Справа № 120/3749/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
17 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрінно" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІННО" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
Рішенням суду від 27 березня 2025 року позовну заяву товариства задоволено. Зокрема визнано протиправними та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 12 грудня 2023 року № UA401000/2023/000127/2, від 15 грудня 2023 року №№ UA401020/2023/000061/2, UA401020/2023/000062/2, UA401020/2023/000063/2 та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №№ UА401020/2023/001833, UА401020/2023/001846, UА401020/2023/001847, UА401020/2023/001848.
28 березня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, що розцінюється як заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо компенсації позивачеві витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 50000 гривень.
Вінницький окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 07.04.2025 заяву представника позивача щодо ухвалення додаткового судового рішення задовольнив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІННО" понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами скарги зазначає, що визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та надміру завищеним
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Водночас про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 та 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити також з критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Як встановлено судом першої інстанції, в підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги від 05 грудня 2023 року № 05/12/23, укладеного між адвокатським бюро "Олени Кононенко" в особі керуючого партнера Кононенко Олени Сергіївни та товариством з обмеженою відповідальністю "АГРІННО" (клієнт).
Відповідно до пункту 3.1 цього договору розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.
Із додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги № 05/12/23 від 05 грудня 2023 року слідує, що така визначає порядок оплати юридичних послуг на підставі договору про надання правової допомоги від 05 грудня 2023 року № 05/12/23. Зокрема така угода деталізує назву послуги та її вартість, а саме: (правовий аналіз товаросупровідних документів, що подаються до митного оформлення разом з митною декларацією (вартість 2500 гривень); досудове оскарження рішень, дій та бездіяльності посадових осіб державних органів (вартість 10000 гривень); підготовка та подача позову до суду першої інстанції та інших процесуальних документів (відповіді на відзив тощо) (вартість 20000 гривень); підготовка та подання апеляційної скарги на рішення першої інстанції (вартість 10000 гривень); підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу (вартість 5000 гривень); підготовка та подання касаційної скарги (вартість 20000 гривень); тощо.
Зміст акту наданих послуг від 21 листопада 2024 року свідчить про те, що адвокатське бюро "Олени Кононенко" надало товариству з обмеженою відповідальністю "АГРІННО" наступні послуги: підготовка та подання позовної заяви, письмового підтвердження, та відповіді на відзив (загальна вартість послуг складає 50 000 гривень).
На підставі рахунку-фактури № 01/04/24 від 01 квітня 2024 року позивачем сплачено адвокату кошти в загальній сумі 50 000 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 403 від 11 квітня 2024 року.
Водночас, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 50 000 гривень, є досить завищеними, оскільки справа належить до справ незначної складності та вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих послуг.
Крім того, згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, починаючи із січня 2023 року до Вінницького окружного адміністративного суду адвокатом Кононенко О.С. подано чималу кількість позовних заяв в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІННО", які подібні за характером спірних правовідносин.
Тобто, наявність такої кількості схожих за своїм змістом позовних заяв, які подані одним і тим самим адвокатом в інтересах одного і того ж позивача, безпосередньо впливає як на час, який необхідно витратити на оформлення позовної заяви, так і на вартість наданих послуг.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 4000 гривень, оскільки така сума компенсації в повній мірі відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.