Справа № 206/5676/25
Провадження № 2/206/3066/25
14 жовтня 2025 року суддя Самарського районного суду міста Дніпра Кушнірчук Р.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради, Донецької обласної (військової) державної адміністрації про визнання права власності на житло, -
До Самарського районного суду міста Дніпра надійшла вказана позовна заява.
Перевіривши матеріали поданої позовної заяви та додані до неї документи, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, визначених зокрема ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таке саме положення міститься і в Законі України «Про судовий збір», де зазначено, що при поданні до суду позовної заяви за кожну позовну вимогу позивачу необхідно сплати судовий збір.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні становить 3028 грн. 00 коп.
Отже, розмір судового збору, який необхідно було сплатити позивачу за подання до суду позовної заяви з вимогою майнового характеру буде складати 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та після визначення ціни позову.
Так, з позовної заяви вбачається, що позивач просив звільнити його від сплати судового збору зазначаючи, що є внутрішньо переміщеною особою. Також, останній зазначив, що джерелом його існування є пенсійні виплати, заробітна плата та інші соціальні виплати, на підтвердження чого надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору № 0228-25-33560 від 06 жовтня 2025 року за період з січня 2024 року по грудень 2024 року на суму 240 765,85 гривень; довідку про доходи по пенсії № 6754 7278 7295 2741 за період з січня 2024 року по грудень 2024 року на суму 53 714,00 гривень, загальна сума доходу позивача склала 294 479,85 гривень за 2024 рік. Крім того, зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач є вимушеним переселенцем у зв'язку збройною агресією рф, переживає важкі життєві обставини та немає матеріальної змоги сплатити судовий збір. Проживав на території де ведуться активні бойові дії.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Згідно частини першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньо державні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
За висновками Великої палати Верховного суду у постанові від 18.11.2020 року у справі № 9901/67/20 конструкція ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин. Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення, розстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Надані позивачем докази не свідчать про те, що останній не має можливості сплатити судовий збір відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а тому підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору - відсутні.
Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Донецької міської ради, Донецької обласної (військової) державної адміністрації про визнання права власності на житло - залишити без руху.
Для виправлення зазначених в ухвалі недоліків встановити позивачу строк, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Попередити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.О. Кушнірчук