17.10.2025 Справа №607/21590/25 Провадження №1-кс/607/6172/2025
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурораОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні№12025211040001668 від 05.10.2025 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стопчатів, Косівського району, Івано-Франківської області, громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України,
Старший слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Західного регіону ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211040001668 від 05.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 289 ч. 2 ст. 127 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Клопотання мотивоване тим, що є достатні підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України, існують ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, та запобігти ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з мотивів наведених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання, вказуючи на те, що сторона обвинувачення не довела наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б обґрунтовували необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Сам по собі характер та тяжкість можливого покарання не можуть бути вирішальними підставами для обрання найсуворішого запобіжного заходу. У зв'язку з цим захисник просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистої поруку.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та підтримав думку свого захисника.
Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих СВ Тернопільського районного управління поліції та СУ Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001668 ч.4 ст. 187, ч.2 ст.146, ч.1 ст.289, ч.2 ст.127 КК України.
15.10.2025 ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025211040001668 повідомленопро підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.146 КК України.
17.10.2025 повідомлено про нову підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України.
07.10.2025, близько 09:00 год., у ОСОБА_7 , виник умисел на здійснення незаконної діяльність, що полягала у незаконному позбавлені волі та викраденні людини, а саме планував викрадати осіб, які переховуються від мобілізації на території України, з метою власного збагачення, шляхом одержання грошових коштів за їх звільнення або уникнення передачі до правоохоронних органів.
Незаконне позбавлення волі або викрадення людей є одним із найбільш серйозних порушень прав людини, яке порушує їх основні конституційні та міжнародні гарантії.
Згідно ст. 3 Конституції України зазначається, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність та безпека є найвищими соціальними цінностями". Ці положення відображені і в Європейській конвенції з прав людини, яка гарантує право на життя, недоторканність особистого життя та свободу.
Крім цього, відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" кожна людина має право на свободу пересування, під якою розуміється право вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Так, ОСОБА_7 , будучи обізнаним про встановлені чинним законодавством права свободи людини (ст. 29 Конституції України), 07.10.2025, з корисливих мотивів прийняв рішення про здійснення незаконної діяльності, що полягала у незаконному позбавлені волі та викраденні людини, які переховуються від мобілізації на території України, з метою власного збагачення, шляхом одержання грошових коштів за їх звільнення або уникнення передачі до правоохоронних органів.
ОСОБА_7 усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не в змозі, діючи з корисливих мотивів, точногочасу досудовим розслідування не встановлено, але не пізніше 07.10.2025, розуміючи те, що самостійно вчинити дану кримінальну правопорушення не зможе, маючи на меті отримання незаконних прибутків від злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним позбавленням волі та викраденні людини вирішив залучити ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , яким повідомив про свої злочинні наміри та довів до відома деталі злочинного плану, з метою залучення для вчинення кримінальних правопорушень.
Бажаючи отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 прийняли пропозицію ОСОБА_7 та надали свою добровільну згоду на вчинення кримінального правопорушення.
Так, 07.10.2025, близько 09:00 год., ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 перебуваючи неподалік кафе «Генделик», що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 24Б, в с.Верхній Вербіж, Коломийського району, Івано-Франківської області виник злочинний умисел спрямований на незаконне позбавлення волі ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел 07.10.2025, близько 09:00 год., у ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 з метою спрямованою на незаконне позбавлення волі ОСОБА_12 проти волі останнього, перебуваючи неподалік кафе «Генделик», що знаходиться за адресою: вул.Шевченка, 24Б, в с. Верхній Вербіж, Коломийського району, Івано-Франківської області незаконно позбавили його волі, а саме силоміць, проти волі, затягнули останнього до на автомобілі марки «Volkswagen » моделі «Transporter», білого кольору із номером кузова НОМЕР_2 , позбавивши таким чином ОСОБА_12 змоги вільно залишити вказане місце, тримаючи його в цих в умовах обмеженого простору та завдавши фізичних страждань потерпілому до 14:40 год. 07.10.2025.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, тобто незаконного позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань.
Окрім цього, 24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Згодом Указами Президента України ОСОБА_13 строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та на даний момент скасований не був.
10.10.2025 близько 22:00 год., ОСОБА_4 , спільно із іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, перебуваючи на території залізничного вокзалу, що знаходиться на Майдані привокзальному, 1 у м. Тернопіль, підійшов до ОСОБА_14 та в ході спілкування із останнім, діючи за попередньою змовою групою осіб, один із яких, з метою спричинення фізичного болю, застосував до ОСОБА_14 газовий балончик, розпиливши сльозогінну речовину в обличчя, чим після чого застосувавши силу, помістили у транспортний засіб марки «Volkswagen T4» темно-зеленого кольору на іноземній реєстрації, де у нього виник злочинний умисел спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров'я особи.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 10.10.2025 близько 22:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в автомобілі «Volkswagen T4» темно-зеленого скориставшись тим, що ОСОБА_14 не зможе припинити його злочинні дії, оскільки потерпілий перебував у безпорадному стані, через, те, що руки його тримали, позбавивши його тим самим можливості чинити опір умисно, відкрито, з корисливих мотивів із правої кишені куртки в яку був одягнений потерпілий викрав мобільний телефон Redmi A3 вартістю 1000 гривень, та наплічну сумку, що знаходилася на грудях та яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, в якій знаходилися ключі, паспорт та військовий квиток на ім'я ОСОБА_14 , грошові кошти в сумі 2000 гривень та 50 євро, що згідно курсу НБУ становить 2410,26 гривень.
У подальшому, з викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, у результаті чого своїми умисним злочинними діями спричинила матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_14 на загальну суму 5410,26 гривень.
Таким чином, вказаними умисними діями ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тобто розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров'я особи вчинений в умовах воєнного стану.
15 жовтня 2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Відповідно до положень статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України, що підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 07.10.2025; протокол огляду місця події від 07.10.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_11 від 14.10.2025; протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 14.10.2025; протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 14.10.2025; протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 14.10.2025; протокол огляду відеозапису від 14.10.2025; протокол огляду відеозапису від 14.10.2025; протокол огляду відеозапису від 14.10.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 07.10.2025; протоколом відібрання заяви про кримінальне правопорушення від 14.10.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_14 від 14.10.2025; протокол додаткового допиту ОСОБА_14 від 16.10.2025; протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 16.10.2025; протоколом огляду від 16.10.2025; протоколом огляду від 16.10.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.10.2025.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що дослідженими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України.
Про наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду свідчить те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризиком того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що йому відомі їх анкетні дані, а тому він як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ним неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ним від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.
Вищенаведені обставини свідчать про наявність ризиків, передбаченого п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваних чи обвинувачених кримінальному провадженню у формах, передбачених частиною першою статті 177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного чи обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
При вирішенні питання про застосування запобіжно заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме: вік, міцність його соціальних зв'язків, те, що він є військовослужбовцем, учасником бойових дій, стан його здоров'я, має на утриманні малолітню дитину, а також тяжкість кримінального правопорушення, одне з яких згідно статті 12 КК України є особливо тяжким злочином, за яке підозрюваному загрожує покарання, у випадку визнання його винним, позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, та доходить переконання, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, однак, враховуючи існування всіх зазначених ризиків, передбачених пунктами 1,3 частини першої статті 177 КПК України, та з метою їх запобігання, а також оцінюючи сукупність всіх обставин, передбачених статтею 178 КПК України, на даному етапі розслідування таке втручання в право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість виправдовує потреби досудового розслідування, застосування більш м'яких запобіжних заходів, є неможливим.
Сторона захисту подала клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистої поруки, поручителем у якому просить визначити ОСОБА_15 .
Як вбачається з ч. 2 ст. 180 КПК України, особиста порука може бути застосована лише за наявності осіб, які заслуговують на особисту довіру та здатні забезпечити виконання покладених на них обов'язків щодо поведінки підозрюваного. Наявність одного поручителя може бути визнана достатньою лише у випадку, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Під час судового засідання поручитель ОСОБА_15 підтвердив готовність взяти на себе обов'язки, передбачені законом. Водночас, стороною захисту не було надано достатніх документів чи інших доказів, які б свідчили, що ОСОБА_15 є особою, яка заслуговує на особисту довіру, має належний авторитет та може забезпечити належне виконання обов'язків поручителя. Також відсутні дані, які б підтверджували спроможність ОСОБА_15 реально впливати на поведінку підозрюваного ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків.
А тому враховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, слідчий суддя вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, пов'язаних із нападом з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану та незаконним позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань, з урахуванням особи підозрюваного, наявних ризиків та встановлених обставин кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави у вказаному кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що про необхідність задоволення клопотання сторони обвинувачення, а у клопотання сторони захисту слід відмовити.
Керуючись ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та поручителя ОСОБА_15 про передачу підозрюваного ОСОБА_4 на особисту поруку відмовити.
Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год. 59 хв. 13.12.2025, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1