Справа № 127/10297/25
Провадження № 2/127/1957/25
13 жовтня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання Чех А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води,
КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води в розмірі 15606,13 грн.
Позов мотивовано тим, що житлове помешкання по АДРЕСА_1 , де зареєстровані та проживають відповідачі, забезпечується послугами з постачання теплової енергії та гарячої води, які надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго». Зазначений житловий будинок технічно під'єднано до зовнішніх інженерних мереж КП ВМР «ВМТЕ», що підтверджується рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.12.2020 №2634 та від 21.07.2022 №1447, якими погоджено норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії та норми споживання гарячої води на послугу з постачання гарячої води для споживачів КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» (із змінами внесеними рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 18.04.2024 №929).
Забезпечення послугами з постачання теплової енергії, які надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», здійснюється відповідно до умов, визначених Правилами надання послуги з постачання теплової енергії та Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідачі належним чином не виконують свої зобов'язання за спожиті послуги з постачання теплової енергії і гарячої води, у зв'язку з чим за період з 01.04.2023 до 30.06.2024 включно утворилася заборгованість, яка з урахуванням індексу інфляції та 3% річних становить 15606,13 грн, яку і просить стягнути з відповідачів.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
24.06.2025 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Хейніс О.Г. подав відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач визнає позов в частині суми заборгованості, яка становить 6069,13 грн виходячи з нижчевикладеного. Відповідачами здійснено часткову оплату за надані послуги в сумі: за постачання гарячої води 8 559,87 грн, за абон. обслуговування (ГВП) - 143,68 грн., за абон. обслуговування (опалення) - 266,84 грн, 8 559,87 - 4 287,60 = 4 272,27 грн. переплати за платіжками по постачанню гарячої води. 143,68 - 134,70 = 8,98 грн переплати за платіжками за абон. обслуговування ГВП 266,84 - 250,20 = 16,64 грн переплати за платіжками за абон. обслуговування опалення. Із огляду на вищезазначене вважають, що відповідачі не мають боргу за гаряче постачання в сумі 4 287,60 грн, абон. обслуговування (ГВП та опалення) в розмірах 134,70 грн та 250,20 грн відповідно за період із 02.2023 року по 06.2024 року, як стверджує позивач. Оскільки оплата за вищезгадані послуги та за послуги з постачання теплової енергії здійснюються на один розрахунковий рахунок КП ВМР «ВМТЕ» ЄДРПОУ 33126849, UA 533020760000026008300000661, керуючись п. 36 Договорів приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, на який посилається Позивач, у випадку виникнення переплати, виконавець має право зарахувати такий платіж в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди, а отже, існуючу переплату за постачання гарячої води, абон. обслуговування (ГВП та опалення), вважаємо зарахованою для оплати заборгованості за постачання теплової енергії: 10 076,40 (сума заборгованості за постачання теплової енергії) - 4 297,89 (загальна сума переплат) = 5 778,59 грн. залишкова сума заборгованості, яка наявна у відповідача після врахування вищезгаданих оплат.
Представником Відповідачів здійснено розрахунок щодо нарахування 3% річних та інфляційних витрат, з урахуванням здійснених оплат, які не були додані Позивачем до розрахунку, в результаті чого, вважають, що сума нарахування 3% річних та інфляційних витрат становить 73,00 грн та 217,54 грн відповідно.
З огляду на вищевикладене просять позов задовольнити в частині стягнення заборгованості, яка становить 6069,13 грн і 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
27.06.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, що споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Починаючи з 04.2023 та станом на 06.2024 відповідачі сплатили на рахунок КП ВМР «ВМТЕ» кошти в загальній сумі 12470,43 грн, які позивач зарахував в рахунок погашення заборгованості за минулий період, тобто до квітня 2023 року. У зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання не виконує належним чином позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 15606,13 грн.
09.09.2025 представник позивача Матвеєва А.О. подала до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просила стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 10076,90 грн. Так, на підтвердження повноважень представника КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» Матвеєвої Анастасії Олександрівни до матеріалів справи долучено копію довіреності №05/28 від 27.05.2005, згідно якої для виконання представницьких функцій останньому надано ряд прав, крім: змінювати підставу або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, відмовлятися від позову, укладати мирові угоди, підписувати відмови від апеляційних та касаційних скарг.
Зважаючи на обсяг, наданих представнику повноважень, заяву про зменшення розміру позовних вимог подано поза межами повноважень Матвеєвої А.О. про що застережено у виданій їй довіреності, тобто Матвеєва А.О. як представник позивача не мала повноважень підписувати заяву про зменшення розміру позовних вимог від імені позивача. З огляду на вищевикладене суд не бере до уваги заяву представника позивача про зменшення позовних вимог.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав заяву та просив розгляд справи провести у відсутність представника позивача, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Хейніс О.Г. подав заяву про розгляд справи у відсутність сторони відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що помешкання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечується послугами централізованого теплопостачання та гарячої води, які надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго».
Відповідно до витягу з реєстру особових рахунків житлового фонду м. Вінниця, особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім'я ОСОБА_2 . В квартирі зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2025 скасовано судовий наказ, який видано 09.09.2024 Вінницьким міським судом Вінницької області у справі №127/27287/24 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» 15606,13 грн.
Як вбачається з оборотної відомості за період 04.2023 р. по 06.2024 по особовому рахунку № НОМЕР_1 виникла заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання з врахуванням 3% річних, суми втрат від інфляції становить 15606,13 грн, з яких: 14748,90 грн - сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання; 240,89 грн - сума 3% річних від суми заборгованості з централізованого теплопостачання; 616,34 грн - сума втрат від інфляційних процесів.
Відповідач здійснила часткову оплату за надані позивачем послуги в розмірі 8970,43 грн, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.49 -51).
За період з 05.2023-05.2023 сплачено 2528,30 грн, з яких: 2400,00 грн - за постачання гарячої води; 44,90 грн - за абонентське обслуговування (ГВП), 83,40 грн - плата за абонентське обслуговування (опалення).
За період з 08.2023-08.2023 сплачено 2576,98 грн, з яких: 2500,00 грн - за постачання гарячої води; 26,94 грн - за абонентське обслуговування (ГВП), 50,04 грн - плата за абонентське обслуговування (опалення).
За період з 10.2023-10.2023 сплачено 1639,94 грн, з яких: 1585,62 грн - за постачання гарячої води; 17,96 грн - за абонентське обслуговування (ГВП), 33,36 грн - плата та за абонентське обслуговування (опалення).
За період з 12.2023-12.2023 сплачено 432,44 грн, з яких: 381,12 грн - за постачання гарячої води; 17,96 грн - за абонентське обслуговування (ГВП), 33,36 грн - плата та за абонентське обслуговування (опалення).
За період з 03.2024-03.2024 сплачено 1795,77 грн, з яких: 1693,13 грн - за постачання гарячої води; 35,92 грн - за абонентське обслуговування (ГВП), 66,72 грн - плата та за абонентське обслуговування (опалення).
Відповідач також надав свій розрахунок заборгованості відповідно до якого за період з квітня 2023 року по червень 2024 року позивачем нараховано борг в сумі 14748,90 грн, оплата здійснена відповідачем за гарячу воду - 8559,75 грн, абонплата за т/е 266,88 грн, абонплата за ГВП 143,68 грн. Борг відповідача з урахуванням оплат (переплата) становить 5778,59 грн, 73,00 грн - 3% річних, 217,54 грн - інфляція.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно із пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає передбачений пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов'язаний оплатити спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно із абз. 3 ч. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Матеріали справи не містять доказів про укладення відповідачем письмового договору. Разом з тим відповідач користується послугами. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідачів обов'язку оплачувати надані йому послуги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі №751/3840/15-ц).
Щомісяця позивач нараховував по вказаному помешканню плату за надані послуги з теплопостачання, однак кошти за вказані послуги не сплачувалися, внаслідок чого виникла заборгованість за надані послуги. Докази щодо звернення в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг чи їх ненадання чи надання цих послуг іншою особою (не позивачем) у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору; дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово - комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово - комунальних послуг.
Згідно із п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом та укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору.
Відповідно до п. 35, 36, 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21 вересня 2019 зі змінами, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до п. 37, 38 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 21 грудня 2019 року зі змінами, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуги може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З оборотної відомості, наданої позивачем вбачається неналежне виконання відповідачами обов'язків щодо оплати послуг з постачання теплової енергії і гарячої води.
Судом встановлено, що відповідачем здійснені оплати за послуги по особовому рахунку № НОМЕР_2 в період з травня 2023 року по березень 2024 року в розмірі 8970,43 грн.
Твердження представника позивача про те, що оплати, здійснені споживачами в період з травня 2023 року по березень 2024 року зараховані в погашення попередньої заборгованості, висловлені у відповіді на відзив, суд вважає безпідставними й необґрунтованими, виходячи з наступного.
Звертаючись до суду позивач визначив період виникнення заборгованості. Отже, предметом спору у даній справі є заборгованість за конкретно визначений період. Виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). При цьому учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Доводів про те, що відповідачами здійснювались у період з 04.2023 по 06.2024 розрахунки за послуги з постачання теплової енергії і гарячої води, однак проведені оплати було зараховано в рахунок погашення заборгованості за попередній період, позивачем в позові зазначено не було. Позивачем взагалі не повідомлено суду про здійснення відповідачами будь-яких оплат за спожиті послуги. Дана інформація не була відображена позивачем ні у оборотній відомості, наданій разом із позовом, ні у розрахунку заборгованості.
Також судом звернуто увагу на те, що звертаючись до суду і надаючи докази в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач надав одну оборотну відомість, а надаючи відповідь на відзив, вже змінену. Тобто відомості, відображені у цих оборотних відомостях - різняться. За даних обставин у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності зазначеної в оборотній відомості, наданій разом із відповіддю на відзив, заборгованості в сумі 14748,90 гривень станом на 06.2024.
Зі змісту платіжних документів (квитанцій), наданих відповідачем ОСОБА_2 , чітко вбачається: за який саме термін (місяць), за який саме календарний рік здійснена оплата послуг і за які саме послуги (призначення платежу).
Можливість застосування положень ст. 534 ЦК безпосередньо залежить від змісту реквізиту «призначення платежу» платіжного доручення, згідно з яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов'язання. Це означає, що якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів, чітко зазначаючи призначення платежу - погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), черговість, встановлена ст. 534 цього Кодексу застосовуватися не може.
З огляду на вищевказане позивач не міг самостійно встановлювати, що саме має бути погашено відповідно до платіжних документів (квитанцій).
Доказів, які б свідчили про оплату наданих позивачем послуг по особовому рахунку № НОМЕР_1 за попередній період, тобто період, що передує тому, заборгованість за яким є предметом спору, і, відповідно, визнання відповідачами заборгованості за той період, матеріали справи не містять. Також надані відповідачем квитанції не містять посилань на те, що споживачі, вносячи місячні платежі, компенсують і борг. При цьому слід врахувати, що визнання боргу повинно бути усвідомленим та свідчити про те, що особа згодна з його наявністю. Коли особа вносить плату за комунальні послуги, вона вказує відповідний місяць, і виконавець зобов'язаний зарахувати кошти саме за місяць, указаний у платіжному документі. Якщо особа не вказує місяць оплати або вносить суму більшу, ніж нараховано, виконавець на власний розсуд може віднести надлишок та непозначену суму до сплати заборгованості за попередні періоди. В цьому випадку суду потрібно встановлювати, зокрема намір особи: чи хотіла вона сплатити попередню заборгованість. Усвідомлена оплата за попередній період є підставою для зарахування її за такий період. Однак, судом не встановлено, що відповідачі, здійснюючи оплату послуг в період з 05.2023 по 03.2024, мали намір погасити саме попередню заборгованість, якщо така мала місце, і, відповідно, усвідомлювали оплату за попередній період.
