Справа №: 398/5741/25
провадження №: 2-а/398/170/25
Іменем України
"20" жовтня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шинкаренко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Шило Алла Олександрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Шило А.О., до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 1001 від 27 серпня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В обґрунтування позову зазначено, що вказана постанова винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 після закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 24 жовтня 2024 року порушив правила військового обліку передбачені п. 10 ст. 1 Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу». Крім того, ОСОБА_1 повістку про виклик, а також жодного поштового повідомлення від відповідача не отримував. ІНФОРМАЦІЯ_4 застосований формальний підхід та не враховано всіх обставин при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 09 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подачі відзиву на позовну заяву разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується відзив. Витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 12 вересня 2025 року.
25 вересня 2025 року на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позов, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити, поновити строк на подання відзиву на позовну заяву у зв'язку із значним навантаженням та прийняти відзив до розгляду.
Суд, розглянувши клопотання відповідача, дійшов висновку про відсутність поважних підстав для поновлення встановленого судом процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву, відповідно з ч. 1 ст. 121 КАС України.
09 жовтня 2025 року представник відповідача через систему «Електронний суд» подав до суду додаткові письмові пояснення просив відмовити з задоволенні позову ОСОБА_1 . Зазначив, що позивач був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 за задекларованим місцем проживання на 11 год. 24 жовтня 2024 року поштовим зв'язком, зазначений лист було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». 13 серпня 2025 року ОСОБА_1 не прибув за викликом та не надав підтверджуючих документів про поважні причини своєї неявки, як наслідок 13 серпня 2025 року відносно позивача провідним спеціалістом відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, розгляд справи призначено на 18 серпня 2025 року. За результатами розгляду справи 27 серпня 2025 року винесено постанову № 1001 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є саме неявка позивача за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення даних.
09 жовтня 2025 року від відповідача на запит суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення № 1001.
Справа призначена до судового розгляду.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що згідно з відомостями справи № 1001 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивачу рекомендованим поштовим відправленням з описом за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення даних направлена повістка про виклик № 677753 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 24 жовтня 2024 року о 11 год. 00 хв., що повернулась відправнику 23 жовтня 2024 року без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
13 серпня 2025 року провідний спеціаліст відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 склав протокол № 1001 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо порушення ним правил військового обліку, а саме п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку з неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначений час та не надання документів про поважні причини неявки.
27 серпня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 винесено постанову № 1001 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу в сумі 17 000,00 грн.
Відповідно до оскаржуваної постанови та протоколу від 13 серпня 2025 військовозобов'язаний ОСОБА_1 24 жовтня 2024 року в особливий період, введений на території України відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку, передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме в порушення вимог п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 24 жовтня 2024 року, шляхом вручення повістки № 677753 рекомендованим листом № 0600296928396 через «Укрпошту» за задекларованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», та в подальшому не з'явився до територіального центру комплектування у визначений термін та не надав підтверджуючі документи про поважні причини неявки, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно з відомостями Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області 06 грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 звернувся до поліції із заявою щодо порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вказана заява розглянута Олександрійським РВП ГУНП в Кіровоградській області відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до абз. 3 пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
У випадку неможливості прибуття військовозобов'язаного, останній повинен повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Невиконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вищезазначених вимог є порушенням законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку.
Суд встановив, що позивач викликався до третього відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 на 24 жовтня 2024 року шляхом направлення поштової повістки № 677753 рекомендованим листом за задекларованим місцем проживання, який повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У визначену дату та час позивач не прибув, доказів, що підтверджують наявність поважних причин нез'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріали справи не містять.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 3 цієї статті встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 цієї статті, в особливий період.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, вчинене під час дії особливого періоду, є факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 24 жовтня 2024 року о 11 год. 00 хв.
Посилання представника позивача на відсутність належного підтвердження про повідомлення ОСОБА_1 щодо необхідності з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 спростовується дослідженими в ході судового розгляду матеріалами адміністративної справи № 1001.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Тобто за змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.
КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягає, зокрема, у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
За обставинами цієї справи ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 24 жовтня 2024 року.
Тобто днем вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є 24 жовтня 2024 року, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити саме 24 жовтня 2024 року.
Постанова № 1001 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена 27 серпня 2025 року, тобто після закінчення визначеного статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
Суд зауважує, що відповідачу про неявку позивача за викликом по повістці стало відомо 24 жовтня 2024 року, коли позивач не з'явився по повістці.
За положеннями пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що на час винесення оскаржуваної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені частиною першою статті 38 КУпАП, суд дійшов висновку, що оскаржена позивачем постанова має бути скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрите.
З урахуванням викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що уповноваженою посадовою особою не в повній мірі були виконані вимоги ст. 252 КУпАП та не враховано встановлених законодавством строку накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, який станом на 27 серпня 2025 року сплив, у зв'язку з чим оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності позивача та накладення штрафу підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
При цьому враховуючи положення ст. 286 КАС підстав для задоволення позову у частині позовних вимог про визнання оскаржуваної постанови протиправною відсутні.
Відповідно до ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у справі на користь позивача витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 38, 210, 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Шило Алла Олександрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 Балабухи Олександра Сергійовича від 27 серпня 2025 року № 1001 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі: 605 грн (шістсот п'ять) грн 60 коп. - витрати по сплаті судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 20 жовтня 2025 року
Суддя І.П. Шинкаренко