17 жовтня 2025 року справа №320/5958/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Вишнівська міська лікарня» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним і скасування висновку.
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулося Комунальне некомерційне підприємство «Вишнівська міська лікарня» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (далі - позивач, КНП «Вишнівська міська лікарня») з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, Держаудитслужба), в якому просить суд визнати протиправним і скасувати висновок Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі, опублікований 20.06.2022 за унікальним номером та датою який розміщений на веб-порталі Уповноваженого органу № UA-2021-09-08-005420-с від 08.09.2021
Мотивуючи позовні вимоги, КНП «Вишнівська міська лікарня» вказує, що оскаржуваний висновок є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки його зміст суперечить вимогам чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи.
Позивач стверджує, що висновок у частині невідповідності тендерної пропозиції ТОВ «Рікдом» вимогам пункту 6 розділу 3 тендерної документації через відсутність розрахунку договірної ціни, проведеного з урахуванням коштів на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, є безпідставним, оскільки тендерна документація не містила такої вимоги.
Водночас на виконання вимог пункту 6 розділу 3 та пункту 2 Додатку 1 тендерної документації в складі тендерної пропозиції ТОВ «Рікдом» надано відповідні довідки про наявність працівників (щодо залученого персоналу) разом з копіями відповідних сертифікатів фахівців будівельної галузі, договорів та діючих страхових полісів добровільного страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами при здійсненні професійної діяльності, а також копії ліцензії Держархбудінспекції від 09.10.2019 № 57-Л, дозволу Державної служби з питань праці управління Держпраці у Полтавській області від 14.07.2021 № 174.21.53 та декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, а тому, на переконання позивача, спірний висновок у частині недотримання вказаних вимог є необґрунтованим.
КНП «Вишнівська міська лікарня» наполягає на відсутності в Держаудитслужби правових підстав для вимоги розірвання договору, укладеного з ТОВ «Рікдом».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Брагіна О.Є.) від 22.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/5958/22, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому остання стверджує, що в межах спірних правовідносин Держаудитслужба діяла у відповідності до вимог законодавства, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач стверджує, що КНП «Вишнівська міська лікарня» у порушення вимог абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» не відхилило у межах закупівлі UA-2021-09-08-005420-c тендерну пропозицію ТОВ «Рікдом» через її невідповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
04.03.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 прийнято адміністративну справу № 320/5958/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О., розгляд справи вирішено продовжувати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Сторони з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не зверталися.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
КНП «Вишнівська міська лікарня» є замовником закупівлі «Реконструкція нежитлової будівлі медичної амбулаторії у денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства, що розташована за адресою: 08136 Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Ленінградська, 38» (UA-2021-09-08-005420-c).
Переможцем такої закупівлі визначено ТОВ «Рікдом», з яким 20.10.2021 укладено договір на виконання робіт № 359.
У період з 26.05.2022 по 15.06.2022 Держаудитслужбою здійснено моніторинг закупівлі UA-2021-09-08-005420-c, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 20.06.2022 № 500 (далі - Висновок).
Згідно з Висновком за результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Рікдом» установлено порушення вимог абз. 2 п. 1, абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі». До таких висновків Держаудитслужба дійшла, виходячи з такого.
1. КНП «Вишнівська міська лікарня» у п. 6 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації встановило вимогу для підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам, за якою учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати розрахунок договірної ціни та кошторис відповідно до ДСТУ Б Д. 1. 1-1: 2013.
Так, відповідно до п. 6.2.12 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 до складу ціни пропозиції учасника конкурсних торгів (договірної ціни незалежно від її виду) включаються кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.
Проте, при розрахунку договірної ціни учасника ТОВ «Рікдом» кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, не були враховані, чим не дотримано вимог тендерної документації замовника.
2. Пунктом 2 Додатку № 1 до тендерної документації встановлено вимогу для учасника торгів надати довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Мінімально необхідна кількість працівників, яку повинен підтвердити учасник у складі своєї тендерної пропозиції, відповідно до Таблиці для виконання робіт згідно з предметом закупівлі включає такі посади:
- головний інженер або інша особа, яка здійснює технічне керівництво діяльністю будівельної організації;
- сертифікований інженер з охорони праці (будівництво) не нижче 2 категорії (на підтвердження надається: чинний сертифікат, виданий відповідним органом із сертифікації персоналу будівельної галузі акредитованим НААУ, про відповідальність вимогам стандарту СОУ-С-001-2016 «Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі», копію діючого страхового полісу добровільного страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами при здійсненні професійної діяльності);
- сертифікований провідний інженер-консультант у сфері будівництва (на підтвердження надається: чинний сертифікат, виданий відповідним органом із сертифікації персоналу будівельної галузі акредитованим НААУ, про відповідальність вимогам стандарту СОУ-С-001-2016 «Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі», копію діючого страхового полісу добровільного страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами при здійсненні професійної діяльності).
У складі своєї тендерної пропозиції учасник ТОВ «Рікдом» надав довідку щодо залученого персоналу від 24.09.2021 № 192 (три спеціалісти) та копії договорів на надання послуг спеціалістами, проте копії діючих страхових полісів добровільного страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами при здійсненні професійної діяльності не надав.
3. Вимогами п. 6 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації встановлено обов'язок до учасників торгів щодо надання, зокрема копій всіх ліцензій, дозволів з додатками на право займатися відповідною діяльністю, якщо отримання такої ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством, що підтверджує можливість виконання робіт у повному обсязі.
У технічному завданні (Додаток № 2 до тендерної документації) передбачено, зокрема виконання робіт на висоті понад 2 до 8 м та висотою більше 8,5 м (пункти 93 та 98).
Водночас додатком 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107, встановлено перелік видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (група Б), серед яких, зокрема, «роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра» (пункт 3).
Проте учасник ТОВ «Рікдом» у складі тендерної пропозиції надав дозвіл, виданий Управлінням Держпраці у Полтавській області на виконання робіт підвищеної небезпеки від 14.07.2021 № 174.21.53, який не містить інформації про надання дозволу на виконання робіт що виконуються на висоті понад 1,3 метра.
Ураховуючи зазначене, Держаудитслужба дійшла висновку, що КНП «Вишнівська міська лікарня» у порушення вимог абз. 2 п. 1, абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» не відхилило тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ «Рікдом».
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ'єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись ст. ст. 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Держаудитслужба зобов'язала КНП «Вишнівська міська лікарня» здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Уважаючи Висновок протиправним, КНП «Вишнівська міська лікарня» звернулося до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
У відповідності до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Приписи пп. 3 п. 3 Положення № 43 серед основних завдань Держаудитслужби визначають здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
При цьому за нормами абз. 5 пп. 3 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель.
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), частиною 1 якої передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Вичерпний перелік підстав моніторингу закупівлі, порядок прийняття рішення про початок його здійснення, а також строки його проведення визначені у ч.ч. 2 - 4 ст. 8 Закону № 922-VIII.
При цьому законодавцем до підстав для прийняття керівником органу державного фінансового контролю або його заступником (або уповноваженою керівником особою) рішення про початок моніторингу процедури закупівлі віднесено, зокрема, виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (п. 4 ч. 2 ст. 8 Закону № 922-VIII).
Своєю чергою абз. 2 ч. 2 ст. 8 Закону № 922-VIII передбачено, що для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Приписи ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII визначають, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Водночас за правилами ч. 7 цієї ж статті у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель..
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 8 Закону № 922-VIII протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
За змістом ст. 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.
У тендерній документації зазначаються такі відомості:
1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
5) кількість товару та місце його поставки;
6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;
10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;
11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;
13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);
17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;
19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти до висновку про певну свободу розсуду замовника при визначенні кваліфікаційних критеріїв та необхідних для надання документів, які зазначаються в тендерній документації.
При цьому ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII містить імперативні приписи, за яких замовник, за порушення учасником вимог Закону та/або тендерної документації, зобов'язаний відхилити пропозицію такого учасника.
Зокрема, згідно з абз. 2 п. 1, абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Як вже зазначалось, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог абз. 2 п. 1, абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII, оскільки тендерна пропозиція ТОВ «Рікдом» у межах спірних правовідносин не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим у ст. 16 Закону № 922-VIII, та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Судом установлено, що у п. 6 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації в межах закупівлі UA-2021-09-08-005420-с зазначена інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Так, вказаним пунктом встановлено, зокрема, що: виконання робіт проводиться відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1:2013; кількість - роботи відповідно до технічної специфікації; строк виконання робіт - до 31.12.2021 або до повного виконання сторонами договірних зобов'язань; роботи повинні бути виконанні з дотриманням технологічних процесів будівництва, відповідати вимогам будівельних норм, правилам та стандартам встановленим для виконання такого виду робіт, матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам ДСТУ Д.1.1-2013, іншим нормативно-правовим актам і нормативним документам у галузі будівництва, проектній документації та умовам Договору, з метою забезпечення надійності, міцності, стійкості і довговічності конструкцій, монтажу технологічного та інженерного обладнання/матеріалів; роботи та матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам ДСТУ Б.Д.1.1-2013, інших нормативно-правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, проектній документації та умовам Договору.
При цьому для підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам замовника учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати, зокрема, розрахунок договірної ціни та кошторис* відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.
*До складу цієї ціни Учасник включає прямі, загально-виробничі та інші витрати на будівництво об'єкту (відрядження, перевезення працівників, тощо), прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на сплату податків, зборів, обов'язкових платежів.
Згідно з п. п. 1.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» цей стандарт установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування (далі будівництво).
Розділом 6.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 регулюються питання визначення вартості будівництва при складанні ціни пропозиції учасника конкурсних торгів.
Згідно з п. п. 6.2.1 - 6.2.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 ціна пропозиції учасника конкурсних торгів (підрядника) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об'єкту будівництва, та поточних цін на них.
Для розрахунку ціни пропозиції учасника конкурсних торгів замовник надає підряднику відомість обсягів робіт, що закуповуються замовником, відомість ресурсів до неї з відповідними кошторисними цінами або без цін або затверджену проектну документацію. Для розрахунку ціни пропозиції учасника конкурсних торгів окремих видів капітальних ремонтів (див. 5.3.2) замовник надає підряднику дефектний акт, форму якого наведено у додатку Р.
Ціна пропозиції підрядника формується на підставі вартості підрядних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об'єкту, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у 6.2.10, кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов'язкових платежів. У ціні пропозиції окремим розділом враховуються також кошти на покриття витрат, пов'язаних з придбанням та доставкою на об'єкт будівництва устаткування, забезпечення яким покладається на підрядника.
Ціна пропозиції переможця конкурсних торгів є договірною ціною на об'єкт будівництва, яка формується генпідрядником із залученням субпідрядних організацій, погоджується із замовником.
Дійсно, відповідно до п. 6.2.12 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 до складу ціни пропозиції учасника конкурсних торгів (договірної ціни незалежно від її виду) включаються кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.
Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечується факт надання ТОВ «Рікдом» у складі своєї тендерної пропозиції договірної ціни та кошторису, разом з тим Держаудитслужба наголошує, що при розрахунку такої договірної ціни не були враховані кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, чим порушено п. 6 розділу 3 тендерної документації.
Такі доводи відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки останньою безпідставно не враховано наявну у п. 6 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації примітку (*) до вимоги надати розрахунок договірної ціни та кошторис відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, згідно з якою до складу цієї ціни учасник включає прямі, загально-виробничі та інші витрати на будівництво об'єкту (відрядження, перевезення працівників, тощо), прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на сплату податків, зборів, обов'язкових платежів.
При цьому тендерна документація не містить вимоги щодо наявності в тендерній пропозиції учасника розрахунку договірної ціни з обов'язковим урахуванням коштів на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами.
Суд зауважує, що із вказівки в тендерній документації на необхідності надання розрахунку договірної ціни та кошторису відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, з урахуванням наявної примітки, неможливо зробити висновок про те, що усі зазначені у вказаному стандарті складові обов'язково повинні бути враховані.
Ураховуючи зазначене, необґрунтованим є висновок відповідача, що КНП «Вишнівська міська лікарня» у порушення вимог абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Рікдом» як таку, що не відповідає технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам тендерної документації.
Щодо правомірності Висновку в частині невідповідності тендерної пропозиції учасника ТОВ «Рікдом» кваліфікаційним критеріям, установленим у ст. 16 Закону № 922-VIII суд зазначає таке.
У Додатку №1 до тендерної документації в межах закупівлі UA-2021-09-08-005420-с визначена інформація про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим замовником кваліфікаційним критеріям відповідно до ст. 16 Закону № 922-VIII.
Так, розділом 2 вказаного додатку передбачено, що учасник в складі тендерної пропозиції повинен подати інформаційну довідку про наявність у Учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають знання та досвід, необхідні для виконання робіт (надання послуг) із зазначенням: найменування посади, ПІБ, освіти, найменування учбового закладу, спеціальності, загального стажу роботи, досвід роботи на цій посаді в підприємстві (роки), із зазначенням - штатний / цивільно-правова угода.
Також вказаним розділом тендерної документації визначено мінімальну необхідну кількість працівників, яку повинен підтвердити учасник у складі своєї тендерної пропозиції відповідно до Таблиці для виконання робіт згідно предмету закупівлі, зокрема:
- головний інженер або інша особа, яка здійснює технічне керівництво діяльністю будівельної організації;
- сертифікований інженер з охорони праці (будівництво) не нижче 2 категорії (на підтвердження надається: чинний сертифікат, виданий відповідним органом із сертифікації персоналу будівельної галузі акредитованим НААУ, про відповідальність вимогам стандарту СОУ-С-001-2016 «Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі», копію діючого страхового полісу добровільного страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами при здійсненні професійної діяльності);
- сертифікований провідний інженер-консультант у сфері будівництва (на підтвердження надається: чинний сертифікат, виданий відповідним органом із сертифікації персоналу будівельної галузі акредитованим НААУ, про відповідальність вимогам стандарту СОУ-С-001-2016 «Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі», копію діючого страхового полісу добровільного страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами при здійсненні професійної діяльності).
