61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
14.10.2025 Справа №905/681/25
Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", м.Дніпро
до відповідача: Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради», м. Костянтинівка, Донецька область
про стягнення 25 575,30грн
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", м.Дніпро звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради», м. Костянтинівка, Донецька область про стягнення 25575,30грн., з яких: 25070,27грн. - сума заборгованості, 182,95грн. - 3% річних, 322,08грн. - інфляційні втрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу №1065 від 01.01.2019 в частинні оплати поставленої електричної енергії за період січень 2025 - лютий 2025.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/681/25; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 25.07.2025 включно (враховуючи час пересилання засобами зв'язку) для подання суду відзиву на позов.
07.08.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення №б/н від 07.08.2025, в яких повідомив суд, що відповідач 18.07.2025 в рахунок погашення нарахувань здійснив платіж у розмірі 13930,99грн. - за спожиту електричну енергію у січні 2025 та у розмірі 11139,28грн. - за спожиту електричну енергію у лютому 2025, відтак заборгованість за спожиту електричну енергію у січні - лютому 2025 року сплачена відповідачем у повному обсязі, несплаченими залишились заявлені 3% річних у розмірі 182,95грн. та інфляційні втрати у розмірі 322,08грн.
Порядок виклику учасників справи у судове засідання визначено ст.120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно приписів ч.2, ч. 3 якої суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язкова. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.
За приписами ч.5 ст.6 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч.11 ст.242 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.
Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Відповідно до вищенаведених приписів законодавства копія ухвали суду про відкриття провадження у справі була надіслана до Електронних кабінетів сторін, згідно довідок, сформованій у системі "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена 09.07.2025 до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" та електронного кабінету Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради».
Таким чином, учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи.
Станом на 14.10.2025 відзив на позовну заяву та будь-які заяви, повідомлення щодо обставин неможливості подати відзив на позов, клопотання з процесуальних питань від відповідача до суду не надходили.
Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
За приписами ч.2 ст. 114 ГПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У рішенні Європейського Суду з прав людини "Савенков проти України" від 02.05.2013 "Папазов проти України" від 15.03.2012 зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Отже, строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи, поведінка заявників та об'єктивна необхідність вчинення процесуальних дій.
Як вже зазначалося, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває на даний час.
Відповідно до Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на обставини, пов'язані із збройною агресію проти України, включення Харківської міської територіальної громади (місцезнаходження Господарського суду Донецької області) до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, а також обставини особливого (дистанційного) режиму роботи Господарського суду Донецької області, враховуючи період знаходження головуючого судді у щорічній відпустці, повний текст рішення складений судом у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику). учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" розміщено на офіційному веб-сайті https://www.dn.yasno.com.ua публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційні пропозиції до вказаного договору.
01.01.2019 Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради» приєдналось до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" шляхом фактичного споживання електроенергії та здійснення оплати на умовах Комерційної пропозиції "Універсальна" (Додаток 2 до договору). Для проведення розрахунків позивачем було відкрито відповідачу особовий рахунок №1065.
Згідно виписки по рахунку позивача № б/н від 27.02.2019 відповідач за січень 2019 року здійснив оплату за електроенергію за договором №1065 у розмірі 772960,13грн.
Таким чином, 01.01.2019 між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (далі - позивач, постачальник) та Комунальним підприємством «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради» (далі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1065 (далі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.1.1 цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі-договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачем (далі-споживач) постачальником універсальних послуг (далі-постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до цього договору.
Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів. Далі по тексту цього договору постачальник або споживач іменуються сторона, а разом- сторони. (п.1.2 договору)
За змістом п.2.1. договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку до цього договору.
За умовами п.2.2 договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послуги з розподілу/передачі електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та/або господарську діяльність. Малі непобутові споживачу можуть використовувати електричну енергію для професійної, господарської, підприємницької та іншої діяльності.
За приписами п.3.4 договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні.
Відповідно до п.5.1. договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього договору (у тому числі зміни ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення):
1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання постачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;
2) зміненим на запропонованих постачальником умовах- якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін у термін, зазначений у повідомленні.
Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальник. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію, крім випадків споживання електричної енергії побутовим споживачем або споживачем, що купує електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною , на непобутові потреби (на потреби, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено), коли постачальник універсальних послуг може виставляти єдиний рахунок за відповідними тарифами (цінами) за складовими: за фіксованою ціною для побутових споживачів; тарифами (цінами) для непобутових споживачів (п.5.2.договору).
Пунктом 5.7 договору передбачено, що ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
За умовами п.5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі- спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника (за наявності), та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п.5.9 договору).
За змістом п. 5.10. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
За приписами п.5.11. договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
У разі виникнення у споживача заборгованості за постачання електричної енергії за цим договором споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладання сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим договором. У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному цим договором (п. 5.12. договору).
Відповідно до п.6.2.1 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору;
За приписами п.п.2 п.7.2, п.п. 8 п.7.2 договору постачальник зобов'язується обчислювати і виставляти рахунки споживачу відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором; приймати оплату наданих за цим договором послуг будь-яким способом, що передбачений цим договором.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством. (п.9.1 договору).
За змістом п.13.1 договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватися з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.
За умовами п.13.11 договору додатки до договору, в тому числі публічні сформовані постачальником та розміщені на сайті є невід'ємною частиною цього договору.
Матеріали справи не містять доказів припинення дії договору, отже договір постачання електричної енергії вважається чинним на час виникнення спірних правовідносин.
Додатком 2 до договору є Комерційна пропозиція "Універсальна" (далі - комерційна пропозиція) постачальника електричної енергії ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", в якій визначено ціну електричної енергії, порядок оплати, тощо.
Відповідно до п.5.1. комерційної пропозиції, 100 % попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
За умовами п.5.2 комерційної пропозиції розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії минулих періодів.
Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку (п.5.4 комерційної пропозиції).
За приписами п.5.5 комерційної пропозиції виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет». За умовами цієї комерційної пропозиції споживач має обов'язок зареєструватись в сервісі «Особистий кабінет» та користуватись відповідним сервісом.
Пунктом 5.6 комерційної пропозиції рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника.
Відповідно п.5.7 комерційної пропозиції у разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.
За внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язань та 3 % річних від суми боргу. Сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення (п. 6 комерційної пропозиції).
Згідно п.10.1 комерційної пропозиції для споживачів, у яких є чинний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» постачання електричної енергії на умовах цієї комерційної пропозиції здійснюється за збігом двадцяти денного терміну з моменту її публікації.
За умовами п.10.3. комерційної пропозиції договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або розірвання.
Відповідно п.12.5 комерційної пропозиції постачальник може інформувати, попереджати, повідомляти споживача, з яким укладено договір, про закінчення терміну дії, розірвання або припинення дії договору, зміну тарифів, суми до сплати по рахунках, виставлених згідно з умовами договору, строки їх оплати, про відключення за несплачену заборгованість, надавати рахунки на оплату та іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін або може бути корисною для споживача, шляхом направлення відповідної інформації будь-яким із наступних способів:
- через особистий кабінет;
- на своєму офіційному сайті у мережі інтернет;
- засобами електронного зв'язку на електронну адресу, вказану у заяві-приєднання до умов договору або заяві-приєднання до умов додатку «Умови електронного обміну інформацією» до договору про постачання електричної енергії або зазначену у будь-якому іншому додатку до укладеного між сторонами договору, вказану у листуванні між сторонами, як інформація для здійснення зв'язку або зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- СМС-повідомленням на номер, зазначений у заяві-приєднання до умов договору та інші чат-програми;
- в центрах обслуговування споживачів, тощо.
За умовами п.12.11. комерційної пропозиції у разі суперечностей (невідповідності) будь-якої з умов договору умовам, викладеним у цій комерційній пропозиції, застосовуються умови цієї комерційної пропозиції.
Пунктом 12.12. комерційної пропозиції по всім питанням не врегульованим договором або цією комерційною пропозицією сторони керуються чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії.
Матеріали справи також містять додатки до комерційної пропозиції для непобутових споживачів, а саме: ціни на універсальні послуги для малих непобутових споживачів постачальника універсальних послуг ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» на січень 2025 року та лютий 2025 року.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором постачання електричної енергії споживачу позивачем надано суду складені та підписані зі свого боку акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії):
- за період січень 2025 від 31.01.2025 року (обсяг 1190кВт*год) на суму 13930,99грн.;
- за період лютий 2025 від 28.02.2025 року (обсяг 948кВт*год) на суму 11139,28грн.
Позивачем оформлені рахунки за спожиту електроенергію:
- за січень 2025 року - №1065 від 04.02.2025 на суму 13930,99грн., кінцева дата сплати-12.02.2025;
- за лютий 2025 року - №1065 від 05.03.2025 на суму 11139,28грн., кінцева дата сплати-25.03.2025.
Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач зареєстрований у сервісі «Особистий кабінет» YASNO (ТОВ «Донецькі енергетичні послуги») - це безкоштовний веб-сервіс, що надає можливість уповноваженому представнику споживача отримати доступ до всіх даних про фактичне споживання, нарахування та розрахунки по особових рахунках споживача. Звертає увагу, що в особистому кабінеті споживач може переглядати та контролювати всі нарахування за спожиту електроенергію за особовим рахунком, мати доступ до статистичних даних про споживання електричної енергії за попередні періоди, формувати рахунки для сплати за електроенергію та роздруковувати їх (у разі потреби), отримувати акти прийняття-передавання товарної продукції (активної електроенергії). Зауважує, що у відповідача є можливість доступу до рахунків у сервісі, в свою чергу відсутні звернення відповідача щодо отримання роз'яснень стосовно виставлених рахунків та/або обсягів споживання електроенергії, зазначених у рахунках.
Позивачем надано суду скріншот сервісу «Особистий кабінет», з якого вбачається, що відповідач дійсно зареєстрований у вказаному сервісі.
13.06.2025 позивачем направлено акти та рахунки за січень-лютий 2025 на електрону адресу відповідача - kpsez.sez@gmail.com (згідно інформації з Єдиного державного реєстру вказана електронна адреса є офіційною), у підтвердження чого позивачем надано суду скріншот електронної скриньки, з якого вбачається, що акти та рахунки доставлені адресату.
Підставою для звернення з даним позовом до суду про стягнення суми боргу у розмірі 25070,27грн, 3% річних у сумі 182,95грн та інфляційних витрат у розмірі 322,08грн стало невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати вартості електричної енергії за спірний період січень - лютий 2025.
Разом з цим, вже після порушення провадження у справі позивач повідомив суд про повну сплату відповідачем заявленої суми основної заборгованості у розмірі 25070,27грн, у підтвердження чого надав суду виписку АБ «Укргазбанк» по особовому рахунку за період 18.07.2025.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 і безпосередньо договором.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
В даному випадку спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між учасниками справи договору про постачання електричної енергії споживачу № 1065.
Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Умови укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу №1065 від 01.01.2019 розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі по тексту - ПРРЕЕ).
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Положеннями частин 1, 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
За умовами Розділу 4 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За змістом п.4.7. ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.
Згідно п.4.8. ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
Відповідно до п.2.3.11 ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку (далі - АКО) та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ), про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно абз. 2 п. 4.24 ПРРЕЕ у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Відповідно до п.10 ПРРЕЕ до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу (далі - ОСР).
Згідно з п.9.14.1 ККОЕЕ адміністратор комерційного обліку (далі - АКО) має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.
Відповідно до п.12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції щодо ведення реєстрів точок комерційного обліку, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.
При здійсненні спірних нарахувань позивачем використовувалась надана ОСР інформація про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме - п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.
Матеріали справи містять інформацію від АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - ОСР) щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів, згідно якої:
- за період січень 2025 року обсяг спожитої електроенергії відповідачем становить 1190кВт*год.;
- за період лютий 2025 року обсяг спожитої електроенергії відповідачем становить 948кВт*год.
Вказані відомості відповідають об'ємам споживання відображеним у акті №б/н від 31.01.2025 та рахунку №1065 від 04.02.2025 за період січень 2025; у акті № б/н від 28.02.2025 та рахунку № 1065 від 05.03.2025 за період лютий 2025.
З огляду на викладене, судом встановлено, що вказані у актах, рахунках обсяги споживання відповідають даним, отриманим від оператора системи розподілу. Таким чином, позивачем нарахована плата за спожиту електричну енергію з урахуванням отриманих від оператора даних, що відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписом ст.76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Факт отримання електроенергії у вказаних в спірних актах об'ємах не спростований відповідачем в розумінні ст.ст.76-77 ГПК України належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.
Передання позивачем електроенергії відповідачу за договором надає позивачу законне очікування, що вартість поставленої електроенергії за цим договором буде оплачена, виходячи з погодженої сторонами вартості.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено у п.5.8. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до умов п.5.10. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку (п.5.4 комерційної пропозиції).
За приписами п.5.5 комерційної пропозиції виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет». За умовами цієї комерційної пропозиції споживач має обов'язок зареєструватись в сервісі «Особистий кабінет» та користуватись відповідним сервісом.
Пунктом 5.6 комерційної пропозиції рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника.
Відповідно п.12.5 комерційної пропозиції постачальник може інформувати, попереджати, повідомляти споживача, з яким укладено договір, про закінчення терміну дії, розірвання або припинення дії договору, зміну тарифів, суми до сплати по рахунках, виставлених згідно з умовами договору, строки їх оплати, про відключення за несплачену заборгованість, надавати рахунки на оплату та іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін або може бути корисною для споживача, шляхом направлення відповідної інформації будь-яким із наступних способів:
- через особистий кабінет;
- на своєму офіційному сайті у мережі інтернет;
- засобами електронного зв'язку на електронну адресу, вказану у заяві-приєднання до умов договору або заяві-приєднання до умов додатку «Умови електронного обміну інформацією» до договору про постачання електричної енергії або зазначену у будь-якому іншому додатку до укладеного між сторонами договору, вказану у листуванні між сторонами, як інформація для здійснення зв'язку або зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- СМС-повідомленням на номер, зазначений у заяві-приєднання до умов договору та інші чат-програми;
- в центрах обслуговування споживачів, тощо.
Відповідно до умов п.5.10. договору у рахунках за спожиту електричну енергію постачальником визначені строки оплати, які не менше 5 робочих днів від дати вручення (формування) рахунку.
З урахуванням вищевикладеного, оплата обсягів споживання електричної енергії:
- за рахунком №1065 від 04.02.2025 за спожиту електроенергію за січень 2025 строк оплати настав 12.02.2025 (кінцева дата сплати зазначена у рахунку) включно та з 13.02.2025 почалося прострочення виконання грошових зобов'язань;
- за рахунком №1065 від 05.03.2025 за спожиту електроенергію за лютий 2025 року строк оплати настав 25.03.2025 (кінцева дата сплати зазначена у рахунку) включно та з 26.03.2025 почалось прострочення виконання грошових зобов'язань.
Згідно з п.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Після відкриття судом провадження у справі №905/681/25, через систему "Електронний суд" 07.08.2025 від позивача надійшла заява, якою повідомлено суд про повну сплату відповідачем 18.07.2025 заявленої суми основного боргу у розмірі 25070,27грн, у підтвердження чого надана банківська виписка по особовому рахунку за період 18.07.2025.
Відповідно до ч. 2 ст.14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В порядку ст. 46 ГПК України від позивача не надходила заява про зменшення розміру позовних вимог чи про відмову від позову в частині заявленої суми основного боргу. Відповідно до приписів ч.1 ст. 191 ГПК України у поданих письмових поясненнях позивач не зазначив про відмову від позову в частині суми основного боргу, відтак не скористався наданим правом в цій частині.
Відтак предмет позову складають вимоги, заявлені позивачем у позовній заяві.
Пунктом 2 ч.1 ст.231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Такої ж самої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.06.2018 у справі №905/1584/15.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відтак, як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.
Предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 25070,27грн., 3% річних у розмірі 182,95грн., інфляційні втрати у розмірі 322,08грн.
Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
В матеріалах справи міститься виписка АБ «Укргазбанк» по особовому рахунку позивача, яка підтверджує, що відповідачем 18.07.2025 в рахунок погашення нарахувань за спожиту електричну енергію було сплачено 13930,99грн. (призначення платежу за договором №1065 від 01.01.2019, рахунок №1065 від 04.02.2025) та 11139,28грн. (призначення платежу за договором №1065 від 01.01.2019, рахунок №1065 від 05.03.2025). Таким чином, здійснений платіж на загальну суму 25070,27грн за спірними у справі рахунками за заявлений у позові період січень - лютий 2025.
Враховуючи документальне підтвердження здійснення відповідачем вже після порушення провадження у справі повної оплати заявленої суми основної заборгованості у розмірі 25070,27грн, провадження у справі в частині стягнення основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Несвоєчасна оплата вартості електричної енергії стала підставою для нарахування позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України заявлених до стягнення відсотків річних в розмірі 182,95грн та інфляційних втрат у розмірі 322,08грн, розглядаючи позов в цій частині суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Відповідно до приєднаного до позову розрахунку ціни позову, заявлені до стягнення 3% річних нараховані позивачем на виниклу за січень 2025 заборгованість за період з 13.02.2025 по 30.05.2025 та на виниклу за лютий 2025 заборгованість за період з 26.03.2025 по 30.05.2025.
Суд перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок 3% річних, в межах обраних позивачем періодів, встановив, що вимоги в цій частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Щодо стягнення інфляційних втрат.
Кредитору, у свою чергу, згідно з ч.2 ст.625 ЦК України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.
Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку ч.2 ст.625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Подібна за змістом правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 20.09.2019 у справі №904/4342/18, від 14.01.2020 у справі №924/532/19, від 29.04.2020 у справі №910/1193/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 01.10.2020 у справі №910/11820/18, від 10.02.2021 у справі №910/14257/19. Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика.
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Об?єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 та постановах Верховного Суду від 20.09.2019 у справі №904/4342/18, від 14.01.2020 у справі №924/532/19, від 29.04.2020 у справі №910/1193/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 01.10.2020 у справі №910/11820/18, від 10.02.2021 у справі №910/14257/19.
Судом перевірений наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат на заборгованість за період січень 2025 з використанням індексів інфляції за лютий та березень 2025 року та встановлено, що він є арифметично правильним та відповідає правовим позиціям Верховного Суду, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Вимоги в частині стягнення інфляційних втрат на заборгованість за період лютий 2025 позивачем не заявлялись.
Щодо розподілу судових витрат.
За приписами ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до ч.4 ст.231 ГПК України у разі закриття провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
В частині закриття провадження у справі, враховуючи, що оплата суми боргу в розмірі 25070,27грн здійснена відповідачем вже після звернення позивача до суду, в цій частині судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір у даному випадку виник внаслідок прострочки боржника з виконання своїх обов'язків.
Керуючись статтями 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 25070,27грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стягнути з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради», м. Костянтинівка, Донецька область (85110, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 24; код ЄДРПОУ 33980739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, будинок 4 Д; код ЄДРПОУ 42086719) 3% річних у розмірі 182,95грн., суму інфляційних втрат у розмірі 322,08грн та судовий збір у розмірі 2422,40грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Згідно із статтею 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 14.10.2025.
Суддя Ю.В. Макарова