справа №176/1243/25
провадження №2/176/856/25
17 жовтня 2025 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючої - судді Волчек Н.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
У квтні 2025 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, де просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 18270,00 грн та понесені судові витрати.
Позов обґрунтовано тим, що 05 серпня 2024 року між ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір Позики № 2384538, згідно з умовами якого відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 5800,00 грн.
14 червня 2021 року між ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» та позивачем укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Всупереч умовам Договору кредиту, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в загальному розмірі 18270,00 грн.
Ухвалою судді від 21 квітня 2025 року відкрито провадження по справі постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Сторони в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків сплив.
Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді.
Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, суд вважає можливим розглянути спір на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
05 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідих кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2384538. (а.с.5-7), згідно з умовами якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а останній зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити проценти від суми позики.
У пункті 2 Договору позики № 2384538 визначені умови, параметри, порядок і Графік повернення позики та сплати процентів, а саме сума позики 5800,00 гривень, строк позики 10 днів, базова процентна ставка за перший день користування позикою 1,5 % (фіксована). Дата надання позики 05 серпня 2024 року, дата повернення позики (останній день) 14 серпня 2024 року, орієнтовна загальна вартість позики 6670,00 гривень.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить відповідний пункт Договору позики.
Відповідно до п. 5.1.-5.2. позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті http://mycredit/ua з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ознайомився на сайті з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки (а. с. 5-7).
14 червня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідих кредитів» передає (відступає) ТОВ Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідих кредитів» права вимоги до боржників на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.1.1 Договору факторингу 14/06/21, за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п. 1.2. Договору Факторингу 2 Перехід від Клієнта до Фактора Вимоги Заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Права Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
При цьому, як вбачається з копії Договору Факторингу поданої до суду, остання містить не всі аркуші (наявні лише п. 1-4 та 8-9) та відповідно не містить інших умов договору, що позбавляє суд можливості їх дослідити (порядок розрахунків тощо). (а.с.10-12)
28.07.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) укладена Додаткова угода № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 13).
13.06.2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) укладена Додаткова угода № 7 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 14).
Крім цього суду надано копію Додаткової угоди № 41 від 08.10.2024 року, (а.с.15) згідно п.1 якої загальна сума прав вимоги, що відступаються згідно Реєстру Боржників № 33 від 08.10.2024 року становить (прихована інформація).
Згідно п.2 в якості ціни продажу згідно Реєстру Боржників № 33 від 08.10.2024 року Фактор сплачує Клієнтові грошових коштів, яка становить … (прихована інформація) основної суми заборгованості, що становить … (прихована інформація).
На підтвердження переходу до позивача права грошової вимоги до відповідача, позивачем, окрім Договору Факторингу, подано до суду копію Акту прийому-передачі Реєстру Боржників №33 від 08.10.2024 року за Договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, згідно якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників № 33 від 08.10.2024 року кількістю …(прихована інформація), після чого з урахуванням пункту 1.2. Договору Факторингу від Клієнта до Фактора переходять Права вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає ….(прихована інформація). (а.с.16)
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 33 від 08.10.2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 18270,00 грн., з яких: 5800,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 5,22 грн. сума заборгованості за відсотками, 11600,00 грн - сума заборгованості за пенею та 864,78 грн - заборгованості за комісією. (зворот.а.с.17).
При цьому, матеріали справи не містять відомостей про сплату суми Ціни продажу, а саме сплати Фактором Клієнту 100% ціни продажу протягом трьох робочих днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта.
Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч. 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судом встановлено, що всі вищезазначені договри позики та кредиту підписані відповідачем електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, а отже матеріали справи свідчать про укладання договорів та досягнення сторонами згоди щодо істотних умов зазначених договорів, як того вимагають положення ст.638 ЦК України.
Разом з тим, виходячи з наведеного договору позики, надання коштів здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта.
Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановленіЗаконом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 755/2284/16-ц.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Відповідно до ч. 2ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Судом встановлено, що позивачем не надано жодних первинних бухгалтерських та платіжних документів, якими б підтверджувалося перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 .
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження оплати за договором факторингу.
На підтвердження позовних вимогТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» додано до позовної заяви розрахунок заборгованості, який складено позивачем (а.с. 18).
В вищезазначеному розрахунку, відсутній період, за який нараховано заборгованість, а також дані щодо руху коштів на рахунку, сум, що фактично були сплачені відповідачем в рахунок погашення боргу. А, отже, встановити дійсний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором неможливо.
Суду не надано первинних документів, які б підтверджували зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача у розуміння положення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інших доказів щодо визначення розміру заборгованості, зокрема розрахунку первісного кредитора, банківських документів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В частині 2 статті 78 ЦПК України зазначено, щообставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч.1 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду Українивід 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процессуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов'язків.
Однак, всупереч вказаним положенням закону позивачем по справі небуло надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження його позовних вимог, а отже у зв'язку з недоведеністю позовних вимог, суд приходить до висновку, що у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики слід відмовити в повному обсязі.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн (а.с. 1).
Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати на відповідача не покладаються.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ вул. Симона Петлюри, буд. 30;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК