Справа № 752/1089/25
Провадження №: 3/752/4926/25
08.10.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
від Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 місце реєстрації - АДРЕСА_2
До Голосіївського районного суду міста Києва від Голосіївського управління Головного управління Національної поліції у місті Києві надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51 КУпАП ОСОБА_1 згідно з протоколом серії ВАВ № 582963, в якому зазначено, що 10.12.2024, перебуваючи у приміщенні магазину "Metro Cash and Carry" за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1-В, здійснила дрібне викрапдення чужого майна на суму 2 990, 83 грн без ПДВ. Такі дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
До протоколу в якості доказів приєднано заяву менеджера з досвіду клієнтів МЦП "Метро" № 11 ОСОБА_2 про те, що 10.12.2024 о 09:59 у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Метро кеш енд кері Україна", який розташований по вул. Кільцева дорога, 1-В, була скоєна крадіжка майна (14-ь найменувань продуктових товарів, загальною вартістю 3 589,02 грн без ПДВ), акт інвентаризації Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро кеш енд кері Україна" без дати, відповідно до якого 10.12.2024 о 09:59 у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Метро кеш енд кері Україна", який розташований по вул. Кільцева дорога, 1-В, була скоєна крадіжка майна та після цього проведена вибіркова інвентаризація товару (наведено перелік з 14-ь найменувань продуктових товарів, загальною вартістю 3 589,02 грн без ПДВ), довідка ОСОБА_3 проте, що 10.12.2024 о 09:59 у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Метро кеш енд кері Україна", який розташований по вул. Кільцева дорога, 1-В, була скоєна крадіжка майна та після цього проведена вибіркова інвентаризація товару (перелік з 14-ь найменувань продуктових товарів, загальною вартістю 3 589,02 грн без ПДВ), розписка менеджера з досвіду клієнтів ОСОБА_4 про прийняття на зберігання товару, вилученого працівниками полійціх в МЦП № 11 "Метро кеш енд кері Україна" (перелік з 14-ь найменувань продуктових товарів, загальною вартістю 3 589,02 грн без ПДВ), письмові пояснення ОСОБА_1 від 10.12.2025 (відмова від дачі пояснень в порядку ст. 63 Конституції України), копія трьох сторінок паспорта ОСОБА_1 ,
Частиною 2 ст. 51 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і це тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
15.07.2025, 04.09.2025, 25.09.2025 та 08.10.2025 у судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про причини своєї неявки не повідомила, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином.
Судом (суддею) матеріали справи про адміністративне правопорушення скеровувалися до відділку поліції для належного оформлення - доставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до зали суду. На виконання зазначеної постанови працівники поліції відібрали у ОСОБА_1 письмове зобов'язання з'явитися до суду. У той же час явку ОСОБА_1 до суду забезпечено не було.
У подальшому судом (суддею) неодноразово застосовувався привід для забезпечення явки ОСОБА_1 у судове засідання.
На виконання постанови про примусовий привід територіальний орган поліції повідомляв про невиявлення ОСОБА_1 за місцем мешкання та неможливість встановити з нею телефонний зв'язок.
Отже, особисті пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні не видалося за можливе заслухати з об'єктивних причин, адже в судові засідання вона п'ять разів не з'явилась.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Як вказувалося вище, наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу від 10.12.2024 ОСОБА_1 повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва за викликом. Крім того, 02.04.2025 вона особисто відписала письмове зобов'язання з'явитися до суду, проте своє зобов'язання не виконала і жодного разу не повідомила про причини неявки в судове засідання, про відкладення розгляду справи не клопотала.
За таких обставин, тривала неявка ОСОБА_1 до суду вказує на її неналежну процесуальну поведінку, а тому, суд (суддя) не вбачає у подальшому витрачати державний ресурс на додаткові безперспективні подальші відкладення судового засідання та вважає за доцільне провести судове засідання за відсутності ОСОБА_1 .
Уважно дослідивши наявні матеріали, суд (суддя) доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушення в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Обов'язковою ознакою правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП є умисел.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Матеріали, які надійшли до суду, не містять належних і достовірних доказів вчинення ОСОБА_1 таємного викрадення майна.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у графі "пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності" зазначила, що не згодна з протоколом.
До протоколу не приєднано документального підтвердження того, що ОСОБА_5 10.12.2024 о 09:59 у магазині "Metro Cash and Carry" викрала товар на суму 2 990,83 грн без ПДВ, зокрема, відсутні відеозаписи, свідчення очевидців, особисті визнавальні пояснення.
Довідки, акт інвентаризації, заява про викрадення не вказують на особу ОСОБА_1 ,, а тому не мають у цій справі доказового значення, адже не містять у собі даних про спосіб вчинення дрібного викрадення майна, виявлення особи - крадія тощо.
З поданих до суду матеріалів взагалі не видається за можливе установити як і коли працівники поліції виявили ОСОБА_1 як особу, яка вчинила дрібне викрадення майна у вищевказаному магазині, як ці товари виявлено, а якщо вони викрадені - то як вони виявилися залишеним на зберігання працівниці магазину.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку неможливістю встановлення складу адміністративного правопорушення на підставі тих документів, які надійшли до суду.
Керуючись ст. 9, 23, 51, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко