СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/21596/25
пр. № 3/759/7213/25
16 жовтня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Оздоба М.О., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , за ст.122-2, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 27.08.2025 о 00:34 в м.Києві вул.Осіння, 9, керуючи автомобілем «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, поданої світловим червоно-синім проблисковим маячком та звуковим спецсигналом, чим порушив п. 2.4 ПДР.
Крім того, ОСОБА_1 27.08.2025 о 00:34 в м.Києві вул.Осіння, 9, керував транспортним засобом «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, при цьому пояснив, що він не керував транспортним засобом. Просив водія зупинитися на вимогу, однак той перебуває у розшуку ТЦК, а тому втік. Його ж затримали біля автомобіля. Прізвище особи, яка перебувала за кермом йому невідоме, однак він готовий забезпечити його явку до суду та просить допитати у якості свідка на підтвердження таких обставин.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши відеозапис з нагрудних камер поліцейський, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 122-2 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу. Пункт 2.4. ПДР визначає обов'язки водіїв транспортних засобів, а саме: на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до п. 2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З оглянутого відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, вбачається, що декілька екіпажів поліцейських, використовуючи спецсигнали: а саме проблискові маячки синього та червоного кольору та звукову сигналізацію, переслідують автомобіль, який під час дії комендантської години рухається на великий швидкості з вимкненим світлом фар та тривалий час не зупиняється. В подальшому відео зафіксовано, що автомобіль стоїть не замкнений, водій чи пасажири відсутні. Працівники поліції продовжують пошук водія та знаходять ОСОБА_1 , який зазначає, що він не сідав за кермо. Поліцейські виявляють у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, пропонують йому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що останній погоджується та проходить такий огляд із результатом 1,75%о, з яким згоден, відмовився підписувати документи, посилаючись на те, що дійсно вживав алкоголь, однак не був за кермом.
Вказаний запис з нагрудних камер містить відео, яким усі необхідні факти, які мають важливе значення при розгляді даної справи та з якими законодавство пов'язує настання відповідальності за вчинене правопорушення, чітко зафіксовані нагрудними камерами поліцейських та використані як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Щодо заперечень ОСОБА_1 про відсутність належних доказів керування ним транспортним засобом, а також те, що його товариш керував автомобілем, то такі обставини судом не встановлено. Так, аналізуючи відео з камер патрульних поліцейських, судом встановлено, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем, що підтверджується зафіксованою обстановкою на місці події, затриманням його шляхом переслідування на відстані від покинутого транспортного засобу. Відео також не зафіксовано і даних про те, що ОСОБА_1 повідомляє поліцейським про те, хто саме був за кермом. Твердження ОСОБА_1 про те, що він не сідав за кермо, а також його клопотання в суді про допит особи, яка нібито керувала транспортним засобом, суд розцінює як бажання уникнути відповідальності, у зв'язку з чим не вбачав підстав для допиту такої особи.
На підставі вищенаведеного, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає, що наведені докази є такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у порушенні ним п.п. 2.4, п. 2.9 (а) ПДР України та в його діях наявна подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи, що керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як адміністративне правопорушення на транспорті, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, а тому вимагає накладення відповідного стягнення, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень, особу порушника, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 40-1, ст. 122-2, ч.1 ст.130, ст.ст.221, 245, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ст. 122-2 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) грн.;
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Святошинський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя : М.О. Оздоба