про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Справа № 621/3100/25
Провадження 1-кп/621/296/25
18 жовтня 2025 року м. Зміїв Харківської області
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасники справи:
прокурор - ОСОБА_3
потерпілі - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (не з'явився)
обвинувачений - ОСОБА_6
захисник - адвокат ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальну справу №621/3100/25 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 185 Кримінального кодексу України
В провадженні Зміївського районного суду Харківської області перебуває кримінальна справа № 621/2813/20 (провадження ЄРДР №12020220300000584 від 27.06.2020) за обвинуваченням ОСОБА_8 , у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 186, частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України; ОСОБА_9 , у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 186, частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України; ОСОБА_10 , у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 186, частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України; ОСОБА_11 , у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України; ОСОБА_6 , у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05.12.2024 по справі призначено підготовче судове засідання.
В підготовче судове засідання неодноразово не з'явився обвинувачений ОСОБА_12 та його законний представник, які викликалися належним чином, причини неявки не повідомили.
Ухвалами Зміївського районного суду Харківської області від 20.05.2025 застосовано примусовий привід до обвинуваченого ОСОБА_13 в судове засідання.
Ухвали суду про привід обвинуваченого не виконані в зв'язку з його відсутністю за місцем проживання, в зв'язку з чим ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 09.09.2025 року обвинувачений ОСОБА_12 був оголошений в розшук, матеріали стосовно обвинуваченого виділені в окреме провадження - справу № 621/3100/25, та зупинено провадження у справі до розшуку обвинуваченого.
18.10.2025 до суду надійшов рапорт ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про затримання обвинуваченого ОСОБА_13 в порядку статті 191 КПК України та доставлення його приводом до суду з метою розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 18.10.2025 року провадження в кримінальній справі № 621/3100/25 відновлено та призначено судове засідання на 10:00 годину 18.10.2025 року.
В підготовче судове засідання з'явилися прокурор, захисник (в режимі відеоконференції), доставлений обвинувачений.
Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не з'явилися, в зв'язку з чим прокурор просила вирішити клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обгрунтування клопотання зазначила, що кримінальне правопорушення, яке інкриміновано обвинуваченому, вчинено 27.06.2020 року, і кримінальна справа № 621/2813/20 до теперішнього часу перебуває в суді на стадії підготовчого судового засідання, в тому числі й з причин неодноразової неявки обвинуваченого ОСОБА_6 . В зв'язку з неможливістю встановлення місцезнаходження обвинуваченого ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 09.09.2025 року ОСОБА_13 було оголошено в розшук, виділено матеріали справи в окреме провадження (справа № 621/3100/25) та надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу для розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказане свідчить про існування ризику втечі та переховування від суду, перешкоджання провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування більш м'яких запобіжних заходів. Крім того, існують інші ризики, передбачені статтею 177 КПК України, що полягають у можливості впливу на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінальне правопорушення. Менш суворі запобіжні заходи, на думку прокурора не забезпечать його належної процесуальної поведінки.
Обвинувачений ОСОБА_12 просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, вказавши, що буде його відбувати за місцем проживання матері в с. Зачепилівка Берестинського району Харківської області.
Захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказавши, що на момент вчинення правопорушення ОСОБА_12 був неповнолітнім, і не в повній мірі усвідомлював важливість покладеного на нього обов'язку по з'явленню до суду та тяжкості наслідків невиконання такого обов'язку. На даний час захисником йому роз'яснено норми законодавства, а тому обвинувачений буде сумлінно виконувати покладені на нього обов'язки, в зв'язку з чим просив застосувати до ОСОБА_13 менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту, відбування якого визначити за місцем проживання його матері в с.Зачепилівка Берестинського району Харківської області.
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне:
Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 статті 177 Кримінального процесуального України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною 1, частиною 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно ч.1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за який, у разі визнання його винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Кримінальне правопорушення, яке інкриміновано обвинуваченому, вчинено 27.06.2020 року, і кримінальна справа № 621/2813/20 (ЄРДР № 12020220300000584) до теперішнього часу перебуває в суді на стадії підготовчого судового засідання, в тому числі й з причин неодноразової неявки обвинуваченого ОСОБА_6 , в зв'язку з чим ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 09.09.2025 року ОСОБА_13 було оголошено в розшук, виділено матеріали справи в окреме провадження (справа № 621/3100/25) та надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу для розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На момент розгляду клопотання судовий розгляд кримінального провадження не завершено, потерпілі та свідки не допитані, докази по справі не досліджувалися.
Наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, за яке, в разі визнання винуватості, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, ані обвинуваченим, ані захисником не ставилася під сумнів.
При цьому, така обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.
На думку суду, ризик втечі та переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого чи свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, є обгрунтованими та продовжують існувати.
Суд також приймає до уваги роз'яснення Верховного Суду, який у своєму Листі № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» вказав, що слідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану, що введений в Україні з 24.02.2022 в зв'язку з агресією Російської Федерації, та вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів.
За таких обставин, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини і положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказані обставини, на думку суду, унеможливлюють обрання менш суворих запобіжних заходів у виді домашнього арешту та особистого зобов'язання.
Разом з тим, згідно частин 3-4 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.4 статті 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч.5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Таким чином, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, з покладенням обов'язків, встановлених статтею 194 КПК України.
Відповідно до статті 205 КПК України, ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 331, 372, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів), починаючи з моменту затримання 17:32 години 17 жовтня 2025 року до 15 грудня 2025 року, у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор".
Виконання ухвали доручити співробітникам БКС ГУНП в Харківській області та направити обвинуваченого до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор (СІЗО № 27)».
Зобов'язати уповноважених осіб відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області негайно повідомити родичів про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Визначити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, в сумі 121 120,00 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р ua 208201720355299002000006674, одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249, банк одержувача: ДКСУ м Київ, МФО одержувача: 820172. Призначення платежу: застава за _____ (ПІБ) , згідно ухвали Зміївського районного суду Харківської області внесені (ПІБ особи, що вносить заставу).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою - до прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора чи суд в даному кримінальному провадженні
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. У разі невиконання обов'язків, покладених цією ухвалою, застава звертається в дохід Державного бюджету України та до обвинуваченого може бути застосовано інший запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення - з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено й проголошено 20.10.2025
Суддя ОСОБА_14