Держаудитслужба стверджує, що у складі своєї тендерної пропозиції учасник ТОВ «Рікдом» надав довідку щодо залученого персоналу від 24.09.2021 № 192 (три спеціалісти) та копії договорів на надання послуг спеціалістами, проте копії діючих страхових полісів добровільного страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами при здійсненні професійної діяльності не надав.
Судом встановлено, що дійсно у складі своєї тендерної пропозиції учасник ТОВ «Рікдом» надав довідку щодо залученого персоналу від 24.09.2021 № 192, згідно з якою для виконання робіт по предмету закупівлі залучені наступні спеціалісти:
- інженер з охорони праці ОСОБА_2 (договір на надання послуг від 10.09.2021 № 2021/09-27);
- інженер-консультант в будівництві Бондаренко Олександр Миколайович (договір про надання інженерно-консультаційних послуг від 13.09.2021 № 2021/09-13);
- інженер-консультант в будівництві ОСОБА_3 (договір про надання інженерно-консультаційних послуг від 10.09.2021 № 2021/09-10).
Крім того в складі тендерної пропозиції ТОВ «Рікдом» також надано щодо вказаних вище осіб відповідні дипломи про освіту, сертифікати фахівця будівельної галузі та страхові поліси до Договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами при здійсненні професійної діяльності № 15719926-05-05-00, № 15719901-05-05-00 та № 11935160.-05-05-00.
Ураховуючи зазначене, безпідставними є доводи відповідача про те, що ТОВ «Рікдом» не дотримався вимог п. 2 Додатку № 1 до тендерної документації та не надав у складі тендерної пропозиції копій діючих страхових полісів добровільного страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами при здійсненні професійної діяльності щодо залученого персоналу, зазначеного в довідці від 24.09.2021 № 192.
Згідно з п. 6 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації в межах закупівлі UA-2021-09-08-005420-с для підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам замовника учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати, зокрема, копію всіх ліцензій, дозволів з додатками на право займатися відповідною діяльністю, якщо отримання такої ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством, що підтверджує можливість виконання робіт у повному обсязі.
У Технічному завданні, що є Додатком № 2 до тендерної документації, передбачено виконання таких робіт, зокрема: Улаштування блискавковідводу до опор висотою більше 8,5 м (пункт 93); монтаж тримачів, зажимів та кріплень при роботi на висотi понад 2 до 8 м (пункт 98).
Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - Порядок № 1107), згідно з п. 1 якого цей Порядок визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).
Відповідно до п. 21 Порядку виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі Б додатка 2, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б переліку, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77, здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за формою згідно з додатком 8.
При цьому додатком 2 до Порядку визначено види робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (група Б), до яких віднесено, зокрема, роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра.
Судом встановлено, що в складі своєї тендерної пропозиції учасник ТОВ «Рікдом» надав у межах закупівлі UA-2021-09-08-005420-с декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, зареєстровану в територіальному органі Держпраці 14.07.2021 за № 2717, якою підтверджено відповідність матеріально-технічної бази та умов праці ТОВ «Рікдом» вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання таких робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) таких машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зокрема, роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра (п. 3 Група Б Додатку 2 до Порядку № 1107).
Отже, безпідставними є доводи відповідача про те, що ТОВ «Рікдом» не дотримався вимог п. 6 розділу 3 тендерної документації та не надав у складі тендерної пропозиції дозвільних документів, на підставі яких будуть виконуватися роботи на висотi понад 2 м.
Зважаючи на те, що відповідачем у порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено наявності вказаних у Висновку порушень КНП «Вишнівська міська лікарня» вимог абз. 2 п. 1, абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII, відповідно відсутні правові підстави для зобов'язання позивача їх усунути.
Ураховуючи вищезазначене в сукупності, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування висновку про результати моніторингу закупівлі UA-2021-09-08-005420-с від 20.06.2022 № 500.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 05.07.2022 № 3456.
Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, то сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь КНП «Вишнівська міська лікарня» за рахунок бюджетних асигнувань Держаудитслужби.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-08-005420-с від 20.06.2022 № 500.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4, ідентифікаційний код 40165856) на користь Комунального некомерційного підприємства «Вишнівська міська лікарня» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (місцезнаходження 08132, Київська обл., м. Вишневе вул. Машинобудівників, 7, ідентифікаційний код 22201472) судовий збір в сумі 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.