вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"17" жовтня 2025 р. Cправа № 902/1046/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021)
до: Виробничо-комерційного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" (вул. Миколи Оводова, 15, м. Вінниця, 21050)
про стягнення 139006,81 грн,
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення з Виробничо-комерційного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" 139006,81 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором №98 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2010 в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої теплової енергії за період з квітня 2024 року по травень 2025 року, а також послуг з постачання теплової енергії за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді за період з червня 2024 року по травень 2025 року, внаслідок чого Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" заявлено до стягнення з Виробничо-комерційного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" 139006,81 грн, з яких: 126967,84 грн - основного боргу; 9885,62 грн - інфляційних втрат; 2070,39 грн - 3% річних та 82,96 грн - пені.
Ухвалою суду від 01.08.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1046/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Також зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 01.08.2025 як позивачу, так і відповідачу до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.
11.09.2025 через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про прийняття до розгляду уточненого розрахунку заборгованості у справі № 902/1046/25 (вих. №1\5765від 11.09.2025), відповідно до якого Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" просить стягнути з відповідача 145930,69 грн, з яких: 126967,84 грн - заборгованість за поставлену теплову енергію; 8786,31 грн - сума втрат від інфляції; 1692,91 грн - 3% річних та 8483,63 грн - пеня.
Дослідивши вказану заяву, суд розцінює її як заяву про збільшення розміру позовних вимог, позаяк має місце вартісне збільшення загальної суми заборгованості.
В силу приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частина 3 ст. 252 ГПК України визначає, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, оскільки розгляд справи № 902/1046/25 здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), то позивач вправі був збільшити розмір позовних вимог до 01.09.2025.
Оскільки відповідна заява надійшла через канцелярію суду 11.09.2025, тому така заява подана після спливу встановленого Законом строку.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст. 119 ГПК України).
Клопотання про поновлення встановленого ГПК пропущеного процесуального строку від позивача не надходило, внаслідок чого суд дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" вих. №1\5765від 11.09.2025 (вх. канцелярії суду № 01-34/9681/25 від 11.09.2025).
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
01.10.2010 між КП BMP "Вінницяміськтеплоенерго" (Постачальник, позивач) та Виробничо-комерційним підприємством - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс - ЛТД" (Споживач, відповідач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 98 (Договір), предметом якого визначено, що Постачальник бере на себе зобов'язання продавати та постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах та за параметрами теплоносія на вході мереж Споживача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а Споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію Споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.4. Договору).
Відповідно до п. 6.5. Договору по закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане теплове навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Неотримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому Договору.
У разі непідписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним Споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості (п. 6.6. Договору).
Згідно із підп. 7.3.4. п. 7.3. Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення, якщо інше не передбачене законодавством. У випадку прострочення платежу менш ніж на 1 календарний місяць, Постачальник може не застосовувати цю санкцію при наявності гарантійного листа Споживача з зазначенням дати проведення розрахунку.
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2011, в частині розрахунків - діє до їх повного проведення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 10.1., 10.4. Договору).
Згідно із Додатком № 1 до цього Договору Постачальник постачає теплову енергію у приміщення Споживача за такими адресами: вул. Стеценка, 57, м. Вінниця (Лист 1 Додатку № 1 до Договору); вул. Козицького (тепер - вул. Миколи Оводова), 15, м. Вінниця (Лист 2 Додатку №1 до Договору).
Як слідує з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору оформлено акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за період квітня 2024 року - травня 2025 року на загальну суму 78274,52 грн, які направлялися відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією, про що в матеріалах справи містяться описи вкладення, списки згрупованих відправлень з відповідними фіскальними чеками.
Наявність 78274,52 грн заборгованості відповідача за Договором підтверджується, зокрема, випискою з журналу нарахувань і оплати за період з квітня 2024 р. по 31 травня 2025 р. по особовому рахунку №98.
06.05.2024 Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" надіслало відповідачу лист № 1172-22/2 від 30.04.2024 у якому повідомило Виробничо-комерційне підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД", що належне товариству приміщення вбудоване та/або прибудоване до багатоквартирного житлового будинку, а відтак відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України від 9 листопада 2017 року №2189-VІІІ "Про житлово-комунальні послуги" (далі - ЗУ "Про ЖКП") відповідачу надається послуга з постачання теплової енергії та послуга з постачання гарячої води (т. 1 а.с. 20-27, т.1).
Крім того, у цьому листі КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" повідомлено відповідача про розміщення індивідуального договору про постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання у відповідності до пункту 5 статті 13 ЗУ "Про ЖКП" на вебсайті позивача https://vmte.vn.ua/publik/consumer/50.
У вказаному листі позивач також зазначив, що з 1 червня 2024 р. публічний договір приєднання затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" вважатиметься укладеним, а приміщення по вул. Стеценка, 57 виключене з діючого договору №98 від 01.10.2010р. Разом з листом позивач надав на ознайомлення один примірник публічного договору приєднання, заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, яку просив заповнити, підписати та повернути в кабінет №4 за адресою 600-річчя, 13.
За змістом типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір) цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пунктів 2, 3 договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті КП ВМР "ВМТЕ" https:vmte.vn.ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на веб-сайті КП ВМР "ВМТЕ" https:vmte.vn.ua. Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 5 червня 2018 р. № 130.
Згідно із пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Доказів звернення відповідача до позивача із запереченнями щодо умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 34. типового індивідуального договору про постачання теплової енергії Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 45. типового індивідуального договору про постачання теплової енергії).
На виконання умов укладеного типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії протягом червня 2024 - травня 2025 року позивачем надано відповідачу послуги з приєднаного навантаження, постачання теплової енергії та нараховано плату за абонентське обслуговування на загальну суму 48693,32 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття виконаних робіт.
Вказані акти за червень 2024 - травень 2025 надіслані позивачем на адресу відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи описами вкладення, списками згрупованих відправлень з відповідними фіскальними чеками.
Наявність 48693,32 грн заборгованості відповідача за надання послуги з постачання теплової енергії підтверджується, зокрема, випискою з журналу нарахувань і оплати за період з червня 2024 р. по травень 2025 р. по особовому рахунку №90098.
Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" зверталося до Виробничо-комерційного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" з рядом попереджень про необхідність сплати наявної за відповідний період заборгованості, однак реагування відповідача на такі попередження матеріали справи не містять.
Несплата Виробничо-комерційним підприємством - товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" вартості отриманої теплової енергії, приєднаного навантаження за період з квітня 2024 року по травень 2025 року та наданих послуг з постачання теплової енергії за період з червня 2024 року по травень 2025 року слугувала підставою для звернення Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" із відповідним позовом до суду про стягнення основного боргу в загальному розмірі 126967,84 грн. Поряд з цим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 9885,62 грн - інфляційних втрат; 2070,39 грн - 3% річних та 82,96 грн - пені, нарахованих внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Споживач теплової енергії це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Приписами частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлені права та обов'язки споживача теплової енергії, зокрема і обов'язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
За умовами частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Пунктом 40 Правил №1198 користування тепловою енергією передбачено, що споживач зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил.
Положеннями статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;
внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо);
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
За змістом пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
За приписами пункту 1, пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до частин 1, 4 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Абзацами 1, 3 частини 4 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Судом установлено, що у жовтні 2021 року Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на своєму вебсайті було опубліковано текст публічного типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії (https://vmte.vn.ua/public/consumer/50).
Текст надісланого на адресу відповідача разом із листом № 1172-22/2 від 30.04.2024 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії відповідає типовому договору.
Враховуючи, що заперечень до типового договору від відповідача у встановлений чинним законодавством термін не надійшло, відповідач продовжив отримувати послугу з приєднаного навантаження, постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування (акцептував умови публічного договору), суд дійшов висновку, що Виробничо-комерційне підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" приєдналося до типового договору в редакції запропонованій позивачем та розміщеній на сайті Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго".
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки матеріали справи містять ряд актів здачі-прийняття виконаних робіт в дублікаті, що не містять підпису зі сторони відповідача, суд бере до уваги, що за умовами пунктів 6.5., 6.6. Договору передбачено, що по закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому Договору. У разі непідписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаний споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.
Отже, за змістом вищевказаних умов Договору, обов'язок отримання рахунків на оплату теплової енергії та актів здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання та подальшого повернення підписаного примірника Постачальнику покладено саме на відповідача як Споживача.
Крім того, відповідно до п. 34. типового індивідуального договору про постачання теплової енергії Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Поряд з цим акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) направлялися позивачем відповідачу, що підтверджується матеріалами справи. Водночас відповідач обопільно підписаних актів не повернув, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.
Також матеріали справи не містять доказів надання відповідачем позивачу мотивованої відмови від підписання надісланих актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за відповідний період, а відтак суд дійшов висновку, що теплову енергію з урахуванням приєднаного навантаження та наданих послуг з постачання теплової енергії прийнято відповідачем на загальну суму 126967,84 грн (сума усіх актів за спірний період).
Доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять. При цьому суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
Отже, позов в частині стягнення з відповідача 126967,84 грн основного боргу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім суми основного боргу, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9885,62 грн - інфляційних втрат; 2070,39 грн - 3% річних та 82,96 грн - пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
В силу приписів ч.6 ст. 232 ГК України (чинного на момент звернення позивача із позовом до суду) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 6.4. Договору №98 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2010 остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію Споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Тобто, прострочення заборгованості мало місце за кожним окремим актом здачі- прийняття виконаних робіт, починаючи з 11 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 7.3.4. вказаного Договору сторони узгодили нарахування пені за ставкою 1%, від несплаченої суми за кожен день прострочення. Водночас ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" обмежує нарахування пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 34. типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту енергію.
Отже, прострочення виконання грошового зобов'язання за кожним розрахунковим періодом виникає з першого числа другого місяця, що настає за розрахунковим (тобто після спливу граничного строку, визначеного договором).
Поряд з цим п. 45. типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді встановлено нарахування пені в розмірі 0,01 %, суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені за спірні періоди за кожним окремим актом здачі-прийняття виконаних робіт з урахуванням умов договорів, судом встановлено що розрахунок позивача щодо заявлених складових заборгованості перебуває в межах розрахунку суду.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині у визначених позивачем сумах: 9885,62 грн - інфляційних втрат; 2070,39 грн - 3% річних та 82,96 грн - пені.
Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладених між сторонами договорів, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Водночас власного контрозрахунку заборгованості відповідачем не подано.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи задоволення позову повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3028 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" (вул. Миколи Оводова, 15, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 13326007) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 33126849) 126967,84 грн - основного боргу; 9885,62 грн - інфляційних втрат; 2070,39 грн - 3% річних; 82,96 грн - пені та 3028 грн - витрат на сплату судового збору.
3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 17 жовтня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.