Справа № 420/23269/25
17 жовтня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши заяву представника НОМЕР_1 загону морської охорони (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про залишення без розгляду адміністративного позову по справі №420/32369/25,-
До Одеського окружного адміністративного суду 15.04.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 загону морської охорони (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 загону морської охорони (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по виплате грошового забезпечення за період з 19.03.2024 по 19.09.2024 включно;
2. Зобов'язати НОМЕР_1 загін морської охорони (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за час затримки остаточного розрахунку за період з 19.03.2024 по 19.09.2024 включно відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;
3. Визнати протиправними дії НОМЕР_1 загону морської охорони (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року по справі №420/35454/24;
4. Зобов'язати НОМЕР_1 загін морської охорони (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України компенсувати ОСОБА_1 суму податку з доходів фізичних осіб, який утриманий з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року по справі №420/35454/24;
5. Визнати протиправними дії НОМЕР_1 загону морської охорони (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року по справі №420/35454/24;
6. Зобов'язати НОМЕР_1 загін морської охорони (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 різниці утриманного війського збору у розмірі 5% замість 1,5 %, який утримано з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року по справі №420/35454/24.
Ухвалою судді від 21.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження по справі.
14.10.2025 року від представника НОМЕР_1 загону морської охорони (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України до суду надійшла заява про залишення без розгляду адміністративного позову по справі №420/32369/25 на підставі ч.2 ст.133 КАС України у зв'язку із несплатою судового збору.
Вирішуючи заяву представника відповідача, суд виходить з такого.
Предметом позову у даній справі є бездіяльність НОМЕР_1 загону морської охорони (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по виплате грошового забезпечення за період з 19.03.2024 по 19.09.2024 включно; дії НОМЕР_1 загону морської охорони (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року по справі №420/35454/24; дії НОМЕР_1 загону морської охорони (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року по справі №420/35454/24.
Згідно ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Відповідно до статті 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
В аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що поняття "грошове забезпечення" і "заробітна плата", які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовця охоплюється застосованим в частині другій статті 233 КЗпП України визначенням "законодавство про оплату праці".
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що неодноразово була висловлена, зокрема, у постанові від 25.04.2019 у справі №804/496/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №360/3359/19.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом із цим, пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Позивач є учасником бойових дій на підтвердження чого до суду надано копію посвідчення серії НОМЕР_3 , яке видано 04.08.2015 року.
Крім того, спір у даній справі стосується грошового забезпечення позивача.
А отже, позивач за подання до суду даного позову звільнений від сплати судового збору на підставі вищевказаних приписів Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.2 ст.133 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Суд зазначає, що по даній справі судом не було постановлено ухвал про зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви представника НОМЕР_1 загону морської охорони (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про залишення без розгляду адміністративного позову по справі №420/32369/25.
Керуючись ст.ст.133, 205, 240-245, 248, 256, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника НОМЕР_1 загону морської охорони (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про залишення без розгляду адміністративного позову по справі №420/32369/25- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко