенко Марія Юріївна, до Звенигородської міської ради, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
Проведення підготовчого засідання призначити на 6 листопада 2025 року о 9 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще Маньківка Уманського району Черкаської області).
Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 6 листопада 2025 року.
Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 6 листопада 2025 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.
Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.
Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.
Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312.
Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається впродовж п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Суддя В.Л. Маренюк