Справа 206/4688/25
Провадження 2/206/2602/25
01 жовтня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
при секретареві Глущенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позовна заява обґрунтована тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом Віталієм Олексійовичем 03 листопада 2021 року було відкрито виконавче провадження № 67369464 з примусового виконання Виконавчого напису № 31303 від 04 жовтня 2021 року, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з мене, ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ: 40842831), заборгованості у розмірі 10 905,00 гривень. Так, позивач зазначила, що за відсутності оригіналу кредитного договору підписаного сторонами та виписки з банківського рахунку позивача із зазначенням номера рахунку та інших передбачених законом реквізитів приватний нотаріус Бригіда В.О. був позбавлений можливості встановити безспірність вимог, у тому числі суму основної заборгованості позивача, так само як і похідні суми. Отже, приватний нотаріус Бригіда В.О. був зобов'язаний відмовити у вчиненні Виконавчого напису, оскільки: кредитні договори станом на дату вчинення виконавчого напису не входять до переліку безспірних вимог; відповідачем не могло бути надано доказів згоди, або навіть факту повідомлення позивача про існування заборгованості; подані нотаріусу документи не відповідали законодавству України; відповідач не міг надати виписку з банківського рахунку позивача, а довідка складена кредитором не може вважатись випискою з рахунку позивача. Паперова копія електронного документа не є його оригіналом, вчинення напису на копії договору законодавством не передбачено. Недотримання письмової форми кредитного договору, невизначеність розміру процентів та неустойки з відповідними правовими наслідками. Щодо кредитного договору, відносно якого було вчинено виконавчий напис нотаріуса: законом передбачена нікчемність кредитних договорів, укладених без додержання письмової форми. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).Так, лише наявність електронних цифрових підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Враховуючи вищевикладене, відповідачем не могло бути надано приватному нотаріусу Бригіді В.О. оригіналу Кредитного договору з визначеними істотними умовами кредитування, дослідження якого надало б нотаріусу та суду змогу ідентифікувати підписувачів документів та підтвердити цілісність і незмінність їх даних (змісту) в частині істотних умов договору. Вчинення напису не на оригіналі кредитного договору, а на його копії, не відповідає ст. 87 Закону та п. 5.1. Глави 16 Порядку та нормам законодавства про електронні правочини. Так, Кредитний Договір у даному випадку не був підписаний, у зв'язку з чим нотаріусу не можливо достовірно встановити умови, на яких він був укладений. Позивач не визнає нарахованих комісій, процентів та неустойки, оскільки не погоджував їх розміру, власного екземпляру договору у момент його укладення не отримував. Договір є таким, що не прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі та в силу приписів статті 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним в силу закону і не створює правових наслідків. Позивач заперечує проти нарахованих відповідачем сум, насамперед нарахованих процентів та комісії, які не були погоджені у письмовій формі і взагалі не були доведені до її відома відповідачем. Так, в оскаржуваному виконавчому написі строк, за який проводиться стягнення заборгованості, визначений поза межами строку кредитування. Відповідно до вищезазначеного, відповідачу для стягнення заборгованості з позивача, у разі її наявності, слід було звернутись до суду з цивільним позовом про стягнення заборгованості, з правовим обґрунтуванням своїх вимог, надавши докази дійсного укладення кредитного договору на конкретних умовах та їх погодження Сторонами (у тому числі погодженого Сторонами розміру процентів, комісій, які відповідно до ст.ст. 547, 1048, 1055 ЦК України могли бути визначені ВИКЛЮЧНО у письмовій формі), тоді як позивач ніяких письмових договорів з відповідачем не укладав. Натомість дії відповідача щодо обраного механізму стягнення грошового зобов'язання свідчать про приховування від позивача (враховуючи, що позивач не має ні оригіналу, ні копії кредитного договору) дійсних обставин, договору та нарахованих на його основі відсотків та комісій. Позивач не визнає заявленої заборгованості і, оскільки був позбавлений будь-якої можливості заявити такі заперечення раніше, викладає їх у цьому позові. Відтак, виконавчий напис підлягає скасуванню і через спірність заборгованості, і через порушення відповідачем вимог законодавства щодо підстав та порядку його вчинення. Враховуючи вищевикладене, позивач просила визнати виконавчий напис № 31303 від 04.10.2021, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ: 40842831) заборгованості у розмірі 10 905,00 гривень таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» на користь позивача судові витрати у розмірі 1 453,44 гривень.