Таким чином, у разі самостійного зарахування здійснених відповідачами оплат у період з 05.2023 по 03.2024 на погашення попередньої заборгованості, якщо така мала місце, не надавши при цьому відповідачам, як споживачам, усієї необхідної інформації чітко визначеної законодавчо, оскільки протилежне матеріали справи не містять, позивач міг спровокувати виникнення простроченої заборгованості за інший період, а також виникнення відповідальності за порушення грошового зобов'язання, що є неприпустимим й протиправним. При цьому, суд повторно звертає увагу на те, що наявність/відсутність заборгованості за період до 01.04.2023, правомірність нарахувань за той період, проведення розрахунків за період до 01.04.2023 тощо, не є предметом спору у даній справі, що унеможливлює дослідження цих обставин. Враховуючи зокрема, відсутність повідомлення даних обставин при зверненні до суду із даним позовом, хоча позивач у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зобов'язаний викласти у позові обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються і в подальшому довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Таким чином, посилання позивача на зарахування здійснених відповідачами оплат за надані послуги з централізованого теплопостачання в період з 01.04.2023 по 30.06.2024 на погашення заборгованості за попередній період, тобто до 01.04.2023, є безпідставним. Отримувач не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, зважаючи на те, що платник чітко визначив призначення платежу.
Вищевказане узгоджується із правовими висновками, висловленими Верховним Судом в постановах від 26.12.2019 у справі № 911/2630/18, від 22.06.2022 у справі № 904/5429/18.
Отже, судом встановлено належне виконання відповідачами своїх обов'язків щодо оплати послуг з постачання теплової енергії (централізованого опалення).
Згідно наданого відповідачем розрахунку борг відповідачів з урахуванням оплат (переплата) становить 5778,59 грн, 73,00 грн - 3% річних, 217,54 грн - інфляція.
Вказаний розмір заборгованості доведений належними та допустимими доказами, відповідачами не спростований.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак правомірно нараховано індекс інфляції за час прострочення виконання зобов'язання із оплати комунальних послуг у розмірі 73,00 грн, а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі 217,54 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» підлягають частковому задоволенню у сумі 6069,13 грн.
Натомість решта заборгованості, заявленої у розмірі 9537,00 грн, не доведена позивачем.
З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судові витрати зі сплати позивачем судового збору в розмірі 1177,28 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (3028,00 грн х 38,88 % = 1177,28 грн).
Згідно із ч. 2 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
З матеріалів цивільної справи встановлено, що відповідач ОСОБА_4 на підтвердження витрат на правничу допомогу надала: копію Договору про надання правової допомоги від 23.06.2025, укладеного між Адвокатом Хейнісом О.Г. та ОСОБА_4 , додаткову угоду №1 до Договру про надання правової допомоги від 23.06.2025, квитанцію до прибуткового касового ордеру №23/06/2025 від 23.06.2025 про отримання коштів розмірі 5000,00 грн.
Отже, понесення позивачем витрат на правову допомогу у сумі 5000,00 грн підтверджено належними доказами.
Таким чином, питання розподілу судових витрат потрібно вирішити відповідно до наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема, положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи ціну позову 15606,13 грн та його задоволення у розмірі 6069,13 грн (отже пропорція становить 38,88 % до 61,12 %) - суд дійшов висновку про відшкодування судових витрат відповідача ОСОБА_2 в розмірі 3056,00 грн.
Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.
Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, ст.ст. 10-13, 76-89, 141, 259, 263-265, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість в загальному розмірі 6069,13 грн, з яких: 5778,59 грн - сума заборгованості за спожиті послуги централізованого теплопостачання, 73,00 грн - сума 3% річних, 217,54 грн - сума інфляційних втрат, а також 1177,28 грн судового збору, по 588,64 грн з кожного.
Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на користь ОСОБА_2 3056,00 грн понесені витрати на правову допомогу.
В решті вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач: Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», код ЄДРПОУ 33126849, місцезнаходження: вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 13.10.2025.
Суддя О.О. Жмудь