Справа № 192/2666/25
Провадження № 3-зв/192/2/25
Іменем України
20 жовтня 2025 року
Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В., розглянувши у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області заяву про самовідвід судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербини Наталії Олександрівни від розгляду адміністративній справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
встановила:
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 13 жовтня 2025 року суддею в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визначено Щербину Н.О.
13 жовтня 2025 року суддя Щербина Н.О. заявила самовідвід у зазначеній справі на підставі ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Бангалорських принципів поведінки суддів. Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 була присяжною Солонянського районного суду Дніпропетровської області та брала участь у розгляді справи № 192/1448/23, де вона була головуючим суддею.
Вивчивши заяву про самовідвід судді Щербини Н.О. та матеріали адміністративної справи, вважаю, що заяву належить задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 листопада 2006 року справі «Білуха проти України» вказав на те, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Європейський суд з прав людини констатує, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Враховуючи, що чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не врегульовує питання, пов'язані з відводом (самовідводом) судді, тому відповідно до усталеної судової практики потрібно застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктних правовідносин є кримінальне процесуальне законодавство.
За змістом п. 4 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Такою обставиною в даному разі є те, що ОСОБА_1 була присяжною Солонянського районного суду Дніпропетровської області та брала участь у розгляді справи № 192/1448/23 під головуванням судді Щербини Н.О. як присяжна.
Тому заява судді Щербини Н.О. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Бангалорськими принципами поведінки суддів, п. 4 ст. 75 КПК України, ст.ст. 217, 221 КУпАП,
постановила:
Заяву судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербини Наталії Олександрівни задовольнити.
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, передати до канцелярії Солонянського районного суду Дніпропетровської області для визначення судді для розгляду справи.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Ковальчук