25 серпня 2025 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. витребувано належним чином завірені копії документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис № 31303 від 04 жовтня 2021 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованості за кредитним договором № 3264913026-106981 від 20 липня 2020 року у розмірі 10 305,00 гривень, що складається з: 3 000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7 305,00 гривень - простроченав заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки до суду не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надходило, у зв'язку з чим, суд відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про поважні причини неявки до суду не повідомили, з заявами про відкладення розгляду справи не звертались.
Суд, ознайомившись з письмовими доказами, дослідивши матеріали справи, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 04 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинено виконавчий напис за кредитним договором № 3264913026-106981 від 20 липня 2020 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬК». Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 31303 (а.с. 14).
03 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом В.О. було відкрито виконавче провадження № 67369464 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. № 31303 від 04 жовтня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» заборгованість у розмірі 10 305,00 гривень та додаткові витрати пов'язані з вчиненням виконавчого напису у розмірі 600,00 гривень (а.с. 22).
Також, 03 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом В.О. по виконавчому провадженню № 67369464 було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Даною постановою було визначено для боржника ОСОБА_1 розмір витрат виконавчого провадження, а саме плату за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 69,00 гривень, плату за виготовлення документів виконавчого провадження та направлення поштової кореспонденції 300,00 гривень, загальна сума мінімальних витрат - 369,00 гривень. Одержувач витрат по виконавчому провадженню: Виконавчий округ Дніпропетровської області приватний виконавець Біловол В.О. (а.с. 20).
03 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом В.О. по виконавчому провадженню № 67369464 було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди. Відповідно до якої з боржника ОСОБА_1 повинна була стягуватися основна винагорода у сумі 1 090,50 гривень по даному виконавчому провадженню (а.с. 21).
Крім того, 03 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом В.О. по виконавчому провадженню № 67369464 було винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої приватним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 12 364,50 гривень (а.с. 19).
14 серпня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом В.О. по виконавчому провадженню № 67369464 було винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої приватним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 12 364,50 гривень (а.с. 18).
Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Так, за правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.
Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 8 Закону України «Про нотаріат»).
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог до боржника.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 03.10.2019 по справі № 753/7572/18.
Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що нотаріус під час вчинення оспорюваного виконавчого напису не дотримався всіх вимог передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій, оскільки сума заборгованості ОСОБА_1 не є безспірною, остання не погоджується із визначеною сумою заборгованості, відповідачем до суду виписки з рахунку ОСОБА_1 не надано, ухвала суду від 25 серпня 2025 року в частині витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. належним чином завірених копій документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис № 31303 від 04 жовтня 2021 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ КОШЕЛЬОК» заборгованості за кредитним договором № 3264913026-106981 від 20 липня 2020 року у розмірі 10 305,00 гривень, що складається з: 3000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7 305,00 гривень - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, залишена без виконання, що позбавляє суд можливості пересвідчитись у її безспірності.
Крім того, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Разом із цим, ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № К/800/6492/17 залишено постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року - без змін, якою в свою чергу визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині пункту 2 змін, яким Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса - 04 жовтня 2021 року, постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів доповнений розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», втратила законної сили внаслідок визнання судовим рішенням нечинною та незаконною, нотаріус мав право вчиняти виконавчий напис лише про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами.
Викладене у своїй сукупності свідчить про наявність підстав для задоволення вимог позивача у повному обсязі та визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору, сплачена при зверненні до суду із позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8-А, ЄДРПОУ 40842831), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович (02068, м. Київ, просп.. Григоренка, буд. 15, прим. 3), Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, прим. 60, кімн. 412, 4-й поверх) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 31303 від 04 жовтня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованість за Кредитним договором № 3264913026-106981 від 20 липня 2020 року у розмірі 10 305,00 гривень, що складається з: 3 000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7 305,00 гривень - простроченав заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8-А, ЄДРПОУ 40842831) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати понесені по сплаті судового збору у розмірі 1 453,44 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має прав на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук