07.10.2025 Справа №607/13586/25 Провадження №2/607/4073/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача заборгованість за Кредитним договором №6022663 від 17.10.2022 у розмірі 31492 грн.
Позов мотивовано тим, що ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 17.10.2022 в електронній формі уклали кредитний договір №6022663, відповідно до умов якого сума кредиту (загальний розмір) складає 10000 гривень, строк кредиту - 360 днів. Кредитор виконав умови договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики, внаслідок чого у нього виникла заборгованість. ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» уклали Договір факторингу №25.09/23-Ф згідно умов якого право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу в його відсутності.
Відповідач повідомлявся належним чином про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки, відзиву на позов не надав. Суд постановив проводити заочний розгляд справи.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 17.10.2022 в електронній формі уклали кредитний договір №6022663, відповідно до умов якого Товариство мало зобов'язання надати Відповідачу грошові кошти, а Відповідач зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (п.1.2).
Сума кредиту (загальний розмір) складає 10000 гривень, строк кредиту - 360 днів.
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору, зокрема, загальна вартість відсотків за весь строк кредитування становить 71341,50 грн, якщо споживачем не будуть виконані умови договору - 71640 грн.
Договір підписано електронним підписом Позичальника, а саме - одноразовим ідентифікатором M599161, 17.10.2022 11:45:38.
Як видно з інформації ТОВ «ПЕЙТЕК» від 10.10.2023 № 20231010-2 за номером 10 наявний платіж 17.10.2022 на суму 10000 грн призначення платежу - зарахування на картку НОМЕР_1 .
Факт належності карти № НОМЕР_2 та отримання відповідачем коштів підтверджується інформацією АТ «Приватбанк» від 13.08.2025 (а.с. 276).
Відповідно до розрахунку ТОВ «Авентус Україна», станом на 24.09.2023 заборгованість відповідача становить 17910 грн заборгованості за відсотками та 10000 грн - заборгованість за тілом кредиту.
ТОВ «Авентус Україна» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 25.09.2023 уклали Договір факторингу №25.09/23-Ф згідно умов якого згідно Позивач (Фактор) зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п. 1.2. Договору Факторингу Перехід від Клієнта (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») до Фактора (Позивача) Вимоги Заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор (Позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників (Копія додається) - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора (Позивача) Права Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Як видно із акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу від 25.09.2023 та Реєстру Боржників, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №6022663 від 17.10.2022 на суму 27 910,00 грн.
Позивачем надано платіжні інструкції про перерахування ним грошових коштів на фінансування договору факторингу 25.09.2023.
Після відступлення права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» нарахувало відсотки за користування кредитом за період із 25.09.2023 по 12.10.2023 на суму 3582 грн.
Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.
Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі №524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 17.10.2022 в електронній формі уклали кредитний договір №6022663 на суму 10000,00 гривень, строк кредиту 360 днів.
Факт видачі кредиту підтверджується інформацією ТОВ «ПЕЙТЕК» від 13.11.2024 №20241113-1/1 та інформацією АТ «Приватбанк».
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору факторингу від 25.09.2023 №25.09/23-Ф Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло право вимоги до Відповідача за кредитним договором №6022663, що підтверджується змістом договору факторингу, актами, витягом із реєстру прав вимог та платіжними інструкціями, які досліджені судом.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов'язання.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).
Відповідачем не було подано до суду жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10000 грн, за відсотками, які нараховані в межах строку кредитування у загальному розмірі 21492 (17910+3582) підлягає стягненню з відповідача, разом - 31492 грн.
Щодо вимог позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, - суд зазначає таке.
Відповідно до частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Дані норми процесуального права дають суду певний розсуд у вирішенні питання щодо задоволення або ж відмови в задоволенні відповідного клопотання позивача про продовження нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, оскільки визначають не обов'язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, а можливість.
Питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні відносини між сторонами у справі виникли 17.10.2022, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування,- є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору на суму 2422,40 грн.
Крім того, до позову представником позивача - адвокатом Столітнім М.М. на підтвердження витрат на правничу допомогу надано копії: договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 про надання правової допомоги; акт № 8806 від 16.05.2025 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024.
Частиною четвертою статті 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 адвокатом Столітнім М.М. виконані такі послуги:
- зустріч адвоката з клієнтом, надання адвокатом усної первинної консультації та роз'яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства, кількість годин - 0,5 год., вартість послуг - 440,00 грн;
- дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи, кількість годин - 1 год., вартість послуг - 840,00 грн;
- аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства, кількість годин - 0,5 год., вартість послуг - 440,00 грн;
- підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом, кількість годин - 1 год., вартість послуг - 840,00 грн;
- письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів, кількість годин - 1 год., вартість послуг - 840,00 грн;
- проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів, кількість годин - 1 год., вартість послуг - 840,00 грн;
- складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, кількість годин - 2 год., вартість послуг - 1 640,00 грн;
- складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші документи), кількість годин - 1 год., вартість послуг - 840,00 грн;
- складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів), кількість годин - 2 год., вартість послуг - 1 640,00 грн;
- представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4421842 від 26.02.2024, участь у судових засіданнях, кількість годин - 2 год., вартість послуг - 1 640,00 грн.
Оцінюючи докази з метою розподілу судових витрат суд вважає, що представник позивача - адвокат Столітній М.М. документально підтвердив фактично понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Також суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У цій справі відповідач не заявляв клопотання про зменшення судових витрат.
Водночас, суд вважає, що надання таких видів правничої допомоги, як «зустріч клієнта з адвокатом, надання адвокатом первинної консультації та роз'яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства», «дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи», «аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства», «підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом», «письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів», «проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору» за своєю суттю охоплюється таким видом правничої допомоги, як «складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, кількість годин - 1 640,00 грн».
Крім того, адвокатом із перелічених послуг «складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів)» фактично надані послуги зі складання клопотання про витребування доказів та послуги зі складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші документи).
Такі послуги, як «представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором, участь у судових засіданнях» представник позивача не надавав у цій справі оскільки справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін для розгляду справи по суті.
Витрати у розмірі 6000 грн за послуги зі складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором є співмірними за переліченими вище критеріями та необхідними у цій справі, а також підлягають розподілу відповідно до правил, зазначених у пункту 3 частини два статті 141 ЦПК України.
Зважаючи на те, що позов задоволено, в силу частини першої статті 141 ЦПК України із відповідача в користь позивача слід стягнути 8442,40 (6000+2442,4) грн судових витрат.
Керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265,280-283, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 31492 гривень заборгованості за Кредитним договором №6022663 від 17.10.2022 та 8442 гривень 40 копійок судових витрат.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»", ел. пошта fintrust@ukr.net, тел. 380990698140, адреса: Україна, 03150, місто Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк