"08" вересня 2006 р.
Справа № 7/148-2919
11 год. 30 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
при секретарі судового засідання Онуфрієнко М.П.
Розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Збараж - цукор», майдан Кармелюка, 1, м. Збараж, 47302
до відповідача: Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції, вул. Хмельницького, 1, м. Збараж, Тернопільської області, 47302
за участю представників сторін:
позивача: Кудінової Тетяни Ігорівни -довіреність №107 від 01.12.2005р.;
Кулініч Тамари Миколаївни -довіреність №14 від 23.05.2006 р.;
відповідача: Стецько Наталії Юріївни -довіреність №2303/10 від 10.04.06р..
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Збараж - цукор», звернулося з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000172301/0 та № 0000162301/0 від 28.04.2006р., прийнятих Збаразькою міжрайонною державною податковою інспекцією, якими товариству визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
В засіданні з 29.08.2006р. по 08.09.2006р. на підставі ст.150 КАС України оголошувалася перерва для надання сторонам можливості подати додаткові матеріали в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.
Позивач в засіданні 08.09.2006 р. подав заяву про зміну позовних вимог щодо рішення № 0000162301/0 від 28.04.2006р., а саме просить скасувати його в частині 20253,00 грн. визначеного податку на додану вартість та 10126,00 грн. застосованих санкцій по даному податку. В частині 500 грн. податку та 250 грн. санкцій позивач визнав рішення правомірним і дану суму сплатив.
Суд, розглянувши подану заяву, приймає її до розгляду як таку, що подана у відповідності до ст..51 КАС України та розглядає позовні вимоги з врахуванням внесених змін.
Податкова інспекція проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірні повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству, підтвердженням чого є акт планової документальної перевірки № 261/2301/31273491 від 18.04.2006р., яким встановлено факти порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим до товариства правомірно застосовано фінансові санкції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановлено:
- Збаразькою міжрайонною державною податковою інспекцією, на підставі підпункту «б», пункту 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III (далі Закон 2181), прийняті податкові повідомлення-рішення, якими ТзОВ «Збараж - цукор» визначено суму податкового зобов'язання:
1/ податковим повідомленням-рішенням № 0000172301/0 від 28.04.2006р. визначено 49700грн. податку на прибуток та 10750 грн. штрафних санкцій по даному податку.
Як стверджує інспекція, підставою для застосування санкцій згідно акту документальної перевірки № 261/2301/31273491 від 18.04.2006р., проведеної на предмет дотримання товариством податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. стали допущені ним порушення п. 1.32. ст. 1., п. 5.1. ст. 5, пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон про прибуток) , а саме неправомірно віднесено до валових витрат: - без підтвердження товарно - транспортними накладними 32339,0 грн. вартості транспортних послуг по перевезенню комбайна згідно договору №0109/05 від 01.09.2005р. укладеного з ТОВ «Оберіг» (донараховано 8100 грн. податку); - 166434,72 грн. сума витрат понесена товариством у зв'язку з орендою бурякопунктів, на яких товариство здійснювало заготівлю у фізичних осіб буряка на виконанням договору № 509/2005 укладеного з ТОВ «Імотек», яка останнім згідно з умовами договору не відшкодовувалася позивачу, а отже дані витрати не спрямовані на господарську діяльність так як не передбачали одержання прибутку ( донараховано 41600 грн. податку).
Позивач заперечує проти доводів інспекції і просить суд врахувати, що ТОВ «Оберіг» надавало послуги заводу по збиранню цукрового буряка комбайном, оплату вартості доставки якого до місця виконання роботи завод зобов'язався оплатити. Вартість такої доставки складає по акту виконаних робіт 32340 грн., які заводом перераховані, тобто сума понесених витрат підтверджена документами необхідними для ведення бухгалтерського обліку. Крім того, на прохання заводу, ТОВ «Оберіг» надало товарно -транспортні накладні, які не є обов'язковими для підтвердження виконання укладеного договору підряду. Щодо вартості витрат пов'язаних з орендою бурякоприймальних пунктів, просить суд звернути увагу на те, що заготівля буряка проводилася у відповідності до статутної діяльності товариства, а тому понесені витрати правомірно включені до валових витрат.
2/ податковим повідомленням-рішенням № 0000162301/0 від 28.04.2006р.визначено 20753грн. податку на додану вартість, із яких позивачем оспорюється 20253 грн. та 10376 грн. застосовано штрафних санкцій, із яких оспорюється 10126 грн. .
Як зазначає інспекція, підставою для застосування санкцій згідно акту перевірки № 0000162301/0 від 28.04.2006р. стало порушення товариством пп. 7.4.1., 7.4.4. ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ), а саме завищено в жовтні, листопаді та грудні 2005 року податковий кредит в результаті включення 20253 грн. суми ПДВ по податкових накладних виданих орендодавцями бурякоприймальних пунктів, як від операцій не спрямованих на господарську діяльність.
Позивач не погоджується з доводами інспекціями, посилаючись на те, що згідно пп. 7.4.5. Закону про ПДВ податкова накладна є підставою для включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ.
Суд, керуючись ст. 86 КАС України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При цьому суд виходив із наступного:
- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні», контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкових зобов'язань платниками податків та здійснювати заходи з погашення податкового боргу;
- до суб'єктів підприємницької діяльності, за порушення норм чинного законодавства, органи державної податкової служби застосовують заходи передбачені Закону 2181, на підставі матеріалів перевірки результати яких оформляються актом документальної перевірки відповідно до «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р. розробленого відповідно до Закону “Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до п. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.
Щодо правомірності прийнятого рішення № 0000172301/0 то висновок податкової інспекції є помилковим, оскільки:
- до валових витрат виробництва та обігу, згідно п. 5.1, пп. 5.3.9. ст. 5 Закону про прибуток, належать суми будь -яких витрат платника податку, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких та зберігання передбачена правилами ведення податкового обліку;
- визначення господарської діяльності наведено в п. 1.32. ст. 1. Закону про прибуток, згідно якої це будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу.
- Види господарської діяльності товариства зазначені в п. 1.6. Статуту, серед яких значиться заготівля сільськогосподарської продукції, до якої відноситься цукровий буряк, про що зазначено інспекцією і в акті перевірки. Отже, товариство, надаючи послуги ТОВ «Імотек» по заготівлі буряка від фізичних осіб здійснювало власну господарську діяльність.
Неправомірними є доводи інспекції про те, що витрати пов'язані з орендою бурякоприймальних площадок понесені товариством на виконання тільки договору № 509/2005 укладеного 05.09.2005р. з ТОВ «Імотек», так як надані позивачем копії договорів оренди свідчать про те, що більшість їх укладено в процесі формування програми діяльності задовго до укладення вищезазначеного договору. Так, договір з «Залозецьким АТП -16150» укладений 15.11.2004р. з терміном дії з 01.09.2005 р. -31.12.2005р. та вартістю оплати за весь строк оренди 11000 грн.; договір з Підволочиським коопзаготпромом укладено 04.01.2005р. строком дії з 04.01.2005р. по 04.01.2006р. вартість оренди 5000 грн. за весь строк оренди; договір з ТОВ «Кравчики -Лози» укладено 08.04.2005р. терміном дії з 20.09.2005р. по 15.11.2005р., вартість оренди 16000 грн. за весь строк ; договір з ТОВ «Медобори -2000» (по акту «Медобори») укладено 11.04.2005р. з строком дії з 20.09.по 15.11.2005 р.. Матеріалами справи підтверджено, що з зазначеними в акті перевірки юридичними особами -ТОВ «Кубинець» та СГ ПП «Марічко», де вартість оренди по акту перевірки складає 20978 грн., договори оренди не укладалися.
При проведені перевірки інспекцією не враховано, що підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, одним з принципів якої є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик. Закон про прибуток не містить застережень щодо заборони включення до валових витрат витрати понесені по операціях які не принесли дохід. Крім того, в акті перевірки не встановлено фактів невикористання потужностей орендованих площадок під час заготівлі буряка зібраного ТОВ «Оберіг» на площі 1101,2 га. на виконання договору № 0109/05 укладеного з товариством 01.09.2005р., а також випадків не підтвердження витрат по здійснених операціях пов'язаних з заготівлею буряка документами бухгалтерського обліку, які є підставою для їх включення до валових витрат.
Також, не приймаються судом до уваги доводи інспекції про те, що підставою для включення до валових витрат вартості перевезення комбайнів з м. Жашків Черкаської області до м. Збараж Тернопільської області, на виконання договору №0109/05, є товарно -транспортна накладна, ведення якої передбачено п. 2. наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України № 488/346 від 29.12.1995р. «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» та Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України (далі Правила), оскільки:
- відповідно до п. 11.1. Правил, форма і порядок заповнення товарно -транспортної накладної визначаються відповідними нормативними актами;
- таким актом є наказ № 488/346, яким затверджено форму товарно - транспортної накладної та визнано обов'язковим її застосування всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності, який не набрав чинності згідно п.3 Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно -правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992р. № 493/92, так як не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції;
- другим актом є наказ Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України № 228/253 від 07.08.1996р. «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи», дію якого зупинено від 07.03.2000р. Повідомленням Державного Комітету з питань розвитку підприємництва на підставі ст..28 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» опублікованого в газеті «Урядовий кур'єр» № 43 від 07.03.2000р., а Міністерством юстиції, на підставі висновку від 15.05.2006р. № 464/2006 та повторного Повідомлення Держкомітету від 28.04.2006 р. опублікованого в газеті «Урядовий кур'єр» № 81 від 28.04.2006р. скасована державна реєстрація та 31.05.2006р. даний наказ виключено з Державного реєстру нормативно -правових актів.
Так як, у податкової інспекції зауважень до оформлення наявних документів, складених сторонами договору на підтвердження факту виконання його умов (договір, акт виконаних робіт по перевезенню комбайнів, податкова накладна) не було, а тому такі є достатніми для ведення бухгалтерського обліку та підтвердження понесених витрат.
Щодо правомірності прийнятого рішення № 0000162301/0 то висновок податкової інспекції також є помилковим, оскільки:
1. відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Доказами правомірності включення відповідних сум до податкового кредиту та проведення його відшкодування є належним чином оформлена податкова накладна, передбачена підп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, відповідно до якого не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку не підтверджених податковими накладними.
Підставою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону про ПДВ вважається дата здійснення першої з подій : дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів ( робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як випливає із матеріалів справи, акту перевірки, податковий кредит товариством сформовано на підставі даних податкових накладних: № 612 від 29.10.2005р. виданої СВК «Яхновецька», № 64 від20.10.2005р. виданої ТОВ «Сонячне», № 6 від 30.11.2005р. виданої ПП Даньків, № 18 від 16.11.2005р. виданої АПФ «Захід Агро сервіс», № 18 від 30.11.2005р. виданої ТОВ «Кунинецька», № 8 від 30.11.2005р. виданої ТОВ «Медобори -2000», №34 від 10.11.2005р. виданої СПП «Мричко», № 48 від 02.11.2005р. виданої АГП «Залізці», № 40 від 30.11.2005р. виданої Коопзаготпромом та № 69 від 02.12.2005р. виданої «Кравчики -Лози» на виконання договорів оренди бурякоприймальних площадок, зазначені накладні оформлені у відповідності з вимогами передбаченими пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7. Закону про ПДВ, що інспекцією не оспорюється.
2. Не заслуговують на увагу доводи інспекції щодо того ,що придбані послуги по оренді площадок не використовувалися в господарській діяльності товариства, а здійснювалися для ТОВ «Імотек», а тому не повинні були включатися до складу податкового кредиту згідно пп. 7.4.4. ст. 7. Закону про ПДВ, відповідно до якого до складу податкового кредиту не включаються суми ПДВ сплачені в сумі вартості придбаних послуг не призначених для використання в господарській діяльності такого платника;
- актом перевірки, матеріалами справи зібраними судом в процесі розгляду спору , встановлено що договори оренди укладені товариством для здійснення такого виду господарської діяльності як заготівля цукрового буряка , передбаченого його статутом .
При таких обставинах, податкова інспекція не довела суду належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних рішень, а тому такі підлягають скасуванню в частині заявлених позивачем вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Скасувати прийняті Збаразькою міжрайонною державною податковою інспекцією податкове повідомлення -рішення №0000172301/0 від 28.04.2006 р. та податкове повідомлення - рішення № 0000162301/0 від 28.04.2006р. в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 20253 грн. та 10126 грн. штрафних санкцій.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі «_18» вересня 2006р. до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.
Суддя М.С. Стадник