Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 жовтня 2025 року справа № 520/2761/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши заяву ОСОБА_1 у порядку статті 382 Кодексу адміністративного суду України у адміністративні справі № 520/2761/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФ України в Харківській області), в якій просить:
- визнати, що відповідач порушив право позивача, як учасника бойових дій, на щорічне отримання п'яти мінімальних пенсій за віком за 2023 рік;
- зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу недоплачених 9465,00 грн за 2023 рік.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі №520/2761/24 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Вказане рішення набрало законної сили - 10.12.2024.
Позивач через канцелярію суду звернувся до суду з заявою у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 520/2761/24.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у даній справі прийнято до провадження заяву позивача. Водночас зобов'язано відповідача подати суду докази про організаційно-правові заходи, спрямовані на виконання рішення суду у даній справі.
Відповідач за допомогою засобів електронного зв'язку суду надіслав заперечення, в якому зазначено, що пенсійним органом виконано рішення у даній справі у частині нарахування попередньо виплаченої суми позивачу та нараховано доплату (частину) разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у сумі 9465,00 грн.
Згідно пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Положеннями частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
У зв'язку із зазначеним, суд вважає за можливе провести розгляд окремого процесуального питання щодо встановлення судового контролю у порядку письмового провадження.
Вирішуючи заявлену заяву, суд зважає на таке.
Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відтак вказані норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України суд не містять обмеження щодо застосування заходів судового контролю, передбачених вказаною нормою Кодексу адміністративного судочинства України суд, після ухвалення такого рішення.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд зауважує, що згідно рішення у даній справі до виплати підлягає грошова допомога до Дня Незалежності України за 2023 рік у сумі 9465,00 грн. У той час відповідачем лише нараховано, проте не виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у сумі 9465,00 грн.
Предметом спору у даній справі було правомірність нарахування пенсійним органом доплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у сумі 9465,00 грн.
Судове рішення у даній справі залишається невиконаним у частині невиплати нарахованої доплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у сумі 9465,00 грн.
Відповідач у запереченнях зазначив, що виконання рішення ускладнено через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (далі по тексту - Порядок №649).
Відповідно до пункту 1 Порядку №649 цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, коштами, передбаченими в державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Згідно з пунктом 3 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Пунктами 4, 5 Порядку №649 передбачено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України:
документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника;
копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа;
розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Відповідно до пункту 10 Порядку №649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету у спосіб перерахування коштів боржнику.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.
Судом встановлено, що ГУ ПФ в Харківській області здійснило перерахунок виплати та нарахувало недоплату, однак грошові кошти не виплатило через відсутність бюджетних асигнувань.
Таким чином, відповідач в особі керівника Головного управління вжив конкретні заходи з метою виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду.
Фактична невиплата нарахованих пенсійних виплат за минулий період зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання ГУ ПФ в Харківській області встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічну правову позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, в ухвалі від 19.05.2015 №21-1044а15 та у постанові від 22.11.2016 у справі №804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 16.07.2018 у справі №811/1469/18.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи Верховний Суд не вбачає наявності таких підстав.
Суд також зазначає, що стаття 113 Конституції України встановлює, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.
Приписи статті 117 Конституції України визначають, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови та розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови та розпорядження.
Відтак Порядок №649, розроблений та затверджений Кабінетом Міністрів України на виконання своїх конституційних повноважень для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, є обов'язковим для виконання всіма органами та посадовими особами, включаючи органи Пенсійного фонду України.
Зважаючи на те, що ГУ ПФ в Харківській області виконало конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024, суд дійшов висновку про неможливість застосування до начальника Головного управління штрафу за несвоєчасне виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов до висновку, про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі, зобов'язавши відповідача надати у строк впродовж трьох місяців з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання у повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у цій із дотриманням вимог 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 21.11.2024 №4094-IX.
На підставі викладеного, керуючись статтею 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №520/2761/24 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі №520/2761/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом дев'яноста днів з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі №520/2761/24 із дотриманням вимог 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 21.11.2024 №4094-IX.
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію ухвали надіслати заявнику та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА