Справа № 636/160/25 Провадження 1-кс/636/1250/25
18.10.2025 місто Чугуїв
Слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Чугуєві погоджене з прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 клопотання слідчого СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 по кримінальному провадженню № 12025221250000007 від 04.01.2015 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крижанівка, Одеської обл., громадянина України, військовослужбовця ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий,
У вересні 2024 року, встановити точну дату та час в ході проведення досудового розслідування не виявилось можливим, ОСОБА_5 перебував за місцем несення служби, а саме - тимчасової дислокації ВЧ НОМЕР_1 , в АДРЕСА_2 , де до нього звернувся військовослужбовець цієї ж військової частини ОСОБА_8 . Останній, будучи необізнаним у деяких питаннях використання мобільних застосунків, зокрема, онлайн - казино, попросив ОСОБА_5 надати йому допомогу щодо реєстрації та переказу грошових коштів на свій особистий рахунок у мобільному застосунку - «Онлайн казино 777». В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний, корисливий умисел, направлений на подальше незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , які зберігалися на банківській картці останнього. Реалізуючи свій умисел, діючи з метою незаконного особистого збагачення, ОСОБА_5 попросив ОСОБА_8 передати йому його особистий мобільний телефон і повідомити конфіденційні дані (номер банківської картки та пароль від онлайн - банкінгу), мотивуючи це тим, що для реєстрації потрібно здійснити прив'язку банківської картки до застосунку «Онлайн казино 777», на що потерпілий ОСОБА_8 погодився. Ввівши таким чином в оману ОСОБА_8 та зловживаючи його довірою, реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_5 «підв'язав» банківську картку № НОМЕР_2 , держателем якої є ОСОБА_8 , а банком - емітентом - АТ «Ощадбанк», до свого електронного гаманця, встановленого в належному йому мобільному телефоні, отримавши таким чином можливість незаконно розпоряджатися грошовими коштами, які належать ОСОБА_8 .
В подальшому, при виїзді з місця розташування військової частини, ОСОБА_5 здійснював операції розрахунків у торгівельних мережах, розважальних закладах тощо, а також знімав готівкові кошти з банківського рахунку ОСОБА_8 , спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 72528.81 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненому повторно.
Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 29 вересня 2024 року у ранковий час доби ОСОБА_5 перебував за місцем несення служби, а саме - тимчасової дислокації ВЧ НОМЕР_1 , в АДРЕСА_2 . У вказаний час ОСОБА_5 випадково почув розмову потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з іншими військовослужбовцями про те, що до відділення «Нової Пошти» смт Печеніги Чугуївського району Харківської області прибула для нього посилка, однак її він забрати не має можливості через заборону на виїзд за межі місця дислокації. ОСОБА_9 висловив готовність передати будь - кому із колег свій мобільний телефон та повідомити конфіденційні дані (пароль та коди доступу до мобільного телефону), з метою отримання повіреною особою посилки.
В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний, корисливий умисел, направлений на подальше незаконне заволодіння майном ОСОБА_9 . Реалізуючи свій умисел, діючи з метою незаконного особистого збагачення, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_9 забрати з «Нової Пошти» посилку для останнього, при цьому попросив надати йому особистий мобільний телефон потерпілого і повідомити пароль розблокування телефону, на що ОСОБА_9 погодився. Ввівши таким чином в оману ОСОБА_9 та зловживаючи його довірою, реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_5 виїхав до смт Старий Салтів, де, маючи повний доступ до мобільного телефону потерпілого ОСОБА_9 , перерахував на свою особисту банківську картку НОМЕР_3 , банком - емітентом якої є АТ «Державний ощадний банк України», належні потерпілому грошові кошти на загальну суму 43600 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, вчиненому повторно.
У вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженць с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області, громадянин України, військовослужбовця ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 , який перебуває на посаді командира третього стрілецького спеціалізованого відділення першого стрілецького спеціалізованого взводу першої стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий: 12.06.2023 Суворівським районним судом Одеської області за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 190 КК України, з врахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, до остаточного покарання у виді 6 років позбавлення волі; 10.06.2024 Комінтернівським районним судом Одеської області, за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з врахуванням положень ч. 4 ст. 71 КК України, до остаточного покарання у виді 6 років позбавлення волі.
З огляду на вищевикладене, 25.01.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, по кримінальному провадженню № 12025221250000007 від 04.01.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбачуваного ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 25.01.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, по кримінальному провадженню № 12025221250000039 від 16.01.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбачуваного ч. 2 ст. 190 КК України.
06.10.2025 процесуальним керівником було прийнято рішення про об'єднання матеріалів кримінального провадження № 12025221250000007 та кримінального провадження № 12025221250000039 в одне кримінальне провадження № 12025221250000007 на підставі ч. 1 ст. 217 КПК України та винесено постанову.
Оскільки підозрюваний ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим 24.02.2025 його оголошено в розшук, місцезнаходження останнього органу досудового розслідування дотепер було невідоме. Так, в ході досудового розслідування 07.10.2025 було отримано ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області, справа № 636/160/25, на підставі якої ОСОБА_5 17.10.2025 було затримано в порядку ст. 191 КПК України.
Відповідно до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
3) незаконно впливати на учасників провадження.
5) вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Таким чином, сторона обвинувачення, приходить до висновку, що відносно обвинуваченого слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним ризикам, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 2 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є підставою для застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
Враховуючи вищевикладені обставини, які в своїй сукупності свідчать про те, що з огляду на тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 злочину, тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, з метою подальшого виконання можливого винесеного стосовно нього обвинувального вироку за вчинення злочину, передбаченого вищевказаною статтею Кримінального кодексу України, вбачається ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто що ОСОБА_5 може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнути відповідальності.
