Справа № 120/11470/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
17 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
позивач, ТОВ «Прилуцький нафтоналив», звернулося в суд із позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, в якому просило:.
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.08.2024 №11624153/31758032, №11624160/31758032, №11624155/31758032, №11624159/31758032, №11624154/31758032, №11624162/31758032, №11624158/31758032, №11624161/31758032, №11624157/31758032, №11624156/31758032 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 56 від 30.06.2023 до податкової накладної № 7 від 13.06.2023; розрахунку коригування № 57 від 30.06.2023 до податкової накладної № 9 від 15.06.2023; розрахунку коригування № 58 від 30.06.2023 до податкової накладної № 10 від 16.06.2023; розрахунку коригування № 59 від 30.06.2023 до податкової накладної № 12 від 19.06.2023, розрахунку коригування № 60 від 30.06.2023 до податкової накладної № 13 від 20.06.2023, розрахунку коригування № 61 від 30.06.2023 до податкової накладної № 18 від 23.06.2023, розрахунку коригування № 62 від 30.06.2023 до податкової накладної № 29 від 26.06.2023, розрахунку коригування № 63 від 30.06.2023 до податкової накладної № 32 від 27.06.2023, розрахунку коригування № 64 від 30.06.2023 до податкової накладної № 40 від 28.06.2023, розрахунку коригування № 65 від 30.06.2023 до податкової накладної № 43 від 29.06.2023.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вищезазначені розрахуноки коригування до податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Прилуцький нафтоналив» датою їх фактичного подання на реєстрацію.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 19.03.2025 позов задовольнив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Прилуцький нафтоналив» є юридичною особою за законодавством України та здійснює свою господарську діяльність в сфері оптової торгівлі паливом, а саме:
1) оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71);
2) виробництво продуктів нафтоперероблення (КВЕД 19.20);
3) неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90);
4) складське господарство (КВЕД 52.10);
5) надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20);
6) транспортне оброблення вантажів (КВЕД 52.24).
ТОВ «Прилуцький нафтоналив» працює з 2001 року, є підприємством реального сектору економіки, має власні виробничі потужності (балансова вартість основних засобів 3433 тис. грн, має власні приміщення загальною площею 496кв.м, має орендовані земельні ділянки загальною площею 3,3877 га), дохід від проведення діяльності за попередній рік становив 26127 тис. грн, має колектив працівників в кількості 53 чоловік, що дозволяє здійснювати товариству господарську діяльність.
06.06.2023 між ТОВ «Прилуцький нафтоналив» та Споживчим товариством «Полігональ» укладено Договір комісії на реалізацію нафти № Н- 33/23 (надалі Договір комісії), за яким позивач передає СТ «Полігональ» нафту у кількості 800,000 т. для подальшої реалізації за винагороду.
Мінімальна комісійна ціна продажу нафти за Договором комісії визначена у розмірі 18 224,30грн. грім того ПДВ (7%) 1 275,70грн. всього 19 500,00грн. за одну тону нафти.
Актами передачі товару на комісію позивачем до СТ «Полігональ», за ціною визначеною в Договорі комісії, передана нафта, та з настанням першої події, позивачем виписані Податкові накладні, а саме №7 від 13.06.2023, № 9 від 15.06.2023, № 10 від 16.06.2023, №12 від 19.06.2023, № 13 від 20.06.2023, № 18 від 23.06.2023, № 29 від 26.06.2023, № 32 від 27.06.2023, № 40 від 28.06.2023, № 43 від 29.06.2023.
При цьому, податкові накладні № 7, 9, 10, 12, 13, 18, 29, 32, 40, 43 були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі ЄРПН) без зауважень.
Передача нафти на комісію відображена на рахунку 283, картку рахунку за червень 2023 року.
Згідно з п. 5.3. Договору комісії, в разі, якщо фактична ціна нафти перевищує мінімальну комісійну ціну, про що повинно відображатись у Звіті комісіонера, позивачем проводиться коригування своїх доходів і зобов'язань.
30.06.2023 СТ «Полігональ» сформований і наданий позивачу Звіт комісіонера до Договору комісії, згідно з яким СТ «Полігональ» продало отриману на комісію нафту ТОВ «Актакор» за ціною 18691,59 грн. без ПДВ (ПДВ 1308,41 грн.) всього 20 000 грн. за 1 тону нафти.
У зв'язку з різницею мінімальних комісійних та фактичних цін продажу нафти позивачем 30.06.2023 сформовані Розрахунки коригування: розрахунок коригування №56 до податкової накладної №7, розрахунок коригування №57 до податкової накладної №9, розрахунок коригування №58 до податкової накладної №10, розрахунок коригування №59 до податкової накладної №12, розрахунок коригування №60 до податкової накладної №13, розрахунок коригування №61 до податкової накладної №18, розрахунок коригування №62 до податкової накладної №29, розрахунок коригування №63 до податкової накладної №32, розрахунок коригування №64 до податкової накладної №40, розрахунок коригування №65 до податкової накладної №43, який засобами електронного документообігу направлено до податкового органу для реєстрації в ЄРПН.
Однак, згідно з отриманими квитанціями від 20.12.2023 документи прийняті, але реєстрація згідно п. 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. № 1166 (зі змінами), реєстрацію Розрахунків коригування зупинено з поясненням, Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
На виконання даних вимог квитанції, позивачем направлено Повідомлення про подання пояснень та копій документів у PDF форматі щодо Розрахунків коригування реєстрація яких зупинена з копіями завірених 59 додатків, на підставі яких Розрахунки коригування складені.
За результатами розгляду документів платника податків, Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області направлено позивачу "Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
У цьому ж повідомленні позивачу роз'яснено, що у випадку неподання додаткових пояснень та копій документів контролюючим органом буде прийнято рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування.
Позивачем до відповідача направлено повідомлення про подання додаткових пояснень та копій документів у PDF форматі щодо Розрахунків коригування реєстрація яких зупинена з копіями завірених 17 додатків, які підтверджують правомірність складання Розрахунків коригування.
Однак, рішеннями відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.08.2024. за №11624153/31758032; №11624160/31758032; №11624155/31758032; №11624159/31758032; №11624154/31758032; №11624162/31758032; №11624158/31758032; №11624161/31758032; №11624157/31758032; №11624156/31758032 було відмовлено у реєстрації Розрахунків коригування з підстав ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив його до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних центрального рівня ДПС України, яка своїм рішенням від 26.08.2024 скаргу позивача залишила без задоволення, а оскаржувані рішення Комісії регіонального рівні - без змін.
Отже, незгода позивача із рішеннями контролюючого органу від 13.08.2024 №11624153/31758032, №11624160/31758032, №11624155/31758032, №11624159/31758032, №11624154/31758032, №11624162/31758032, №11624158/31758032, №11624161/31758032, №11624157/31758032, №11624156/31758032 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 30.06.2023 №56, №57, №58, №59, №60, №61, №62, №63, №64, №65 в ЄРПН спонукала його звернутися до суду із цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються правовими нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI; Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246; Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі визначені в Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок №1165).
При цьому, обсяг документів, які надаються платником податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складена податкова накладна, подана для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Як встановлено судом першої інстанції, підставою для зупинення реєстрації направлених позивачем розрахунку коригування від 30.06.2023 №56, №57, №58, №59, №60, №61, №62, №63, №64, №65 слугувало те, що платник податку відповідає вимогам пункту 8 "Критеріїв ризиковості платника податку".
Так, відповідно до пункту 8 додатку 1 до Порядку №1165 (в редакції Постанов КМ № 1428 від 23.12.2022, № 574 від 02.06.2023), до ознак ризиковості платника податку на додану вартість віднесено наступне: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Виходячи із положень Порядку № 1165, метою зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування є перевірка ознак наявності ризиків можливого порушення платником норм податкового законодавства, що може бути спростовано шляхом надання додаткових пояснень та/або доказів.
Отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації розрахунку коригування містить загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить. що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
У частині зазначення критерію ризиковості контролюючий орган зіслався лише на номер пункту та взагалі не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація розрахунку коригування стала можливою.
Отже, наведені вказані недоліки квитанції, окрім того що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.
Разом з тим, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Відтак невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд також і у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.
Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо спростування сумнівів контролюючого органу у спосіб подання документів.
Крім того, як встановлено судом, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/1204/24 від 25.06.2024, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 01.12.2023 року № 7665 про відповідність ТОВ "Прилуцький нафтоналив" критеріям ризиковості платника податку та зобов'язано комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області виключити ТОВ "Прилуцький нафтоналив" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Також встановлено, що у квитанції від 20.12.2023 про зупинення реєстрації РК була відсутня інформація, які саме документи позивачу потрібно направити для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, на виконання даних вимог квитанції позивачем подано відповідачу повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо обставин складання як податкових накладних так і розрахунку коригування до них, реєстрацію яких було зупинено.
Отже, до своїх письмових пояснень, позивач додав копії наявних у нього первинних документів на підтвердження правомірності складення розрахунку коригування, реєстрацію якого було зупинено.
Втім, за результатами розгляду наданих платником податків документів, Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області знов направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем подано відповідачу повідомлення про подання пояснень та додаткових копій документів щодо обставин складання як податкових накладних так і розрахунку коригування до них, реєстрацію яких було зупинено.
Водночас, позивач надав необхідний пакет документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій із контрагентом, а також додаткові письмові пояснення, однак такі документи були залишені відповідачем поза увагою.
Під час розгляду справи такі пояснення та документи податковим органом з наведенням належного і переконливого обґрунтування не спростовано.
При цьому, факт зупинення реєстрації розрахунку коригувань у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
У постанові від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його, та обґрунтованість складання розрахунку коригування №56 до податкової накладної №7, розрахунку коригування №57 до податкової накладної №9, розрахунку коригування №58 до податкової накладної №10, розрахунку коригування №59 до податкової накладної №12, розрахунку коригування №60 до податкової накладної №13, розрахунку коригування №61 до податкової накладної №18, розрахунку коригування №62 до податкової накладної №29, розрахунку коригування №63 до податкової накладної №32, розрахунку коригування №64 до податкової накладної №40, розрахунку коригування №65 до податкової накладної №43, суд першої інстанції доходить обґрунтованого висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у реєстрації вищезазначених розрахунків коригування в ЄРПН.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним і такими, що підлягають скасуванню рішення від 13.08.2024 №11624153/31758032, №11624160/31758032, №11624155/31758032, №11624159/31758032, №11624154/31758032, №11624162/31758032, №11624158/31758032, №11624161/31758032, №11624157/31758032, №11624156/31758032, які прийняті Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 56 від 30.06.2023 до податкової накладної № 7 від 13.06.2023, розрахунку коригування № 57 від 30.06.2023 до податкової накладної № 9 від 15.06.2023, розрахунку коригування № 58 від 30.06.2023 до податкової накладної № 10 від 16.06.2023, розрахунку коригування № 59 від 30.06.2023 до податкової накладної № 12 від 19.06.2023, розрахунку коригування № 60 від 30.06.2023 до податкової накладної № 13 від 20.06.2023, розрахунку коригування № 61 від 30.06.2023 до податкової накладної № 18 від 23.06.2023, розрахунку коригування № 62 від 30.06.2023 до податкової накладної № 29 від 26.06.2023, розрахунку коригування № 63 від 30.06.2023 до податкової накладної № 32 від 27.06.2023, розрахунку коригування № 64 від 30.06.2023 до податкової накладної № 40 від 28.06.2023, розрахунку коригування № 65 від 30.06.2023 до податкової накладної № 43 від 29.06.2023.
Разом з тим, згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Тобто, законодавством не передбачений інший належний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Покладення на відповідача такого обов'язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тому, суд критично оцінює аргументи апеляційної скарги відповідача у цій частині, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні правової природи дискреційних повноважень.
Отже, порушене право позивача підлягало судовому захисту та поновленню шляхом зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунки коригування від 30.06.2023 № 56, №57, №58, №59, №60, №61, №62, №63, №64, №65 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.