печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36761/24-ц
"06" жовтня 2025 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
третьої особи-1: не з'явився,
третьої особи-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторінцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (далі - відповідач, ТОВ «ФК«АЛАНД»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича (далі - третя особа-1, Приватний нотаріус Горай О.С.), Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна (далі - третя особа-2, Приватний виконавець Дорошкевич В.Л.), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В судове засідання 06.10.2025 року учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Суд встановив, що позивач - ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання 07.08.2025 року був повідомлений належним чином, а саме, шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку (а.с. 82), проте конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 96), а також, повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки СМС-повідомленням (а.с. 82) на номер телефону останнього зазначеного в позовній заяві, яку позивачем було отримано 11.06.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку СМС-повідомлення (а.с. 94).
Крім того, адвокатом Царьовим Михайлом Валерійовичем здійснюється представництво інтересів позивача, що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серії АН № 1457598 від 13.08.2024 року (а.с. 14).
Представник позивача - адвокат Царьов Михайло Валерійович про дату, час і місце судового засідання 07.08.2025 року також був повідомлений належним чином, а саме, шляхом направлення судової повістки в електронний кабінет представника позивача в підсистемі «Електронний суд» (а.с. 85), яку було одержано останнім 11.06.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 92), а також, повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки СМС-повідомленням (а.с. 95) на номер телефону останнього зазначеного в позовній заяві, яку представником позивача було отримано 11.06.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку СМС-повідомлення (а.с. 91).
У зв'язку із неявкою в судове засідання 07.08.2025 року позивача та представника позивача, які були належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, протокольною ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.08.2025 року розгляд справи, відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, було відкладено до 06.10.2025 року (а.с. 104).
В судове засідання 06.10.2025 року позивач - ОСОБА_1 повторно не з'явився будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, а саме, шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку (а.с. 105), проте конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується трекінгом поштового відправлення (а.с. 119-121), а також, повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки СМС-повідомленням (а.с. 105) на номер телефону останнього зазначеного в позовній заяві, яку позивачем було отримано 13.08.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку СМС-повідомлення (а.с. 115).
Крім того, представник позивача - адвокат Царьов Михайло Валерійович також повторно не з'явився в судове засідання 06.10.2025 року будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, а саме, шляхом направлення судової повістки в електронний кабінет представника позивача в підсистемі «Електронний суд» (а.с. 108), яку було одержано останнім 13.08.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 114), а також, повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки СМС-повідомленням (а.с. 108) на номер телефону останнього зазначеного в позовній заяві, яку представником позивача було отримано 13.08.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с. 122).
Згідно із ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Днем вручення судової повістки є, зокрема: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Статтею 130 ЦПК України передбачено, що у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Відповідно до ст. 131 ЦПК Україна, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 14 ЦПК України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Згідно із статтями 43, 44 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 28.10.2021 року, справа № 465/6555/16-ц, наголосив на тому, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Отже, повторна неявка позивача та представника позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі №465/205/17, провадження №61-9536св21.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.03.2021 року у справі № 558/9/18, провадження № 61-13892св20, законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Так, позивач, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без її участі, заяву про розгляд справи за її відсутності не подавала, чим умисно затягувала розгляд справи та позбавляла суд можливості ухвалити рішення по суті заявлених вимог. Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина 2 ст. 257 ЦПК України), відтак порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.09.2021 року, справа № 465/205/17, провадження № 61-9536св21.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції.
Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16.02.2017 року).
Отже, праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11.11.2020 року у справі № 643/856/15-ц (провадження № 61-8953св20), від 21.12.2020 року у справі № 484/146/16-ц (провадження № 61-3299св20).
Аналіз викладених вище норм ЦПК України, з урахуванням судової практики Верховного Суду, ЄСПЛ, встановлених обставин щодо належного повідомлення сторони позивача та реалізації позивачем процесуального права на участь у судових засіданнях, вказує, що позивачу було відомо про підготовчі засідання, та вона була неодноразово належним чином повідомлена про дати, час та місце проведення судових засідань.
Однак, позивач та представник позивача до суду повторно не з'явились без поважних на те причин, заяви про розгляд справи за їх відсутності або про його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції в порядку ст. 212 ЦПК України до суду не подавали.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що слід залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюна підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
При цьому, суд роз'яснює, що згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Отже, у разі залишення позову без розгляду внаслідок повторної неявки позивача у судові засідання судовий збір, сплачений при його поданні, позивачу не повертається.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення позивачу судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 14, 43-44, 128, 130-131, 142, 158, 223, 257-261, 263, 353, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 06.10.2025 року.
Суддя І.В. Григоренко