Крім того, він може фізично або психологічно незаконно впливати на учасників провадження, потерпілих, свідків, які також є військовослужбовцями і співслужбовцями одного й того самого підрозділу військової частини, де проходить військову службу підозрюваний, тому він може примусити змінити свої показання або взагалі відмовитись від них, щоб уникнути покарання, оскільки останні надали свідчення не на користь підозрюваного, томі існує є ризик впливу на них, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, у разі перебування на волі, згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України він може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово судимий, востаннє 12.06.2023 Суворівським районним судом Одеської області за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 190 КК України, з врахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, до остаточного покарання у виді 6 років позбавлення волі; 10.06.2024 Комінтернівським районним судом Одеської області, за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з врахуванням положень ч. 4 ст. 71 КК України, до остаточного покарання у виді 6 років позбавлення волі, після чого на підставі ст. 81-1 КК України звільнений від відбування покарання умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом.
Відтак у органів досудового розслідування є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, обґрунтовані, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, запобігти вищевказаним ризикам можливо лише шляхом обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам.
Прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити, зазначивши, що з урахуванням відомостей про особу підозрюваного, підтвердженого факту його переховування від досудового розслідування, наявні всі підстави для застосування до ОСОБА_5 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскількі інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать його належної процесуальної поведінки та не дозволять уникнути вищенаведених ризиків.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечував.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 підтримала позицію свого підзахисного та не заперечувала проти клопотання прокурора.
Слідчий суддя розглянувши клопотання, дослідивши надані докази встановила такі обставини.
04.01.2025 до ЄРДР за №12005221250000007 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст..185 КК України за фактом таємного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8
16.10.2025 до ЄРДР за №12025221250000039 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст..185 КК України за фактом таємного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 .
Постановою слідчого СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 25.01.2025 змінено підстави реєстрації КП №1202522120000007, перекваліфіковано склад кримінального правопорушення з ч.4 ст. 185 КК України на ч.2 ст. 190 КК України.
Постановою слідчого СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 25.01.2025 змінено підстави реєстрації КП №1202522120000039, перекваліфіковано склад кримінального правопорушення з ч.4 ст. 185 КК України на ч.2 ст. 190 КК України.
25.01.2025 об 11:00 год. у вчиненні вказаного кримінального правопорушення по КП №1202522120000007 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3
25.01.2025 об 11:30 год. у вчиненні вказаного кримінального правопорушення по КП №1202522120000039 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою слідчого СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 24.02.2025 у зв'язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_5 від досудового розслідування, КП №1202522120000007 зупинено; оголошено розшук підозрюваного.
Постановою слідчого СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 06.10.2025 кримінальні провадження №1202522120000007 та №1202522120000039 об'єднано в одне провадження, присвоєно №1202522120000007.
Постановою слідчого СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 06.10.2025 провадження відновлено у зв'язку з необхідністю звернення до слідчого судді з клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу для вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 07.10.2025 клопотання слідчого СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 по кримінальному провадженню № 12025221250000007 від 04.01.2015 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задоволено; надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крижанівка, Одеської обл., громадянина України, військовослужбовця ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого - для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постановою слідчого СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 06.10.2025 у зв'язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_5 від досудового розслідування, КП №1202522120000007 зупинено; оголошено розшук підозрюваного.
17.10.2025 о 16:30 год. о/у СКП ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали слідчого судді від 07.10.2025.
Постановою слідчого СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 17.10.2025 провадження відновлено у зв'язку затриманням підозрюваного.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Відповідно до ст. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Відповідно до ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При розгляді клопотання слідчим суддею враховуються відомості про особу підозрюваного та приймається до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання та реєстрації, раніше неодноразово судимий (звільнений умовно-достроково для проходження військової служби, будучи засудженим вироком Суворівського районного суду м. Одеса за ч.4 ст. 184, ч.3 ст.190, 70 КК України, невідбута частина покарання 4 роки 10 місяців 9 днів; засуджений вироком Комінтернівського районного суду міста Одеси 10.06.2024 за ч.4 ст.185, 71 до 6 років позбавлення волі), військовослужбовець, проте зазначені обставини не зменшують існування ризиків, передбачених, ч.1 ст.177 КПК України, оскільки вони існували і на час вчинення інкримінованих підозрюваному протиправних дій, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які суттєво впливають на обрання підозрюваним моделі поведінки, а відтак не здатні перешкодити вчинити йому дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ЄСПЛ в своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Ризик переховування обумовлений, серед іншого, і можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, оскільки злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає призначення покарання, в тому числі у виді реального позбавлення волі на строк до 3 років. Зазначені обставини самі по собі можуть спонукати підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема позицією, викладеною у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, сама по собі тяжкість злочину хоча і не є єдиною визначальною умовою при встановленні ризику, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зважаючи на вагомість доказів та обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, а також враховуючи відомості про особу підозрюваного, враховуючи суспільний інтерес, який в даному випадку превалює над приватним, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, слідчий суддя дійшла до висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України: ризиків незаконного впливу на свідків у провадженні, переховування від органів досудового розслідування, суду; продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється чи вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.
Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я чи з інших підстав слідчому судді не надано.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, наявності невідбутого покарання за вироком суду, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне не застосовувати до підозрюваного заставу.
З урахуванням вищезазначеного, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_5 інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів, ніж тримання під вартою без визначенням розміру застави, не зможе забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливатиме на дотримання розумних строків судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор», що розташована за адресою: місто Харків, вул. Полтавський шлях, 99, на 60 діб, тобто до 16:30 год. 15.12.2025.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, - з 16:30 годин 17.10.2025.
Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) - до 16:30 годин 15.12.2025.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_5 родичів останнього.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1