Справа № 947/40486/24
Провадження № 1-кп/947/627/25
14.10.2025 року
Київський районний суд м. Одеси, у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162480001199 від 28.10.2024 року у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України -
В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162480001199 від 28.10.2024 року у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Прокурор мотивував клопотання тим, що обвинувачений порушив умови застосованого запобіжного заходу, не з'являвся до суду без поважних причин, чим підтвердив наявність ризиків, визначених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України - можливості переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення нового кримінального правопорушення.
З огляду на це, прокурор вважає, що лише тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а також просить вирішити питання про звернення внесеної застави в дохід держави відповідно до ч.9 ст.182 КПК України.
Захисник заперечила проти задоволення клопотання, зазначивши, що наведені ризики не підтверджені належними доказами, а неявка обвинуваченого до суду мала об'єктивні причини.
Сам обвинувачений, за участю перекладача, повідомив, що не мав наміру переховуватися, а просто злякався, таким чином фактично залишив розгляд клопотання на розсуд суду.
Суд, вислухавши думки сторін, дослідивши подані матеріали, оцінюючи клопотання з позицій законності, необхідності та пропорційності обмеження права на свободу, передбачених ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст.ст.2, 131, 132, 176-178, 183, 194, 199, 200, 372 КПК України, переходить до аналізу фактичних обставин, які обґрунтовують доцільність зміни запобіжного заходу.
Таким чином, запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4 , не забезпечив виконання ним покладених процесуальних обов'язків. Обвинувачений неодноразово не з'являвся у судові засідання без поважних причин, не повідомляв про причини неявки, місцезнаходження його тривалий час було невідоме, що свідчить про ухилення від суду.
Такі дії підтверджують наявність реальних ризиків, визначених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливості переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення нового кримінального правопорушення, з урахуванням того, що обвинувачений раніше судимий і вчинив злочин у період іспитового строку.
Попередній запобіжний захід у вигляді застави не досяг своєї мети, що відповідно до ч.1 ст.200 КПК України є підставою для його зміни. У зв'язку з невиконанням обов'язків обвинуваченим, застава підлягає зверненню в дохід держави згідно з ч.9 ст.182 КПК України.
Отже, суд дійшов висновку, що лише тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та досягнення мети запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.200 КПК України, запобіжний захід може бути змінено у разі зміни обставин, які були підставою для його застосування. Такою зміною в даному випадку є невиконання обвинуваченим умов застави та порушення покладених на нього обов'язків, що свідчить про її неефективність.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і може бути застосоване лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не забезпечить досягнення мети, визначеної ст.177 цього Кодексу. Оскільки попередній захід - застава - не запобіг ухиленню обвинуваченого від суду, суд дійшов висновку про необхідність застосування тримання під вартою як пропорційного та необхідного обмеження його прав.
Положення ч.9 ст.182 КПК України передбачають, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем чи обвинуваченим застава звертається в дохід держави. Матеріали справи підтверджують факт невиконання обов'язків, тому звернення раніше внесеної застави є законним і відповідає принципу справедливості та належного процесу.
При цьому суд виходить із положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод згідно з якими позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли існує реальна потреба у забезпеченні належного відправлення правосуддя.
Враховуючи наведене, суд вважає доведеним, що зміна запобіжного заходу з застави на тримання під вартою є обґрунтованою, законною та пропорційною меті кримінального провадження.
Оцінивши всі обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 порушив умови застосованого запобіжного заходу у вигляді застави, не виконав покладені на нього процесуальні обов'язки, не з'являвся до суду без поважних причин, чим підтвердив існування ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України.
З огляду на це, суд вважає, що застава як більш м'який запобіжний захід не досягла своєї мети, а тому підлягає заміні на більш суворий - тримання під вартою, що відповідає вимогам ч.1 ст.183, ч.1 ст.200 КПК України та принципу пропорційності втручання у права особи.
Водночас, з урахуванням положень ч.9 ст.182 КПК України, раніше внесена застава підлягає зверненню в дохід держави, оскільки обвинувачений порушив умови її застосування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є законним, обґрунтованим і підлягає задоволенню, а обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - необхідним та адекватним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого і досягнення цілей кримінального провадження.
Суд, враховуючи положення ч.4 ст.183 КПК України, вважає за необхідне визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Беручи до уваги тяжкість інкримінованого злочину, дані про особу обвинуваченого, його поведінку під час провадження та майновий стан, суд визначає розмір застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (242 240 гривень), що є співмірним характеру та ступеню суспільної небезпеки вчиненого діяння і відповідає вимогам розумності та пропорційності.
Керуючись ст.ст. 2, 131, 132, 176-178, 182, 183, 194, 200, 315, 369-372, 392 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Змінити запобіжний захід з застави на тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12.12.2025 року, утримуючи останнього в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 242 240 гривень.
Обвинувачений, або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
Раніше внесену заставу у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень згідно листа ДУ «ОСІ» від 05.02.2025 року звернути в дохід держави.
У разі внесення обвинуваченим визначеного судом розміру застави, покласти на нього наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
-прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими обвинуваченими, а також особами, які є фігурантами кримінального провадження або мають відношення до цього кримінального провадження.
Визначити строк дії ухвали суду про продовження строку застосування запобіжного заходу зазначеного вище до 12.12.2025 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси ОСОБА_1