Справа № 629/7351/25
Провадження № 1-кс/629/1653/25
18 жовтня 2025 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12025221110001075 від 17.10.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лозова, Харківської області, громадянки України, з середньою освітою, вдови, маючої на утриманні малолітню дитину, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, -
встановив:
Слідчий СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим прокурором Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України.
Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 слідчий вказує, що 17.10.2025, близько 12.00 години, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своєю знайомою ОСОБА_7 та військовослужбовцем ЗСУ ОСОБА_8 перебували за адресою: АДРЕСА_3 , де розпивали спиртні напої. Після того, як ОСОБА_8 пішов відпочити та заснув, ОСОБА_4 , яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, вирішила показати свою зневагу до норм суспільної моралі, та взяла без дозволу в ОСОБА_8 бойовий автомат АК-74, який був споряджений бойовими патронами.
ОСОБА_4 , достовірно розуміючи, що вона перебуває у населеному пункті, у якому також проживають і інші мешканці, вийшла на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , взяла у руки вищевказаний бойовий автомат АК-74. У цей час у неї виник умисел на вчинення хуліганських дій тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковим цинізмом, вчинені із застосуванням вогнепальної зброї.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, достовірно розуміючи, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжений, тобто розуміючи підвищену суспільну напруженість викликану вибухами, пострілами, тощо, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, проявляючи явну неповагу до суспільства, нехтуючи загальноприйнятими правилами і нормами поведінки, бажаючи самоутвердитись за рахунок введення в страх інших осіб, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи існуючі у суспільстві правила моральності, добропристойності, та супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, тримаючи автомат в руці, створюючи реальну загрозу для життя і здоров'я громадян, пересуваючись по вул. Садовій у с. Михайлівка Лозівського району Харківської області, шляхом натискання на спусковий гачок автомату, здійснила понад 30 пострілів, розуміючи при цьому, що вулиця села є громадським місцем, де проживають місцеві жителі та її дії можуть створити реальну загрозу для життя та здоров'я останніх. Свої злочинні дії ОСОБА_4 припинила лише після того, як у неї закінчились набої для автоматичної зброї.
Внаслідок протиправних дій грубо порушено громадський порядок у період часу з 13 години по 15 годину 17 жовтня 2025 року.
17.10.2025 дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221110001075, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України.
18.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.296 ч.4 КК України.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності, належності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо неї запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, приходжу до висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрювана, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.
Слідчий суддя вважає, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрювана може ухилитись від слідства.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрювана може втекти.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно якої тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Вивчивши матеріали справи, допитавши підозрювану ОСОБА_4 , яка вину свою визнала та просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, захисника ОСОБА_5 , яка просила обрати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності, в клопотання перелічені всі п'ять ризиків передбачені ст. 177 КПК Україні, однак вони необґрунтовані, так не зрозумілим є ризик знищення речових доказів, у зв'язку з тим, що речові докази всі вилучені, клопотання не містить обґрунтування чому до підозрюваної не може бути застосовано більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою. Також зазначила, що на вихованні у підозрюваної перебуває малолітня донька 2018 року народження, та на даний час ОСОБА_4 перебуває в стані вагітності, прокурора ОСОБА_3 яка наполягала на задоволенні клопотання слідчого та обранні підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що остання вчинила умисне тяжке кримінальне правопорушення проти громадського порядку та моральності, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, встановлення існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України: вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків даного кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винною у кримінальному правопорушенні, а також враховуючи особу підозрювану, вважаю, що застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою та відмовляє у задоволенні клопотання підозрюваної про обрання домашнього арешту.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Доводи підозрюваної та її захисника про те, що у ОСОБА_4 на утриманні перебуває малолітня дитина, підозрювана перебуває в стані вагітності, на думку судді недостатньо свідчать про можливість належного виконання процесуальних обов'язків покладених на підозрювану, оскільки зазначені обставини існували на час вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінуються і було вчинене в стані алкогольного сп'яніння, та не стали для неї стримуючим фактором, а тому не можуть бути достатніми для спростування наявності ризику переховування її від правосуддя.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи вимоги ст.182 ч.4,5 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя не ігнорує ті аргументи і доводи, які наводяться захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенню перешкоджання цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваної і виконанні процесуальних рішень у справі.
При цьому, суд враховує, що підозрювана не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч.2 ст.183 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України 17.10.2025 року о 18-30 год., строк її знаходження під вартою треба обчислювати з цього часу.
Керуючись ст.ст.177,182,183,194,369-372,395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12025221110001075 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12025221110001075 від 17.10.2025 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою визначити до шістдесяти днів, до 15 грудня 2025 року.
Визначити розмір застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, 4) носити електронний засіб контролю.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про обрання підозрюваній ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу - відмовити.
Зобов'язати прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , у порядку ч.9 ст.194 КПК України, повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування дитини: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про факт її залишення без батьківського піклування матері - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини.
Зобов'язати орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформувати слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини.
Після отримання такої інформації зобов'язати слідчого, прокурора невідкладно повідомити підозрювану про місце проживання (перебування) дитини.
Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваній.
Копію даної ухвали негайно направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання, слідчому та прокурору, для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_10