вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"17" жовтня 2025 р. Cправа № 902/1117/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Герасимчука Олега Олександровича ( АДРЕСА_1 )
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" (Гайсинське шосе, буд. 2, м. Немирів, Вінницький район, Вінницька область, 22800)
про стягнення 12000 грн,
На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Герасимчука Олега Олександровича про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" 12000 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про абонентське юридичне обслуговування (про надання юридичних послуг) № 4/20 від 03.02.2020 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг за березень 2025 року, внаслідок чого Фізичною особою-підприємцем Герасимчуком Олегом Олександровичем заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" 12000 грн основного боргу.
Ухвалою суду від 18.08.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1117/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Також зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 18.08.2025 як позивачу, так і відповідачу до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
03.02.2020 між Фізичною особою-підприємцем Герасимчуком Олегом Олександровичем (Виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікітан" укладено Договір №4/20 про абонентське юридичне обслуговування (про надання юридичних послуг) (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно із п. 4.1. Договору юридичні послуги, що надаються Виконавцем, Замовник оплачує в гривнях шляхом щомісячного безготівкового переказу суми, що дорівнює 12000 (Дванадцять тисяч) гривень.
Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Замовником акту виконаних робіт (п. 4.2. Договору).
Обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін Актом №03 від 31.03.2025 сторони підтвердили факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг за Договором за березень 2025 року на загальну суму 12000 грн (а.с. 10, т.1).
Як стверджує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікітан" не здійснило оплату наданих послуг за Договором за березень 2025 року, що слугувало підставою для звернення Фізичної особи-підприємця Герасимчука Олега Олександровича із відповідним позовом до суду про стягнення з відповідача 12000 грн основного боргу.
Поряд з цим до подання позову позивач звертався до відповідача із претензією №1 (вих. №80/25 від 05.06.2025) про сплату за надані за березень 2025 року юридичні послуги в сумі 12000 грн, реагування Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" на яку матеріали справи не містять. Додатком до претензії вказано копію акта виконаних робіт №03 від 31.03.2025.
Інформацією за результатами відстеження поштового пересилання претензії №1 (вих. №80/25 від 05.06.2025) з додатком відповідного акта виконаних робіт підтверджується їх отримання відповідачем 21.06.2025 (а.с. 6, т.1).
З огляду на встановлені обставини справи суд враховує таке.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, згідно із п. 4.2. Договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Замовником акту виконаних робіт.
Наявною у матеріалах справи інформацією за результатами відстеження поштового пересилання претензії №1 (вих. №80/25 від 05.06.2025) з додатком відповідного акта виконаних робіт підтверджується їх отримання відповідачем 21.06.2025 (а.с. 6, т.1).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Отже, зобов'язання відповідача щодо оплати вартості наданих послуг за Договором за березень 2025 року в силу п. 4.2. Договору є простроченим з 25.06.2025. Доказів оплати вартості наданих послуг відповідачем в сумі 12000 грн матеріали справи не містять. Водночас суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Разом з тим відповідачем не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.
За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення 12000 грн основного боргу у повному обсязі.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 2422,4 грн. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" (Гайсинське шосе, буд. 2, м. Немирів, Вінницький район, Вінницька область, 22800, код ЄДРПОУ 30641728) на користь Фізичної особи-підприємця Герасимчука Олега Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 12000 грн - основного боргу та 2422,4 грн - витрат на сплату судового збору.
3. Згідно із приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 17 жовтня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.