адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
05.06.2025 Справа № 917/1674/22
м. Полтава
за позовною заявою Заступника керівника Миргородської прокуратури Полтавської області, вул. Кашинського,1, м. Миргород, Полтавська область, 37601 в інтересах держави в особі
1. Фонду державного майна України, вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133
2. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул. Уютна,23, м. Полтава, Полтавська область, 36014
до 1.Фермерського господарства "Промінь-2010", с. Білики, Миргородський район, Полтавська область, 37661
2. Державного підприємства "Мирогородський гренажний завод", вул. Київська, 44, м. Миргород, Полтавська область, 37604
про визнання недійсним договору, передачу земельних ділянок
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олефір О.І.
Обставини справи: Заступник керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати недійсним договір № 2-Ф на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції, укладений 27.06.2017 Державним підприємством "Миргородський гренажний завод" з Фермерським господарством "Промінь - 2010";
- зобов'язати Фермерське господарство "Промінь - 2010" передати, а Державне підприємство "Миргородський гренажний завод" прийняти земельні ділянки державної власності загальною площею 209,5 га, які згідно з Державним актом на право постійного користування серії ПЛ № 65 від 26.12.1997 та Державного акту на право постійного користування серії ІІ-ПЛ № 002153 від 28.10.1997, перебувають у постійному користуванні ДП "Миргородський гренажний завод".
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що укладений 27.06.2017 Державним підприємством "Миргородський гренажний завод" та Фермерським господарством "Промінь - 2010" договір № 2-Ф на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції є удаваним правочином, який вчинено з метою приховати інший правочин - договір оренди землі.
Також, зазначає, що ураховуючи відсутність погоджень Міністерство аграрної політики та продовольства України на укладення договору № 2-Ф на виконання робіт по вирощуванні та поставки сільськогосподарської продукції, керівник Державного підприємства Миргородський гренажний завод не мав достатнього обсягу цивільної дієздатності на укладення вказаного договору.
Отже, як стверджує прокурор, договір оренди укладено відповідачами з порушенням вимог цивільного та земельного законодавства, що відповідно до положень статей 203, 215, 235 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.04.2023 року (суддя Сірош Д.М.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 відмовлено у задоволенні позову Заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання недійсним договору № 2-Ф на виконання робіт по вирощуванню та поставці сільськогосподарської продукції, укладеного 27.06.2012 Державним підприємством "Миргородський гренажний завод" з Фермерським господарством "Промінь - 2010"; зобов'язання Фермерське господарство Промінь - 2010 передати, а Державне підприємство "Миргородський гренажний завод" прийняти земельні ділянки державної власності загальною площею 209,5 га, які згідно з Державним актом на право постійного користування серії ПЛ № 65 від 26.12.1997 та Державного акту на право постійного користування серії ІІ-ПЛ № 002153 від 28.10.1997, перебувають у постійному користуванні ДП "Миргородський гренажний завод".
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2023 року постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 13.04.2023 у справі № 917/1674/22 скасовано, а справу № 917/1674/22 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 917/1674/22 визначено суддю Солодюк О.В. (протокол від 18.01.2024 року).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.01.2024 суд прийняв справу до свого провадження, постановив розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 09.04.2024 на 10:00 год.
09.04.2024 (вхід. № 4831) від представника позивача 2 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника.
Ухвалою від 09.04.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав розгляд справи на 13.06.2024 на 11:00 год.
10.05.2024 (вхід. № 6529) від представника позивача 2 до матеріалів справи надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає наступне.
Між сторонами діють фактичні відносини з передачі в користування земельних ділянок, для вирощування та отримання у власність Фермерським господарством "Промінь - 2010" врожаю сільськогосподарських культур, які там вирощуються. Щодо умов договору, то останні свідчать про те, що відповідачі фактично уклали договір оренди земельної ділянки, тому слід застосовувати норми, передбачені для договору оренди земельної ділянки.
Державний акт на право постійного користування не є тим документом, що надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку (розпоряджатися нею), у тому числі шляхом надання в оренду чи спільну сумісну власність, оскільки таке право має відповідний орган, уповноважений державою на здійснення таких функцій.
Тобто, Фермерське господарство "Промінь - 2010" та Державне підприємство "Миргородський гренажний завод" не дотрималися порядку, передбаченого нормами земельного законодавства щодо передачі в оренду спірних земельних ділянок.
Позивач 2 вважає, що договір № 2-Ф від 27.06.2017 року, варто визнати удаваним, оскільки за своїм змістом він не є договором про надання послуг та поставки виконання сільськогосподарської продукції, а є прихованим договором оренди землі, а його зміст суперечить нормам земельного законодавства.
30.05.2024 (вхід. № 7688) від Миргородської окружної прокуратури Полтавської області до суду надійшли пояснення з урахуванням Постанови Верховного Суду від 20.12.2023, в яких прокурор позов підтримує та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
10.06.2024 (вхід. № 8180) від представника позивача 2 до матеріалів справи надійшло клопотання, в якому представник просить суд провести судове засідання без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.
Ухвалою від 13.06.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.08.2024 на 10:00 год.
02.07.2024 (вхід. № 9223) від представника позивача 2 до матеріалів справи надійшло клопотання, в якому представник просить суд провести судове засідання без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та просить про дату та час наступного судового засідання повідомити додатково.
Ухвалою суду від 13.08.2024 відкладено розгляд справи на 29.10.2024 на 10:00 год.
28.10.2024 (вхід. № 14351) від представника позивача 2 до матеріалів справи надійшло клопотання, в якому представник просить суд провести судове засідання без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та просить про дату та час наступного судового засідання повідомити додатково.
В судовому засіданні 29.10.2024 прокурор та представник позивача 1 позовні вимоги підтримують. Представники відповідачів в судове засідання не з"явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені. Судом оголошено перерву до 12.12.2024 до 10:00 год.
04.12.2024 (вхід. № 16400) від представника позивача 2 до матеріалів справи надійшло клопотання, в якому представник просить суд провести судове засідання без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та просить про дату та час наступного судового засідання повідомити додатково.
Ухвалою суду від 12.12.2024 відкладено розгляд справи на 11.03.2025 на 10:00 год.
В судовому засіданні 11.03.2025 суд оголосив перерву до 04.04.2025 до 10:00 год.
Судове засідання, призначене на 04.04.2025 на 10:00 год., не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою від 08.04.2025 суд призначив розгляд справи на 05.06.2025 на 10:00 год.
В судовому засіданні 05.06.2025 суд виніс рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Державний Миргородський гренажний завод на підставі Державного акту на право постійного користування серії ПЛ № 65 від 26.12.1997 в м. Миргород по вул. Київська користується земельною ділянкою державної власності площею 146,0719 га, на території Миргородського району в с. Білики підприємство користується земельною ділянкою державної власності площею 168,6 га на підставі Державного акту на право постійного користування серії II-ПЛ № 002153 від 28.10.1997.
27.06.2017 Державний Миргородський гренажний завод в особі директора Поповича Ігоря Борисовича, який діє на підставі Статуту (Замовник), та Фермерське господарство «Промінь - 2010» (Виконавець) уклали договір № 2-Ф на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції.
Відповідно до умов вказаного договору Виконавець на свій ризик, за свій рахунок і з власних матеріалів надає послуги по виконанню робіт високотехнологічними технічними засобами виробництва з дотриманням сучасних методів технології по вирощуванню сільськогосподарських культур на площі 209,5 га на землях Державного Миргородського гренажного заводу, а Замовник замовляє та створює науково - обґрунтовану виробничо - господарську підтримку та оплачує вартість наданих послуг після реалізації готової сільськогосподарської продукції. Вирощування сільськогосподарської продукції здійснюється на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні замовника згідно з Державними актами на право постійного користування серії ІІ-ПЛ № 002153 від 28.10.1997 та серії ПЛ № 65 від 26.12.1997 (пункти 1.1, 1.2 договору).
Згідно з пунктом 1.4 договору № 2-Ф від 27.06.2017 приймання результатів послуг за цим договором та їх оплата здійснюється на основі підписаних сторонами актів приймання -передачі робіт, що є невід"ємними частинами цього Договору.
Вирощена Виконавцем на умовах цього Договору сільськогосподарська продукція, являється власністю Замовника, який зобов"язаний її поставити Виконавцю у відповідності і на умовах, визначених цим Договором (п. 1.5. договору).
Згідно з пунктом 1.6 договору № 2-Ф від 27.06.2017 цей договір є змішаним договором, оскільки містить елементи договору про надання послуг (виконання робіт послуг) та форвардної угоди поставки сільськогосподарської продукції.
Розділ 3 договору визначає обов'язки Виконавця (відповідача 1), а саме:
- здійснювати вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, узгоджених в пунктах 1.1 - 1.2 цього договору;
- забезпечити охорону вирощеного врожаю;
- забезпечити наявність технічних засобів, здатних сприяти безперебійному процесу виробництва готової продукції;
- забезпечити наявність достатньої кількості професійних співробітників, здатних забезпечити безперебійний процес виробництва готової продукції;
- виробити готову продукцію та передати її Замовнику;
- надавати Замовнику безперешкодно, за попереднім погодженням з Виконавцем, можливість доступу до записів, документації та іншої інформації, яка пов'язана з виконанням цього Договору;
- Виконавець бере на себе зобов'язання по забезпеченню Замовника дозвільними документами на продукцію, передбаченими законодавством України, які повинні надати виробнику продукції;
- об'єктивно інформувати Замовника про виконувані роботи та умови їх надання;
- за письмовою заявою Замовника, у погоджений з ним термін, Виконавець може надавати додаткові послуги та виконувати роботи за окрему плату, відповідно до діючих тарифів, затверджених Виконавцем, про що складається додаткова угода до цього договору або окремий договір, що є невід'ємною частиною основного договору;
- Виконавець зобов'язаний прийняти вирощену на умовах даного Договору сільськогосподарську продукцію (Товар) протягом 5 робочих днів з моменту його повідомлення Замовником про готовність поставити Товар, та оплатити його у відповідності до Розділу 6 цього Договору;
- Виконавець зобов'язаний за письмовою вимогою Замовника надати замовнику План виконання робіт на наступний місяць, в якому повинно бути вказані роботи, які плануються бути проведені Виконавцем та товаро - матеріальні цінності, які потрібні для виконання цих робіт;
- Виконавець по закінченню поточного місяця в якому будуть виконані роботи, зобов'язаний надати Замовнику акт виконаних робіт у поточному місяці;
Виконавець зобов'язується повідомити Замовника про точну дату збирання сільськогосподарської продукції (Товару) не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку робіт.
Згідно пунктом 4.1 договору вартість та об'єм виконуваних робіт обумовлюються шляхом підписання додатків до цього договору (калькуляцій та актів прийому - передачі виконаних робіт, поданих Виконавцем). Замовник здійснює оплату за надані послуги згідно виставлених рахунків. В разі неможливості проводити розрахунки або відсутності коштів на момент розрахунку за надані послуги, розрахунок може проводитись при отриманні виручки від реалізації майбутнього врожаю (сільськогосподарської продукції), вирощеного за умовами цього договору (пункт 4.2 договору).
Відповідно до пункту 4.3 договору оплата здійснюється у готівковій або безготівковій формі шляхом перерахування або внесення коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, за згодою Сторін можливі інші форми розрахунку (в т. ч. зарахування зустрічних вимог).
Згідно п. 5.1. договору термін поставки Замовником на адресу Виконавця вирощеної на умовах даного Договору сільськогосподарської продукції (Товару), визначеної у п.1.1.Договору: до 01 листопада кожного поточного року.
Поставка відповідної партії Товару вважається здійсненою в момент підписання між Покупцем та Постачальником акту приймання - передачі відповідної партії Товару та надання Постачальником наступних документів: рахунок - фактура на 100 % вартості Товару, що поставляється за договором із зазначенням кількості Товару, ціни без ПДВ, всього до сплати; видаткова та податкова накладна, виписана на 100 % Товару у відповідності до діючого законодавства України; копію квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо такі вимоги передбачені чинним законодавством України для Сторін договору (пункт 5.2 договору).
У розділі 7 договору визначені окремі зобов'язання Виконавця, а саме:
- провести за власний рахунок, своїми силами та засобами сільськогосподарські послуги в узгоджених Сторонами обсягах (пункт 1.1 договору), у відповідності з агротехнічними вимогами в строк до 30 листопада кожного року включно;
- при виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов'язань, згідно з цим договором, терміново повідомити про це Замовника;
- надання послуг оформити актами приймання - передачі наданих сільськогосподарських послуг з обов'язковим їх підписанням Сторонами;
- складати та передавати Замовнику акти приймання - передачі наданих сільськогосподарських послуг.
Відповідно до пункту 3.10 договору Виконавець зобов'язаний прийняти вирощену на умовах цього договору сільськогосподарську продукцію (Товар) протягом 5 робочих днів з моменту його повідомлення Замовником про готовність поставити Товар, та оплати його у відповідності до Розділу 6 цього договору.
В пункті 6.1 договору Сторони погодили, що вартість вирощеної на умовах цього договору сільськогосподарської продукції (Товару) визначеної в п. 1.1 договору узгоджується Сторонами, виходячи з ринкових цін на Товар, що діятимуть на дату здійснення остаточного розрахунку.
Згідно з пунктом 6.2 договору загальна вартість Товару визначається шляхом множення кількості реалізованої сільськогосподарської продукції (в метричних тонах) на вартість однієї метричної тони визначеної в цьому договорі.
Відповідно до пункту 6.3 договору реалізація сільськогосподарської продукції вважається здійсненою у разі надходження грошових коштів на поточний рахунок Замовника або за згодою Сторін можливі інші форми розрахунку та/або посвідчення Сторонами факту припинення грошових зобов'язань.
В пункті 6.4 договору Сторонами погоджено, що Виконавець буде сплачувати Замовнику попередню оплату частини загальної вартості Товару щомісяця у розмірі вказаному в письмовій або усній заявці (заявках) Замовника протягом 3-х банківських днів з моменту їх отримання. Розмір попередньої оплати за заявкою (заявками) Замовника не може перевищувати 30 000,00 грн в місяць.
Згідно з пунктом 6.5 договору остаточна оплата - протягом 10 (десяти) банківських днів від остаточної дати поставки Товару, передбаченої п. 5.1 договору. Остаточна оплата за Товар вираховується наступним чином:
ОП =КТ х ВТ - ПП
де
ОП - розмір остаточної оплати;
КТ - кількість Товару, поставленого Покупцю (в тонах);
ВТ - вартість однієї метричної тони;
ПП - попередня оплата, здійснена відповідно до п. 6.4 договору.
Згідно з пунктом 6.6 договору розрахунок вартості сільськогосподарської продукції, вирощеної на виконання умов цього договору, повинен здійснюватися за ринковими цінами, що діятимуть на дату підписання актів приймання - передачі сільськогосподарської продукції.
Відповідно до пункту 6.7 договору розрахунки між Сторонами за цим договором можуть здійснюватися будь-яким іншим способом, який не суперечить чинному законодавству, що оформляється додатковою угодою до цього договору або іншим способом не забороненим законами України.
Термін дії договору встановлюється з дати його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині виконання зобов'язань до повного їх виконання. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить письмове повідомлення про розірвання договору не пізніше 1-го місяця і не раніше двох місяців до моменту закінчення строку, встановленого п. 14.1 цього договору (тобто саме в період з 01 листопада по 01 грудня відповідного року), даний договір вважається автоматично пролонгованим на кожен подальший строк (новий строк) на тих самих умовах (пункти 14.1, 14.2 договору).
На виконання умов договору Фермерське господарство «Промінь - 2010» (Виконавець) та Державне підприємство «Миргородський гренажний завод» (Замовник) підписали наступні акти здачі - приймання робіт, наданих послуг: від 27.05.2020 на суму 180 001,15 грн (послуги з обробітку посівів кукурудзи на зерно), від 13.10.2020 на суму 264 468,17 грн (послуги з обробітку посівів віко - овесу на зерно), від 16.10.2020 на суму 107 860,01 грн (вартість насіння віки використаного на посів), від 13.11.2020 на суму 216 401,30 (послуги з обробітку посівів кукурудзи на зерно), від 18.11.2020 на суму 1 106 040,80 грн (послуги з обробітку посівів кукурудзи на зерно); від 30.07.2021 на суму 1 184 594,17 грн (послуги з обробітку посівів озимої пшениці на зерно), від 30.07.2021 на суму 77 454,00 грн (послуги з обробітку посівів віко - вівса на зерно), від 30.07.2021 на суму 240 204,91 грн (послуги з обробітку посівів соняшнику на зерно), від 30.06.2022 на суму 237 383,52 грн (послуги з обробітку посівів озимої на зимовий корм 2022 року), від 30.06.2022 на суму 530 927,62 (послуги з обробітку посівів зернова кукурудза 2022 року).
Отже, відповідно до актів здачі - приймання послуг ФГ «Промінь - 2010» (Виконавцем) за 2020 рік надано послуг на суму 1 874 771,43 грн, за 2021 на суму 1 502 553,08 грн, за 2022 на суму 768 311,14 грн.
Сторони підписали акти збору врожаю за 2020, 2021 та за 2022 роки.
ФГ «Промінь - 2010» зібрано врожай за 2020 рік - 616,734 т сільськогосподарської продукції, згідно з актами збору врожаю від 30.08.2020 - 207 000 кг (207 т) віко - овес; від 30.11.2020 - 238 051 кг (238,051 т) зерно кукурудзи; від 22.12.2020 - 171 683 кг (171,683 т) зерно кукурудзи.
У 2021 році зібрано 478,515 т сільськогосподарської продукції, згідно з актами збору врожаю від 29.07.2021 - 42 515 кг (42,515 т) віко-овес, пшениця озима - 408000 кг (408 т), від 16.09.2021 - 28000 кг (28 т) соняшник.
У 2022 році згідно з актом збору врожаю від 30.06.2022 - 589 920 кг (589,92 т) зелена маса озимого жита.
Відповідно до підписаних сторонами накладних, здійснювалася поставка Товару Фермерському господарству «Промінь -2010», а саме:
відповідно до накладної № 1 від 16.10.2020 поставлено зерно віко - овес на суму 828 000,00 грн;
відповідно до накладної № 2 від 30.11.2020 поставлено зерно кукурудзи на суму 1 095 031,66 грн;
відповідно до накладної № 3 від 22.12.2020 поставлено зерно кукурудзи на суму 252 999,78 грн;
відповідно до накладної № 5 від 23.12.2020 поставлено зерно кукурудзи на суму 239 199,79 грн;
відповідно до накладної № 4 від 22.12.2020 поставлено зерно кукурудзи на суму 252 999,78 грн;
відповідно до накладної № 6 від 23.12.2020 поставлено зерно кукурудзи на суму 44 540,80 грн;
відповідно до накладної № 1 від 29.07.2021 поставлено зерно озимої пшениці на суму 711 000 грн;
відповідно до накладної № 2 від 29.07.2021 поставлено зерно озимої пшениці на суму 1 125 000 грн;
відповідно до накладної № 3 від 29.07.2021 поставлено зерно віко-овес на суму 170 060,00 грн;
відповідно до накладної № 4 від 16.09.2021 поставлено зерно соняшника на суму 364 493,08 грн;
відповідно до накладної № 1 від 29.06.2022 поставлено зеленої маси озимого жита на суму 530 928 грн з ПДВ.
Отже, всього на виконання умов договору ДП «Миргородський гренажний завод» (Постачальник) поставило ФГ «Промінь - 2010» (Одержувач, Платник) у 2020 році - 616, 73379 т сільськогосподарської продукції на загальну суму 2 712 771,81 грн; у 2021 році - 478,515 т сільськогосподарської продукції на загальну суму 2 370 553,08 грн; у 2022 році - 589,92 т сільськогосподарської продукції на загальну суму 530 928 грн з ПДВ.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1101-р від 20.11.2019 «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна» Державний Миргородський гренажний завод із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства передано до сфери управління Фонду державного майна.
Наказом Фонду державного майна України № 1654 12.10.2020 затверджено Статут, відповідно до якого, Державне підприємство «Миргородський гренажний завод» є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України (далі - Суб'єкт управління Підприємства).
Крім того, проведено Державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо назви підприємства, а саме: з Державного Миргородського гренажного заводу на ДП «Миргородський гренажний завод».
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У свою чергу, частиною 1 статті 235 Цивільного кодексу України встановлено, що удаваний правочин - це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини.
У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.
Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.
Відповідно до частини 2 статті 235 Цивільного кодексу України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Правовідносини сторін у цій справі урегульовано Договором № 2-Ф від 27.06.2017 на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції, який просить визнати недійсним прокурор з тих підстав, що цей договір за своєю правовою природою не є договором про надання послуг та договором поставки (контрактації) сільськогосподарської продукції, а складає зміст договору оренди землі. Зокрема, за його умовами право, передбачене ч. 1 ст. 92 ЗК України, а саме право постійного користування, використовується не землекористувачем, тому цей правочин вчинено з метою приховання іншого правочину (удаваний правочин).
Як вбачається зі змісту п. 1.6. Договору, він являє собою змішаний договір, оскільки містить елементи договору про надання послуг (виконання робіт послуг) та форвардної угоди поставки сільськогосподарської продукції.
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків (подібна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18); дійсним намірам сторін спору при укладенні спірних договорів, встановити фактичні правовідносин, які склалися між сторонами і застосувати до цих правовідносин відповідні норми матеріального права (подібна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 21.06.2019 у справі № 910/22880/17, від 06.11.2019 у справі № 916/1424/18, від 07.07.2021 у справі № 903/601/20, від 03.11.2021 у справі № 918/1226/20, від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 29.09.2022 у справі № 918/351/21 (918/672/21)), від 21.03.2023 у справі № 917/1550/21).
Цивільним Кодексом України зміст договорів про надання послуг та контрактації сільськогосподарської продукції визначено наступним чином.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 3.10 договору виконавець (Фермерське господарство "Промінь - 2010") зобов'язаний прийняти вирощену на умовах цього договору сільськогосподарську продукцію (товар) протягом 5 робочих днів з моменту його повідомлення замовником про готовність поставити товар, та оплатити його у відповідності до Розділу 6 цього договору.
У пункті 6.1 договору сторони погодили, що вартість вирощеної на умовах цього договору сільськогосподарської продукції (товару), визначеної у пункті 1.1 договору узгоджується сторонами, виходячи з ринкових цін на товар, що діятимуть на дату здійснення остаточного розрахунку.
Отже, виходячи із умов спірного договору вартість вирощеної сільськогосподарської продукції (товару) узгоджується сторонами, виходячи з ринкових цін на товар, що діятимуть на дату здійснення остаточного розрахунку, а Фермерське господарство "Промінь - 2010" зобов'язане прийняти вирощену на умовах цього договору сільськогосподарську продукцію (товар) протягом 5 робочих днів з моменту його повідомлення замовником про готовність поставити товар.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1). До договору поставки застосовується загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2).
