Справа № 392/1809/24
Провадження № 3/392/909/24
28 серпня 2025 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Назаренко К. П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно протоколу ААД № 539686, 14.10.2024 о 12:58 годині в Кіровоградській області Новоукраїнському районі м. Мала Виска по вулиці Містечкова, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 2109» р. н. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку у присутності двох свідків ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alkotester 6820» №ARLJ - 0487. Тест №1520 позитивний та становить 2.19 ‰. Від керування транспортним засобом відсторонений.
ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи у спосіб визначений ст. 277-2 КУпАП.
У судові засідання з'являвся захисник Сокуренка - адвокат Багрій В.А. Подав клопотання про закриття провадження з підстав порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Вказав, що ОСОБА_1 свою вину не визнає.
З метою об'єктивного розгляду справи в суд викликався поліцейський СРПП ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП сержант поліції Бережний Сергій Олегович, однак останній в засідання не з'явився. Від начальника ВП №1 (м. Мала Виска) надійшло повідомлення, що ОСОБА_4 було звільнено зі служби в органах поліції наказом Головного управління поліції в Кіровоградській області від 10.02.2025 № 120 о/с.
Суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтями 9 та 247 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В ході судового провадження підлягає доведенню, крім іншого, наявність ознак алкогольного сп'яніння, а також вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. Крім того, має бути встановлено факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, якому має передувати роз'яснення прав особи, виявлення та фіксація ознак сп'яніння, а не формальне припущення наявності у особи цих ознак.
У постанові Верховного Суду від 15 листопада 2018 року в рамках справи № 524/5536/17, зроблено правовий висновок, що відеозапис, поданий поліцією на підтвердження факту порушення водієм правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис. Відповідно до імперативного припису ч. 3 ст. 283 КУпАП, чітко передбачено обов'язок щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Однак у протоколі відсутні посилання на технічний засіб за допомогою якого здійснено відеофіксацію та не зазначено номери нагрудних камер працівників поліції. Вказане позбавляє можливості суд теж послатися на технічний засіб за допомогою якого здійснено відеофіксацію у даній постанові. Тож суд не може виконати припис абз. 4 ч. 3 ст. 283 КУпАП, а відповідно винести постанову про притягнення правопорушника, яка б відповідала встановленим законодавством вимогам.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 (далі Порядок).
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості їх застосування у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні норми передбачені вищевказаними Інструкцією та Порядком, відповідно до яких встановлено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Крім того, відповідно до положень п.п. 2, 3 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п.6 розділу ІІ Інструкції огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС.
У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, присутність двох свідків у разі відмови водія транспортного засобу, від проходження огляду на стан сп'яніння (та відсутності наданої у належному порядку копії відеозапису) та наявність направлення на огляд водія транспортного засобу є обов'язковими умовами, передбаченими наведеним Порядком, невиконання яких ставить під сумнів дотримання визначеного законом порядку при проведенні такого огляду та його дійсність.
Тобто проведення огляду водія на визначення стану алкогольного сп'яніння повинен відповідати алгоритму дій працівника поліції який проводить такий огляд зі складанням відповідних документів, зокрема: перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу; на вимогу особи надає їй сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (тобто показує особі сертифікат та свідоцтво про повірку); залучає двох свідків, які не можуть бути поліцейськими або особами, щодо неупередженості яких є сумніви (про це чітко прописано в Інструкції щодо неможливості поліцейським бути свідками огляду); видає особі, яка підлягає огляду, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в якому зазначає підстави такого огляду, якими, в свою чергу, є одна чи кілька ознак сп'яніння, визначених у п. 3 вищевказаної Інструкції (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); за допомогою спеціального приладу проводиться огляд і в акті огляду фіксуються його результати. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння; якщо встановлений факт сп'яніння, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (тобто до проведення огляду і складення відповідного направлення та акту огляду відсутні підстави складати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП); якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Однак, з наявних в матеріалах справи відеозаписів, поліцейський, після проведення тесту на алкоголь, не з'ясував у ОСОБА_1 чи погоджується останній з його результатами і чи не бажає він пройти освідування у медичному закладі. На відео не зафіксовано момент складення і вручення направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, акту огляду, відмови від підпису протоколу, хоча всі ці події за вказаними документами відбулися майже миттєво після прибуття працівників поліції - о 13:00. На акті взагалі відсутня дата його складення. Надані відеозаписи з 2х бодікамер поліцейських, однак період з 13:34 до 14:21 14.10.2024 не зафіксований (чи не наданий суду) на жодній з них. Отже запис переривався, що суперечить вимогам номативно-правових актів щодо необхідності безперервної відеофіксації процедури огляду. При цьому, у рапорті поліцейського Бережного про копіювання та видачу відеозапису з нагрудної бодікамери, не зазначено дати його складення, не конкретизовано про який саме із 2х відеозаписів йдеться, не ідентифіковано бодікамери, з яких знята інформація.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 22 розділу ІІІ Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Вищенаведені обставини в сукупності свідчать як про недоліки протоколу про адміністративне правопорушення через його невідповідність вимогам ст. 256 КУпАП, так і про порушення поліцейським процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є підставою для визнання такої процедури недійсною.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, судом встановлено, що докази вчинення правопорушення не відповідають вищезазначеним положенням нормативних актів, а тому, на переконання суду, є сумнівними та не можуть бути враховані судом на підтвердження наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказане є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23- рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом. При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відсутність або недоведення вини особи виключає склад правопорушення.
Підсумовуючи наведене, враховуючи такі засади провадження як диспозитивність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини особи, суд приходить до висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст 9, 247, 252, 266, 283, 284, 287 КУпАП
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення та набирає законної сили з моменту закінчення строків на її оскарження, якщо таку не було оскаржено.
Суддя К. П. НАЗАРЕНКО