Відповідно до статті 655 цього Кодексу за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 656 зазначеного Кодексу предметом договору купівлі - продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
При цьому положеннями статті 658 Цивільного кодексу України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 713 ЦК України).
Зі змісту наведених правових положень вбачається, що на відміну від договору надання послуг, за яким виконавець зобов"язується за завданням замовника надати послугу, за що отримує винагороду, та не має підстав і мотивів сподіватися на отримання іншого прибутку чи права власності на продукцію, отриману в результаті такої діяльності. Договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням властивостей та вилучення внаслідок такого користування властивостей землі та продукції/доходів від такої діяльності.
За змістом спірного Договору на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції № 2-Ф від 27.06.2017 роботу Виконавця - ФГ «Промінь-2010» по виконанню робіт високотехнологічними технічними засобами виробництва з дотриманням сучасних методів технології по вирощуванню сільськогосподарських культур не можна вважати такою, що є наслідком виконання Виконавцем узятого на себе зобов'язання «на свій ризик, за свій рахунок і з власних матеріалів», як це передбачено п. 1.1. Договору, оскільки такий ризик фактично суттєво узяв на себе Замовник - ДП «Миргородський гренажний завод», який згідно з п. 1.2. Договору надав для виконання Виконавцем нібито «на свій ризик, за свій рахунок і з власних матеріалів» відповідних робіт земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 209,5 га, що перебувають у його, Замовника, користуванні згідно з Державними актами на право постійного користування серії ІІ-ПЛ № 002153 від 28.10.1997 та серії ПЛ № 65 від 26.12.1997.
Згідно з п.п. 2.1.8., 2.1.10. Договору Замовник - ДП «Миргородський гренажний завод» зобов'язався надати повний доступ до об'єктів виконання робіт (земельні ділянки, що перебувають у користуванні Замовника на праві постійного користуванні); сприяти Виконавцю при виконанні останнім зобов'язань за цим Договором.
Таким чином, згідно з умовами спірного договору № 2-Ф від 27.06.2017 на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції Замовник, окрім обов'язку з прийняття та оплати виконаної Виконавцем роботи, поніс ще й тягар безоплатного надання належних йому земельних ділянок для їх використання Виконавцем задля належного виконання узятого на себе зобов'язання по виконанню робіт високотехнологічними технічними засобами виробництва з дотриманням сучасних методів технології по вирощуванню сільськогосподарських культур.
За змістом п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.5., 3.8., 3.15., 3.16. Договору Виконавець зобов'язався: здійснювати вирощування сільськогосподарської продукції саме на земельних ділянках Замовника; забезпечити охорону вирощеного врожаю; забезпечити наявність технічних засобів, здатних сприяти безперебійному процесу виробництва готової продукції; забезпечити наявність достатньої кількості професійних співробітників, здатних забезпечити безперебійний процес виробництва готової продукції; виробити готову продукцію та передати її Замовнику; об'єктивно інформувати Замовника про виконувані роботи та умови їх надання; Виконавець по закінченню поточного місяця, в якому будуть виконані роботи, зобов'язаний надати Замовнику акт виконаних робіт у поточному місяці; Виконавець зобов'язується повідомити замовника про точну дату збирання сільськогосподарської продукції (товару) не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку робіт.
Відповідно до пункту 3.10 договору Виконавець зобов'язаний прийняти вирощену на умовах цього договору сільськогосподарську продукцію (Товар) протягом 5 робочих днів з моменту його повідомлення Замовником про готовність поставити Товар, та оплати його у відповідності до Розділу 6 цього договору.
Обов'язки Виконавця, визначені у Розділі 3 Договору, та визначений порядок взаємодії із Замовником, за своїм змістом є такими, що характеризують фактичне володіння Виконавцем землями Замовника, обумовленими п. 1.1. Договору, а також використання корисних властивостей зазначених земель, що складає зміст правомочностей володіння і користування землею, тобто право оренди землі.
Згідно умов Договору та технологічних карт вирощування сільськогосподарської продукції на зерно, ФГ «Промінь-2010» здійснює повний обробіток земельних ділянок, який, згідно технологічної карти вирощування кукурудзи на зерно за 2022 рік на земельній ділянці площею 128 га складається з дискування, оранки, закриття вологи, загрузки насіння у бігбеги, погрузку бігбегів на ДАФ, підвезення та внесення КАС, культивації, підвезення та загрузку насіння в сівалку, посів, підвезення води та пестицидів в поле, внесення гербіцидів, обмолоту, перевезення та очищення зерна, завезення в склад та його передачі у власність фермерського господарства.
На удаваність спірного Договору вказує, зокрема, і те, що п. 2.1.11 передбачено, що Замовник зобов'язаний поставити вирощену на умовах даного договору сільськогосподарська продукцію Виконавцю ФГ «Промінь-2010» передбачену п. 1.1. договору до 01 листопада кожного поточного року.
Тобто, при укладенні Договору вже було визначено, що майбутній врожай, який буде вирощений на земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні ДП «Миргородський гренажний завод», переходить у власність ФГ «Промінь-2010». Таким чином, вказане фермерське господарство, здійснюючи повний цикл робіт по вирощування та збиранню врожаю, одразу після збирання стає одноосібним власником сільськогосподарської продукції.
При цьому, укладення Договору на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції створює такі умови, за яких державне підприємство по суті розраховується за роботи сільськогосподарською продукцією, яка буде зібрана на земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні підприємства та фактично ФГ «Промінь-2010» для ведення сільськогосподарської діяльності.
Таким чином, внаслідок поєднання умов Договору № 2-Ф на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції не відбувається ані безпосереднього вирощування державним підприємством сільськогосподарської продукції на належних йому на праві постійного користування земельних ділянках, ані набуття ним у власність сільськогосподарської продукції, вирощеної на вказаних земельних ділянках.
Пунктом 4 Договору передбачено, що Замовник здійснює оплату за надані послуги згідно виставлених рахунків. В разі неможливості проводити розрахунки або відсутності коштів на момент розрахунку за надані послуги розрахунок може проводитись при отриманні виручки від реалізації майбутнього врожаю (сільськогосподарської продукції), вирощеного за умовами даного Договору (п. 4.2 Договору). Оплата здійснюється у готівковій або безготівковій формі шляхом перерахування або внесення коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, за згодою Сторін можливі інші форми розрахунку (в т.ч. зарахування зустрічних вимог) (п.4.3 Договору).
Згідно листа ДП «Миргородський гренажний завод» № 42 від 08.08.2022 державне підприємство не має можливості проводити оплату за надані послуги по обробітку земель, посівний матеріал, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, так як всі банківські рахунки заблоковані. Тому реалізація продукції іде в погашення заборгованості, а різниця між наданими послугами, матеріалами та виручкою від реалізованої продукції ФГ «Промінь - 2010» перераховує зі свого поточного рахунка в банку на погашення заборгованості відділу юстиції, податковим органам за ДП «Миргородський гренажний завод».
Отже, ДП «Миргородський гренажний завод» фактично передало ФГ «Промінь - 2010» на платній основі земельні ділянки, що перебуває у нього на праві постійного користування.
Вказане підтверджується, зокрема і тим, що Державне підприємство не сплатило жодних коштів за виконані ФГ «Промінь - 2010» роботи з обробітку землі. Натомість фермерське господарство сплатило кошти за користування земельними ділянками шляхом їх перерахунку зі свого поточного рахунку в банку в рахунок погашення вищевказаних заборгованостей ДП «Миргородський гренажний завод», що за своєю суттю є винагородою за використання земельних ділянок (орендною платою).
Фактично між сторонами існують відносини з оренди землі, метою яких є отримання прибутку від врожаю сільськогосподарських культур, зібраних на землях державної власності без укладення у встановленому законом порядку договору оренди землі.
Отже, оскаржуваний правочин за своєю суттю та змістом становить послідовні етапи вирощування ФГ «Промінь-2010» сільськогосподарської продукції, саме ФГ «Промінь-2010» є набувачем урожаю, отриманого з земельних ділянок, на яких господарством надаються послуги по його вирощуванню, що згідно положень Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» характеризує товариство саме як орендаря.
Таким чином, спірний Договір містить умови, притаманні договору оренди землі, а саме: передача земель, строк дії договору, право власності на продукцію, вирощену на земельних ділянках, переданих в користування ФГ «Промінь - 2010», а також спосіб та умов розрахунків за передані в оренду земельні ділянки.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, зазначивши, що при наявності вищевказаних обставин оспорюваний договір є удаваним, оскільки згідно з встановленими обставинами такий договір за своєю суттю не є договором про надання послуг, а вчинений сторонами з метою приховати інший правочин - договір оренди землі для здійснення орендарем господарської діяльності.
На удавану природу спірного Договору (договір на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції, який покривав собою дійсний договір, який сторони насправді вчинили - договір оренди) вказують: мета цього договору (з огляду на умови щодо прав і обов'язків сторін); умови на предмет відповідності вимогам закону; відповідні положення Договору, які передбачають, що: Виконавець на свій ризик, за свій рахунок і з власних матеріалів надає послуги по виконанню робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур на землях державного підприємства; ФГ «Промінь-2010» здійснює повний цикл обробітку земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні державного підприємства; майбутній врожай, який буде вирощений на земельних ділянках, переходить у власність ФГ «Промінь-2010» і обов'язок Замовника поставити його Виконавцю; внаслідок поєднання умов Договору не відбувається ані безпосереднього вирощування державним підприємством сільськогосподарської продукції, ані набуття ним у власність сільськогосподарської продукції.
Водночас у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 918/351/21 (918/672/2) сформульовано такий правовий висновок:
«Незазначення сторонами у спірних договорах про надання Відповідачеві - 2 саме права користування земельними ділянками та сплату ним саме орендної плати за земельні ділянки, відсутність закріплення ними умов щодо індексації перегляду орендної плати тощо, не спростовує висновок щодо виникнення між ними орендних правовідносин, адже при здійсненні оцінки правочину і предмет удаваності значення мають не лише формально вказані в ньому терміни, а передусім суть правовідносин (прав і обов'язків сторін), на які спрямовано укладення правочину, та правові наслідки, обумовлені ним.
Водночас невикористання при вчиненні певного правочину термінів, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням натомість у завуальований спосіб, а також викладення у різних документах взаємопов'язаних між собою прав і обов'язків сторін, що в сукупності складають зміст відповідних правовідносин, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони, шляхом оформлення "про людське око" (напоказ) іншого правочину.
Тобто, відсутність у спірних правочинах чіткого викладення усіх істотних умов, необхідних для договорів оренди, про яку зазначає суд апеляційної інстанції, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок в користування".
Звертаючись із позовом у цій справі прокурор довів, що спірний Договір № 2-Ф від 27.06.2017 на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції є за своїм змістом прихованим договором оренди земельної ділянки, який укладений з порушенням вимог земельного законодавства - за відсутності рішення уповноваженого органу про передачу земельної ділянки у користування.
Відносини, пов'язані з орендою землі, врегульовані Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами. Вказаними законодавчими актами визначено істотні умови та порядок укладання договорів оренди.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Таким чином, на відміну від договору про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором та договору контрактації сільськогосподарської продукції, за яким виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням властивостей та, як наслідок такого користування, має на меті отримання продукції/доходів від такої діяльності.
При цьому, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) - отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки) на визначений строк та отримання урожаю від такої діяльності.
При оренді землі для вирощування сільськогосподарської продукції здійснюється обробіток ґрунту, що являє собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція. Договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.
За змістом положень ст.ст. 93, 124 ЗК України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису. Зокрема, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 зазначеного Кодексу та, за загальним правилом, за результатами проведення земельних торгів.
Водночас право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 ЗК України).
Обсяг прав землекористувачів закріплений у статті 95 ЗК України та передбачає, зокрема, право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію тощо.
Однак, положення земельного законодавства не надають постійному землекористувачу ДП «Миргородський гренажний завод» права розпоряджатися відповідною земельною ділянкою, в тому числі шляхом надання її в оплатне користування (оренду), оскільки цим правом наділений саме відповідний орган, уповноважений державною на здійснення таких функцій.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 03.11.2021 у справі № 918/1226/20, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18.
Отже, оскільки державне підприємство як постійний користувач спірної земельної ділянки не наділене правом передавати її іншим особам, зокрема, в оплатне користування (оренду), укладення спірного Договору, який складає удаваний договір оренди землі, суперечить вимогам земельного законодавства, що є достатньою правовою підставою для визнання його недійсним.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати недійсним Договір №2-Ф на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції, укладений 27.06.2017 Державним підприємством "Миргородський гренажний завод" (Державний Миргородський гренажний завод) з Фермерським господарством "Промінь-2010";
3. Зобов'язати Фермерське господарство "Промінь-2010" (код ЄДРПОУ 37126654) передати, а Державне підприємство "Миргородський гренажний завод" (код ЄДРПОУ 00703279) прийняти земельні ділянки державної власності загальною площею 209,5 га, які згідно з Державним актом на право постійного користування серії ПЛ №65 від 26.12.1997 та Державного акту на право постійного користування серії ІІ-ПЛ № 002153 від 28.10.1997, перебувають у постійному користуванні ДП "Миргородський гренажний завод"
4. Стягнути з Фермерського господарства "Промінь-2010" (с. Білики, Миргородський район, Полтавська область, 37661, код ЄДРПОУ 37126654) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р UA118201720343130001000006160 ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910060) 2 481,00 грн. судового збору.
5. Стягнути з Державного підприємства "Мирогородський гренажний завод" (вул. Київська, 44, м. Миргород, Полтавська область, 37604, код ЄДРПОУ 00703279) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р UA118201720343130001000006160 ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910060) 2 481,00 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Солодюк О.В.